ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №826/7786/17

адміністративне провадження №К/9901/10190/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017 №000181402 та №0001971402, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.) про закриття провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №826/7786/17,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.08.2017 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 13.04.2017 №0001981402 та №0001971402.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2017 - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2017 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" до Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

21 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК" звернулось із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 за нововиявленими обставинами.

Підставами для такого перегляду судового рішення заявник обставини, які встановлені в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2020, яке набрало законної сили 16.12.2020.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року відкрито провадження за заявою заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №826/7786/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017 №000181402 та №0001971402.

09 березня 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою провадження, яке відкрите за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №826/7786/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017 №000181402 та №0001971402 - закрив.

Не погоджуючись з указаними судовими рішенням, ТОВ "НІК" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про автоматичне продовження встановлених статті 363 КАС України процесуальних строків звернення до суду із заявою на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

Заявник уважає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, набрання чинності Законом № 731-ІХ, яким були відмінені встановлені Законом № 540- IX правила щодо обчислення процесуальних строків на період дії карантину, не може відміняти тієї обставини, що починаючи з 12.03.2020 (дата початку дії карантину) та до 17.07.2020 (дата набрання чинності Законом № 731-ІХ) обчислення процесуального строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України, здійснювалось за правилами, встановленими Законом № 540-ІХ, тобто зупинялось.

У свою чергу набрання чинності Законом № 731-ІХ, фактично є правовою підставою для продовження перебігу процесуального строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України, перебіг якого був зупинений Законом № 540-ІХ, а не як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, посилаючись на пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731 -IX, - для його закінчення.

Відтак, установлений частиною другою статті 363 КАС України трирічний строк для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленим обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, враховуючи положення Закону № 540-ІХ, мав обраховуватись судом апеляційної інстанції наступним чином: з 24.10.2017 та до 12.03.2020, з 12.03.2020 та до 17.07.2020 перебіг цього строку був зупинений Законом № 540-ІХ, а з 18.07.2020 перебіг трирічного строку продовжився, у зв`язку із набранням чинності Законом № 731-ІХ.

Тобто, судом апеляційної інстанції мало бути враховано, що до трирічного строку звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, були додані ще 4 місяці та 5 днів, протягом яких цей строк, відповідно до Закону № 540-ІХ не обчислювався.

Таким чином, установлений частиною другою статті 363 КАС України трирічний строк для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, ураховуючи положення Закону № 540-ІХ, закінчувався 05.03.2021, а не 24.10.2020.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційної інстанцій - без змін.

Суд апеляційної інстанції закриваючи провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначив, що заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу. Судом установлено, що заява ТОВ «НІК» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №826/7786/17, яка набрала законної сили 23 жовтня 2017, надійшла до суду 21 грудня 2020 року, тобто після спливу трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

З такими висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

На підставі пункту 1 частини другої статті 363 КАС України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Таким чином, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, якщо є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, учасники справи можуть подати протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи встановлено, що 21 грудня 2020 року ТОВ «НІК» подало до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №826/7786/17.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі №826/7786/17, про перегляд якої звернулася із заявою ТОВ «НІКА», набрала законної сили з моменту постановлення, а саме з 23 жовтня 2017 року, а заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ТОВ «НІКА» подало до суду у грудні 2020 року, тобто з перевищенням трирічного строку, установленого пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України.

Отже, набрання чинності Законом № 731-ІХ, яким були відмінені встановлені Законом № 540- IX правила щодо обчислення процесуальних строків на період дії карантину, не може відміняти тієї обставини, що починаючи з 12.03.2020 (дата початку дії карантину) та до 17.07.2020 (дата набрання чинності Законом № 731-ІХ) обчислення процесуального строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України, здійснювалось за правилами, встановленими Законом № 540-ІХ, тобто зупинялось.

У свою чергу набрання чинності Законом № 731-ІХ, фактично є правовою підставою для продовження перебігу процесуального строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України, перебіг якого був зупинений Законом № 540-ІХ, а не як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, посилаючись на пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731 -IX, - для його закінчення.

Відтак, установлений частиною другою статті 363 КАС України трирічний строк для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленим обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, враховуючи положення Закону № 540-ІХ, мав обраховуватись судом апеляційної інстанції наступним чином: з 24.10.2017 та до 12.03.2020, з 12.03.2020 та до 17.07.2020 перебіг цього строку був зупинений Законом № 540-ІХ, а з 18.07.2020 перебіг трирічного строку продовжився, у зв`язку із набранням чинності Законом № 731-ІХ.

Згідно з частиною третьою статті 363 КАС України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № П/9991/590/12.

Стосовно посилань заявника про автоматичне продовження встановлених статтею 363 КАС України процесуальних строків звернення до суду із заявою на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Суд зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) було запроваджено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року. У подальшому термін дії карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

З 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України у редакції, що діяла з 02 квітня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо подання відзиву та відповіді на відзив, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який установлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, Закон установлює, що: «під час дії карантину, <…> строки, визначені статтею <…> 363 КАС України <…> продовжуються на строк дії такого карантину».

З цього слідує, що у разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено у новій редакції.

Положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України у редакції, що діє з 17 липня 2020 року, вже не передбачали продовження процесуальних строків на період дії карантину.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» указаного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

За таких обставин Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що навіть, якщо брати до уваги продовження процесуального строку відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України у редакції, що діяла з 02 квітня 2020 року, то такий строк був закінчений ще 06.08.2020. Тому, заявник, звертаючись до суду 21 грудня 2020 року з заявою про перегляд судового рішення від 23.10.2017 року за нововиявленими обставинами, пропустив трирічний строк, установлений пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України та на час звернення до суду були відсутні законні підстави для продовження процесуального строку.

Колегія суддів зазначає, що у цьому випадку норми статті 58 Конституції не порушуються, оскільки Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX передбачав продовження а не припинення (як зазначає заявник) процесуальних строків, які припали на період дії карантину. Крім того, норми Закону від 18 червня 2020 року № 731-IX, завчасно (не порушуючи принцип юридичної визначеності) встановили обмеження процесуальних строків у часі, що раніше не було зазначено у Законі.

З огляду на наведене, Верховний Суд уважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанцій.

При цьому Верховний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України (в чинній редакції), якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко