31.05.2021 227/1325/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді одноособово ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новопетровське Дніпропетровської області, громадянки України, освіта вища, працює завідувачем амбулаторії№5 КЗ "Добропільський ЦПМСД", одружена, не судима, мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,

яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту, складеного 24.04.2019 року прокурором другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що будучи завідувачем амбулаторії № 5 Комунального закладу «Добропільський центр первинної медико-соціальної допомоги», перебуваючи у приміщенні вищевказаної амбулаторії за адресою Донецька область, м.Добропілля, смт.Новодонецьке, вул..Московська, будинок 24, в порушення вимог п.1.6, 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України №455 від 13.11.2001 року (далі Інструкція), згідно яких:

видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності

видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності,

у період часу з 18.04.2017 до 29.04.2017 року, більш точний час, досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, на прохання ОСОБА_8 , склала та наприкінці квітня початку травня 2017 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, видала завідомо підроблений офіційний документ листок непрацездатності АГТ № 706568 від 18.04.2017 року шляхом внесення до нього інформації, яка не відповідала дійсності в частині перебування ОСОБА_8 на амбулаторному лікуванні в амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський центр первинної медико-соціальної допомоги» у період часу з 18.04.2017 до 22.04.2017 року включно, з продовженням лікування до 27.04.2017 та 28.04.2017 року включно. При цьому ОСОБА_8 , у період часу з 15.04.2017 по 02.05.2017 року перебував на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим та не відвідував вищевказану медичну установу.

Згідно обвинувального акту, дії обвинуваченої ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.358 КК України, як складання та видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності. який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права та звільняють від обов`язків.

Обвинувачена ОСОБА_6 свою вину не визнала та пояснила, що 14.04.2017 року після 15.00 годин до неї звернувся ОСОБА_8 . Вона провела медичний його огляд і призначила йому лікування, оскільки у останнього був запальний процес та гостре захворювання горла. Зазначила, що вона встановила, що у нього ОРВЗ. Огляд проводився в її робочому кабінеті в амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський центр первинної медико-соціальної допомоги». ОСОБА_8 сказав, що йому не потрібен лікарняний. Після цього, 18 квітня 2017 року ОСОБА_8 зателефонував їй та попросив відкрити листок непрацездатності, посилаючись на поганий стан здоров`я і на те, що після її огляду і призначеного лікування йому краще не стало. По голосу ОСОБА_8 було чутно, що він хворий. Після цього вона взяла медичну карточку та записала в ній дані (симптоми захворювання), які вона бачила особисто, при медичному огляді ОСОБА_8 , який нею був проведений 14 квітня 2017 року. 28 або 29 квітня 2017 року ОСОБА_8 знов подзвонив їй та попросив закрити лікарняний. Спитавши у ОСОБА_8 як він себе почуває, він повідомив їй, що стан його здоров`я добрий і вона закрила лікарняний. Вказувала, що вона визнає той факт, що відомості до лікарняного внесла не оглядаючи пацієнта, але вона не погоджується з тим, що внесені нею відомості є недостовірними, оскільки 14 квітня 2017 року вона здійснювала медичний огляд ОСОБА_8 у якого нею були виявлені симптоми захворювання, які вона і зазначила у медичній картці хворого і в лікарняному.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є головним лікарем КНП «Добропільський ЦПМСД» Добропільської міської ради. ОСОБА_6 є її підлеглою, яка працює завідуючою амбулаторією № 5 та лікуючим лікарем-терапевтом. Зазначила, що відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність за видачу листка непрацездатності несе лікар, який його видав. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності. За час роботи, з засобів масової інформації, їй стало відомо, що нібито в їх установі був виданий підроблений листок непрацездатності і тому нею було ініційовано питання про проведення інвентаризації на предмет втрати бланків листків непрацездатності та на предмет дотримання вимог Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян лікарем-терапевтом ОСОБА_6 під час видачі листка непрацездатності АГТ 706568 та своїх посадових обов`язків. За результатами службового розслідування був встановлений факт порушення ОСОБА_6 , як лікарем, вимог інструкції про видачу листків непрацездатності, а саме при видачі листка непрацездатності АГТ 706568 і останній була оголошена догана.

В судовому засіданні були досліджені такі докази.

Оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1906, в якій містяться записи про звернення останнього до лікаря ОСОБА_6 .. Записами медичної карти підтверджується, що 18.04.2017 року ОСОБА_8 був обстежений лікарем та у нього виявлені ознаки «гострого ларинготрахеїту», призначено лікування та наступний огляд лікарем 21.04.2017 року. Також зміст амбулаторної карти свідчить про те, що ОСОБА_8 у зв`язку з виявленою хворобою лікарем ОСОБА_10 обстежувався та йому продовжувався термін лікування 21, 24,26, 27 квітня 2017 року. 28.04.2017 року, у зв`язку з відсутністю скарг лікарем лікарняний № 706568 був закритий та вказано стати до праці 29.04.2017 року (а.с.89 т.1 в прозорому файлі).

Копія журналу реєстрації листків непрацездатності Комунального закладу «Добропільський ЦПМСД» амбулаторія № 5, який був початий 14.02.2017 року(а.с.84-88 т.1) зміст якого підтверджує, що в журналі мається запис під № 111 про видачу лікарем ОСОБА_6 листка непрацездатності № 706568 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі звільненням від роботи з 18.04.2017 по 29.04.2017 року (12 календарних днів).

Оригінал листка непрацездатності серія АГТ № 706568, який був виданий лікарем КЗ «Добропільський ЦПМСД» амбулаторія № 5 ОСОБА_6 на ім.»я ОСОБА_8 , яким підтверджується факт тимчасової непрацездатності останнього з 18.04.2017 по 28.04.2017 року включно (а.с.97 т.1).

Копія довідки про заробітну плату до листка непрацездатності № АГТ № 706568 від 18.04.2017 року (а.с.98 т.1), яка видана виконкомом Добропільської міської ради, якою підтверджується нарахування ОСОБА_8 (таб.№ 165) допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 18.04.по 28.04.2017 року в розмірі 4275,63 грн.

Копія табелю обліку робочого часу Добропільської міської ради за квітень 2017 року (а.с.99-100 т.1), якою підтверджується, що в квітні 2017 року міський голова ОСОБА_8 знаходився на лікарняному з 18 квітня по 28 квітня 2017 року включно.

Інформація міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п.Харків) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 5/4/1922 від 23.10.2017 року, якою підтверджується факт перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 01.01.2016 року. Відповідно до зазначеної інформації ОСОБА_8 виїхав з України через КПВВ Чонгар 15.04.2017 року о 15.56 годин та повернувся до України через КПВВ Чонгар 02.05.2017 року о 11.21 годині( а.с.106-108 т.1).

Копія наказу головного лікаря КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 01.10.2013 року № 118-к (а.с.113 т.1) з якої вбачається, що ОСОБА_6 , дільничого лікаря-терапевта амбулаторії № 4, з 01.10.2013 року переведено на посаду завідувача амбулаторією № 5 на 1,0 ставку.

Копія посадової інструкції завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський ЦПМСД», яка затверджена головним лікарем вказаного комунального закладу та узгоджена з головою профспілкового комітету 01.10.2013 року. Вказаною посадовою інструкцією підтверджується зміст функцій, обов`язків, прав та відповідальності особи за вказаною посадою. З даною посадовою інструкцією ОСОБА_6 була ознайомлена 01.10.2013 року, про що свідчить підпис останньої на ній.

Наказ КЗ «Добропільський ЦПМСД» № 173 від 21.05.2018 року (а.с.170 т.1), яким підтверджується факт призначення службового розслідування в відношенні лікаря-терапевта, завідуючої амбулаторії № 5 ОСОБА_6 на предмет порушення п.п.1.6., п.п.1.7. наказу МОЗ України від 13.11.2001 року № 455 «Про затвердження інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» та не виконання посадової інструкції.

Акт проведення службового розслідування від 23.05.2018 року (а.с.181 т.1), з якого вбачається, що в ході розслідування був встановлений факт порушення лікарем ОСОБА_6 пунктів 1.6., 1.7. наказу МОЗ України від 13.11.2001 року № 455 «Про затвердження інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» та не виконання посадової інструкції (факт складання, видачі та продовження лікарняного листка АГТ 706568 без особистого огляду та присутності хворого). За наслідками службового розслідування лікарю ОСОБА_6 вирішено оголосити догану.

Наказ головного лікаря КЗ «Добропільський ЦПМСД» № 180 від 30.05.2018 року (а.с.172 т.1), який свідчить про те, що ОСОБА_6 , лікарю-терапевту, завідуючої амбулаторією № 5 оголошена догана.

