УХВАЛА
15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/214/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
сторін - не з`явилися,
третіх осіб - не з`явилися,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азот" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 (головуючий - Буравльов С. І., судді Пашкіна С. А., Сулім В. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Азот"
до Державного підприємства "СЕТАМ",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича,
2) Хьорбігер Відень ГмбХ (Hoerbiger Wien GmbH),
про припинення дій, що порушують право,
ВСТАНОВИВ:
21.02.2020 Приватне акціонерне товариство "Азот" (далі - ПрАТ "Азот", Товариство) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ", Підприємство, організатор) про припинення дій відповідача щодо реалізації на електронних торгах нежитлового приміщення, розташованого за адресою: бульвар Шевченка, 249, м. Черкаси, яке належить ПрАТ "Азот" (далі - спірне приміщення, спірне майно), з посиланням на положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 4 розділу ІІ та пунктів 3, 5, 7 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5).
Позовна заява обґрунтовується вчиненням Підприємством дій з порушеннями Порядку № 2831/5 та з порушенням прав і законних інтереси позивача як власника спірного приміщення, реалізацію якого на електронних торгах здійснює організатор, а саме: 1) відсутність у опублікованому відповідачем інформаційному повідомленні про електронні торги відомостей про порядок та умови отримання майна переможцем торгів, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти, реквізити рахунку приватного виконавця та строки сплати на них коштів; 2) наявність в інформаційному повідомленні про електронні торги недостовірних відомостей про зберігача майна і площу нежитлового приміщення, реалізацію якого на електронних торгах здійснює ДП "СЕТАМ".
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 (суддя Дорошенко М. В.) позов задоволено повністю. Припинено дії ДП "СЕТАМ" з реалізації на електронних торгах у зведеному виконавчому провадженні № 57048235 за інформаційним повідомленням про проведення електронних торгів від 03.02.2020, лот №405898, нежитлових приміщень, розташованих за адресою: бульвар Шевченка, 249, м. Черкаси, які належать ПрАТ "Азот".
Рішення аргументоване доведеністю допущених Підприємством порушень при розміщенні 03.02.2020 на своєму веб-сайті інформаційного повідомлення про електронні торги, а також тим, що відсутність зазначеної вище інформації в інформаційному повідомленні та невідповідність вказаної в інформаційному повідомленні загальної площі спірного приміщення її фактичному розміру є порушеннями Порядку № 2831/5, які не дають потенційним покупцям повного і правильного уявлення про арештоване майно, що реалізується, позбавляють їх можливості ознайомитися з майном у зберігача, одержувати від останнього відомості про це майно і ще до його придбання знати про порядок та умови отримання майна переможцем торгів і про строки сплати коштів за нього, що в сукупності суттєво впливає на можливість участі потенційних покупців у електронних торгах і, як наслідок, на формування попиту та кінцеву ціну спірного майна, тим самим порушуючи право Товариства на реалізацію його майна за дійсною ринковою вартістю. Заявлена позовна вимога спрямована на припинення дій відповідача, які порушують право позивача або створюють загрозу його порушення і не є вимогою про застосування до Підприємства відповідальності за порушення Порядку № 2831/5. При цьому немає значення, з чиєї вини (приватного виконавця чи організатора торгів) було допущено порушення Порядку № 2831/5.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 27.08.2020 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Зазначена постанова мотивована посиланням на положення статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", статей 3, 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 2, 4 розділу ІІ, пунктів 3, 5, 7, 9 розділу ІІІ Порядку № 2831/5, статей 277, 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, а нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна; 2) організатор зазначив у інформаційному повідомленні ту інформацію, яка містилася у заявці на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 29.01.2020 № 214, підготовленій приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем (далі - приватний виконавець Плесюк О. С.), дії якого з передачі арештованого майна на реалізацію позивач не оскаржував; 3) припинення дій Підприємством щодо реалізації арештованого майна жодним чином не поновлює прав позивача, оскільки Товариство залишається боржником у виконавчому провадженні та зобов`язане на виконання ухваленого рішення погасити свою заборгованість, тоді як безпідставне припинення дій відповідача з реалізації арештованого майна на електронних торгах призведе до невиконання судового рішення.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ПрАТ "Азот" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Азот" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 925/214/20 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 15.06.2021 о 15:30.
Зазначена ухвала мотивована тим, що скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, посилається на відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм пунктів 2, 3, 4 розділу II та пунктів 3, 5, 9, 11 розділу III Порядку № 2831/5 у подібних правовідносинах, а саме: 1) чи є організатор електронних торгів особою, яка відповідає за повноту заповнення даних, що розміщуються ним в інформаційному повідомленні про електронні торги; 2) чи наділений організатор електронних торгів повноваженнями зменшувати обсяг інформації в інформаційному повідомленні про електронні торги, розміщення якої вимагається нормами Порядку № 2831/5, та чи призводить таке зменшення до порушення правил організації електронних торгів.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини
29.01.2020 приватний виконавець Плесюк О. С. у межах процедури виконавчого провадження подав до Черкаської філії ДП "СЕТАМ" заявку № 214 на реалізацію на електронних торгах майна позивача, а саме нежитлових приміщень вартістю 37019300 грн, розташованих за адресою: бульвар Шевченка, 249, м. Черкаси, та арештованих постановою цього приватного виконавця від 19.09.2019 у зведеному виконавчому провадженні № 57048235.
03.02.2020 Підприємство як організатор торгів розмістило на своєму веб-сайті інформаційне повідомлення про проведення 04.03.2020 електронних торгів за вказаною вище заявкою приватного виконавця Плесюка О. С. з реалізації нежитлових приміщень загальною площею 10656,4 м2, розташованих за адресою: бульвар Шевченка, 249, м. Черкаси (далі - інформаційне повідомлення).
Зокрема, ДП "СЕТАМ" зазначило в інформаційному повідомленні зберігачем спірного майна ПрАТ "Азот", оскільки така інформація містилася у заявці приватного виконавця Плесюка О. С. на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 29.01.2020 № 214, тоді як належним зберігачем спірного приміщення є Бурлака Галина Вікторівна, яку призначено постановою приватного виконавця Плесюка О. С. про арешт майна боржника, яка (постанова) є додатком до заявки від 29.01.2020 № 214.
Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 925/214/20 з огляду на таке.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Таким чином, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Таким чином, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Водночас зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 розділу II Порядку № 2831/5 (в редакції, чинній станом на 03.02.2020), на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження (в аспекті висновку щодо того, чи є організатор електронних торгів особою, яка відповідає за повноту заповнення даних, що розміщуються ним в інформаційному повідомленні про електронні торги), Організатор здійснює внесення до Системи (центральна база даних системи електронних торгів) інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини 6 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами 4- 8 пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Згідно з пунктом 3, підпунктом 1 пункту 5, пунктом 9 і пунктом 11 розділу III Порядку № 2831/5 (в редакції, чинній станом на 03.02.2020), на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах також посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження (в аспекті висновку щодо того, чи наділений організатор електронних торгів повноваженнями зменшувати обсяг інформації в інформаційному повідомленні про електронні торги, розміщення якої вимагається нормами вказаного Порядку, та чи призводить таке зменшення до порушення правил організації електронних торгів), Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) повинно містити загальну інформацію про електронні торги (торги за фіксованою ціною): відомості про організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна); порядок оформлення участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною); дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) у Систему; строк підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); кінцевий термін прийому заявок, якщо проводяться електронні торги; дату і час початку електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); дату і час закінчення торгів (зазначаються до хвилин); строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу) (крім реалізації майна у випадках, передбачених розділом VІ та пунктом 1 розділу VІІ цього Порядку); порядок та умови отримання майна переможцем; найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень. Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою. Якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються: розмір площі; план приміщень (за наявності); місце розташування; призначення об`єкта; встановлені обмеження; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності); інформація про орендарів та інших користувачів приміщення, якщо вона відома виконавцю. Інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції за умов відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме пунктів 2, 3, 4 розділу II та пунктів 3, 5, 9, 11 розділу III Порядку № 2831/5 у подібних правовідносинах, з огляду на таке.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 910/5574/18 сформульовано такий правовий висновок:
"Організатор (відповідач) здійснює розміщення інформації в системі електронних торгів на підставі документів, наданих органом виконавчої служби. При цьому, законом та Порядком не встановлено обов`язок Організатора (відповідача) здійснювати перевірку законності дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність поданої Організатору (відповідачу) інформації, яка зазначена у заявці на реалізацію арештованого майна".
Водночас у постанові від 25.02.2021 у справі № 127/33501/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив:
"ДП "Сетам" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачений. Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений цим законом.
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними".
З наведеним повністю узгоджується покладений в основу оскаржуваної постанови висновок апеляційного суду про те, що ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, а нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, тоді як позивачем не оскаржувалися дії приватного виконавця Плесюка О. С. з передачі арештованого майна на реалізацію, в тому числі з підстав зазначення виконавцем у заявці недостовірних відомостей щодо зберігача нерухомого майна та його площі, чим у сукупності спростовується твердження скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм у подібних правовідносинах.
Колегія суддів зауважує, що передбачене у підпункті 1 пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 2831/5 застереження про автоматичне формування Системою інформації про зберігача арештованого майна, порядок та умови отримання майна переможцем, реквізити рахунку приватного виконавця, на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, наразі виключає можливість наділення відповідача правом на власний розсуд зменшувати обсяг інформації, розміщуваної в інформаційному повідомленні про електронні торги, чим власне нівелюється посилання скаржника на необхідність у даному випадку висновку Верховного Суду стосовно того, чи наділено організатора електронних торгів повноваженнями зменшувати обсяг інформації в інформаційному повідомленні про електронні торги, розміщення якої вимагається нормами вказаного Порядку, та чи призводить таке зменшення до порушення правил організації електронних торгів.
Крім того касаційна інстанція наголошує на помилковості висновку суду першої інстанції про те, що відсутність зазначеної вище інформації в інформаційному повідомленні та невідповідність вказаної в інформаційному повідомленні загальної площі спірного приміщення її фактичному розміру є порушеннями Порядку № 2831/5, які не дають потенційним покупцям повного і правильного уявлення про арештоване майно, що реалізується, позбавляють їх можливості ознайомитися з майном у зберігача, одержувати від останнього відомості про це майно і ще до його придбання знати про порядок та умови отримання майна переможцем торгів і про строки сплати коштів за нього, що в сукупності суттєво впливає на можливість участі потенційних покупців у електронних торгах і, як наслідок, на формування попиту та кінцеву ціну спірного майна, тим самим порушуючи право Товариства на реалізацію його майна за дійсною ринковою вартістю, оскільки наведений висновок місцевого господарського суду свідчить про подання Товариством (боржником) позову про припинення дій, що порушують право, передусім в інтересах потенційних покупців поза відносинами представництва, тобто всупереч положенням частини 2 статті 4 ГПК України, відповідно до якої юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Водночас, з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій факт відсутності оскарження Товариством дій приватного виконавця щодо організації проведення оцінки спірного майна та її результатів у передбаченому законодавством порядку, порушення права Товариства на реалізацію його майна за дійсною ринковою вартістю не можна вважати доведеним.
За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що припинення дій ДП "СЕТАМ" з реалізації арештованого майна жодним чином не поновлює прав позивача, який залишається боржником у виконавчому провадженні та зобов`язаний на виконання ухваленого судового рішення погасити свою заборгованість.
Отже, зміст оскаржуваної постанови переконливо свідчить про те, що суд апеляційної інстанції фактично переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновку щодо застосування норм права (пунктів 3, 4 розділу II та пунктів 3, 5, 7, 9 розділу III Порядку № 2831/5) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 910/5574/18 і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 127/33501/18, що у розумінні пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 925/214/20.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження позивачем не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Азот" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 925/214/20.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Азот" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 925/214/20 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
