ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4724/21

провадження № 2/753/5253/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря Гаврилюк О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Шаповал О.В.

представника відповідача Стовбчатий А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 224 по вул. Кошиця, 5-А в м. Києві цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.03.2021 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури у зв`язку з тим, що в рамках кримінального провадження №42014110000000224 його було виправдано, визнано невинуватим.

10.03.2021 відкрито провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

07.04.2021 ухвалою підготовчого судового засідання, занесеною до протоколу судового засідання розгляд справи призначено по суті.

01.04.2021 представник Державної казначейської служби України звернулась із відзивом, вказала, що єдиною підставою залучення казначейської служби до участі в справі є те, що відповідно до Положення Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення. Казначейство прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало з ним у правовідносини і шкоди не заподіювало, тому не повинно нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок незаконних дій інших державних органів щодо відшкодування моральної шкоди. Представник відповідача, посилаючись на ст. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину України незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розсліддування, прокуратури і суду» вказала, шо порушення кримінальної справи відбулось внаслідок ознак злочину у діях позивача, вирішення питання щодо відсутності вини могло бути встановлено лише в рамках кримінальної справи. Представник на підставі викладеного просила відмовити у відшкодуванні шкоди, оскільки вина органів, що здійснювали досудове розслідування не встановлена належним чином, позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральних та фізичних страждань, наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діями та вини.У відшкодуванні витрат на правничу допомогу представник просила відмовити посилаючись на те, що позивачем не було надано акту приймання-передачі юридичних послуг, детального опису робіт, послуг, квитанцій, платіжних доручень.

06.04.2021 представник Київської обласної прокуратури надав відзив на позовну заяву, вказав про те, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури Київської області здійснювалась досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014110000000224 від 11.06.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 264 КК України та ч.2 ст. 366 КК України. 18.09.2014 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Прокурором відділу прокуратури Київської області 12.01.2015 було затверджено обвинувальний акт у тому числі позивачу за ч.2 ст. 264 КК України, а справу направлено до Миронівського районного суду Київської області. ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що перебуваючи на посаді завідувача сектору митного оформлення №8 митного поста «Святошин» Київської митниці Міндоходів України, усвідомлюючи, що вантаж компанії Ksandro Enterprise LTD оформлений відповідно до митних декларацій типу ІМ-74 був відсутній на митному складі ТОВ «Цикловаст» достовірно знаючи порядок проведення митного оформлення та митного контролю за відпуском товарів з митного складу і їх переміщення до митниці призначення зловживаючи службовим становищем. Діючи умисно, з метою одержання неправомірної винагороди компанією Ksandro Enterprise LTD щодо несплати обов`язкових платежів, не вжив необхідних заходів після виявлення порушень митного законодавства. Надав державному інспектору сектору митного оформлення ОСОБА_3 вказівку здійснити митне оформлення періодичних митних декларацій типу ЕК 11РР, що останній і зробив. Внаслідок цього до державного бюджету не надійшло 25 702 539. 04 грн.

Відповідно до вироку Миронівського районного суду від 03.06.2016 позивача визнано невинуватим та виправдано. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 25.08.2016 вирок суду першої інстанції скасовано. Кримінальне провадження направлено на новий розгляд. Після зміни підсудності Кагарлицьким районним судом Київської області 10.02.2020 ухвалено виправдувальний вирок, який залишено без змін відповідно до ухвали від 16.09.2020. Представник Київської обласної прокуратури вказав на те, що факт виправдання особи не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди відбувається лише у тому разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду реально завдали моральних втрат громадянину, порушили нормальні життєві зв`язки, вимагають додаткових зусиль для організації життя. Представник Київської обласної прокуратури вказує на те, що зазначені обставини та факти не можуть бути належною підставою для відшкодування моральної шкоди у розмірі 899 046,57 грн.

14.04.2021 представник позивача надав відповідь на відзив заступника керівника Київської обласної прокуратури, вказав про те, що відповідно до вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 10.02.2020 судом першої інстанції зазначено, що оцінивши всі докази, надані стороною обвинувачення по кримінальному провадженню суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, які передбачені ст. 364 КК України та ч.2 ст. 366 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачено ст. 364 КК України грунтуються лише на припущеннях, які не підтверджені допустимими доказами, відсутні докази об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочинів, прокурором не було надано докази на підтвердження розміру заподіяної шкоди. Представник позивача вказав на те, що час перебування позивача під слідством та судом складає 6 років, 2 місяці, 28 днів. Всього 2281 день. Розмір відшкодування необхідно розраховувати виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством. Незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратурою позивачу було заподіяно моральну шкоду, оскільки без достатніх правових підстав слідчий за погодженням з прокурором повідомив позивачу про підозру у скоєнні тяжкого злочину. ОСОБА_1 незаконно піддали кримінальному переслідуванню за вчинення тяжкого злочину, якого він не вчиняв, в очах оточуючих, які були присутні в судових засіданнях і у судах усіх інстанцій та співробітників і керівництва Державної митної служби України ОСОБА_1 був виставлений злісним корупціонером. Представник позивача вказав на те, що при розрахунку моральної шкоди керувався виключно вимогами розумності і справедливості, виходячи з обсягу пережитих страждань, негативних змін.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача Стовбчатий А.Ю. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до обвинувального акту, затвердженого старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014110000000224 Дичаковським Д.В. від 12.01.2015 про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України та ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, потерпілих у провадженні немає. У продовженні обвинувального акту здійснено посилання на ст. ст. 3,4, 121, ч.5 ст. 129,ч.10 ст. 260, ч.1 ст. 289,318, 321,336, ч.1 ст. 424 Митного Кодексу України, Наказ Міністерства фінансів України №631 від 20.05.2012, Наказ Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012, Наказ Міністерства фінансів України №1066 від 09.12.2012, Посадову Інструкцію державного інспектора сектору митного оформлення №8 митного поста «Святошин» Київської митниці Міндоходів.

