Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 803/1176/17 пров. № А/857/9582/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, головуючий суддя Мачульський В.В., ухвалене о 12:57 год. у м. Луцьку, повний текст якої складено 29.09.2017 року, у справі за адміністративним позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» доГоловного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області провизнання протиправними та скасування припису,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року позивач Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 7 серпня 2017 року та припис про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства від 9 серпня 2017 рокуГоловного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі ГУ Держпродспоживслужби).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 803/1176/17 позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано пункти 1, 7, 8 припису ГУ Держпродспоживслужби про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, від 9 серпня 2017 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовував відсутністю у його діях будь-яких порушень ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та безпідставністю висновків контролюючого органу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 року апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» задоволено частково; скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 803/1176/17 у частині відмови у задоволенні позовних вимог Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» та прийнято нову, якою ці позовні вимоги задоволено; визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 4, 5, 6 припису Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства від 9 серпня 2017 року; у задоволенні решти апеляційних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області задоволено частково; постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 у справі №803/1176/17 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для нового розгляду.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив те, що судом апеляційної інстанції не перевірено, чи дотримався суд першої інстанції вимог процесуального закону, та, вирішуючи спір про скасування припису, не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку із зверненням громадянки ОСОБА_1 , за погодженням Державної регуляторної служби України від 14.07.2017 року № 5594, у період з 25.07.2017 року по 26.07.2017 року ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області проведена перевірка дотримання санітарногозаконодавства позивача, про що складено акт перевірки від 07.08.2017 року.
Відповідно до акта перевірки контролюючим органом виявлено такі обставини: очисні споруди потребують капітального ремонту; випуск очищених стічних вод внаслідок повного циклу механічної та біологічної очистки здійснюється у р. Турія; для оцінки якісних та кількісних показників роботи наявна лабораторія підприємства, однак лабораторно-виробничий контроль проводиться лише за фізико-хімічними показниками; дані щодо мікробіологічного контролю відсутні, що не дає змоги стверджувати про ефективність очистки та безпеку даних вод в епідемічному відношенні; приймання стічних вод здійснюється із інфекційного відділення Ковельського МТМО; мулові карти очисних споруд неочищені; відсутні майданчики для накопичення мулу та договір щодо його передачі іншому власнику для утилізації; очисні споруди обваловані та огороджені по периметру не повністю, наявна можливість для несанкціонованого заїзду асенізаційних машин та зливу стічних вод; відсутні прилади обліку стічних вод, внаслідок чого неможливо здійснити контроль відповідності тих, що надходять до їх кількості після очистки; на момент перевірки встановлено факт зливу стічних вод трубопроводом, який проходить вздовж восьми мулових карт, які не використовуються, на прилеглу до очищених споруд територію.
09.08.2017 року начальником відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідувань спалахів управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби, на підставі акта перевірки від 07.08.2017 року, винесено позивачу оспорюваний припис, який містив такі вимоги:
1) забезпечити проведення лабораторно-виробничого контролю за бактеріологічними показниками;
2) провести очистку мулових карт (об`ємом 6000 м3), вирішити питання утилізації відпрацьованого мулу;
3) огородити територію очисних споруд для запобігання несанкціованих зливів;
4) провести роботи по реконструкції очисних споруд;
5) місця зливу стічних вод асенізаційним транспортом обладнати згідно з вимогами;
6) встановити прилади для вимірювання та обліку роботи очисних споруд;
7) припинити скид неочищених стічних вод трубопроводом на територію, прилеглу до очисних споруд;
8) визначити межі санітарно-захисної зони об`єкта з півночі.
Припис обґрунтовано порушенням позивачем вимог статті 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частинами 3, 4статті 48 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Отже, у цьому випадку суд першої інстанції мав за правиламистатті 48 Кодексу адміністративного судочинства Україниздійснити заміну первинного відповідача на належного, залучити до участі у справі співвідповідача або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача.
Аналізстатті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, що встановлює правила заміни неналежної сторони дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції.
Оскількистаття 48 Кодексу адміністративного судочинства України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залученняналежного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони.
Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанціїКодексом адміністративного судочинства Українине передбачено.
Матеріалами справи підтверджено, що предметом даного спору є визнання протиправними та скасування пунктів припису Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, від 09 серпня 2017 року.
Проте, відповідачем у даному адміністративному позові є Головне управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області.
Судом встановлено, що Головне управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області не є юридичною особою, відтак не суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах.
Враховуючи те, що Головне управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області не є належним відповідачем у справі та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог з підстав пред`явлення адміністративного позову до неналежного відповідача.
У відповідності до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322,325, 328 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» задовольнити частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №803/1176/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 18.06.2021 року.
