Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 804/7832/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (головуючий суддя - Горбалінський В.В.) в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК»
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання нечинними і скасування припису та постанов, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якій просило суд:
- визнати незаконним та скасувати припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017 року;
- визнати незаконним та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року;
- визнати незаконним та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 320000 грн. № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року.
В обґрунтування позову зазначено, зокрема про те, що неможливо встановити, яку саме перевірку провів Відповідач, позапланову перевірку або інспекційне відвідування, підстави для проведення самої перевірки Позивачу невідомі. Також, Позивач вважає, що Відповідач 01.11.2017 року розглянув справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не повідомивши своєчасно Позивача, оскільки повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу № 8106-15/04 від 18.10.2017 року було отримано ним лише 02.11.2017 року, а тому постанови № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року та № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року прийняті Відповідачем з порушенням чинного законодавства і підлягають скасуванню. Крім того, Позивач зазначає про те, що ним були усунуті навіть ті порушення, з якими він не погоджувався, а отже, на думку останнього, у Відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення Позивача до відповідальності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по справі №804/7832/17 в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нечинними і скасування припису та постанов - відмовлено (т. 1, а.с. 255-260).
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 2, а.с. 3-16).
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що ознайомлення об`єкта перевірки з дійсним способом та формою здійснення заходу державного нагляду (контролю) має істотне значення для визначення прав та обов`язків об`єкта перевірки під час такої перевірки, натомість, у даному випадку, в наказі та направленні Відповідач зазначає про проведення інспекційного відвідування на підставі Порядку №295, а в акті перевірки та приписі вказує про те, що останні складені за результатами проведення позапланової перевірки на підставі Порядку №390.
Апеляційну скаргу обґрунтовано, також, тим, що Відповідач не оповістив належним чином посадових осіб Позивача про дату та час розгляду справи про накладення штрафу, оскільки таке повідомлення було отримано ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» лише 02.11.2017 року.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Відзив мотивовано, у тому числі тим, що на момент проведення інспекційного відвідування відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» була затверджена уніфікована форма Акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування та уніфікована форма Припису, тому заперечення Позивача проти формулювання «Акт перевірки», на які він посилається є необґрунтованими.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нечинними і скасування припису та постанов - задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по справі №804/7832/17 - скасовано.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нечинними і скасування припису та постанов - задоволено (т. 3, а.с. 22-25).
Відповідач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, оскаржив її в касаційному порядку (т. 3, а.с. 30-39).
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задоволено частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року в частині, у якій визнано незаконними та скасовано пункт 2 припису № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017; скасовано заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 - залишено без змін.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року в частині, у якій визнано незаконними та скасовано пункти 1, 8, 9 припису № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017, скасовано та у цій частині залишено в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року в іншій частині, у якій визнано незаконними та скасовано пункти 3, 4, 5, 6 припису №271/4.1-10-207 від 10.10.2017 та визнано незаконним та скасовано постанови про накладення штрафу № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 та № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Пак» витрати на оплату судового збору в сумі 16120,00 грн скасовано, а справу № 804/7832/17 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 3, а.с. 93-112).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мельник В.В. (головуючий суддя), Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) від 30 квітня 2021 року адміністративну справу №804/7832/17 прийнято до свого провадження.
31 травня 2021 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Позивача надійшли клопотання про витребування доказів та про відкладення розгляду справи за вх. №40475/21 та №40478/21 відповідно.
В судовому засіданні 02 червня 2021 року з урахуванням думки представників учасників справи, кожного окремо, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила у задоволенні клопотань Позивача про витребування доказів та про відкладення розгляду справи - відмовити, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
В судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» (код ЄДРПОУ 32952480) 19.04.2004 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер запису: 12241200000009645.
22 вересня 2017 року Відповідач отримав лист від Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №7157/07/14, яким орган Пенсійного фонду України направив інформацію щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники у липні 2017 року мали нараховану заробітку плату менше мінімальної (за умови відпрацювання «повного» місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи) (т. 1, а.с. 142)
На підставі інформації, наданої листом Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №7157/07/14, керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області прийняло наказ «Про призначення інспекційного відвідування» від 29 вересня 2017 року №216-І, яким наказано у період з 05 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2017 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» (т.1, а.с. 143).
На підставі наказу від 29 вересня 2017 року №216-І Відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 05 жовтня 2017 року №245, в якому вказано про те, що під час інспекційного відвідування буде проводитись контроль додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати (т. 1, а.с. 144).
За результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» Відповідач склав Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №271/4.1-10 за формою, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 (т. 1, а.с. 145-160). Відповідно до вказаного акту позапланової перевірки Відповідач перевіряв питання: оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, трудової дисципліни.
Вказаною позаплановою перевіркою встановлено наступні порушення:
- встановлення розмірів заробітної плати працівникам без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів;
- заробітна плата за першу половину серпня 2017 року сплачена 15.08.2017 року, заробітна плата за другу половину серпня 2017 року сплачена 04.09.2017 року;
- працівники всю зміну (24 години) знаходились на робочому місці та працювали без перерв;
- розрахункова відомість за червень не містить даних щодо належної оплати роботи нічного часу 8 працівникам;
- час фактичної роботи працівників не відповідає облікованому у табелях обліку робочого часу, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, що унеможливлює правильне та в повному обсязі нарахування працівнику заробітної плати;
- табеля обліку використання робочого часу не містять відомостей щодо кількості надурочних робіт;
- заробітна плата ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 за червень 2017 року не індексувалась;
- на підприємстві проводяться надурочні роботи деякими працівниками без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації;
- не затверджені трудовим колективом правила внутрішнього трудового розпорядку.
10 жовтня 2017 року за результатами позапланової перевірки Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено Припис № 271/4.1-10-207, яким приписано:
1). Усунути порушення вимог ст. 96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», а саме: розробити тарифну сітку та встановити розмір посадових окладів працівникам ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. Термін виконання - 3 дні.
2). В подальшому дотримуватися вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України. а саме: заробітну плату виплачувати працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Термін виконання - 3 дні.
3). Усунути порушення вимог ст. 94 КЗпП України, а саме: донарахувати та сплатити заробітну плату охоронникам за виконану ними роботу. Термін виконання - 3 дні.
4). Усунути порушення вимог ст. 108 КЗпП України, а саме: нарахувати та виплатити у відповідному розмірі грошові кошти за відпрацьовані нічні години. Термін виконання - 3 дні.
5). В подальшому дотримуватися вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме: забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку». Термін виконання - 3 дні.
6). В подальшому дотримуватися вимог ч. 2 ст. 65 КЗпП України, а саме: забезпечити ведення обліку надурочних робіт кожного працівника. Термін виконання - 3 дні.
7). Усунути порушення вимог ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 закону України «Про оплату праці». п. 5 ПКМУ № 1078, а саме: нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати згідно вимог чинного законодавства.
8). Усунути порушення вимог чт. 64 КЗпП України, а саме: провадити надурочні роботи лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства. Термін виконання - 3 дні.
9). Усунути порушення вимог ст. 142 КЗпП України, а саме: затвердити правила внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу або уповноваженого ним органу. Термін виконання - 3 дні (т. 1, а.с. 30-38).
На виконання вимог Припису №271/4.1-10-207 Позивач направив на адресу Відповідача лист з додатками від 12 жовтня 2017 року вих. №55, в якому зазначив про усунення вимог такого припису (т. 1, а.с. 39-41).
20 жовтня 2017 року Відповідачем направлено рекомендованим листом на адресу ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення вих. № 8106-15/04 від 18.10.2017 року з призначенням на 01.11.2017 року на 16 годину 15 хвилин (штриховий кодовий ідентифікатор 4910703549340) (т. 1, а.с. 161-162).
Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» та довідки від 21 листопада 2017 року поштове відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 4910703549340) вручено адресату 02 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 66-67).
01 листопада 2017 року, розглянувши акт позапланової перевірки від 10.10.2017 року №271/4.1-10-207, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято:
- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №271/4.1-10/788, якою, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, Відповідачем вирішено накласти на ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» штраф у розмірі 320000,00 грн. (т. 1, а.с. 45-47);
- постанову № 271/4.1-10/787, якою, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), та на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, Відповідачем вирішено накласти на ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» штраф у розмірі 3200,00 грн. (т. 1, а.с. 42-44).
Правомірність прийняття Відповідачем припису №271/4.1-10-207 та постанов №271/4.1-10/788 та №271/4.1-10/787 є предметом судового розгляду у даній справі.
Разом з цим, з урахуванням постанови Верховного Суду від 16 квітня 2021 року, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2018 року по справі №804/7832/17 в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування пунктів 3, 4, 5, 6 припису №271/4.1-10-207 від 10.10.2017 та визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу №271/4.1-10/787 від 01.11.2017 та №271/4.1-10/788 від 01.11.2017.
Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані припис та постанови про накладення штрафу на позивача є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а обставини, на які посилається позивач, не можуть уважатися підставами для їх скасування. Матеріали справи містять докази того, що повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на позивача було направлено вчасно і установа поштового зв`язку намагалась вручити вказане повідомлення, проте позивач не забезпечив його вчасне отримання.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності. Виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Свої повноваження Держпраці реалізовує через утворенні постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №100 територіальні органи, до яких, зокрема, віднесено Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Отже, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Дніпропетровської області.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 (далі - Порядок №295).
Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Як зазначено вище, у спірному випадку Відповідачем наказом від 29 вересня 2017 року №216-І було призначено проведення державного контролю у формі інспекційного відвідування.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що що на час проведення інспекційного відвідування існувало лише рішення Мінсоцполітики від 24.05.2017 р. №866 «Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці». В той же час, не існувало рішення Мінсоцполітики щодо затвердження форми акта, довідки, припису, вимоги, переліку питань, що підлягають інспектуванню.
Відповідач, обґрунтовуючи оформлення результатів інспекційного відвідування Актом перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №271/4.1-10, а не Актом інспекційного відвідування, зазначав те, що форми документів, які приймають за результатами проведених заходів органи Держпраці, затверджено рішенням Мінсоцполітики №390 від 02.07.2012 р.
Такі аргументи Відповідача, з якими фактично погодився і суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як зазначено вище, Порядок №295 визначає процедуру здійснення державного контролю у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
У свою чергу, Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012р. (зареєстрований Мінюстом України 30.07.2012р. за №1291/21603), визначає процедуру здійснення державного контролю у формі перевірок.
З аналізу зазначеного випливає те, що Порядком №390, яким визначено процедуру здійснення державного контролю у формі проведення перевірок, затверджено саме форми документів, які приймають органи Держпраці за результатами проведення перевірок. Такий висновок підтверджується і тим, що на час прийняття Порядку №390 такої форми державного контролю як інспекційне відвідування законодавством не визначалося.
У свою чергу, п. 14 Порядку №295 вказує на необхідність затвердження форм документів, які можуть приймати органи Держпраці саме за результатами здійснення державного контролю у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Таким чином, посилання Відповідача на те, що під час проведення інспекційного відвідування можливо застосовувати положення Порядку №390, в частині затверджених форм документів, є безпідставними.
При цьому, навіть якщо приймати до уваги такі доводи Відповідача, то Порядком №390 затверджено лише форми акту перевірки (планової та позапланової), припису, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення.
Однак, Порядком №390 у будь-якому випадку не затверджено форми акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), а що найголовніше переліку питань, що підлягають інспектуванню, як то передбачено п.14 Порядку №295.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що такий захід державного контролю як «інспекційне відвідування» не є тотожним такому заходу як «позапланова перевірка», оскільки останні містять різні: підстави для їх проведення; наслідки не допуску до їх проведення; документи, які приймаються за наслідками їх проведення; обсяг питань, які підлягають перевірці; тощо.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що Відповідач не був позбавлений можливості провести захід державного контролю, у відношенні до Позивача, у формі позапланової перевірки, але вказана законодавчо визначена можливість Відповідачем використана не була.
Натомість, Відповідачем здійснено захід контролю у формі інспекційного відвідування у період з 05 жовтня 2017 року по 10 жовтня 2017 року, в той час, як рішення Мінсоцполітики, яким було встановлено форми необхідних документів, що складаються за наслідками інспекційного відвідування, набрало чинності лише 29 грудня 2017 року (наказ Мінсоцполітики №1338 від 18.08.2017 року).
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про порушення Відповідачем порядку проведення та оформлення результатів інспекційного відвідування, проведення якого передбачено Порядком №295 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що у справі «Рисовський проти України» (№29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.
Системний аналіз наведеного у своїй сукупності дає підстави для висновку, що документи, складені за результатами спірного інспекційного відвідування, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не можуть визнаватися допустимими доказом у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення, прийняті за наслідками такого інспекційного відвідування на підставі висновків документів, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Поряд із зазначеним, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ст. 265 КЗпП, визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509, чинного на час виникнення спірних відносин).
Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Згідно з пунктом 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Відповідно до пункту 4 Порядку№509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Ключовим правовим питанням у справі є застосування пункту 6 Порядку № 509, зокрема, щодо обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.
Відповідно до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
За змістом пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Положення пункту 6 Порядку №509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи, в тому числі, рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Вказане тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданню адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункт 5 Порядку № 509).
Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суб`єкт господарювання повинен бути повідомлений про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду, тобто особа не пізніше зазначеного строку вже повинна бути обізнана про місце, дату та час такого розгляду для отримання можливості належним чином підготуватись до розгляду справи.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що до матеріалів справи долучено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 18.10.2017 року, яким уповноважена особа Відповідача призначила до розгляду справу про накладення штрафу на Позивача на 01.11.2017 року о 16:15 год.
Рекомендований лист з повідомленням про вручення з вказаним повідомленням про розгляд справи про накладення штрафу на 01.11.2017 року о 16:15 год, за адресою : вул. Радянська, 50, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, було скеровано Позивачу 19.10.2017 року (штриховий кодовий ідентифікатор 4910703549340).
Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» та довідки від 21 листопада 2017 року поштове відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 4910703549340) вручено адресату 02 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 66-67).
З огляду на вказане, випливає те, що станом на день розгляду справи про накладення штрафу на Позивача (01.11.2017 року) у Відповідача не було доказів вручення Позивачу повідомлення про розгляд такої справи, що не заперечується останнім.
Крім того, обставин, які б свідчили про ухилення Позивача від отримання повідомлення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи ж Відповідача про те, що Позивач ухилявся від отримання повідомлення, з огляду на те, що відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» 25 жовтня 2017 року дане поштове відправлення не було вручене під час доставки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки поштове відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 4910703549340) не було таким, що доставляється на адресу Позивача працівниками пошти або кур`єром, а знаходилось у відділені пошти до моменту отримання його адресатом у відділені пошти.
Отже, Відповідач не довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами належне повідомлення та інформованість Позивача та/або його представника про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу.
Той факт, що фактичне одержання надісланого Відповідачем повідомлення про розгляд справи не залежить від ГУ Держпраці та знаходиться поза межами його компетенції не звільняє його від виконання обов`язку повідомити суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.
При цьому, обраний Відповідачем спосіб повідомлення Позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених вказаним пунктом з метою належного доведення до відома Позивача інформації про розгляд його справи.
Натомість, матеріали даної справи не містять доказів використання Відповідачем будь-якого іншого способу доведення до відома Позивача інформації про розгляд його справи, крім направлення рекомендованого листа.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при проведенні інспекційного відвідування та прийнятті за його наслідками спірних рішень Відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про наявність підстав для скасування пунктів 3, 4, 5 та 6 припису №271/4.1-10-207 від 10 жовтня 2017 року та скасування постанов про накладення штрафу від 01 листопада 2017 року №271/4.1-10/787 та №271/4.1-10/788.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято з порушенням норм матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 01 березня 2018 року підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для частково скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» (код ЄДРПОУ32952480) судових витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 13897 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 80 копійок., з яких: 5559,12 грн. - судовий збір за подання позовної заяви (711,12 грн. за немайнову вимогу (4 пункти припису) +4848 грн. за майнову вимогу), 8338,68 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі №804/7832/17 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про: визнання незаконними та скасування пунктів 3, 4, 5 та 6 припису №271/4.1-10-207 від 10 жовтня 2017 року; визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу від 01 листопада 2017 року №271/4.1-10/787 та №271/4.1-10/788.
Прийняти в цій частині нову постанову.
Визнати незаконними та скасувати пункти 3, 4, 5 та 6 припису №271/4.1-10-207 від 10 жовтня 2017 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 3200 гривень від 01 листопада 2017 року №271/4.1-10/787.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 320000 гривень від 01 листопада 2017 року №271/4.1-10/788.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі №804/7832/17 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» (код ЄДРПОУ32952480) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13897 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 80 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 07 червня 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