Вказано, що відповідно до договору зберігання на митному складі №05-12-2013 ТС/М, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикловаст» та компанією «Ksandro Enterprise LTD» для зберігання на митному складі надійшов вантаж, а саме важкі дистиляти газойлі: дизельне паливо ДТ-3-К4 Сорт F вагою нетто 3 768 744 кг, паливо дизельне ULSD 10 PPM EN590 вагою нетто 574 648 кг, бензин автомобільний Аи-95-К5-Евро вагою нетто 882 100 кг, бензин автомобільний Unleaded Gasoline RON 95 вагою нетто 3 153 691 кг, паливо дизельне (ДТ-3-К5) клас 2 вагою нетто 1 011 800 кг. Завідувачем сектору миного оформлення №8 поста «Святошин» Київської митниці Міндоходів України Кустовським М.М. частину пального оформлено в режимі митний склад та згідно декларацій ІМ 74 ДЕ, розміщено на митному складі «Цикловаст». Іншу частину пального оформлено ОСОБА_3 в режимі митний склад та згідно декларацій ІМ 74 ДЕ. Паливо невстановленими особами у невстановлений час було вивезено у невідомому напрямку. ОСОБА_1 дізнавшись про відсутність вантажу на складі з метою створення видимості подальшого переміщення пального до Південної митниці Міндоходів України надав вказівку ОСОБА_3 здійснити митне оформлення митних декларацій типу ЕК 11 РР щодо відпуску з митного складу ТОВ «Цикловаст» вказаних вантажів. Вантаж вагою нетто 7 804 730 до пункту митного призначення не прибув. Митний режим змінений не був. До державного бюджету не надійшло 25 702 539.04 грн. ( а.с. 30-43).

Відповідно до вироку Миронівського районного суду Київської області від 03.06.2016 по справі №371/1252/15-к, встановлено, що допитані по суті пред`явленого обвинувачення у вчиненні інкримінованих їм дій ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вину не визнали. Пояснили, що працюючи у секторі митного оформлення №8 митного поста «Святошин» Київської митниці Міндоходів покладені обов`язки виконували відповідно до законодавства України. Судом встановлено, що недоліки обвинувального акта в якому нечітко було викладено мотиви вчиненні кримінального правопорушення, що є обов`язковою обставиною, яка підлягає доказуванню відповідно до вимог ст. 91 ч.1 п.2 КПК України не усунуто, а тому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було виправдано ( а.с. 44-52).

Згідно із ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області вирок скасовано у зв`язку з неповнотою судового розгляду, порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд ( а.с.41-61).

Відповідно до ухвали суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 12.05.2017 кримінальне провадження №371/1252/15-к передано на розгляд до Кагарлицького районного суду Київської області ( а.с. 62).

Згідно із вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 10.02.2020 встановлено, що відповідно до розпорядження Київської митниці Міндоходів від 14.04.2014 №34/2-р «Про проведення службової перевірки» було проведено службову перевірку щодо з`ясування обставин дотримання законодавства посадовими особами Київської митниці Міндоходів, задіяними у митному оформленні товарів і транспортних засобів. В ході службової перевірки було встановлено, що 22.04.2014 державним інспектором сектору №8 митного поста «Святошин» ОСОБА_3 здійснено митне оформлення періодичних митних декларацій типу ЕК 11 РР.

