Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2021 р.Справа № 440/3500/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник позивача Волько К.В.; представник відповідача Кошляк А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2021, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 24.02.21 по справі № 440/3500/20 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) третя особа Управління Державної казначейської служби у Гадяцькому районі Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
03 липня 2020 року Товариство з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" (далі-позивач, ТДВ "Гадяцький елеватор") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі-відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №23882/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що рішення про опис майна у податкову заставу №23882/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020, яке прийнято у зв`язку з надходженням до податкового органу подання Управління Державної казначейської служби України у Гадяцькому районі для здійснення заходів щодо простроченої заборгованості за бюджетною позичкою за державним замовленням 1997 року у сумі 347900 грн та за державним замовленням 1996 року у сумі 487100 грн, є безпідставним, оскільки у позивача відсутня будь-яка заборгованість за вказаними бюджетними позичками, що підтверджується відсутністю відображення зазначених операцій у фінансовій звітності та в деклараціях товариства. Позивач зауважував, що податковими органами неодноразово здійснювалися за останні роки відповідні планові перевірки, що підтверджували факт відсутності заборгованості. Також звертав увагу на відсутність у податкового органу підстав, визначених пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, для застосування податкової застави. Крім того, позивач посилався на сплив строку позовної давності, визначеної статтею 71 Цивільного кодексу України №1540-VІ від 18.07.1963, для стягнення заборгованості зі сплати бюджетної позички, вказуючи про відсутність будь-яких позовів про стягнення заборгованості з товариства.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у Гадяцькому районі Полтавської області, про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16 червня 2020 року № 23882/10/16-31-52-10-15.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі відповідач, зазначає, що від Управління державної казначейської служби України в Гадяцькому районі отримано подання №11 від 01.06.2020 та №12 від 01.06.2020 для здійснення заходів щодо простроченої заборгованості за бюджетною позичкою за державним замовленням 1997 року в сумі 347900,00 грн та простроченої заборгованості за бюджетною позичкою за державним замовленням 1996 року в сумі 487100,00 грн.
На підставі зазначених подань ГУ ДПС у Полтавській області на адресу позивача направлено рішення про опис майна у податкову заставу №23882/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020. Представник відповідача наголошував на тому, що податкові органи визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами з бюджету, а позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.
Відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Полтавській області не погоджується з рішенням суду першої Інстанції, в частині задоволених позовних вимог до ГУ, з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 17, 50 Бюджетного кодексу України, Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174, п.59.1 ст. 59, п.89.2 п. 89 Податкового кодексу України.
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що податковими органами неодноразово проводились податкові перевірки (на підставі п. 20.1.44 ч. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, далі - ПК України), зокрема, останні планові перевірки у 2016 та 2018 років, за наслідками яких були оформлені акт №715/16-31-14- 01-10/00955650 від 14.06.2018р. документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 та акт документальної планової виїзної перевірки № 249/16-31-14-01-09/00955650 від 05.07.2016р. за період з 01.01.2014р. по 3.1.12.2015р.
Згідно ч. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники. податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою додатків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього; пункту.
Позивач зазначає, що за результатами вказаних контрольних заходів відповідачем не було виявлено порушень ведення позивачем бухгалтерського, податкового та фінансового обліку, - всі записи бухгалтерського обліку, втому числі й ті, які відображають дебіторську заборгованість, підтверджено належними та достатніми первинними документами.
Позивач вважає, що суд першої інстанції під час дослідження обставин справи правильно застосував вищенаведені норми матеріального права й прийшов до вірного висновку, що формування податкової вимоги, яка є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, є необхідною стадією єдиної податкової процедури погашення заборгованості, у тому числі й простроченої заборгованості за бюджетними позичками, яка має на меті повідомлення платника податків про факт виникнення податкової застави та попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави.
На думку позивача, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу без формування та направлення позивачу податкової вимоги на суму, що відповідає розміру простроченої бюджетної заборгованості, не узгоджується із нормами Податкового кодексу України. Відсутність в матеріалах справи податкової вимоги, яка надсилається згідно з ст. 59 ПК України, доказів її направлення позивачу, свідчить про недоведеність відповідачем своєї позиції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТДВ "Гадяцький елеватор" є юридичною особою (ідентифікаційний код 00955650), зареєстрованою 15.05.1998, запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, від 07.06.2011 №15601450000000683, з 19.05.1998 перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Полтавській області, Гадяцька ДПІ (Гадяцький район), є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Гадяцький елеватор" (ідентифікаційний код 00955650), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.22-34, т.1/.