Дослідивши вищевказані докази, оцінивши їх з точки зору доступності та належності, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

На думку суду, в судовому засіданні достовірно встановлений факт складання та видачі листка непрацездатності № 706568 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі звільненням від роботи з 18.04.2017 по 29.04.2017 року, посадовими особами КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги», а саме ОСОБА_6 .

Також суд погоджується з тим, що період відкриття вказаного листка непрацездатності, його продовження та закриття, припадає на період коли хворий ( ОСОБА_8 ) знаходився за межами території України, що свідчить про те, що його особистий огляд медичним персоналом КЗ «Добропільський ЦПМСД» амбулаторія № 5(в даному випадку ОСОБА_6 ) ніяк не міг відбуватися, у зв`язку з відсутністю хворого за місцем знаходження вказаного медичного закладу.

Але в той же час суд зазначає, що підставою кримінальної відповідальності згідно із частиною першою статті 2 КК України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

За визначенням, закріпленим у частині першій статті 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Таким чином, особу може бути піддано кримінальному переслідуванню виключно за діяння, яке визнано кримінальним правопорушенням за нормами КК і лише якщо вона є суб`єктом цього правопорушення.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).

Ч.2 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за складання чи видачу працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи.

З наведеного вбачається, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України виражається в таких альтернативних діях:

1) складання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків;

2) видача завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків;

3) підроблення з метою використання посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити

4) підроблення з метою збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити

5) виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту

6) збут підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків

7) збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України може бути:

1) працівник юридичної особи будь-якої форми власності, яка не є службовою особою

2) приватний підприємець,

3) аудитор,

4) експерт,

5) оцінювач,

6) адвокат,

7) нотаріус,

8) державний реєстратор,

9) суб`єкт державної реєстрації прав,

10) особа, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,

11) державний виконавець,

12) приватний виконавець,

13) інша особа, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних чи адміністративних послуг.

Тобто, наведене свідчить про те, що до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.358 КК України може бути притягнута лише особа, яка має ознаки спеціального суб`єкта і яка вчинила дії, зазначені у вказаній частині.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона, як завідувач амбулаторії № 5 Комунального закладу «Добропільський центр первинної медико-соціальної допомоги» склала та видала завідомо підроблений офіційний документ, а саме листок непрацездатності АГТ № 706568 від 18.04.2017 року, оформлений на ім.»я ОСОБА_8 , шляхом внесення в нього інформації, яка не відповідає дійсності, в частині перебування ОСОБА_8 на амбулаторному лікуванні в амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» у період часу з 18 по 22 квітня 2017 року включно, з продовженням лікування до 27.04.2017 та 28.04.2017 року включно.

Тобто, з наведеного вбачається, що ОСОБА_10 інкримінуються дії, які вона вчинила як завідувач амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги».

При цьому, дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.358 КК України, як складання та видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, надають певні права та звільняють від обов`язків.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 свідчить про те, що сторона обвинувачення інкримінує їй дії, як особі, яка не підпадає під поняття «службова особа».

Поняття службової особи визначено в ч.3 ст.18 КК України відповідно до якої службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

В постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26 квітня 2002 року N 5 зазначено, що організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов`язки.

Копією наказу головного лікаря КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 01.102013 року № 118-к (а.с.113 т.1) підтверджується, що ОСОБА_6 , дільничого лікаря-терапевта амбулаторії № 4, з 01.10.2013 року переведено на посаду завідувача амбулаторією № 5 на 1,0 ставку.

З дослідженої судом посадової інструкції завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський ЦПМСД» (а.с.114-118 т.1) до обов`язків завідуючої відносяться у тому числі:

організація розстановки кадрів і організація їх праці (п.4.1)

забезпечення загального керівництва медичним персоналом амбулаторії (п.4.2)

перегляд та затвердження графіків роботи лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу (п.4.8)

проведення організаційно-методичного керівництва і контроль за роботою лікарів по експертизі тимчасової непрацездатності на підставі законодавства по експертизі тимчасової непрацездатності та Інструкції про порядок видачі і оформлення листків непрацездатності (п.4.10)

контроль за правильністю заповнення листів непрацездатності лікарями (п.4.10.1)

контроль за дотриманням трудового розпорядку і трудової дисципліни амбулаторії (п.4.19).

Пунктом 8.2. посадової інструкції завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський ЦПМСД» передбачено, що завідуючому амбулаторією підпорядковуються лікарі амбулаторії, середній та молодший медичний персонал.

Зі змісту вищевказаної інструкції вбачається, що за своїми посадовими обов`язками ОСОБА_6 , як завідувач амбулаторії, виконувала організаційно-розпорядчі обов`язки, тобто відносилася до службових осіб.

Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001 року (далі Інструкція № 455), визначається порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.

Інструкцією № 455 передбачено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Відповідно до п.1.4 розділу 1 Інструкції № 455, право видачі листків непрацездатності надається:

лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я,

лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України,

лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів,

фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я,

лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи підприємці.

Відповідно до п.п.1.6 - 1.7 розділу 1 Інструкції № 455, видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України (п.8.3 1 Інструкції № 455).

Статтею 34 Основ законодавства України про охорону здоров`я визначено поняття лікуючого лікаря - це лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

Лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги пацієнтові є лікар загальної практики - сімейний лікар центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги або лікар загальної практики - сімейний лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та може перебувати у цивільно-правових відносинах із таким центром (ст.35-1 Основ законодавства України про охорону здоров`я).

Відповідно до Положення про амбулаторію, яке затверджено наказом МОЗ України від 29 липня 2016 року N 801, амбулаторія є підрозділом лікувально-профілактичної служби центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі ЦПМСД). В амбулаторії працюють від одного до декількох лікарів загальної практики - сімейних лікарів (далі - лікар ЗП-СЛ) з урахуванням кількості прикріпленого до амбулаторії населення. У разі відсутності достатньої кількості підготовлених лікарів ЗП-СЛ лікарські посади в амбулаторії можуть обіймати лікарі-терапевти дільничні та лікарі-педіатри дільничні.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що лікарем в амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» міг бути професіонал у галузі лікувальної справи (лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-педіатр дільничний, лікар-терапевт дільничний), який перебував у трудових відносинах з КЗ «Добропільський ЦПМСД».

Таким чином вбачається, що саме лікуючий лікар амбулаторії, який перебував у відносинах з КЗ «Добропільський ЦПМСД» мав право, відповідно до вимог Інструкції № 455, видавати листок непрацездатності і в разі його підроблення, в розумінні ч.2 ст.358 КК України, був би суб`єктом вказаного правопорушення.

Відповідно до п.7 посадової інструкції завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський ЦПМСД» (а.с.114-118 т.1) вбачається, що завідуючий амбулаторією може працювати за фахом при наявності повної вищої освіти за напрямком підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа.

Вказаний пункт посадової інструкції узгоджується з вимогами ч.2 ст.21 КЗпП відповідно до якої працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному чи одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_6 будучи завідуючою амбулаторією № 5 мала право працювати за фахом, а саме виконувати посадові обов`язкі лікуючого лікаря лише у випадку укладення з нею трудового договору, з якого б вбачалось, що її прийнято на посаду лікаря-терапевта і в разі встановлення вказаної обставини ОСОБА_6 підпадала б під поняття «працівник юридичної особи будь-якої форми власності, яка не є службовою особою».

Але, в той же час суд зазначає, що в судовому засіданні доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_6 , будучи завідувачем амбулаторії мала право одночасно виконувати обов`язки лікаря-терапевта (була прийнята на посаду лікаря за сумісництвом) та була наділена повноваженнями здійснювати прийом громадян, оглядати та призначати хворим лікування, складати та видавати документи, які засвідчують тимчасову їх непрацездатність (листки непрацездатності), тобто була лікуючим лікарем, стороною обвинувачення в судовому засіданні надано не було.

Фактичні обставини кримінального правопорушення описані в обвинувальному акті таким чином «…Досудовим розслідуванням встановлено, що завідувач амбулаторії № 5 Комунального закладу «Добропільський центр первинної медико-соціальної допомоги» ОСОБА_6 склала завідомо підроблений офіційний документ листок непрацездатності АГТ № 706568 від 18.04.2017 року …», що свідчить про те, що ОСОБА_6 склала завідомо підроблений офіційний документ будучи службовою особою, у зв`язку з чим суд вважає, що остання не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, оскільки її дії, згідно фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, слід було кваліфікувати як кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності (в разі наявності доказів такого складу кримінального правопорушення в її діях).

Правом зміни обвинувачення, відповідно до ст.338 КПК України, прокурор в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним законом.

Об`єктивними ознаками складу злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного кримінального правопорушення, стверджує про відсутність цього кримінального правопорушення.

