ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року Справа № 918/119/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
прокурор: Манжаюк Д.Л.
позивач: Ганов О.О. (самопредставництво)
відповідач 1: Левчунь С.А. (адвокат)
відповідач 2: Король В.Л. (адвокат)
третя особа не з`явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі №918/119/21 (повний текст складено 27 травня 2021 року, суддя Марач В.В.)
за позовом Керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива"
та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дубенська районна державна адміністрація
про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі №918/119/21 залишено без розгляду позов Керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дубенська районна державна адміністрація про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки.
Вказана ухвала мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. При цьому, Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган. Суд дійшов висновку, про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про підписання позову особою, яка не має права її підписувати та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі №918/119/21 та передати справу для продовження розгляду до господарського суду Рівненської області.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що господарський суд Рівненської області дійшов до помилкових висновків про те, що керівник Дубенської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом у даній справі не надавши Рівненській ОДА "розумного строку", в межах якого позивач був зобов`язаний відреагувати на звернення прокурора, провести перевірку викладених прокурором в листі №38-261вих-21 від 09 лютого 2021 року фактів та повідомити про це прокурора. Фактично лист №38-261вих-21 від 09 лютого 2021 року, що скеровувався керівником Дубенської місцевої прокуратури на адресу Рівненської ОДА є повідомленням про звернення прокурором до суду з позовом, а не пропозиція Рівненській ОДА самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав, як помилково зазначає суд першої інстанції. Скерування такого повідомлення унормоване абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У той же час, про факт порушень умов спірного договору оренди та вимог законодавства, а також необхідності вжиття заходів спрямованих на захист інтересів держави керівник Дубенської місцевої прокуратури повідомляв Рівненську ОДА листом №38/1-2330вих20 від 25 листопада 2020 року, що не враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали. Листом №10916/0/01-22/20 від 23 грудня 2020 року Рівненська ОДА повідомила Дубенську місцеву прокуратуру про відсутність заперечень щодо звернення прокурором до суду з позовом. Тобто, період з 25 листопада 2020 року (лист керівника Дубенської місцевої прокуратури з повідомлення про порушення інтересів держави) по 12 лютого 2021 року (дата звернення прокурора до суду з позовною заявою) є тим "розумним строком", в межах якого Рівненська ОДА повинна була вжити належних заходів на усунення порушень вимог законодавства та умов спірного договору.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що ні стаття 23 Закону України "Про прокуратуру", ні стаття 53 ГПК України, якими врегульовано підстави звернення прокурора до суду в інтересах держави, не передбачено обов`язку прокурора зазначати причини бездіяльності позивача і доводити умисність такої бездіяльності, у тому числі, шляхом надання таких доказів як витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення на підставі статті 376 Кримінального кодексу України, накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців.
Листом №918/119/21/3566/21 від 08 червня 2021 року матеріали справи витребувано з господарського суду Рівненської області.
10 червня 2021 року від Рівненської обласної прокуратури надійшов супровідний лист, до якого долучено платіжне доручення №983 від 08 червня 2021 року про сплату 2270 грн. судового збору.
18 червня 2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/119/21.
Крім того, 09 червня 2021 року від відповідача - ТОВ "Щедра Нива Шепетин" надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 червня 2021 року у справі №918/119/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року та призначено дату судового засідання на 07 липня 2021 року.
Від відповідача 1 СВК "Нива" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а оскаржувану ухвалу у справі залишити без змін. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що прокуратурою не доведено факт бездіяльності Рівненської ОДА. Рівненська ОДА не заперечувала щодо переходу права оренди та вживала заходів щодо усунення можливих порушень. В апеляційній скарзі прокуратурою надається оцінка обставинам, які не оцінено судом першої інстанції перехід права оренди за розподільчим балансом.