В результаті аналізу стану інформації в ЄАІС з контролю за переміщенням товарів за березень 2014 року відділом контролю за переміщенням товарів було виявлено відсутність відміток в ЕАІС про надходження вантажів згідно вищезазначених митних декларацій типу ЕК 11 РР, які слідували в зону діяльності Південної митниці Міндоходів. Державним інспектором сектору митного оформлення №8 митного поста «Святошин» ОСОБА_3 та завідувачем сектору митного оформлення №8 митного поста «Святошин» ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо оперативного контролю за доставкою товарів, що перебували під митним контролем. В особистих поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поважних причин неналежного виконання ними своїх обов`язків не наведено. За неналежне виконання службових обов`язків оголошено догану ОСОБА_1 , підставою оголошення догани стала доповідна записка заступника начальника митниці Бутенка С.С. від 17.04.2014 №06.1-51/4/11-2767 та пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3

ОСОБА_1 при розгляді справи пояснив, що дійсно займався оформленням пального по договору. Згідно посадової інструкції до кола його посадових обов`язків входило приймання продукції, контроль і митне оформлення нафтопродуктів, які приходять на митний склад згідно документів, які приходили та які перевіряв та оформляв. Фактично облік товару він проводив по документах, які надходили, щодо реального контролю, то в коло його посадових обов`язків це не входило, оскільки існував відділ контролю митного, який здійснював перевірку реальну того, що надходило.

10.02.2020 Кагарлицький районний суд Київської області ухвалив виправдувальний вирок згідно із п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю у діянні обвинуваченого кримінального правопорушення. Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення (прокурором) в судовому засіданні в повному обсязі не доведено об`єктивну сторону складів злочинів, які передбачені ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, а також не доведено суб`єктивну сторону складів злочинів, що виключає наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Суд дійшов до висновку про те, що твердження сторони обвинувачення про шкоду і тяжкі наслідки, які завдані кримінальним правопорушенням є неузгодженими і суперечливими. Прокурор не конкретизував з посиланням на належні і допустимі докази яким саме з двох кримінальних правопорушень завдано такої шкоди і в результаті якого з двох правопорушень настали тяжкі наслідки або у якому розмірі. Судом зазначено, що кваліфікація не відповідає дійсності, що свідчить про недоведеність інкримінованих правопорушень, обвинувачення грунтується лише на припущеннях, яке не підтверджено належними та допустимими доказами. Цивільний позов в кримінальному провадженні не було заявлено ( а.с. 63-122).

Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 16.09.2020 зазначено про те, що як під час розгляду провадження в суді першої інстанції так і в апеляційному суді стороною обвинувачення не доведено, яке відношення суб`єкти господарювання мають до дизельного палива та бензину, переданих компанією «Ksandro Enterprise LTD» на зберігання ОВ «Цикловаст». Колегія суддів дійшла до висновку про залишення без змін вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 10.02.2020 року ( а.с. 124-137).

Згідно із ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду», у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов`язані роз`яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов`язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання.

Якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були поширені в засобах масової інформації, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті на вимогу його родичів чи органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або суду засоби масової інформації протягом одного місяця роблять повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно із ст. 14 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду», заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Згідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивачем в обгрунтування позовних вимог зазначено про порушення звичайного ритму життя, соціального статусу, фізичного та психологічного дискомфорту у зв`язку з дискредитацією та приниженням авторитету як державного службовця в очах співробітників та керівництва Державної митної служби України, припинення шлюбних відносин, стійкого нервового напруження та переживання, включаючи негативної динаміки здоров`я. Надані суду докази свідчать про заподіяння моральної шкоди позивачу, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Обвинувальний акт щодо позивача складено та затверджено 12.01.2015. Згідно із ухвали Київського апеляційного суду від 16.09.2020 вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 10.02.2020 відповідно до якого Кустовського М.С. визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України та виправдано - залишено без змін.

Загальний термін перебування ОСОБА_1 під слідством і судом складає 5 років 8 місяців 4 дні. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 6000 грн, моральна шкода, завдана внаслідок незаконних дій органів досудового слідства складає 408000 грн.

Згідно із ч.1,ч.3 ст. 139 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

27.08.2014 між ОСОБА_1 та адвокатом Шаповал О.В. укладено договір про надання послуг адвоката ( а.с. 138-139).

Відповідно до Додатку №1 до Договору «Про надання послуг адвоката від 27.08.2014» вартість наданих послуг ОСОБА_1 адвокатом Шаповал О.В. складає 25000 грн. ( а.с. 140); згідно із Додатку №3 до Договору «Про надання послуг адвоката від 27.08.2014» вартість наданих послуг складає 30 000 грн. ( а.с. 142); згідно із Додатку №4 до Договору «Про надання послуг адвоката від 27.08.2014» вартість наданих послуг складає 15 000 грн., а всього адвокатом Шаповал О.В. надано послуги ОСОБА_1 на суму в розмірі 70 000 грн.

Відповідно до відповіді Кагарлицького районного суду м. Києва Київської області на запит адвоката Шаповал О.В. від 26.04.2021 адвокатом Шаповаловою О.В. взято участь в 14 судових засіданнях Кагарлицького районного суду та 5 судових засідань Київського апеляційного суду, тому при задоволенні позовних вимог підлягають стягненню на користь позивача витрати, понесені ним на правничу допомогу в розмірі 70 000 грн.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 408000 грн. (чотириста вісім тисяч гривень 00 копійок) , правничу допомогу в розмірі 70 000 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 копійок) .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст судового рішення складено 26.05.2021.

Суддя Л.В. Комаревцева