Відповідно до положеньст. 62 Конституції України,ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, дослідженні в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Згідно ч. 3ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено в судовому засіданні те, що ОСОБА_6 будучи завідувачкою амбулаторії № 5, є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, а саме працівником юридичної особи будь-якої форми власності, яка не є службовою особою. Суд вважає, що ОСОБА_10 як завідувачка амбулаторії не є суб`єктом вказаного правопорушення, оскільки за посадою є службовою особою, а тому в діянні обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що докази, досліджені в судовому засіданні не є належними та допустимими, оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 , яке розглядається судом за № 42018050000000183 від 11.04.2018 року, було виділено з матеріалів кримінального провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року, якого на момент виділення матеріалів щодо ОСОБА_10 юридично вже не існувало, бо воно вже було поглинуто провадженням № 42017050000000708, то суд з цього приводу зазначає таке.

З обвинувального акту вбачається, що він складений прокурором в рамках кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року.

Постановою прокурора від 11.04.2017 року (а.с.76 т.1) підтверджується, що матеріали кримінального провадження № 42018050000000183 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, були виділені з матеріалів кримінального провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.1 ст.366, ч.2 ст.181, ч.3 ст.191 КК України.

В той же час з постанови прокурора від 17.10.2017 року (а.с.75 т.1) вбачається, що прокурор розглянувши матеріали кримінальних проваджень № 42017050000000708 від 08.09.2017 року за ч.1 ст.366 КК України та за № 42017051660000144 від 15.08.2017 року за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, які знаходились в провадженні слідчого управління регіональної прокуратури Донецької області вирішив їх об`єднати в одне провадження, оскільки вбачав, що кримінальні правопорушення вчинені одною особою. З вказаної постанови вбачається, що об`єднаному провадженню був присвоєний № 42017050000000708.

Вказане на думку сторони захисту свідчить про те, що виділення матеріалів кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року не могло відбутися, оскільки ці матеріали виділялися з провадження під № 42017051660000144 від 15.08.2017 року, якого станом на 11.04.2018 року взагалі, враховуючи зміст постанови прокурора від 17.10.2017 року (а.с.75 т.1), вже не існувало і тому захист вважає, що реєстрація кримінального провадження № 42018050000000183 відбулась з порушенням вимог ст.217 КПК України, що має наслідком недопустимість всіх зібраних в його межах доказів.

Прокурор з приводу зазначеного пояснив, що зазначення об`єднаному кримінальному провадженню, на підставі постанови прокурора від 17.10.2017 року (а.с.75 т.1), номеру 42017050000000708 є технічною опискою. При цьому прокурор на підтвердження своїх доводів посилався на норми Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, якими передбачено, що під час об`єднання матеріалів досудових розслідувань об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження та на відомості з ЄРДР, які надані суду з Офісу Генерального прокурора в частині руху кримінальних проваджень за номерами 42017051660000144 від 15.08.2017 року, 42017050000000708 від 08.09.2017 року, 42017050000000733 від 14.09.2017 року, 42018050000000151 від 23.03.2018 року.

Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, який затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 6 квітня 2016 року N 139 (далі Положення № 139), яке діяло станом на 17.10.2017 року (тобто на день винесення постанови про об`єднання) вбачається, що Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення:

реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;

оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

Відомості, які вносяться до реєстру зазначені в п. 2 розділу І Положення № 139, до яких відносяться і відомості про об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань на підставі ст.217 КПК України.

Статтею 217 КПК України (в редакції, що діяла станом на 17.10.2017 року) визначені умови та порядок об`єднання матеріалів досудового розслідування. В той же час вказана норма не дає пояснення, який саме номер повинен бути присвоєний об`єднаному кримінальному провадженню.

Відповідь на вказане питання дає Положення № 139, яке було прийнято на виконання частини другої статті 214 та пункту 22 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, що їх вчинили.

Відповідно п.3 розділу ІІ Положення № 139, облік кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей щодо руху кримінальних проваджень, в тому числі і відомостей про об`єднання матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження.

З наведеного вбачається, що при об`єднанні, об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження. Іншого законодавством України не передбачено.

Дослідивши надані, на запит суду, відомості з ЄРДР, а також норми КПК України, Положення № 139, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення з приводу того, що при винесені постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 17.10.2017 року (а.с.75 т.1) прокурором при зазначені номера провадження, в яке були об`єднанні матеріали досудового розслідування за № 42017050000000708 від 08.09.2017 року та № 42017051660000144 від 15.08.2017 року була допущена описка, оскільки вказане є очевидним та логічним.

Так, з досліджених відомостей з ЄРДР, наданих Офісом Генерального прокурора вбачається, що кримінальне провадження № 42018050000000183 було зареєстровано 11.04.2018 року. З розділу «Рух провадження» вбачається, що зазначені матеріали кримінального провадження були виділені з матеріалів № 42017051660000144.

Відомості з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року узгоджуються і не суперечать відомостям з ЄРДР по кримінальному провадженню з відомостями № 42017051660000144 від 15.08.2017 року.

За відомостями з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42017051660000144 за ч.2 ст.191 КК України вбачається, що воно було порушено 15.08.2017 року.

В подальшому кримінальне провадження № 42017051660000144 було 17.10.2017 року об`єднано з провадженням № 42017050000000708 за ч.1 ст.366 КК України, яке було порушено 08.09.2017 року, яке є з 15.09.2017 року об`єднаним з кримінальним провадженням № 42017050000000733 від 14.09.2017 року за ч.3 ст.191 КК України.

. Далі об`єднане провадження № 42017051660000144 (яке включало в себе провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року за ч.2 ст.191 Кк України, № 42017050000000708 від 08.09.2017 року за ч.1 ст.366 КК України, № 42017050000000733 від 14.09.2017 року за ч.3 ст.191 КК України) 26 березня 2018 року було об`єднано з кримінальним провадженням № 42018050000000151 за ч.4 ст.358 КК України, порушеним 23.03.2018 року.

І лише після цього, 11.04.2018 року з об`єднаного кримінального провадження № 42017051660000144 (яке включало в себе провадження № 42017051660000144, № 42017050000000708, № 42017050000000733 та № 42018050000000151) було виділено провадження з присвоєнням йому номеру № 42018050000000183.

Виділення кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року саме з кримінального провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року також підтверджується наданим прокурором витягом з ЄРДР від 01.07.2020 року з кримінального провадження № 42018050000000183 (а.с.215 т.1).

Що стосується доводів сторони захисту про те, що вилучені 25.09.2017 року в ході тимчасового доступу, документи, які зазначені в описі речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді 25.09.2017 року (а.с.95-96 т.1) не є належними та допустимими доказами в рамках справи, що розглядається, оскільки порушена процедура проведення тимчасового доступу до речей і документів, суд з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 20.09.2017 року (а.с.90 т.1), яка винесена в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 08.09.2017 року за № 42017050000000708 за ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, слідчому в особливо важливих справах третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_11 , слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017050000000708 від 08.09.2017, надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів,що перебувають у розпорядженні Добропільської міської ради Донецької області, що розташована за адресою: Донецька область,м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83,з метою вилученнядокументів, які регулюють роботу Добропільської міської ради Донецької області (положення, тощо), лікарняних листів непрацездатності, табелю обліку робочого часу, відомостей про нарахування ОСОБА_8 та отримання заробітної плати, інших виплат (премія, тощо), відомостей про відвідування медичних закладів за 2016 рік та 8 місяців 2017 року. Строк дії вказаної ухвали до 19.10.2017 року.

На підставі вказаної ухвали 25.09.2017 року старшим слідчим третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_12 був здійснений доступ до документів, зазначених в ухвалі.

За наслідками вчинення вказаної процесуальної дії був складений протокол від 25.09.2017 року (а.с.93-96 т.1), з якого вбачається, що вказана процесуальна дія відбувалась в присутності міського голови м.Добропілля ОСОБА_8 , були надані та вилучені документи, зазначені в описі, який складено 25.09.2017 року старшим слідчим третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_12 .. Зі змісту вказаного опису (а.с.95т.1) вбачається, що його зміст міститься на 2 аркушах, кожний з яких має підпис слідчого. В переліку опису зазначені документи, які вилучались, в тому числі під № 20 зазначено «..20) лист непрацездатності серія АГТ 706568 з 18.04.17 по 28.04.1…». Зміст вказаного опису дає підстави вважати, що вилучалися документи Добропільської міської ради, тобто документи, на доступ до яких був наданий дозвіл ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 20.09.20217 року..

В той же час, зі змісту вищевказаного опису вбачається, що в правому верхньому його куті зазначено, що він є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.09.2017 року, в той час як протокол було складено 25.09.2017 року, на що і звертає увагу сторона захисту посилаючись на цю обставину, як на підставу для визнання доказів недопустимими.

Крім того сторона захисту зазначає, що вказаний опис не підписаний особою, у якої такі документи були вилучені (Добропільська міська рада), що свідчить про порушення ч.3 ст.105 КПК України і також свідчить про те, що усі вилучені згідно з указаним описом документи є недопустимими доказами, оскільки вони вилучені із порушенням процедур, визначених ст.ст.87,104,165 КПК України.

Але,суд до вказаних доводів сторони захисту відноситься критично виходячи з такого.

Відповідно до ст.105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК порядку проведення окремих процесуальних дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими (частини 2 та 3 ст. 87 КПК).

Застосовуючи положення ст. 87 КПК при оцінці доказів, наданих сторонами, суд повинен виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені стороною обставини не є підставою для визнання протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.09.2017 року (а.с.93-96 т.1) недопустимим, оскільки на думку суду вказані порушення не є істотніми.

При цьому суд зазначає, що тимчасовий доступ до документів, які були вилучені в ході проведеної процесуальної дії 25.09.2017 року був проведений в рамках кримінального провадження № 42017050000000708 від 08.09.2017 року, яке було об`єднано з кримінальним провадженням № 42017051660000144, з якого в подальшому і були виділені матеріали кримінального провадження, які розглядаються судом, а саме ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів від 20.09.2017 року та протокол тимчасового доступу до речей та документів в Добропільській міській раді від 25.06.2017 року (а.с.78 т.1). Вказаний тимчасовий доступ був проведений з дозволу слідчого судді, в строки зазначені в ухвалі слідчого судді Краматорського міського суду від 20.09.2017 року (а.с.90 т.1). Відповідна процесуальна дія проводилась з дотриманням вимог ст.165 КПК України. Протоколом від 25.09.2017 року (а.с.93-96 т.1) підтверджується, що доступ проводився в присутності представника володільця документів, а саме голови Добропільської міської ради ОСОБА_8 , останньому була вручена копія опису документів, що були вилучені слідчим 25.09.2017 року. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_13 , який власноручно в протоколі зазначив «…. Зауважень не маю копію опису отримав. ОСОБА_8 підпис….». Даних, які б свідчили про те, що під час тимчасового доступу, документи, зазначені в описі(а.с.95-96 т.1), слідчим не вилучались, в судовому засіданні не встановлено. Досліджені судом матеріали свідчать про те, що оригінал листка непрацездатності серія АГТ № 706568, мається в матеріалах кримінального провадження, що в свою чергу підтверджує факт його вилучення під час проведення вищевказаної процесуальної дії 25.09.2017 року.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що проведення досудового розслідування в рамках провадження здійснювалось не уповноваженими на то особами, то суд до вказаних доводів також відноситься критично, оскільки з цього приводу судом встановлено таке.

Сторона захисту зазначає, що досудове розслідування в межах кримінальних проваджень № 42018050000000183 від 11.04.2018 року проведено органом, що не мав відповідних повноважень.

На обґрунтування такої позиції сторона захисту вказує на те, що на підставі постанови першого заступника прокурора Донецької області від 12.10.2017 року проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року було доручено слідчим третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області. Посилаючись на ст.38, 216 КПК України, закон України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року, зазначає, що прокуратура функції досудового слідства не виконує, що вказує на те, що здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року та № 42018050000000183 від 11.04.2018 року здійснювалося органами прокуратури без законних на те підстав.

Відповідно до ст.38 КПК України (в редакції, що діяла в період з 03.08.2017 по 01.07.2020 року), органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) визнавались:

1) слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів державного бюро розслідувань;

ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до ст.218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

КПК України набрав чинності 20.11.2012 року.

Стаття 216 КПК України визначає підслідність органів досудового розслідування.

В той же час Перехідні положення розділу XI КПК України передбачають, що:

до дня введення в дію положеньчастини четвертоїстатті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу. У разі неможливості закінчити досудове розслідування у таких провадженнях до спливу дворічного строку, а так само за наявності інших передбачених законом підстав питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування вирішується в установленому цим Кодексом порядку. Передача кримінальних проваджень до Державного бюро розслідувань здійснюється з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України"Про Державне бюро розслідувань",

до дня введення в діючастини п`ятоїстатті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом. Після введення в діючастини п`ятоїстатті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.

Відповідно до п.4 Перехідних положень розділу XIII ЗУ «Про прокуратуру», до початку діяльності державного бюро розслідувань, але не пізніше п`яти років після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Державне бюро розслідувань розпочало свою фактичну діяльність 27 листопада 2018 року, про що повідомлено 23 листопада 2018 року у газеті «Урядовий кур`єр» №221.

Враховуючи наведене, доводи сторони захисту про те, що слідчі органів прокуратури розслідували кримінальне провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року без законних на те підстав не ґрунтуються на законі.

До доводів сторони захисту про порушення стороною обвинувачення вимог ст.290 КПК України суд також відноситься критично виходячи з такого.

Сторона захисту зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол від 19.04.2018 року про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відповідно до якого ОСОБА_6 надавався доступ до матеріалів досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42017051660000183 від 11.04.2018 року. В той же час ОСОБА_6 обвинувачується за ч.2 ст.358 КК України в рамках кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року, що на думку захисту свідчить про грубе порушення прав обвинуваченої та тягне за собою, відповідно до ч.12 ст.290 КПК України, визнання всіх наданих суду доказів недопустимими.

Протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.04.2018 року (а.с.231 т.1) підтверджується, що ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_14 були ознайомлені 19 квітня 2018 року з матеріалами досудового розслідування в рамках кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 за ч.2 ст.358 КК України. В той же час у даному протоколі номер кримінального провадження, з яким були ознайомлені підозрювана та захисник ОСОБА_14 , значиться як № 42017051660000183 від 11.04.2018 року. Тобто номер кримінального провадження, у вказаному процесуальному документі, зазначено не вірно.

Але, у суду відсутні сумніви в тому, що вимоги ст.290,293 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року не були дотримані стороною обвинувачення, оскільки з пояснень обвинуваченої в судовому засіданні встановлено, що останній відкривались матеріали справи відносно неї за ч.2 ст.358 КК України і знайомилась вона з ними разом зі своїм адвокатом ОСОБА_14 у м.Слов`янськ, але вона не пам`ятає, які це були документи, бо була в шоковому стані. Також, на питання суду, обвинувачена пояснила, що в протоколі від 19.04.2018 року фраза «… з матеріалами провадження ознайомлена заяв та клопотань не маю ОСОБА_6 підпис….» написана нею. Крім того, з пояснень ОСОБА_6 встановлено, що кримінальних проваджень, крім провадження, яке зараз розглядається в суді, правоохоронними органами, починаючи з 2017 року і по теперішній час, більше не порушувалось відносно неї і не розслідувалось.

Враховуючи наведене, суд погоджується зі стороною обвинувачення, що невірне зазначення номеру провадження у вищевказаному протоколі є опискою, оскільки об`єктивних даних, які б давали суду підстави вважати, що вимоги ст. ст.290,293 КПК України, в рамках кримінального провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року не були дотримані, в судовому засіданні не встановлено, а доводи захисника спростовуються поясненнями самої обвинуваченої.

Судові (процесуальні) витрати та цивільний позов у провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

В ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення була надана постанова про визнання речовими доказами від 11 жовтня 2017 року, яка прийнята в рамках кримінального провадження № 42017050000000708 (а.с.101-105 т.1), та була виділена з матеріалів об`єднаного кримінального провадження № 42017051660000144 від 15.08.2017 року, з якого виділялись матеріали за підозрою ОСОБА_6 за ч.2 ст.358 КК України (кримінальне провадження № 42018050000000183 від 11.04.2018 року).

Згідно вказаної постанови визнано речовими доказами документи, які досліджувались в судовому засіданні, а саме:

- копія журналу реєстрації листків непрацездатності на п`яти аршуках,

- оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 № 1906 на 15 аркушах

- листок непрацездатності серія АГТ 706568 від 18.04.2017 року (оригінал)

- копія наказу № 118-к від 01.10.2013 року про переведення ОСОБА_6

- копія посадової інструкції завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський ЦПМСД».

Питання про долю речових доказів, а саме вищевказаних документів, слід вирішити відповідно до положеньст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.358 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діянні складу вказаного кримінального правопорушення.

Речові докази:

копії журналу реєстрації листків непрацездатності, наказу № 118-к від 01.10.2013 року про переведення ОСОБА_6 , посадової інструкції завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «Добропільський ЦПМСД», листок непрацездатності серія АГТ 706568 від 18.04.2017 року (оригінал) - залишити при справі,

оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 № 1906 на 15 аркушах повернути КЗ «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» амбулаторія № 5, як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику

Суддя ОСОБА_1