07 липня 2021 року від відповідача 2 ТОВ "Щедра Нива Шепетин" надійшов відзив на апеляційну скаргу. Сторона відповідача вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі №918/119/21 є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки доводи заступника керівника рівненської обласної прокуратури, які викладені в апеляційній скарзі, є необгрунтованими та не спростовують доводів господарського суду Рівненської області, які викладені в ухвалі від 21 травня 2021 року у справі №918/119/21. Позовна заява керівника Дубенської місцевої прокуратури не містить чіткого обгрунтування із підтверджуючими доказами: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту. Посилання прокурора у позовній заяві, що звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про законність користування належними державі земельними ділянками лісогосподарського призначення є образним, загальним твердженням, яке не грунтується на законі. Керівником Дубенської місцевої прокуратури у позовній заяві письмово не було обгрунтовано, у чому полягає та полягала бездіяльність Рівненської обласної державної адміністрації, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. ТОВ "Щедра Нива Шепетин" стверджує, що у матеріалах справи №918/119/21 відсутні допустимі докази, які б свідчили про те, що Рівненська обласна державна адміністрація не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду самостійно з відповідним позовом до відповідачів. Заявник наголошує, що лист №вих-10916/0/01-22/20 від 23 грудня 2020 року, в силу вимог ГПК України, є недопустимим доказом.
07 липня 2021 року під час судового засідання представником ТОВ "Щедра Нива Шепетин" подано заяву про відвід колегії суддів, яка мотивована пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України, зокрема іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 липня 2021 року у справі №918/119/21 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Щедра Нива Шепетин" про відвід колегії суддів у справі №918/119/21 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л..
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор та представники відповідачів повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї. Представник позивача підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги прокурора.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, керівник Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива", Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2004 року між Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Нива" укладено договір оренди землі, що посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу та зареєстрований у Дубенському районному відділі земельних ресурсів, про що вчинено запис від 18 лютого 2004 року за №4. За умовами вказаного договору в оренду СВК "Нива" передається земельна лісова ділянка загальною площею 713,2 га земель запасу (лісового фонду) Шепетинської сільської ради Дубенського району Рівненської області для ведення лісового господарства. Також, договором обумовлено право орендаря за згодою орендодавця передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій юридичній особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом. Разом з тим, СВК "Нива" припинено господарську діяльність з безпосереднього використання вищевказаної земельної ділянки лісогосподарського призначення, площею 713,2 га, та передано без погодження з орендодавцем право оренди земельної ділянки іншій юридичній особі.
Прокурор зазначає, що відповідно до протоколу загальних зборів членів СВК "Нива" №2 від 06 серпня 2018 року прийнято рішення про виділ з кооперативу нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а саме ТОВ "Щедра Нива Шепетин". Протоколом загальних зборів членів СВК "Нива" №3 від 09 жовтня 2018 року затверджено розподільчий баланс та визначено, що ТОВ "Щедра Нива Шепетин" є правонаступником СВК "Нива" щодо прав та обов`язків орендаря за договором оренди земельної ділянки, укладеним 18 лютого 2004 року, згідно якого СВК "Нива" передано право оренди земельної ділянки, площею 713,2 га, за рахунок земель запасу лісового фонду.
Прокурор вважає, що передача СВК "Нива" права оренди спірною земельною за розподільчим балансом без відповідного узгодження з орендодавцем суперечить вимогам законодавства та умовам укладеного договору оренди, у зв`язку з чим земельна ділянка підлягає витребуванню із незаконного користування ТОВ "Щедра Нива Шепетин", а договір оренди землі від 18 лютого 2004 року, що укладений між Дубенською РДА та СВК "Нива" підлягає достроковому розірванню.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/119/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
15 березня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення місцевого суду від відповідача СВК "Нива" надійшов відзив на позов, в якому останній проти позовних вимог заперечує. При цьому, зазначає, що у позовній заяві прокурором взагалі не обгрунтовано та не доведено факту бездіяльності Рівненської ОДА, що не дає підстав для представництва. Відповідач, посилаючись на Закон України "Про оренду землі", вважає, що у позові не доведено порушення прав позивача у зв`язку зі зміною орендаря у порядку правонаступництва і відсутність підстав для розірвання Договору в порядку статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки мета договору не змінена, а оренда плата виплачується, що в тому числі підтверджує прокурор.