01.06.2020 УДКСУ у Гадяцькому районі, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, для здійснення до ВАТ "Гадяцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00955650) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка за державним замовленням 1997 року) станом на 01.06.2020 у сумі 347900,00 (триста сорок сім тисяч дев`ятсот гривень) та простроченої заборгованості (бюджетна позичка за державним замовленням 1996 року) станом на 01.06.2020 у сумі 487100,00 (чотириста вісімдесят сім тисяч сто гривень) складено подання №11 та №12 відповідно /а.с.38-39, 68, т.1/, які листом від 01.06.2020 №02-08/188 /а.с.67 зворотній бік, т.1/ надіслані на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області (Гадяцьке управління, Гадяцька ОДПІ) та отримані останнім 16.06.2020 (вх. №26873/10-16-31-52) /а.с.67, зворотній бік, т.1/.
16.06.2020 уповноваженою особою ГУ ДПС у Полтавській області Рудьком М. прийнято рішення №23882/10/16-31-52-10-15 про опис майна у податкову заставу стосовно ТОВ "Гадяцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00955650), згідно з яким податковим органом здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управління) ТОВ "Гадяцький елеватор", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому /а.с.35, 65, т.1/.
Листом №23960/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020 ГУ ДПС у Полтавській області повідомлено ТОВ "Гадяцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00955650), що відповідно до Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби та органів державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевого бюджетів за доходами та іншими надходженнями та на виконання постанови Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011 року "Питання обліку заборгованості, у тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" від Управління державної казначейської служби України в Гадяцькому районі отримано подання для здійснення заходів щодо простроченої заборгованості за бюджетною позичкою за державним замовленням 1997 року в сумі 347900,00 грн та простроченої заборгованості за бюджетною позичкою за державним замовленням 1996 року в сумі 487100,00 грн. На підставі вищевикладеного, для вирішення питання щодо погашення заборгованості в межах визначених чинним законодавством, просимо протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання даного листа визначити та надати перелік ліквідного майна, на яке може бути розповсюджене право податкової застави і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, згідно пункту 89.2 статті 89 податкового кодексу України. Вартість активів, на які розповсюджується право податкової застави визначається виходячи із балансової вартості за даними обліку платника податку. У разі ненадання відповіді на даний лист ГУ ДПС у Полтавській області буде проведено опис активів у податкову заставу на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та бази даних "НАІС ДАІ" МВС України. З урахуванням вищевикладеного, рекомендували у найкоротші строки розглянути питання та вжити заходів щодо погашення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою, яка обліковується за підприємством. У разі незгоди з визначеною сумою заборгованості просили провести звірку наявної простроченої заборгованості за бюджетними позичками по ТОВ "Гадяцький елеватор" з УДКСУ в Гадяцькому районі та про результати звірки повідомити Гадяцьке управління ГУ ДПС у Полтавській області. До листа додано рішення №23882/10/16-31-52-10-15 про опис майна у податкову заставу, подання УДКСУ у Гадяцькому районі №11 та №12 від 01.06.2020 /а.с.36-37, 65 зворотній бік-66, т.1/.
Копія рішення №23882/10/16-31-52-10-15 про опис майна у податкову заставу отримано ТОВ "Гадяцький елеватор" 26.06.2020, про що свідчить поштове повідомлення /а.с.67, т.1/.
Із наданих УДКСУ в Гадяцькому районі та відповідачем документів, судом встановлено наступні обставини, пов`язані із виникненням заборгованості позивача із погашення бюджетної позички.
Гадяцьким елеватором (заготівельник) укладено державні контракти на закупівлю до державного фонду продовольчого зерна та насіння в 1996 році: з КСП "Маяк" (товаровиробник) /а.с.147-150, т.2/; з КСП ім. Мічуріна (товаровиробник) /а.с.156-159, т.2/; з КСП ім. Щорса (товаровиробник) /а.с.171-174, т.2/; з КСП "Колос" (товаровиробник) /а.с.180-183, т.2/; з КСП "Чапаєва" (товаровиробник) /а.с.191-194, т.2/; з КСП "Нове життя" (товаровиробник) /а.с.208-211, т.2/; з КСП ім. Дзержинського (товаровиробник) /а.с.219-223, т.2/; з КСП "Світанок" (товаровиробник) /а.с.239-242, т.2/; з КСП "Зоря" (товаровиробник) /а.с.4-7, т.3/; з КСП ім. Ілліча (товаровиробник) /а.с.15-18, т.3/; з КСП "Промінь" (товаровиробник) /а.с.25-28, т.3/; з КСП "Жовтень" (товаровиробник) /а.с.42-45, т.3/; з КСП "Радянське" (товаровиробник) /а.с.65-68, т.3/; з КСП "Плішивецьке" (товаровиробник) /а.с.78-81, т.3/; з КСП "Україна" (товаровиробник) /а.с.89-92, т.3/; з КСП "Лободіна" (товаровиробник) /а.с.104-107, т.3/; з КСП "Зелений гай" (товаровиробник) /а.с.114-117, т.3/; з радгоспом ім. Кірова (товаровиробник) /а.с.119-122, т.3/; з радгоспом "Гадяцький" (товаровиробник) /а.с.137-140, т.3/; з СГК "Качаново" (товаровиробник) /а.с.154-157, т.3/; з ФГ "Схід" (товаровиробник) /а.с.158-161, т.3/; з фермерськими господарствами (товаровиробник) /а.с.162-177, 179-182, 184-187, т.3/.
