Справа №127/32190/18

Провадження №1-кп/127/430/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого частиною другоюстатті 302Кримінального кодексуУкраїни, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2018 за № 12018020020003609,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 302 Кримінального кодексу України (далі КК).

До суду через відділ прийому надійшло клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_4 про звільнення його підзахисної від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки. Клопотання мотивував тим, що обвинувачена ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, на даний час працевлаштована в ТОВ «А.Б.К.». Крім того, звернув увагу суду на те, що ОСОБА_5 14.09.2018 притягнута до адміністративної відповідальності за дії, які фактично інкримінуються обвинуваченій у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник в судовому засіданні зазначене клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому обвинувачена зазначила, що наслідки звільнення від кримінальної відповідальності їй зрозумілі.

Прокурор щодо задоволення заявленого клопотання не заперечував.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зі змісту частини першої статті 285 КПК випливає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому частиною третьою статті 285 КПК визначено, що у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Крім того, частиною четвертою статті 286 КПК визначено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. При цьому частиною другою статті 288 КПК передбачено, що суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Слід при цьому зауважити, що частиною першою статті 325 КПК визначено, що у разі, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 з метою власної наживи, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки та моральними засадами суспільства в частині встановлення зв`язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, маючи на меті надання сексуальних послуг та сексуальних девіацій за грошову винагороду, в соціальній мережі Інтернет на сайтах, а саме vinnica. ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмістила оголошення про надання послуги сексуального характеру за грошову винагороду у вигляді масажу «Лінгам», до якого прикріпила свій особистий номер телефону НОМЕР_1 , за допомогою якого приймала дзвінки від майбутніх клієнтів та домовлялася про порядок та умови надання вищевказаних послуг.

Після чого ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою власної наживи, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки та моральними засадами суспільства в частині встановлення зв`язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, під приводом проживання, спеціально орендувала подобово квартиру АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2 , з метою створення місця розпусти, де в подальшому планувала надавати послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам». В період часу з червня 2018 року по 10.09.2018, ОСОБА_5 , перебуваючи за вищевказаними адресами, за грошову винагороду надавала невідомим чоловікам, в кількості приблизно від 2 до 3 осіб кожен день, послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» і отримала від них грошову винагороду в розмірі 900 грн.

04.09.2018 близько 15.00 год., ОСОБА_5 під час розмови по мобільному телефону за номером НОМЕР_1 отримала від невідомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_3 , прохання щодо надання послуг сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» за грошову винагороду, на що вона погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» в будинку АДРЕСА_2 за грошову винагороду в розмірі 500 гривень за годину. Близько 16.00 год. 04.09.2018 ОСОБА_3 приїхав за вищевказаною адресою, де ОСОБА_5 надала йому послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» та в подальшому за надані послуги отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 500 гривень.

Крім цього, 10.09.2018 близько 14.00 год., ОСОБА_5 , під час розмови по мобільному телефону за номером НОМЕР_1 , отримала від невідомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_6 , прохання щодо надання послуг сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» за грошову винагороду, на що вона погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» в квартирі АДРЕСА_1 за грошову винагороду в розмірі 300 гривень за годину. Близько 15.00 год. ОСОБА_6 приїхав до квартири за вищевказаною адресою, де ОСОБА_5 надала йому послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» та в подальшому за надані послуги отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 300 гривень.

Крім цього, 10.09.2018 близько 16.00 год. ОСОБА_5 під час розмови по мобільному телефону за номером НОМЕР_1 отримала від невідомого раніше чоловіка, яким виявився ОСОБА_7 , прохання щодо надання послуг сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» за грошову винагороду, на що вона погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» в квартирі АДРЕСА_1 за грошову винагороду в розмірі 300 гривень за годину. Близько 17.00 год. ОСОБА_7 приїхав до квартири за вищевказаною адресою, де ОСОБА_5 надала йому послуги сексуального характеру у вигляді масажу «Лінгам» та в подальшому за надані послуги отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 300 гривень.

ОСОБА_5 з метою наживи фактично створила та утримувала місця розпусти в квартирі АДРЕСА_3 .

Органами досудового розслідування дії обвинуваченої кваліфіковані за частиною другою статті 302 КК за ознаками створення та утримання місць розпусти, вчинені з метою наживи.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України у пункті 1 постанови Пленуму № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (далі Постанова від 23.12.2005) зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

У абзаці п`ятому пункту 2 наведеної Постанови від 23.12.2005 зазначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Суд також враховує, що у абзаці третьому пункту 2 зазначеної Постанови від 23.12.2005 роз`яснено, що умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

Згідно з роз`ясненнями, наданими в абзаці четвертому пункту 2 Постанови від 23.12.2005 підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

Відповідно до пункту 7 Постанови від 23.12.2005 звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 48 КК можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування статті 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 КК - право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому статтею 7 КПК.

З наданого суду обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації, що була чинною на час вчинення кримінально караного діяння, відносилось до злочинів невеликої тяжкості, однак на час розгляду справи судом є нетяжким злочином.

Кримінально-правова норма, на підставі якої сторона захисту клопоче здійснити звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності стаття 48 КК зазнала змін.

