ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року

Львів

№ 876/10845/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представників позивача Федорко О.О., Сидоренка М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі за його позовом до Головного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2017 року Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» (далі - Ковельводоканал) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання санітарного господарства від 7 серпня 2017 року та припис про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства від 9 серпня 2017 року Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 7 серпня 2017 року ГУ Держпродспоживслужби відмовлено.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 803/1176/17 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 7, 8 припису ГУ Держпродспоживслужби про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, від 9 серпня 2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі Ковельводоканал просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує відсутністю у його діях будь-яких порушень ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та безпідставністю висновків контролюючого органу.

Представники позивача у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов Ковельводоканалу.

Представник відповідача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги Ковельводоканалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач довів правомірність пунктів 3, 4, 5, 6 припису від 9 серпня 2017 року, а твердження позивача та його представників про вжиття заходів для реконструкції очисних споруд, огородження території та встановлення приладів для вимірювання та обліку роботи очисних споруд не заслуговують на увагу, оскільки Ковельводоканалом було розроблено лише проект реконструкції очисних споруд у 2015 році, проте не проведено відповідних робіт по їх реконструкції.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у даній справі, якою частково задоволено позов Ковельводоканал, оскаржено у апеляційному порядку лише позивачем.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, підстав для скасування вказаного судового рішення у повному обсязі за апеляційною скаргою Ковельводоканалу немає і воно підлягає апеляційному перегляду лише у частині відмови у задоволенні позову.

Переглядаючи у апеляційному поряду вказану постанову суду першої інстанції та оцінюючи доводи апелянта у частині відмови у задоволенні позову Ковельводоканалу, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у зв'язку із зверненням громадянки ОСОБА_1., за погодженням Державної регуляторної служби України від 14 липня 2017 року № 5594, у період з 25 липня 2017 року по 26 липня 2017 року ГУ Держпродспоживслужби була проведена перевірка дотримання санітарного законодавства Ковельводоканалу, про що було складено акт перевірки від 7 серпня 2017 року.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом виявлено такі обставини:

очисні споруди потребують капітального ремонту;

випуск очищених стічних вод внаслідок повного циклу механічної та біологічної очистки здійснюється у р. Турія;

для оцінки якісних та кількісних показників роботи наявна лабораторія підприємства, однак лабораторно-виробничий контроль проводиться лише за фізико-хімічними показниками;

дані щодо мікробіологічного контролю відсутні, що не дає змоги стверджувати про ефективність очистки та безпеку даних вод в епідемічному відношенні;

приймання стічних вод здійснюється і з інфекційного відділення Ковельського МТМО;

мулові карти очисних споруд неочищені;

відсутні майданчики для накопичення мулу та договір щодо його передачі іншому власнику для утилізації;

очисні споруди обваловані та неогороджені по периметру не повністю, наявна можливість для несанкціонованого заїзду асенізаційних машин та зливу стічних вод;

відсутні прилади обліку стічних вод, внаслідок чого неможливо здійснити контроль відповідності, тих, що надходять до їх кількості після очистки;

на момент перевірки встановлено факт зливу стічних вод трубопроводом, який проходить вздовж 8 мулових карт, які не використовуються, на прилеглу до очищених споруд територію.

9 серпня 2017 року начальником відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідувань спалахів управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби на підставі акту перевірки від 7 серпня 2017 року Ковельводоканалу було винесено оспорюваний припис, який містив такі вимоги:

1. Забезпечити проведення лабораторно-виробничого контролю за бактеріологічними показниками;

2. Провести очистку мулових карт (об'ємом 6000 м³), вирішити питання утилізації відпрацьованого мулу;

3. Огородити територію очисних споруд для запобігання несанкціонованих зливів;

4. Провести роботи по реконструкції очисних споруд;

5. Місця зливу стічних вод асенізаційним транспортом обладнати згідно з вимогами;

6. Встановити прилади для вимірювання та обліку роботи очисних споруд;

7. Припинити скид неочищених стічних вод трубопроводом на територію, прилеглу до очисних споруд;

8. Визначити межі санітарно-захисної зони об'єкта з півночі.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що припис обґрунтовано порушенням Ковельводоканалом вимог ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон № 4004).

Згідно із приписами ст. 18 Закону № 4004, яка регламентує вимоги до господарсько-питного водопостачання і місць водокористування, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм. Виробничий контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання.

Вода відкритих водойм, що використовується для господарсько-питного водопостачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку, з лікувальною метою, а також вода водойм у межах населених пунктів повинна відповідати санітарним нормам.

Підприємства, установи, організації, що використовують водойми (у тому числі моря) для скидання стічних, дренажних, поливних та інших забруднених вод, повинні забезпечити якість води у місцях водокористування відповідно до вимог санітарних норм.

Для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються законодавством України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Разом із тим, акт перевірки від 7 серпня 2017 року не містить даних про встановлення будь-яких конкретних фактів порушень зі сторони Ковельводоканал положень ст. 18 Закону № 4004, оскільки у ході перевірки не проводилося жодних лабораторних чи інших спеціальних досліджень та не виявлено фактів порушення позивачем вимог ні щодо кількості і якості питної води, ні щодо води відкритих водойм, а також не встановлено конкретних фактів порушення будь-ким зони санітарної охорони із спеціальним режимом.

Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при винесенні оспорюваного припису ГУ Держпродспоживслужби керується положеннями ст. 41 Закону № 4004, якою регламентовано повноваження головних державних санітарних лікарів та інших посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 вказаного Закону головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам у межах відповідних територій (об'єктів транспорту) надаються повноваження:

а) державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства;

б) систематичного аналізу санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров'я населення, окремих його груп;

в) визначення факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я населення, ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення регіону, території, об'єкта, окремих професійних груп тощо;

г) контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів, виконанням програм профілактики захворювань, охорони здоров'я населення;

д) пункт «д» частини першої статті 41 виключено

е) винесення рішень про необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, визначення складу комісій для її здійснення і затвердження висновків;

є) погодження регіональних і місцевих програм у галузі соціально-економічного розвитку;

ж) пункт «ж» частини першої статті 41 виключено

з) погодження видачі, а у передбачених законодавством випадках - надання дозволу на здійснення видів діяльності, передбачених цим Законом;

и) безперешкодного входу на територію і у приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням і обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень;

і) безплатного отримання від юридичних осіб і громадян, у тому числі іноземних, які перебувають або ведуть діяльність на відповідній території України, матеріалів і відомостей, статистичних та інших даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей;

ї) безплатного відбору зразків сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

й) визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

к) розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності;

л) застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Іншим посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи, помічники лікарів) надаються повноваження, передбачені пунктами «а», «б», «в», «г», «и», «і», «ї», «к» (в частині розслідування групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій) та «л» частини першої цієї статті (ч. 3 ст. 41 Закону № 4004).

При цьому у відповідності до ст. 42 Закону № 4004 головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;

д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;

е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством.

Іншим посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені пунктом «а» (в частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), пунктами «в», «г», «е» та «є» цієї статті (ч. 2 ст. 42 Закону № 4004).

Однак, на переконання апеляційного суду, начальником відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідувань спалахів управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби при винесенні оспорюваного припису від 9 серпня 2017 року зазначених вище норм Закону № 4004 та Закону № 877 враховано не було.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.

Положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що ГУ Держпродспоживслужби у ході судового розгляду не доведено правомірності винесення оспорюваного припису від 9 серпня 2017 року і судом першої інстанції позовні вимоги Ковельводоканалу про визнання оспорюваного акту протиправним та скасування у повному обсязі помилково задоволені лише частково.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині відмови у задоволенні вимог позивача судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення таких позовних вимог.

Виходячи із приписів ч. 1 ст. ч. 6 ст. 94 КАС України на користь позивача слід присудити понесені судові витрати зі сплати судового збору у суді першої та апеляційної інстанції за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» задовольнити частково.

Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 803/1176/17 у частині відмови у задоволенні позовних вимог Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» та прийняти нову, якою ці позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 5, 6 припису Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства від 9 серпня 2017 року.

Присудити на користь Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн. судових витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти апеляційних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

Р.Б.Хобор

Постанова у повному обсязі складена 5 грудня 2017 року.