За умовами вищенаведених державних контрактів товаровиробник зобов`язується продати в рахунок державного контракту продукцію, що відповідає за якістю державним стандартам, в кількості, асортименті та строки, а заготівельник зобов`язується перерахувати товаровиробнику аванс в розмірі не менше 60 % вартості законтрактованої продукції до 05 липня поточного року, у тому числі 25 % протягом 2 тижнів після укладення контракту.
До вищевказаних державних контрактів третьою особою додано до матеріалів справи копії платіжних доручень, згідно з якими органами Державної казначейської служби України перераховувалися кошти на користь сільськогосподарських товаровиробників та інших підприємств.
На підтвердження підстав виникнення бюджетної заборгованості позивача за державним замовленням 1996 року третьою особою до суду надано акти прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці б/н від 21.11.1996 на суму 13200,00 грн /а.с.104, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 8000,00 грн /а.с.105, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 3762,00 грн /а.с.106, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 1654, 00 грн /а.с.107, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 4000,00 грн /а.с.109, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 15000,00 грн /а.с.110, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 3000,00 грн /а.с.111, т.1/, б/н від 27.01.1997 на суму 218868,00 грн/а.с.115, т.1/, №5 від 26.05.1997 на суму 68000,00 грн /а.с.116-117, т.1/, б/н від 17.07.1996 на суму 153300000000 крб /а.с.118, т.1/, б/н від 21.11.1996 на суму 70000,00 грн /а.с.2-3, т.2/, б/н від 21.11.1996 на суму 9000,00 грн /а.с.13, т.2/, б/н від 26.09.1996 на суму 3400000000,00 крб /а.с.50, т.2/, б/н на суму 283200000,00 крб /а.с.52, т.2/, б/н на суму 343800000,00 крб /а.с.54, т.2/, б/н на суму 269400000,00 крб /а.с.56, т.2/, б/н на суму 841100000,00 крб /а.с.60, т.2/, б/н на суму 607000000,00 крб /а.с.61, т.2/, б/н на суму 212200000,00 крб /а.с.63, т.2/, б/н на суму 379500000,00 крб /а.с.65, т.2/, б/н на суму 193300000,00 крб /а.с.67, т.2/, б/н на суму 13495,0 млн крб /а.с.69, т.2/, б/н на суму 1202200000,00 крб /а.с.72/, б/н на суму 1218800000,00 крб /а.с.74, т.2/, б/н на суму 1218500000,00 крб /а.с.76, т.2/, б/н на суму 1218500000,00 крб /а.с.78, т.2/, б/н на суму 1218500000,00 крб /а.с.80, т.2/, б/н на суму 2626800000,00 крб /а.с.82, т.2/, б/н на суму 599900000,00 крб /а.с.84, т.2/, б/н на суму 2408400000,00 крб /а.с.86, т.2/, б/н на суму 1183500000,00 крб /а.с.88, т.2/, б/н на суму 599900000,00 крб /а.с.90, т.2/.
Також Гадяцьким елеватором (заготівельник) були укладені договори на закупівлю зерна за державним замовленням в 1997 році з КСП "Нива" /а.с.193-196, т.3/; з КСП ім. Леніна /а.с.200-203, т.3/; з КСП ім. Ватутіна /а.с.205-208, т.3/; з КСП "Велика перемога" /а.с.210-213, т.3/; з КСП "Прогрес" /а.с.215-218, т.3/; з КСП "Червона Україна" /а.с.220-223, т.3/; з КСП "Дружба" /а.с.224-227, т.3/; з КСП імені Шевченка /а.с.229-232, т.3/; з КСП "Вельбівка" /а.с.236-239, т.3/; з КСП "Маяк" /а.с.240-243, т.3/; з КСП "Заповіт Ілліча" /а.с.245-248, т.3/; з КСП ім. Мічуріна /а.с.250-253, т.3/; з КСП ім. Щорса /а.с.1-4, т.4/; з КСП "Колос" /а.с.5-8, т.4/; з КСП ім. Чапаєва /а.с.11-14, т.4/; з КСП "Нове життя" /а.с.16-19, т.4/; з КСП ім. Дзержинського /а.с.21-24, т.4/; з КСП "Світанок" /а.с.129-132, т.4/; з КСП "Зоря" /а.с.134-137, т.4/; з КСП ім. Ілліча /а.с.139-142, т.4/; з КСП "Промінь" /а.с.146-149, т.4/; з КСП "Жовтень" /а.с.151-154, т.4/; з КСП "Радянська Україна" /а.с.155-158, т.4/; з КСП "Плішивецьке" /а.с.160-163, т.4/; з КСП "Україна" /а.с.165-168, т.4/; з КСП "Лободіно" /а.с.172-175, т.4/; з КСП "Качаново" /а.с.177-180, т.4/; з радгоспом ім. Кірова /а.с.182-185, т.4/; з радгоспом "Гадяцький" /а.с.186-189, т.4/; з КСП "Зелений гай" /а.с.191-194, т.4/; з філіалом інституту бджільництва /а.с.195-198, т.4/; з фермерськими господарствами /а.с.204-231, т.4/.
За умовами наведених договорів товаровиробник зобов`язується продати в рахунок державного замовлення продукцію, що відповідає за якістю в кількості, асортименті та строки (пункт 1). Заготівельник зобов`язується розрахунки за поставлену продукцію, її доставку проводити не пізніше 5 днів з дня надходження коштів на рахунок відділень Державного казначейства в районі (пункт 3.4).
Третьою особою на обґрунтування підстав виникнення бюджетної заборгованості за державним замовленням 1997 року надано акти прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці б/н від 11.06.1999 на суму 144100,00 грн /а.с.100, т.1/, б/н від 08.07.1997 на суму 2800,00 грн /а.с.113-114, т.1/, а також акти передачі-приймання запасних частин, відремонтованих вузлів і агрегатів, надані ремонтні послуги та бюджетної позички від 01.07.1997 б/н на суму 1100,00 грн /а.с.102-103, т.2/, №16 від 17.06.1997 на суму 1100,00 грн /а.с.104-105,т.2/, від 01.07.1997 на суму 10000,00 грн /а.с.106-107, т.2/, №18 від 27.05.1997 на суму 1546,00 грн /а.с.108-109, т.2/, від 17.06.1997 на суму 5000,00 грн /а.с.112-113, т.2/, від 17.06.1997 на суму 5000,00 грн /а.с.114-115, т.2/, від 17.06.1997 на суму 5000,00 грн /а.с.116-117, т.2/, від 17.06.1997 на суму 5000,00 грн /а.с.118-119, т.2/.
Також УКДСУ в Гадяцькому районі надано договори поставки ресурсів у рахунок авансування державного замовлення 1997 року від 28.03.1997 №3/1, 3/2, 3/3, 3/4, 3/5, 3/6, 3/7, 3/8, 3/9, 3/10, 3/11 /а.с.40-73, т.6/, до яких додано акти передачі-прийому ресурсів, поставлених у рахунок державного замовлення №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14 від 07.05.1997 /а.с.8-13, 16-35, 38-39, т.6/; договори про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників нафтопродуктами в рахунок фінансування закупівлі сільськогосподарської продукції за державним замовленням 1997 року №3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19 від 20.06.1997, №17 від 25.06.1997, №21 від 26.06.1997 /а.с.71-127, 243-245, 247-249, т.4, 3-5, 8-10, 16-18, 21-23, 26-28, 31-33, 36-41, 44-46, 49-51, 54-56, 59-61, 64-66, 69-71, 76-81, 84-86, 89-90, 93-95, т.5, а.с.1, т.6/, до яких додано акти №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 передачі-приймання нафтопродуктів /а.с.29-70, 232-233, 250-251, т.4, а.с.19, 24-25, 47-48, 57-58, 72-75, 82-83, 87-88, 91-92, т.5, а.с.1-2, т.6, /.
Матеріалами справи підтверджено, що Гадяцьким елеватором (заготівельник) укладено договори про постачання сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив №1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27. від 04.02.1997 /а.с.139-144, 146-159, 168-176, 179-220, т.5/, від 05.11.1997 /а.с.105, т.6/, №2 від 09.02.1998 /а.с.99, т.6/, №3 від 06.03.1998 /а.с.96, т.6/, №4 від 04.04.1998 /а.с.92, т.6/, від 05.05.1998 /а.с.74, т.6/, №5 від 08.05.1998 /а.с.89, т.6/.
За умовами вказаних договорів постачальник надає одержувачу мінеральні добрива та засоби захисту рослин з наступною оплатою їх вартості шляхом закладання в липні-листопаді 1997 року на підприємствах заготівельника зерна пшениці 3 класу до державного резерву (пункт 1.1 Договору). Постачальник надає одержувачу мінеральні добрива на умовах здачі зерна пшениці ІІІ класу в державний резерв та оплати зерном пшениці ІІІ класу затрат "сільгоспхімії". Заготівельник зобов`язується прийняти від одержувача зерно не пізніше листопада 1997 року в обсягах, визначених актом приймання-передачі, згідно з Порядком (пункт 4.2 Договору).
До вказаних договорів наявні акти передачі - приймання мінеральних добрив /а.с.103, 115-136, т.5/.
З довідки про надання і повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року по ВАТ "Гадяцький елеватор" станом на 01.12.1997 слідує, що загальна сума бюджетної позички, наданої у 1996 році становила 6294,1 тис. грн, заборгованість по бюджетній позичці 1952,8 тис. грн., повернуто бюджетної позички в Державний бюджет України 713,3 тис. грн., зараховано в погашення бюджетної позички відповідно до рішень уряду 752,4 тис. грн, залишок заборгованості на кінець звітного періоду, у тому числі, що підлягає поверненню з урожаю 1997-1999 років становить 487,1 тис. грн /а.с.98-99, т.1/.
З довідки про надання і повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року по ВАТ "Гадяцький елеватор" станом на 01.10.2007 слідує, що загальна сума бюджетної позички, наданої у 1996 році, становила 6294,1 тис. грн, заборгованість по бюджетній позичці 1952,8 тис. грн., повернуто бюджетної позички в Державний бюджет України 713,3 тис. грн., зараховано в погашення бюджетної позички відповідно до рішень уряду 752,4 тис. грн, залишок заборгованості на кінець звітного періоду, у тому числі, що підлягає поверненню з урожаю 1997-1999 років, становить 487,1 тис. грн /а.с.70, 95-96, т.1/.
Довідкою про надання і повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року по ВАТ "Гадяцький елеватор" станом на 01.09.2006 підтверджено, що загальна сума бюджетної позички, наданої у 1997 році становила 3506,3 тис. грн, заборгованість по бюджетній позичці 898,3 тис. грн., повернуто бюджетної позички в Державний бюджет України 253,4 тис. грн., зараховано в погашення бюджетної позички відповідно до рішень уряду 47,2 тис. грн, залишок заборгованості на кінець звітного періоду, у тому числі, що підлягає поверненню з урожаю 1997-1999 років - 294,9 тис. грн /а.с.71, 97, т.1/.
У листі №353 від 13.04.2011, що надісланий ВАТ "Гадяцький елеватор" на адресу УДКСУ у Гадяцькому районі та отриманий останніми 18.04.2011 за вх. №965, повідомлено, що заборгованість товариства по бюджетній позичці за державним замовленням (контрактом 1996 року (КБКД 02801383 символ 452) у розмірі 487,1 тис. грн погашена шляхом відвантаження зерна підприємствам, на що є підтвердження - квитанції Південної ЗД дороги, наведені у цьому листі. Згідно з довідкою про надання і повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року товариством перераховано у 2004 році кошти у рахунок погашення вказаної позики (платіжне доручення №296 від 31.03.2004, №2974 від 31.03.2004, №297 від 01.04.2004); 3791,00 грн у 2005 році (платіжне доручення №1093 від 30.11.2005). Таким чином, заборгованість ВАТ "Гадяцький елеватор" за державним замовленням 1997 року становить 294,9 тис. грн., а не 347,9 тис. грн. Просили підтвердити листом вказану суму заборгованості /а.с.92, т.1/.
Листом №419 від 12.05.2011 ВАТ "Гадяцький елеватор" повідомили УДКСУ у Гадяцькому районі про те, що заборгованість товариства по бюджетній позичці за державним замовленням (контрактом) 1997 року (КБКД 02801384 символ 453) становить 294,9 тис. грн, а не 347,9 тис. грн як зазначено у наданих документах. Товариством погашена позичку в сумі 49196,00 грн у 2004 році (платіжне доручення №296 від 31.03.2004, №2974 від 31.03.2004, №297 від 01.04.2004); 3791,00 грн у 2005 році (платіжне доручення №1093 від 30.11.2005). Заборгованість товариства по бюджетній позичці за державним замовленням (контрактом 1996 року (КБКД 02801383 символ 452) погашена шляхом відвантаження зерна підприємствам, що наведені у цьому листі. Отже, ВАТ "Гадяцький елеватор" повністю погашена бюджетна позичка 1996 року шляхом відвантаження зерна на суму 487100,00 грн, але акт про передачу бюджетної позички відсутній. Враховуючи викладене, позивач просив зменшити суму заборгованості по бюджетним позичкам 1996 та 1997 років /а.с.69, 93-94, т.1/.
Доказів надіслання відповіді на вказані листи або врахування (не врахування) їх під час обліку заборгованості позивача із бюджетної позички третьою особою не надано.
Згідно з листом УДКС в Гадяцькому районі №02-08/245 від 27.11.2020, наданим до суду, в управлінні станом на 27.11.2020 обліковується прострочена заборгованість за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням за 1996 рік 487100,00 грн, за 1997 рік 347900,00 грн по ТДВ "Гадяцький елеватор", який є правонаступником ВАТ "Гадяцький елеватор", ЄДРПОУ 0955650 /а.с.113В, т.6/.
