КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №370/1543/20 головуючий у суді І інстанції: Косенко А.В.
провадження №22-ц/824/8712/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І.,
секретар судового засідання: Спеней О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 31 жовтня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів було перейменовано в Акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується Витягом із статуту. Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» - 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів, ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується Витягом із статуту.
30 квітня 2008 р. між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №068- 2008-1394, відповідно до умов п. 1.1 якого, Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах цього договору кошти в сумі 100000,00 дол. США, що в еквіваленті 505000 гривень за курсом НБУ на день укладення договору, а Відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 10.04.2028 року, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту Позичальнику по 10 квітня 2028 року включно.
В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод. З метою виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30 квітня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки/нерухомого майна - житлового будинку.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки, Іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: А) житловий будинокзагальною площею 45,0 кв.м., житловою площею 12,3 кв.м.; з наступними технічними характеристиками: житловий будинок - матеріал стін дерев`яні, позначений на плані літерою «А»; убиральня позначена на плані літерою «В»; навіс позначений на плані літерою «Г»; огорожа позначена на плані цифрами «2-6»; колодязь позначений на плані цифрою «№1», тротуар позначений на плані цифрою «І», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності, серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.2008 року на підставі рішення виконкому Ясногородської ради №10 від 29.02.2008 року. Б) земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -площею земельної ділянки 0,250 га, кадастровий номер 3222789200:03:019:0054; з цільовим використанням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, яка належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №2136682, виданого Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі 07 лютого 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки рішенням Ясногородської сільської ради від 21 грудня року №147-15-IV реєстр 010700600027. Вищевказані житловий будинок і земельна ділянка разом складають предмет іпотеки. В свою чергу, позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно умов договору.
Однак, в порушення умов Кредитного договору та чинного законодавства України Позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором №068-2008-1394 від 30.04.2008 року, зобов`язався належним чином виконувати умови кредитного договору, зокрема своєчасно погашати кредит згідно графіку погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитними коштами порядку на умовах та в строки визначених договором.
Враховуючи факт та терміни порушення Позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, Банк змушений був звернутись до суду з позовною заявою з вимогою про стягнення боргу.
Так, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року у цивільній справі №756/14393/15 було стягнуто заборгованість за кредитним договором №068-2008-1394 від 30.04.2008 р. солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 96719 дол. США 33 центи. Таким чином, факт укладення кредитного договору №068-2008-1394 від 30.04.2008 р., надання кредитних коштів та неналежне виконання зобов`язання Позичальником встановлено у рішенні Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року у цивільній справі №756/14393/15. Зазначене рішення набуло законної сили, виконавчий лист щодо його виконання був пред`явлений для примусового виконання. Проте, на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором не погашена.
В ході отримання Витягу з ЄДР нерухомого майна щодо права власності фізичної особи ОСОБА_1 , встановлено, що у 2008 році розпочате будівництво житлового будинку Б, незавершено. Відсоток готовності 83% (дозвіл на будівництво житлового будинку Б - рішення виконкому Ясногородської сільської ради №13 від 28.03.2008 року та свідоцтво на забудову індивідуальної садиби № НОМЕР_2 від 22.07.2008 року). Отже, станом па 30.04.2008 року, тобто на момент укладання Договору іпотеки, ОСОБА_1 будівництво житлового будинку «Б» ще не було розпочато. Не довівши до відома позивача, відповідач розпочав будівництво житлового будинку «Б» на переданій в іпотеку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» належній Відповідачу на праві приватної власності земельній ділянці, чим порушив умови договору іпотеки та норм ч. 3 ст. 9 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про іпотеку». Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва.
Крім того, згідно пункту 1.5. Договору іпотеки від 30.04.2008 року Сторони погодили, що Іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід`ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладання Договору та виникнуть і майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом Договору - Предметом іпотеки. - і не потребують внесення змін до Договору. Отже, позивач вважає, що належний Відповідачу на праві приватної власності об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок «Б», що розташований за адресою АДРЕСА_1 - є предметом іпотеки.
А тому позивач вважає, що АТ «Універсал Банк» - є іпотекодержателем даного об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку «Б», що розташований за вищезазначеною адресою. На сьогоднішній день рішення про визнання недійсним даного договору - відсутнє, а тому Договір іпотеки є чинним та обов`язковим для виконання в силу ст. 526 ЦК України.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати за АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» право іпотекодержателя на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок «Б», що розташований за адресою АДРЕСА_1 ; обов`язок щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру заборон та відчуження нерухомого майна та Єдиного державного реєстру іпотек покласти на приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу або відповідні органи державної реєстраційної служби; судові витрати понесені позивачем покласти на відповідача.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, і неправильне застосування судом норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що не довівши до відома позивача, відповідач розпочав будівництво житлового будинку «Б» на переданій в іпотеку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» належній відповідачу на праві приватної власності земельній ділянці, чим порушив умови договору іпотеки та норм ч. 3 ст. 9 та ч. 2 сг. 10 Закону України «Про іпотеку». Вважає, що належний відповідачу на праві приватної власності об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок «Б», що розташований за адресою АДРЕСА_1 - є предметом іпотеки, і оскільки на сьогоднішній день рішення про визнання недійсним даного договору - відсутнє, Договір іпотеки є чинним та обов`язковим для виконання в силу ст.526 ІІК України.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не надала.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, і відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки. Будь-яких документів на підтвердження ступені готовності об`єкта незавершеного будівництва, та документів щодо придбаних будівельних матеріалів та прийняття нерухомого майна до експлуатації суду надано не було. Таким чином, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову, з огляду на те, що визнання у судовому порядку права на об`єкт незавершеного будівництва не прийнятого в експлуатацію, нормами ЦК України чи іншого нормативного акта не передбачено, а також приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог про визнання права іпотекодержателя, не знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, оскільки не ґрунтуються на достатніх, н алежних та допустимих доказах, позов задоволенню не підлягає.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про іпотеку» якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані.
Об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва.
З аналізу судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна викладеного в листі Верховного суду від 01.02.2015 року, останній вбачає, що земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов`язані між собою, а отже, іпотека щодо будівлі (споруди) повинна поширюватись і на земельну ділянку, на якій вона розташована, і навпаки, причому навіть у тих випадках, копи предметом у договорі іпотеки визначено лише один об`єкт (або будівля, або забудована земельна ділянка). Такий висновок також підтверджено Верховним Судом України, зокрема, в ухвалі від 8 грудня 2010 р. у справі №6-50440св10.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;відчужувати предмет іпотеки;передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України, при чому вказаний перелік не є вичерпним. Згідно ч. 3 вказаної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об`єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об`єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об`єкт будівництва» (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.
Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки.
Звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України у разі порушення боржником будь-якого основного зобов`язання, що забезпечене іпотекою за цим Договором, та/або будь-якого зобов`язання Іпотекодавця за цим Договором на підставі рішення суду (п. 4.1., п. 4.2. Договору іпотеки).
За приписами ч. 7 ст. 51 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Встановлено, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 31 жовтня 2018 року рішенням загальних зборів акціонерів було перейменовано в Акціонерне товариство «Універсал Банк». Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» - 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів, ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується Витягом із статуту (а.с. 34-38).
30 квітня 2008 р. між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №068-2008-1394 на умовах визначених договором (а.с. 11-16).
З метою виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30 квітня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки /нерухомого майна - житлового будинку (а.с. 22-26).
За вказаним Договором Іпотеки Іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме:
-А) житловий будинок (далі - «житловий будинок»):
-загальною площею 45,0 кв.м., житловою площею 12,3 кв.м.;
-з наступними технічними характеристиками: житловий будинок - матеріал стін дерев`яні, позначений на плані літерою «А»; убиральня позначена на плані літерою «В»; навіс позначений на плані літерою «Г»; огорожа позначена на плані цифрами «2-6»; колодязь позначений на плані цифрою «№1», тротуар позначений на плані цифрою «І».
-що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-є власністю Іпотекодавця на підставі: свідоцтва про право власності, серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.2008 року на підставі рішення виконкому Ясногородської ради №10 від 29.02.2008 року.
Б) земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок (далі - «земельна ділянка):
-що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
-площею земельної ділянки 0,250 га, кадастровий номер 3222789200:03:019:0054,
-з цільовим використанням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд;
-яка належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №2136682, виданого Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі 07 лютого 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки рішенням Ясногородської сільської ради від 21 грудня року №147-15-IV реєстр 010700600027.Вищевказані житловий будинок і земельна ділянка разом складають Предмет іпотеки.
Таким чином, ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором №068-2008-1394 від 30.04.2008 року, зобов`язався належним чином виконувати умови кредитного договору, зокрема своєчасно погашати кредит згідно графіку погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитними коштами порядку на умовах та в строки визначених договором.
Як вказав позивач та,що не заперечив відповідач, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року у цивільній справі №756/14393/15 було стягнуто заборгованість за кредитним договором №068-2008-1394 від 30.04.2008 р. солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 96719 дол. США 33 центи. Вказане рішення судом не оглядалось, у зв`язку з відсутністю його у матеріалах справи.
Також, позивач у позові вказав, що на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором не погашена, а тому AT «Універсал Банк» змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права іпотекодержателя.
З Витягу з ЄДР нерухомого майна щодо права власності фізичної особи РНОКПП: НОМЕР_3 ( ОСОБА_1 ), встановлено, що у 2008 році розпочате будівництво житлового будинку Б, незавершено. Відсоток готовності 83% (дозвіл на будівництво житлового будинку Б - рішення виконкому Ясногородської сільської ради №13 від 28.03.2008 року та свідоцтво на забудову індивідуальної садиби № НОМЕР_2 від 22.07.2008 року) (а.с. 32-33).
Встанволено, що будь-яких інших документів на підтвердження ступені готовності об`єкта незавершеного будівництва, будь-яких документів щодо придбаних будівельних матеріалів та прийняття нерухомого майна до експлуатації суду надано не було.
Встановлено, що станом на 30.04.2008 року, тобто на момент укладання Договору іпотеки, ОСОБА_1 будівництво житлового будинку «Б» ще не було розпочато.
Згідно пункту 1.5. Договору іпотеки від 30.04.2008 року Сторони погодили, що Іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід`ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладання Договору та виникнуть і майбутньому.
В суді першої інстанції сторонами не заявлялось клопотання про проведення судової будівельної експертизи щодо визначення питання, чи є житловий бунинок поліпшенням майна, яке перебуває на земельній ділянці та не визначено з чого воно складається.
Також, позивачем не надано доказів того, чи була згода іпотекодержатиля щодо зведення або капітального ремонту будинку. Не надано також доказів, що звернень іпокодержателя щодо заборони здійснювати будівництво, у зв`язку з відсутності згоди на проведення таких робіт.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки визнання у судовому порядку права на об`єкт незавершеного будівництва не прийнятого в експлуатацію, нормами ЦК України чи іншого нормативного акта не передбачено.
Доводи апеляційної скарги про те, що не довівши до відома позивача, відповідач розпочав будівництво житлового будинку «Б» на переданій в іпотеку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» належній відповідачу на праві приватної власності земельній ділянці, чим порушив умови договору іпотеки та норм ч. 3 ст. 9 та ч. 2 сг. 10 Закону України «Про іпотеку», суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки порушення зазначених норм відповідачем, не свідчить про винекненя автоматичного права на це майно у позивач, оскільки суду не надано доказів, яке саме майно зведено з чого воно складається, чи є це поліпшенням, складовою частиною предмета іпотеки чи новим об`єктом нерухомого майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що належний відповідачу на праві приватної власності об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок «Б», що розташований за адресою АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, і оскільки на сьогоднішній день рішення про визнання недійсним даного договору відсутнє, Договір іпотеки є чинним та обов`язковим для виконання в силу ст.526 ІІК України, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказаний об`єктне набув юридичного статусу житлового будинку, також не підтверджено належними та допустими доказами, що це є поліпшенням предмету іпотеки, а тому відсутні підстави для виникнення цивільних прав та обов`язків щодо нього.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення ст. 331 ЦК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «09» червня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіО.І. Сліпченко Д.Р. Гаращенко