29 березня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача ТОВ "Щедра Нива Шепетин" надійшов відзив на позов, в якому останній проти позовних вимог заперечує. Відповідач вважає, що позивач у позовній заяві не довів, яким чином оспорюваним Договором оренди земельної ділянки від 18 лютого 2004 року порушуються його права чи інтереси. Вважає, що позивачем було порушено імперативний порядок щодо розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та порядок розірвання оспорюваного договору, який закріплений у Договорі оренди земельної ділянки від 18 лютого 2004 року (розділ 4). Відповідач повністю підтримує позицію СВК "Нива", що належним чином прокурором не доведено підставу подання позову саме прокурором.
31 березня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області від Дубенської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив СВК "Нива", в якій заявник, серед іншого, зазначає, що при зверненні до суду з позовною заявою прокурором належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави у суді. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Доводи відповідача про відсутність порушень прав позивача у зв`язку із зміною орендаря та відсутність істотного порушення умов договору прокурор вважає необгрунтованими.
Рівненська обласна державна адміністрація письмових пояснень на позов до місцевого суду не надала.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд Рівненської області дійшов висновку, що позов Керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації підлягає залишенню без розгляду. При цьому господарський суд прийшов до висновку, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Суд дійшов висновку, про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про підписання позову особою, яка не має права її підписувати та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" виклав позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 26 липня 2018 року у справі №926/1111/15, від 08 лютого 2019 року у справі №915/20/18.
При поданні позову в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації прокурор зазначає, що остання не вжила належних заходів щодо усунення порушень земельного законодавства та захисту інтересів держави.
У даній справі прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" тим, що звернення прокурора до суду з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про законність розпорядження належними державі земельними ділянками лісогосподарського призначення.
З контексту вищевикладеного рішення Конституційного суду України, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур набуття прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин. Законність відчуження прав на землю та її раціональне використання становлять посилений суспільний інтерес.
Враховуючи викладене, ретельно дослідивши матеріали позовної заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що прокурором належним чином обгрунтовано порушення інтересів держави у даному випадку. Доводи ТОВ "Щедра Нива Шепетин" щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких належних доказів на підтвердження порушення інтересів держави грунтуються на неправильному тлумаченні вимог процесуального законодавства, оскільки поняття "інтереси держави" є оціночним та не у всіх випадках вимагає надання відповідних доказів.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Однак, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказаним спростовуються висновки місцевого суду, які підтримуються відповідачами про необхідність надання прокурором доказів на підтвердження бездіяльності позивача, а саме: внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, вироку суду щодо службових осіб, доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
Водночас, згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Так, колегією суддів встановлено, що 23 травня 2019 року ТОВ "Щедра Нива Шепетин" звернулося до Рівненської обласної державної адміністрації із клопотанням щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі від 06 травня 2019 року № 32, яке зареєстровано в РОДА за № вх.-4441/0/01-31/19 від 24 травня 2019 року.
03 червня 2019 року ТОВ "Щедра Нива Шепетин" подало до РОДА лист вих. №34 від 03 червня 2019 року.
За результатами розгляду клопотання щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі Рівненська ОДА листом №вих-4328/0/01-31/19 від 18 червня 2019 року повідомила, що враховуючи положення частини 4 статті 16 та частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі", обласна державна адміністрація не заперечує щодо розроблення вищезазначеної технічної документації.
Разом з тим, РОДА роз`яснила, що у відповідності до ст. 16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного чи тимчасового користування. А тому РОДА звернеться до Державної служби україни з питань геодезії, картографії та кадастру щодо можливості надання земельної ділянки площею 713,20 га на території Шепетинськї сільської ради ТзОВ "Щедра Нива Шепетин" /т.2 а.с. 39/.
28 січня 2020 року Заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури звернувся до Рівненської обласної державної адміністрації із запитом, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, про надання інформації, а саме: 1. Вказати чи чинний договір оренди земельної ділянки лісогосподарського призначення від 18 лютого 2004 року, що укладений між Дубенською РДА та СВК "Нива"; 2. У чиєму кристуванні перебуває вищевказана земельна ділянка на даний час; 3. Чи надавався Рівненською ОДА дозвіл на передачу земельної ділянки, що перебуває в користуванні СВК "Нива", інші особі за договором суборенди, або іншим правочином; 4. Вказати чи вживались Рівненською ОДА заходи щодо приведення у відповідність вимог законодавства розміру орендної плати за вищевказаним договором та які саме; 5. Чи ініціювалось Рівненською ОДА розірвання договору укладеного між СВК "Нива" та Дубенською РДА в судовому порядку /т.1 а.с. 66-67/.
12 березня 2020 року до Дубенської місцево прокуратури надійшла відповідь на вказаний запит, зі змісту якого слідує, що договір оренди земельної ділянки 713,20 га на території Шепетинськї сільської ради, укдадений 18.02.2004р. між Дубенською районною державною адміністрацією та СВК "Нива", на даний час чиний. Ініціювання розірвання договору оренди в судовому порядку РОДА не здійснювалося. Питання надання дозволу на проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 713,20 га та розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і присвоєння кадастрових номерів не вирішено /т.1 а.с. 68-69/.
25 листопада 2020 року Керівником Дубенської місцевої прокуратури було повідомлено Рівненську обласну державну адміністрацію, що у разі відсутності належного реагування на виявлені порушення (розірвання договору оренди в судовому порядку), місцевою прокуратурою буде вирішуватись питання щодо представництва інтересів держави в суді, шляхом звернення до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Рівненської ОДА до СВК "Нива" про розірвання договору оренди від 18 лютого 2004 року /т.1 а.с. 70-71/.
У відповідь на вказаний лист, Рівненська обласна державна адміністрація своїм листом №вих-10916/0/01-22/20 від 23 грудня 2020 року повідомила, що зважаючи на відсутність клопотань СВК "Нива", враховуючи те, що Рівненською обласною державною адміністрацією дії стосовно внесенні змін до договору оренди у судовому порядку не вчинялись, у зв`язку із відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору, не заперечуємо проти вирішення питання представництва органами прокуратури інтересів держави в особі облдержадміністрації у суді,, із вимогою щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2004 року, укладеного між Дубенською районною державною адміністрацією та СВК "Нива" /т.1 а.с. 72/.
09 лютого 2021 року Керівник Дубенської місцевої прокуратури звернувся до Рівненської обласної державної адміністрації з повідомленням, що ним прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Рівненської ОДА , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубенська районна державна адміністрація, до СВК "Нива", ТОВ "Щедра Нива Шепетин" про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення, площею 713,2 га /т. 1 а.с. 103-104/.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Керівника Дубенської місцевої прокуратури датована 12 лютого 2021 року, здана до поштового відділення 15 лютого 2021 року та зареєстрована господарським судом Рівненської області 17 лютого 2021 року.
Постановляючи ухвалу про залишення позову прокурора в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації без розгляду, господарський суд дійшов висновку, що прокурором повідомлення про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в особі позивача направлено останньому напередодні подання позову до господарського суду Рівненської області, а тому, на переконання суду, прокурором не доведено обставин наявності підстав для представництва. Відтак суд дійшов висновку, що звернення прокурора з позовом без здійснення попереднього повідомлення позивача з наданням останньому розумного строку для відповідного реагування є передчасним та таким, що не відповідає приписам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України.
Колегія суддів такі висновки суду, як підставу залишення позову без розгляду, оцінює критично, оскільки суд, з посиланням на те, що прокурор не підтвердив наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації у спірних правовідносинах обмежився виключно посиланням на зміст повідомлення Керівника Дубенської місцевої прокуратури від 09 лютого 2021 року без всебічного, повного, об`єктивного дослідження доказів у сукупності.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що в обґрунтування наявності підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації визначальним є лист ОДА №вих-10916/0/01-22/20 від 23 грудня 2020 року /т. 1 а.с. 72/, в якому повідомлено, що зважаючи на відсутність клопотань СВК "Нива", враховуючи те, що Рівненською обласною державною адміністрацією дії стосовно внесенні змін до договору оренди у судовому порядку не вчинялись, у зв`язку із відсутністю достатніх коштів для сплати судового збору, позивач не заперечував проти вирішення питання представництва органами прокуратури інтересів держави в особі облдержадміністрації у суді із вимогою щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2004 року, укладеного між Дубенською районною державною адміністрацією та СВК "Нива".
Щодо строку, який минув між направленням повідомлення прокурором та зверненням до суду з позовною заявою, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 927/468/20, від 25 травня 2021 року у справі №918/569/20, відповідно до яких проміжок часу, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до органу, уповноваженого на виконання функцій держави, та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що підхід розуміння "розумного строку" не може бути занадто формалізованим та повинен охоплювати усі особливості цього спору. Критерій "розумності", який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, має визначається з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників відносить, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави.
В свою чергу, у даному випадку протягом тривалого часу має місце бездіяльність компетентного органу і повноважний орган був повідомлений прокурором та знав, з моменту, коли дізнався про порушення інтересів держави, але достатніх ефективних заходів для захисту та відновлення порушеного права не вчинив.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №927/432/19, від 19 травня 2021 року у справі №902/864/20.
Отже, Рівненською обласною державною адміністрацією не було вжито достатніх та належних заходів щодо звернення до суду із вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки та повідомлено прокурора про незаперечення представництва органами прокуратури державного орагну через відсутність коштів на сплату судового збору, внаслідок чого державні інтереси залишилися незахищеними.
Невжиття Рівненською обласною державною адміністрацією заходів щодо захисту інтересів держави шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку, за умови обізнаності про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з адміністрацією, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з даним позовом.
Необгрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що Рівненська обласна державна адміністрація здійснювала надані їй повноваження в частині розпорядження землями лісового та водного фонду державної власності та вчиняла дії направлені на усунення можливих порушень земельного законодавства з посиланням на листи адміністрації від 18 червня 2019 року та від 06 березня 2020 року. У вказаних листах позивач повідомляв про відсутність заперечень щодо розроблення технічної документації. Разом із тим, позивач звернув увагу ТОВ "Щедра Нива Шепетин", що відповідно до статті 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Також адміністрація повідомила, що для надання дозволу на проведення розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і присвоєння кадастрових номерів необхідно звернутися з відповідною заявою до РОДА та надати документи згідно списку.
Зазначені листи носять виключно інформативний характер та описують порядок дій особи, яка бажає розробити технічну документацію із землеустрою. У них не зазначено жодної інформації про погодження обласної адміністрації з переходом права оренди на земельну ділянку до ТОВ "Щедра Нива Шепетин" та про погодження на розроблення технічної документації. Зазначена переписка між ТОВ "Щедра Нива Шепетин" та Рівненською обласною адміністрацією не впливає на оцінку наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі обласної адміністрації.
Крім того, колегія суддів додатково звертає увагу на те, що представник СВК "Нива" у судовому засіданні 07 липня 2021 року у своїх поясненнях повідомив, що про факти, які стали підставою подання позову позивачу було відомо з червня 2019 року, що додатково підтверджує обізнаність позивача про порушення відповідачами інтересів держави з середини 2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Щедра Нива Шепетин" зазначає, що у матеріалах справи відсутні допустимі докази, які б свідчили про те, що Рівненська обласна державна адміністрація не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду самостійно з відповідним позовом до відповідачів, оскільки додатки до позовної заяви засвідчені в порушення пункту 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003".
З приводу цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Оскаржувана ухвала господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року містить посилання на докази, які були додані Керівником Дубенської місцевої прокуратури до позовної заяви. ТОВ "Щедра Нива Шепетин" вважаючи, що вказані докази є недопустимими мала право оскаржити зазначену ухвалу в порядку статті 254 ГПК України. Однак, відповідачем 2 апеляційна скарга подана не була.
З метою повного, всебічного та неупередженого розгляду справи колегія суддів вважає за можливе надати оцінку вказаним доводам ТОВ "Щедра Нива Шепетин".
Колегія суддів зазначає, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності та допустимості, що випливає зі змісту статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, стверджуючи про наявність об`єктивних сумнівів щодо наданих до матеріалів справи документів, учасник у справі, дотримуючись засад змагальності, має довести суду свої заперечення з приводу поданих іншим учасником документів (доказів).
Колегія суддів враховує посилання скаржника на невідповідність доданих до позову копій документів вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №55. В той же час, вирішуючи питання належності та/або допустимості доказів, суд має зважати не лише суто на їх оформлення (у даному випадку оформлення копій документів), але й на обґрунтування та докази, які стосуються змісту цих документів та об`єктивно можуть змінити суть обставин, з`ясування яких входять до предмета доказування у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 серпня 2019 року у справі №910/13094/17 та від 24 вересня 2020 року у справі №5023/9521/11.
В даному випадку ТОВ "Щедра Нива Шепетин" не наведено обґрунтування та не надано доказів, які б ставили під сумнів чи свідчили про недостовірність змісту доданих до позовної заяви копій документів або спростовували б обставини, на підтвердження яких ці документи подані пркурором.
Крім того, судова колегія зазначає, що за змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Таким чином, ТОВ "Щедра Нива Шепетин" помилково ототожнює категорії належності та допустимості доказів та не враховує вимоги частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої саме суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справа №920/505/20.
Також, варто відзначити, що відповідно до частини 6 статті 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотань про витребування будь-яких доказів ТОВ "Щедра Нива Шепетин" не подавалось, сумнівів у вказаних доказах у відповідача 2 не було. Провадження у справі було відкрито 18 лютого 2021 року, розгляд справи неодноразово відкладався і саме лише подання 18 травня 2021 року клопотання про визнання доказів недопустимими без викладення будь-яких сумнівів у них та без подання клопотання про витребування доказів не впливає на оцінку судами вказаних додатків до позовної заяви. Крім того, у випадку наявності сумнівів у суду першої інстанції останній не позбавлений був права витребувати докази з власної ініціативи. Однак, вказаного зроблено не було. У судовому засіданні апеляційного господарського суду 07 липня 2021 року колегією суддів з`ясовувалось у представника Рівненської обласної державної адміністрації про відповідність листів, які направлялись ОДА. Представник ОДА підтвердив про їх відповідність оригіналам.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зверненню прокурора з даним позовом передували обставини, з яких вбачається, що компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення відповідачем умов договору оренди, у позивача було достатньо часу для вжиття відповідних заходів з метою реагування на порушення інтересів держави до пред`явлення прокурором позову у даній справі, проте позивач самостійно не звернувся за захистом інтересів держави в суді, допустивши бездіяльність, що і є підставою для представництва інтересів держави прокурором виходячи з положень статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Отже, звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому прокурором зазначено, що Рівненською обласною державною адміністрацією самостійно заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку не вживалися.
З наведених мотивів суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи прокурора в апеляційній скарзі та констатує, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Колегія суддів зазначає, що інтереси держави не можуть залишатись незахищеними у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу, прокурор у даній справі, не підміняючи компетентний орган, виконує субсидіарну роль, замінюючи у судовому процесі відповідного суб`єкта владних повноважень, який не здійснює захист державних інтересів.
Бездіяльність владного суб`єкта підтверджена прокурором поданими доказами, які у сукупності доводять, що Рівненській обласній державній адміністрації було надано можливість та розумний строк для реагування на порушення інтересів держави після звернення прокурора з листом від 25 листопада 2020 року /т.1, а.с.70-71/.
За таких обставин висновок місцевого господарського суду про відсутність у цьому випадку законних підстав для представництва інтересів держави прокурором є помилковим.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" було залишено позов Керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації без розгляду за відсутності на те належних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі №918/119/21 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі № 918/119/21 скасувати. Справу направити для продовження розгляду до господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/119/21 повернути до господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "08" липня 2021 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