ТДВ "Гадяцький елеватор", вважаючи рішення №23882/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020 про опис майна у податкову заставу протиправним, звернулося до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подання №11 та №12 від 01.06.2020 мають обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою, при цьому факт виникнення у позивача заборгованості за бюджетними позичками 1996 та 1997 років, її розмір, не підтверджено належними та допустимими доказами, отже спірне рішення про опис майна у податкову заставу №23882/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020 є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх істотних обставин, які мали значення для його прийняття.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту191.1.38 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (далі -ПК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 02.12.2010 №2755-VI до функцій контролюючого органу віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українивстановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою9 розділу ІІ цього Кодексу.
Глава 9 розділу ІІ ПК України "Погашення податкового боргу платників податків" включає статті 87 - 102 ПК України.
За приписамипунктів 88.1., 88.2. статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
У свою чергу відповідно до пунктів 59.1 та 59.3 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За змістом пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в п.100.11ст.100цьогоКодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (п. 89.2. статті 89 ПК України).
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Пунктом 93.3 статті 93 Податкового кодексу України визначено, що порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок № 174).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 174, цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Підпунктом 9 пункту 2 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку № 174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Пунктом 15 Порядку № 174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996 №72/113 було затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, згідно з пунктом 3.4 якого передбачено, що відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 року згідно з додатком N 2 на всю суму належного господарству авансу з подальшим уточненням фактичного його розміру. Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за зерно, закуплене за державним замовленням 1996 року, укладаються між відділеннями Державного казначейства в районах і заготівельними підприємствами згідно з додатком N 3. Зобов`язання за договором вважаються виконаними при умові повної поставки до державних ресурсів зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення в Державний бюджет України наданої бюджетної позички в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1997 року, або закладання до державного резерву зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, за письмовим підтвердженням Держкомрезерву (пункт 3.5). Відділення Державного казначейства України в районах на підставі укладених договорів на поставку зерна, елітного та сортового насіння за державним замовленням та договорами про надання бюджетної позички оплачують рахунки сільськогосподарських товаровиробників та елітно-насінницьких господарств на придбання матеріально-технічних ресурсів (пально-мастильних матеріалів, насіння зернових культур, міндобрив, засобів захисту рослин, запасних частин та інших) матеріальних ресурсів, пов`язаних з виробництвом зерна) та оплату послуг ремонтних підприємств на підставі поданих ними документів (договорів на постачання матеріально-технічних ресурсів, рахунків-фактур, товаро-транспортних накладних та інші) (пункт 4.5). Відділення Державного казначейства України в районах та заготівельні підприємства ведуть особові рахунки про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року в розрізі товаровиробників згідно з додатком N 4. У 10-ти денний термін після завершення видачі авансів відділення Державного казначейства України в районах разом із заготівельними підприємствами складають акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій для авансування закупівлі зерна (остаточних рахунків) за державним замовленням 1996 року згідно з додатком N 5. Акти складаються у трьох примірниках, один з яких передається державній інспекції заготівель і якості сільськогосподарської продукції (п. 4.10).
Також, наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України та ДАК "Хліб Україна" від 04.03.1997 №70/54/18 затверджено Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, згідно з яким відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року згідно з додатком N 1 на всю суму належного господарству грошового авансу. Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за продовольче зерно і сортове насіння, закуплене за державним замовленням 1997 року, укладаються між відділенням Державного казначейства в районі і заготівельним підприємством згідно з додатком N 2. Зобов`язання за договором вважаються виконаними за умови повної поставки до державних ресурсів продовольчого зерна і сортового насіння в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення її на окремий рахунок, відкритий в установі банку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 29 "Про порядок використання коштів, що надходять від повернення бюджетних позичок, наданих під закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням" (далі - окремий рахунок) (пункт 2.2). Відділення Державного казначейства України в районах на підставі укладених договорів на поставку зерна і сортового насіння за державним замовленням та договорами про надання бюджетної позички оплачують рахунки сільськогосподарських товаровиробників на придбання матеріально-технічних ресурсів (пально-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запасних частин та інших матеріальних ресурсів, пов`язаних з виробництвом зерна) та оплату послуг ремонтних підприємств на підставі поданих ними документів (договорів на постачання матеріально-технічних ресурсів, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інші) (пункт 3.4). Заготівельні підприємства ведуть особові рахунки про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року для кожного товаровиробника згідно з додатком N 3. У десятиденний термін після завершення видачі авансів відділення Державного казначейства України в районах разом із заготівельними підприємствами складають акти передачі-приймання заборгованості по бюджетній позичці, наданій для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння (остаточних розрахунків) за державним замовленням 1997 року згідно з додатком N 4. Акти складаються у трьох примірниках, один з яких передається державній інспекції заготівель і якості сільськогосподарської продукції (пункт 3.6).
Згідно з частиною дев`ятою статті 17 Бюджетного кодексу Українивід 08.07.2010 №2456-VI (далі - БК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Відповідно до статті 50 БК України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Податкові органи визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.
Механізм застосування податкової застави контролюючими органами визначено Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (далі-Порядок №586).
За змістом пунктів 8, 9, 12 Розділу І Порядку №586 передбачено, що день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбаченихпунктом 89.5статті 89 глави 9 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу.
За змістом пунктів 1, 2, 5, 6 Розділу ІІ №586 Порядку №586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3). До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно доЗакону України«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Пунктами 1 та 2 Розділу ІV Порядку №586 визначено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна. Така реєстрація здійснюється щодо нерухомого майна - відповідно доЗакону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року№ 1127"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року№ 3276/5«Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 року за № 1504/29634.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
За приписамистатті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Колегія суддів аналізуючи наведене правове регулювання вважає, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом з бюджету обліковується у органах Державної казначейської служби України за місцем реєстрації боржника та стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.
При цьому, що саме по собі подання територіальних органів Державної казначейської служби, подане на підставі Порядку № 174, носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою.
Аналогісного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі №320/1974/19.
З матеріалів справи вбачається, що в УДКСУ в Гадяцькому районі обліковується прострочена заборгованість за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням за 1996 рік 487100,00 грн, за 1997 рік 347900,00 грн по ТДВ "Гадяцький елеватор", який є правонаступником ВАТ "Гадяцький елеватор", ЄДРПОУ 0955650.
01.06.2020 УДКСУ у Гадяцькому районі, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, для здійснення до ВАТ "Гадяцький елеватор" (код ЄДРПОУ 00955650) заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка за державним замовленням 1997 року) станом на 01.06.2020 у сумі 347900,00 (триста сорок сім тисяч дев`ятсот гривень) та простроченої заборгованості (бюджетна позичка за державним замовленням 1996 року) станом на 01.06.2020 у сумі 487100,00 (чотириста вісімдесят сім тисяч сто гривень) складено подання №11 та №12 відповідно /а.с.38-39, 68, т.1/, які листом від 01.06.2020 №02-08/188 /а.с.67 зворотній бік, т.1/ надіслані на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області (Гадяцьке управління, Гадяцька ОДПІ) та отримані останнім 16.06.2020 (вх. №26873/10-16-31-52) /а.с.67 зворотній бік, т.1/.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом прийнято спірне рішення про опис майна у податкову заставу на підставі подань №11 та №12 від 01.06.2020, які складені УДКСУ у Гадяцькому районі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 /а.с.38-39, 68, т.1/.
Колегія суддів наголошує, що зазначені подання носять лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою, натомість, прострочена заборгованість має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.
Колегія суддів зауважує, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 826/8966/14.
Так, відповідно до положень Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996 №72/113, Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України та ДАК "Хліб Україна" від 04.03.1997 №70/54/18, обов`язковими документами, що засвідчують надання бюджетної позички, є договори відділення Державного казначейства України в районах із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за формою згідно з додатками до Порядку; договори на поставку зерна, елітного та сортового насіння за державним замовленням; платіжні документи щодо оплати рахунків сільськогосподарських товаровиробників та елітно-насінницьких господарств на придбання матеріально-технічних ресурсів (пально-мастильних матеріалів, насіння зернових культур, міндобрив, засобів захисту рослин, запасних частин та інших) матеріальних ресурсів, пов`язаних з виробництвом зерна) та оплату послуг ремонтних підприємств на підставі поданих ними документів (договорів на постачання матеріально-технічних ресурсів, рахунків-фактур, товаро-транспортних накладних та інші); акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій для авансування закупівлі зерна (остаточних рахунків) за державним замовленням, а щодо повернення бюджетної позички - документи, що підтверджують поставку до державних ресурсів зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення в Державний бюджет України наданої бюджетної позички в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1997 року, або закладання до державного резерву зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, за письмовим підтвердженням Держкомрезерву.
Колегія суддів зазначає, що надані УДКС у Гадяцькому районі копії документів (договорів на поставку зерна за державним замовленням, платіжних доручень щодо перерахування органом Державного казначейства коштів сільськогосподарським товаровиробником та іншим підприємства, актів пприйому-передачі заборгованості по бюджетній позичці) не є достатніми для встановлення факту та розміру заборгованості за бюджетними позичками 1996-1997 років у ТДВ "Гадяцький елеватор", при цьому частина зазначених копій документів має технічні дефекти копіювання, які не дають змоги встановити основний зміст цих документів (підстави виникнення заборгованості, її розмір, період виникнення).
У заяві від 24.07.2020 № 01-29/152 /а.с. 90, т. 1/ УДКС у Гадяцькому районі зазначено про відсутність можливості надати всі якісні копії документів, що підтверджують прострочену заборгованість боржників перед бюджетом за кредитами, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням за 1996 та 1997 роки у зв`язку із станом документів. Ці документи втратили належний вигляд: печатки вигоріли, підписи майже зникли, цифр не видно. При скануванні не відображається інформація документа.
З матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення дійсного змісту наданих УДКСУ в Гадяцькому районі копій первинних документів ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 витребувано від третьої особи оригінали письмових доказів, надісланих на виконання ухвали суду від 06.08.2020, у тому числі первинних документів, які б підтверджували факт виникнення у позивача бюджетної заборгованості, проте органом Державного казначейства витребувані докази у встановлений судом строк не надано.
Колегія суддів наголошує, що втрата технічної придатності документа до відтворення не звільняє суб`єкта владних повноважень щодо обов`язку доказування тієї чи іншої обставини, яка має суттєве значення для вирішення спору.
Слід врахувати, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Слід зазначити, що в силу вимог ПК України та БК України позовна давність на вимоги щодо погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється. Відтак суд відхиляє доводи позивача про сплив строку давності щодо стягнення бюджетної позички з огляду на відповідні норми ПК України та БК України, які не визнані неконституційними та є чинними.
Колегія суддів наголошує, що не вжиття державою заходів майже протягом 25 років щодо стягнення з позивача простроченої заборгованості за бюджетними позичками 1996-1997 років свідчить про неналежне виконання нею функцій у сфері публічно-правовідносин, є таким, що суперечить принципу правової визначеності, та призвело до неможливості з`ясування дійсного розміру бюджетної заборгованості за бюджетними позичками 1996-1997 років за допомогою належних та допустимих первинних документів, зі змісту яких можливо встановити факт виникнення такої заборгованості та її розмір.
Крім того, листами №353 від 13.04.2011 та №419 від 12.05.2011 ВАТ "Гадяцький елеватор" повідомляв УДКСУ у Гадяцькому районі про повне погашення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою 1996 року шляхом відвантаження зерна, наведеним у листах підприємствам, та про часткове погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками у 1997 році, та просили зменшити суму заборгованості по бюджетним позичкам 1996 та 1997 років.
Проте, УДКС в Гадяцькому районі не надало оцінки вказаним фактам при складанні подань №11 та №12, які стали підставою для вжиття податковим органом заходів щодо погашення заборгованості шляхом прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.
Крім того, УДКС в Гадяцькому районі також не надало на виконання ухвал суду про витребування доказів будь-яких пояснень відносно тверджень позивача у вказаних листах про погашення заборгованості та відомостей щодо врахування (неврахування) відповідних сум у погашення заборгованості.
Колегія суддів наголошує, що у довідці про надання і повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року по ВАТ "Гадяцький елеватор" станом на 01.09.2006 /а.с. 97/, наявні відомості про залишок заборгованості у сумі 294,9 тис. грн, однак у поданні № 11 від 01.06.2020 УДКС у Гадяцькому районі зазначено суму простроченої заборгованості із бюджетної позички за державним замовленням 1997 року, - 347 900 грн, при цьому належних і достатніх доказів на підтвердження вказаної суми заборгованості суду не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені у поданнях УДКС у Гадяцькому районі № 11, № 12 від 01.06.2020 суми простроченої заборгованості із бюджетної позички за державним замовленням 1996 року - 487 100 грн, та 1997 року, - 347 900 грн, не підтверджені належними і достатніми документами, оформлення яких передбачено законодавством.
Також колегія суддів бере до уваги, що повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави, а також попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу.
Водночас, відповідачем не надано доказів формування та направлення позивачу податкової вимоги на суму, що відповідає розміру простроченої бюджетної заборгованості, натомість, зазначено, що направлення податкової вимоги по даній заборгованості не передбачено чинним законодавством.
Формування податкової вимоги, яка є письмовою вимогою контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, є необхідною стадією єдиної податкової процедури погашення заборгованості, у тому числі й простроченої заборгованості за бюджетними позичками, яка має на меті повідомлення платника податків про факт виникнення податкової застави та попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави.
Отже, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу без формування та направлення позивачу податкової вимоги на суму, що відповідає розміру простроченої бюджетної заборгованості, не узгоджується із нормами Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене вище, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстнації, що подання №11 та №12 від 01.06.2020 мають обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою, при цьому факт виникнення у позивача заборгованості за бюджетними позичками 1996 та 1997 років, її розмір, не підтверджено належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що спірне рішення про опис майна у податкову заставу №23882/10/16-31-52-10-15 від 16.06.2020 є необґрунтованим, отже його небхідно визнати протиправним та скасувати.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року по справі № 440/3500/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192) залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 по справі № 440/3500/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.05.2021 року