Зокрема, згідно з приписами статті 48 КК (в редакції Закону № 1698-VII від 14.10.2014) особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно зі статтею 48 КК (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 набрав чинності 01.07.2020.

Слід зауважити, що частиною першою статті 4 КК визначено, що закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. При цьому зі змісту частини другої статті 4 КК випливає, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з частиною першою статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до частини третьої статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З обвинувального акта випливає, що злочин, який інкримінований ОСОБА_5 , останньою був вчинений у вересні 2018 року, тобто до набрання Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 чинності. Саме тому, зважаючи на приписи частини першої та третьої статті 5 КК, при вирішенні клопотання сторони захисту по суті підлягають застосуванню положення кримінального закону в редакції Закону № 1698-VII від 14.10.2014.

Вирішуючи питання щодо наявності умов для звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності суд враховує таке.

Суд вже зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.

Суд при цьому враховує висновок, зроблений Верховним Судом (далі ВС) у постанові від 23.01.2020 (у справі № 161/1390/19), відповідно до якого при звільненні особи від відповідальності за зміною обстановки суду встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи.

Суд також вважає за доцільне зауважити, що ВС у постанові від 02.07.2020 (справа № 613/1202/17) зазначив, що необхідною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення зміни протягом певного часу обстановки, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, що позитивно впливає на неї та робить малоймовірним вчинення цією особою нового тотожного або однорідного злочину. Суд повинен навести у судовому рішенні дані, які б свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою.

У постанові від 04.02.2021 (справа № 953/21593/19) ВС дійшов висновку, що норма статті 48 КК передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, а саме коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.

При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню статті 48 КК у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Аналогічний висновок зроблений ВС у постанові від 26.03.2019 (справа № 569/20/14-к).

Посилання захисника обвинуваченої на подвійне притягнення ОСОБА_5 до відповідальності, у зв`язку з накладенням на неї адміністративного стягнення за частиною першою статті 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), суд оцінює критично з огляду на таке.

Диспозиція частини першої статті 181-1 КпАП передбачає адміністративну відповідальність за зайняття проституцією. Натомість, частиною другою статті 302 КК передбачена кримінальна відповідальність за створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти, вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за це кримінальне правопорушення, або вчинені організованою групою.

Отже,хоча вчинення ОСОБА_5 зазначених правопорушеньй ґрунтуєтьсяна однійі тійже події,суд вважає,що диспозиціїнаведених правовихнорм передбачаютьрізні складиправопорушення,атому, підстави стверджувати, що ОСОБА_5 подвійно притягується до відповідальності відсутні, оскільки зазначеними нормативними актами передбачені різні види юридичної відповідальності. Зі змісту ж частини першої статті 61 Конституції України випливає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Окрім наведеного, сторона захисту як на підставу для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності послалась на ту обставину, що остання позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей та на даний час працевлаштована в ТОВ «А.Б.К.», а тому перестала бути суспільно небезпечною. При цьому на підтримання працевлаштування ОСОБА_5 стороною захисту надана суду копія трудового договору від 22.03.2021, відповідно до якого остання прийнята на посаду прибиральниці в ТОВ «А.Б.К.».

З матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась. Як вже суд зазначив вище, інкриміноване ОСОБА_5 діяння, останньою було вчинене з метою наживи. Суд також враховує, що на час вчинення зазначеного діяння ОСОБА_5 працевлаштована не була та не мала постійного джерела доходу, що спонукало її на вчинення зазначеного злочину.

З огляду на викладене, суд вважає, що зміна обстановки у даному випадку полягає саме в тому, що внаслідок офіційного працевлаштування обвинувачена ОСОБА_5 отримала офіційне джерело доходу та перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні встановлено наявність правових підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 у зв`язку зі зміною обстановки, а тому суд дійшов до переконання, клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_4 - слід задовольнити.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК. При цьому суд враховує, що на речові докази у кримінальному провадженні накладений арешт, який відповідно до положень статті 174 КПК слід скасувати.

Керуючись статтями 284, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 302 Кримінального кодексу України, на підставі статті 48 Кримінального кодексу України у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 від кримінальноївідповідальності,передбаченої частиноюдругою статті302Кримінального кодексуУкраїни, відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 10.09.2018за №12018020020003609 закрити.

Речові докази:

- мобільний телефон фірми виробника «Samsung Galaxy J2» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та мобільний телефон фірми виробника «Nokia 311» в корпусі білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, - повернути ОСОБА_5 ;

- предмет виконаний з силікону, який має форму чоловічого статевого органу (страпон) бежевого кольору, пояс чорного кольору із трапчаного матеріалу, пляшку ємністю 0,3 л із невідомою прозорою рідиною, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, - знищити;

- грошові кошти у сумі 600 гривень (1 купюра - 200 грн. серії СА9329524; 2 купюри по 100 грн. серії: ЕМ1823504, КБ3078608; 4 купюри по 50 грн. серії: УЕ9291672, УЖ6519641, УН3029308, УЕ8925618), які передані до відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк», - конфіскувати;

- скріншоти, зроблені за допомогою клавіші клавіатури Рrt Sc Sys Rq у вигляді фототаблиці в кількості 15 аркушів, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на речові докази на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2018 скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: