ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

Справа № 804/7832/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання

ОСОБА_2

за участі:

представника позивача представника відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нечинними і скасування припису та постанов, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017 року;

- визнати незаконним та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року;

- визнати незаконним та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 320000 грн. № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що управлінням з питань праці Головного управління у Дніпропетровській області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовано Актом перевірки від 10.10.2017 року № 271/4.1/10, видано Припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017 року та прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року і постанову про накладення штрафу у розмірі 320000 грн. № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року.

Позивач зазначає, що неможливо встановити, яку саме перевірку провів відповідач, позапланову перевірку або інспекційне відвідування, підстави для проведення самої перевірки були приховані відповідачем. Також позивач вважає, що відповідач 01.11.2017 року розглянув справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не повідомивши своєчасно позивача, оскільки повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу № 8106-15/04 від 18.10.2017 року було отримано позивачем лише 02.11.2017 року, а тому постанови № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року та № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року прийняті відповідачем з порушенням чинного законодавства і підлягають скасуванню. Також позивач наголошує, що були усунуті навіть ті порушення, з якими позивач не погоджувався, а отже у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року відкрито провадження у справі № 804/7832/17 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України у редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року.

Згідно п. 10 частини першої розділу VII перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вищезазначеного, у судовому засіданні 16.01.2018 року судом вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позовну заяву задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив від 01.02.2018 року.

Представник відповідача проти задоволення позовної заяви заперечувала в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в відзиві на позовну заяву від 11.01.2017 року, запереченнях від 06.02.2018 року та поясненнях від 13.02.2018 року, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, опитавши у судовому засіданні 01.03.2018 року свідка ОСОБА_5, яка прийняла присягу та була попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від надання показань, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про що вчинено запис, ідентифікаційний код юридичної особи 32952480.

Керуючись Законом України № 877-V, Порядком № 295, відповідно до наказу Головного управління від 29.09.2017 року № 216-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.10.2017 року № 245 головним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_5 в період з 05.10.2017 року по 10.10.2017 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати у ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 50.

Підставою для проведення перевірки ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» стала інформація, викладена в ОСОБА_6 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 06.09.2017 року № 7157/07/14 (вх. № 5261 від 22.09.2017 року).

Вибірковою перевіркою, було проаналізовано документи за період з січня 2017 року по червень 2017 року.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» складено Акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 271/4.1-10.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

- встановлення розмірів заробітної плати працівникам без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів;

- заробітна плата за першу половину серпня 2017 року сплачена 15.08.2017 року, заробітна плата за другу половину серпня 2017 року сплачена 04.09.2017 року;

- працівники всю зміну (24 години) знаходились на робочому місці та працювали без перерв;

- розрахункова відомість за червень не містить даних щодо належної оплати роботи нічного часу 8 працівникам;

- час фактичної роботи працівників не відповідає облікованому у табелях обліку робочого часу, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, що унеможливлює правильне та в повному обсязі нарахування працівнику заробітної плати;

- табеля обліку використання робочого часу не містять відомостей щодо кількості надурочних робіт;

- заробітна плата ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 за червень 2017 року не індексувалась;

- на підприємстві проводяться надурочні роботи деякими працівниками без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації;

- не затверджені трудовим колективом правила внутрішнього трудового розпорядку.

10.10.2017 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено Припис № 271/4.1-10-207, яким приписано:

1. Усунути порушення вимог ст. 96 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», а саме: розробити тарифну сітку та встановити розмір посадових окладів працівникам ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. Термін виконання – 3 дні.

2. В подальшому дотримуватися вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України. а саме: заробітну плату виплачувати працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Термін виконання – 3 дні.

3. Усунути порушення вимог ст. 94 КЗпП України, а саме: донарахувати та сплатити заробітну плату охоронникам за виконану ними роботу. Термін виконання – 3 дні.

4. Усунути порушення вимог ст. 108 КЗпП України, а саме: нарахувати та виплатити у відповідному розмірі грошові кошти за відпрацьовані нічні години. Термін виконання – 3 дні.

5. В подальшому дотримуватися вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме: забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку». Термін виконання – 3 дні.

6. В подальшому дотримуватися вимог ч. 2 ст. 65 КЗпП України, а саме: забезпечити ведення обліку надурочних робіт кожного працівника. Термін виконання – 3 дні.

7. Усунути порушення вимог ч. 5 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 закону України «Про оплату праці». п. 5 ПКМУ № 1078, а саме: нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати згідно вимог чинного законодавства.

8. Усунути порушення вимог чт. 64 КЗпП України, а саме: провадити надурочні роботи лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства. Термін виконання – 3 дні.

9. Усунути порушення вимог ст. 142 КЗпП України, а саме: затвердити правила внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу або уповноваженого ним органу. Термін виконання – 3 дні.

20.10.2017 року відповідачем направлено на адресу ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення вих. № 8106-15/04 від 18.10.2017 року з призначенням на 01.11.2017 року на 16 годину 15 хвилин.

01.11.2017 року, розглянувши акт перевірки від 10.10.2017 року № 271/4.1-10-207 щодо порушення ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК», Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 271/4.1-10/788, якою, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, відповідачем вирішено накласти на ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» штраф у розмірі 320000,00 грн., та постанову № 271/4.1-10/787, якою, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), та на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, відповідачем вирішено накласти на ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» штраф у розмірі 3200,00 грн.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з того, що відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи. які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

П.п. 6 абз. 1 п. 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, в тому числі Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної, роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу.

Згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 року № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19). Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23). У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю (пункт 24).

Водночас пунктами 28 та 29 вказаного Порядку встановлено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01.11.2017 року № 271/4.1-10/787 була винесена за наступні порушення.

1. Встановлення розмірів заробітної плати працівникам без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів.

Ст. 96 КЗпП України встановлено, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Тарифні ставки (годинні, денні, місячні) – це розмір винагороди за працю робітникам, зайнятим на різних видах робіт певної складності, за відповідну одиницю часу (годину, день, місяць). Тарифна ставка виражена в грошовій формі і є основною, відносно постійною частиною зарплати, а також розрахунковою величиною для визначення розміру надбавок, доплат, премій тощо.

Розмір тарифної ставки першого розряду, незалежно від форм власності, не може бути нижче мінімального розміру заробітної плати, передбаченого законом. Дана тарифна ставка застосовується для оплати простої праці, яка не потребує будь-якої кваліфікації робітника.

Основне призначення тарифної сітки – це диференціація тарифних ставок в залежності від об’єктивних, загальновизнаних чинників (складності праці і відповідальності робітників), тому конкретні тарифні співвідношення повинні бути такими, щоб стимулювати підвищення професійно-кваліфікаційної майстерності працівників і результат їх праці. Для керівників, спеціалістів, службовців роль тарифу виконують схеми посадових окладів, які дозволяють диференціювати оклади в залежності від посади, складності роботи в межах посади, індивідуальних відмінностей в кваліфікації і деяких інших характеристик. Поєднання місячних посадових окладів і номенклатури посад на підприємстві набуває форми штатного розкладу. Штатний розклад установлюється керівником підприємства з урахуванням умов трудового договору.

Відповідачем було перевірено штатний розпис працівників Товариства від 01.05.2017 року та встановлено, що комірнику (код за класифікатором посад 9411, посада згідно з класифікатором відноситься до категорії найпростіших професій) встановлено посадовий оклад у розмірі 5400 грн., провідному економісту (код за класифікатором посад 2441.2, посада згідно із класифікатором відноситься до категорії професіонали) встановлено посадовий оклад у розмірі 5400 грн., заступнику директора з економіки (код за класифікатором посад 1210.1, посада згідно із класифікатором відноситься до категорії законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів (управителів)) встановлено посадовий оклад теж у розмірі 5400 грн., тобто вище перелічені посадові оклади були встановлені без міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів.

ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» не погодилось з зазначеними висновками відповідача обґрунтовуючи тим, що на підприємстві для різних вищезазначених працівників позивача, не зважаючи на те, до якої групи вони відносяться згідно із класифікатором посад, при об’єктивному розгляді умов праці, важкості робіт та навантаженню – встановлено однаковий оклад, проте на виконання припису № 271/4.1-10-207 переглянуло обійманні посади та посадові оклади у зв’язку з чим комірник був переведений на посаду диспетчера з відпуску продукції (код за класифікатором посад 21716, посада згідно із класифікатором відноситься до категорії технічні службовці та встановлено посадовий оклад у розмірі 5400 грн.

2. Затримка у виплаті заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 і ч. 2 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Отже, невиплата заробітної плати протягом семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, є порушенням права працівника. Також, право працівника на отримання заробітної плати не рідше двох разів на місяць належить до числа умов, визначених законодавством і не може бути погіршене ні за згодою сторін, ні на підставі колективного договору. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідачем, перевіряючи довідку щодо виплат заробітної плати працівникам підприємства, було встановлено, що заробітна плата у ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» за першу половину серпня 2017 року сплачена 15.08.2017 року, а заробітна плата за другу половину серпня 2017 року – 04.09.2017 року, чим порушено вимоги ч. 1 і ч. 2 ст. 115 КЗпП України.

Позивач погодився із зазначеним порушенням та пояснив, що затримка виплати заробітної плати на 3 календарні дні відбулась від обставин, що не залежали від позивача чи його керівництва, а через те, що банк обслуговуючий товариство, був атакований вірусом «Petya», який поглинув всі дані на інфікованих комп’ютерах і через відновлення яких виникла затримка у введені поточних даних.

Суд зазначає, що законодавчі положення щодо обов'язку своєчасної виплати заробітної плати та відповідальність за порушення строків виплати є чітко визначеними (врегульованими). Зазначені норми скеровані на захист прав працівників товариства, саме вони є тією особою стосовно якої має працювати механізм захисту в контекстів положення принципу верховенства права. Звільнення роботодавця від відповідальності призводить до його свавілля, що порушує мету спрямованості існування правової держави.

3. Щодо ведення обліку робочого часу, що фактично витрачається працівниками на виконання роботи, ведення обліку надурочних робіт працівників та проведення надурочних робіт без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Ведення обліку виконаної роботи впливає на визначення правильного розміру заробітної плати, оскільки якщо наприклад, сума заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу то без такого обліку не можна буде правильно нарахувати заробітну плату.

Облік виконаної роботи фіксує робочий час та контроль додержання його місячної норми, а також оплату фактично відпрацьованого часу та доплати за надурочну роботу, роботу у нічний час та у святкові і вихідні дні.

Відповідач, перевіривши графік роботи за червень 2017 року встановив, що працівники товариства відпрацювали наступну кількість нічних годин: ОСОБА_10 – 52 год., ОСОБА_11 – 52 год., ОСОБА_12 – 64 год., ОСОБА_13 – 58 год., ОСОБА_14 – 64 год., ОСОБА_15 – 60 год., ОСОБА_16 – 58 год., ОСОБА_17 – 60 год., а згідно табелю обліку робочого часу за червень 2017 року, встановлено наступну кількість відпрацьованих нічних годин працівниками товариства: ОСОБА_10 – 44 год., ОСОБА_11 – 44 год., ОСОБА_12 – 56 год., ОСОБА_13 – 51 год., ОСОБА_14 – 56 год., ОСОБА_15 – 42 год., ОСОБА_16 – 51 год., ОСОБА_17 – 42 год..

Таким чином відповідач встановив, що час фактичної роботи працівників не відповідає облікованому у табелях обліку робочого часу, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, що унеможливлює правильне та в повному обсязі нарахування працівнику заробітної плати, чим порушено вимоги 30 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Облік надурочних робіт повинен вестись із зазначенням часу початку і закінчення кожної надурочної роботи, а при систематичних надурочних роботах – кількості днів з надурочними роботами та кількості надурочно відпрацьованих годин у ці дні. Такий облік необхідний для правильної оплати надурочних робіт, виконаних кожним працівником, дотримання їх граничної норми та належного контролю за законністю застосування таких робіт.

Відповідачем встановлено, що табеля обліку використання робочого часу не містять відомостей щодо кількості надурочних робіт, що порушує вимоги ч. 2 ст. 65 КЗпП України.

Згідно ст. 64 КЗпП України, надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Відповідачем встановлено, що на товаристві проводяться надурочні роботи деякими працівниками, але дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) позивач не має, що порушує вимоги ст. 64 КЗпП України.

Зазначені порушення позивач усунув шляхом видання наказу про заборону провадження надурочних робіт без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства). Також працівникам, у яких згідно графіку були надурочні роботи, були надані додаткові вихідні дні.

4. Щодо не затверджених трудовим колективом правил внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно ст. 142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових прави.

Відповідачем встановлено, що ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» має правила внутрішнього трудового розпорядку, проте зазначені правила не затверджені трудовим колективом, що порушує вимоги ст. 142 КЗпП України.

Дане порушення, позивач усунув шляхом підписання правил внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу.

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01.11.2017 року № 271/4.1-10/788 була винесена за наступні порушення.

1. Щодо відсутності відомостей щодо належної оплати роботи нічного часу 8 працівникам.

Згідно ст. 12 Закону України «Про оплату праці» встановлено норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до ст. 54 КЗпП України, нічний час це час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Згідно ст. 108 КЗпП України, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відповідач встановив, що графіком роботи за червень 2017 року, визначено час початку і закінчення охоронниками роботи: з 08:00 год. до 08:00 год., Д(денна) з 08:00 год. до 00:00 год., Н(нічна) з 00:00 год. до 08:00 год. А табелі обліку робочого часу за червень 2017 року не містять інформації, щодо кількості відпрацьованих нічних годин працівниками Товариства.

Також, відповідач встановив, що працівники товариства відпрацювали наступну кількість нічних годин: ОСОБА_10 – 52 год., ОСОБА_11 – 52 год., ОСОБА_12 – 64 год., ОСОБА_13 – 58 год., ОСОБА_14 – 64 год., ОСОБА_15 – 60 год., ОСОБА_16 – 58 год., ОСОБА_17 – 60 год., а згідно табелю обліку робочого часу за червень 2017 року, встановлено наступну кількість відпрацьованих нічних годин працівниками товариства: ОСОБА_10 – 44 год., ОСОБА_11 – 44 год., ОСОБА_12 – 56 год., ОСОБА_13 – 51 год., ОСОБА_14 – 56 год., ОСОБА_15 – 42 год., ОСОБА_16 – 51 год., ОСОБА_17 – 42 год., проте в розрахункові відомості за червень, данні щодо належної оплати роботи нічного часу вищезазначеним 8 працівникам відсутні, що порушує вимоги ст. 108 КЗпП України.

Позивач заперечував проти зазначеного порушення і в позовній заяві пояснив, що відповідачем це порушення було встановлено лише на підставі наданих до перевірки документів, при цьому співбесіда із зазначеними 8 працівниками не проводилась, а тому відповідач достеменно не з’ясував чи були насправді порушення права цих охоронців та мінімальні гарантії в оплаті їх праці, чи це були лише недоліки в оформлення (формулювання) внутрішніх документів підприємства, які регулюють умови оплати праці та відпочинку працівників.

Також, позивач не вважає, що допустив порушення законодавства про працю, обґрунтовуючи тим, що перерва не включається в робочий час, охоронці використовували час перерви для відпочинку і харчування на свій розсуд, у тому числі і відлучалися з місця роботи.

При цьому позивачем було виконано припис, шляхом прийняття директором ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» рішення про задоволення вимоги припису щодо оплати додаткових нічних годин, визначених посадовою особою Управління Держпраці, відповідно до ст. 108 КЗпП України у розмірі 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час з одночасним викладенням всіх доводів щодо незгоди з висновками посадової особи Управління Держпраці.

2. Щодо не індексування заробітної плати ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 за червень 2017 року.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про охорону праці» індексація заробітної плати проводиться в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата належить індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата належить індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення № 1078.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підстави якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Таким чином, відповідно до Порядку № 1078, індекс споживчих цін для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації обчислюється наростаючим підсумком.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103 %.

Приріст індексу споживчих цін обчислюється наростаючим підсумком із лютого 2017 року.

Індекс споживчих цін у лютому 2017 року становив 101,0 %, у березні 2017 року – 101,8 %, у квітні 2017 року – 100,9 %.

Вирахувавши індекс споживчих цін у червні 2017 року, було встановлено, що приріст індексу споживчих цін перевищив поріг індексації (103%), а отже у червні 2017 року заробітна плата повинна індексуватись.

Відповідач встановив, що у відомостях нарахування та виплати заробітної плати ТОВ «ПАРИТЕТ ПАК» не містяться відображення нарахованої індексації ОСОБА_7, а посадові оклади ОСОБА_18 та ОСОБА_9 збільшилися без урахування п. 5 Порядку № 1078.

Позивач виконав вимоги припису шляхом нарахування та виплати індексації заробітної плати ОСОБА_18 та ОСОБА_9

Допитана у судовому засіданні 01.03.2018 року, свідок ОСОБА_5, яка працює головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні пояснила, що проводила інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» в ході якого спілкувалась з головним бухгалтером, дослідила надані документи та виявила численні порушення позивачем законодавства про працю, зокрема відсутність у графіку роботи охоронця обідньої перерви.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Предметом розгляду у даній адміністративній справі є припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017 року, постанова про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року та постанова про накладення штрафу у розмірі 320000 грн. № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року.

Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд не надає правову оцінку правомірності підстав для проведення інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за результатами якого складено акт № 271/4.1/10 від 10.10.2017 року, оскільки наказ про його призначення є чинними, а доказів на підтвердження неправомірності проведення вищевказаного інспекційного відвідування не надано.

Власне, обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що у відповідача не було правових підстав для накладення штрафів у розмірі 32000,00 грн. та 3200 грн., так як вимоги припису виконані позивачем у повному обсязі та у встановлений строк.

Проте такі аргументи суд не враховує, з огляду на наступне.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 29 Постанови № 295, заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за, серед іншого, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того щоб не застосовувати до суб'єкта господарювання фінансові санкції, і, відповідно, не звільняло її від обов'язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, оскільки згідно з ч. 7 ст. 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Тобто вказаними нормами покладено одночасно на суб’єкта господарювання обов’язок, як щодо сплати штрафу за вчинене порушення, так і щодо його усунення.

Щодо сум штрафу у винесених постановах про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, то суд вважає їх такими, що були вирахувані відповідно до вимог абз. 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200 гривень.

Отже, сума штрафу у постанові № 271/4.1-10/788 розрахована наступним чином: 3200 (розмір мінімальної заробітної плати) х 100 (стократний розмір мінімальної заробітної плати) = 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень, а у постанові № 271/4.1-10/787 - 3200 (розмір мінімальної заробітної плати).

Щодо неотримання позивачем повідомлення про розгляд питання про притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає, що матеріали справи містять докази того, що повідомлення було направлено вчасно і установа поштового зв’язку намагалась вручити вказане повідомлення, проте позивач не забезпечив його вчасне отримання.

Таким чином, суд робить висновок, що постанови про накладання штрафу уповноваженою посадовою особою відповідача від 01.11.2017 року № 271/4.1-10/787 та № 271/4.1-10/788 прийняті з урахуванням всіх обставин справи, а тому не підлягають скасуванню.

Беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази та встановлені на їх підставі обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017 року, постанова про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017 року та постанова про накладення штрафу у розмірі 320000 грн. № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 року, є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для їх скасування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Порядок розподілу судових витрат встановлений ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказана норма не передбачає повернення судових витрат позивачу, не звільненого від їх сплати у разі відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ ПАК» (код ЄДРПОУ 32952480, вул. Радянська, 50, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107) про визнання нечинними і скасування припису та постанов - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 березня 2018 року.

Суддя

ОСОБА_1