Справа № 148/201/21
Провадження № 22-ц/801/1352/2021
Категорія: 77
Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.
Доповідач :Стадник І. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
25 травня 2021 року м. Вінниця
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., одержавши апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравець Віти Анатоліївни
на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», відокремленого структурного підрозділу Тульчинського міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Вінницький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
встановив:
Не погодившись із судовим рішенням у зазначеній справі позивач через свого представника адвоката Кравець В.А. подала апеляційну скаргу, вивчивши яку приходжу до висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Частиною 4 статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, крім іншого, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
При наданні оцінки дотриманню особою, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, вимог статті 356 ЦПК України, апеляційний судперевіряє сплату судового зборуу відповідному розмірі (стаття 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI) та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI).
Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Невиконання такого обов`язку є підставою для ухвалення судового рішення про залишення позовної заяви без руху зі встановленням строку для усунення таких недоліків.
Всупереч зазначеній нормі апелянтом такі документи до скарги не додано, судовий збір згідно вимог Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року не сплачено.
Представником апелянта у апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Від сплати судового збору позивач звільнений відповідно до пункту 1 частини першої статті Закону України «Про судовий збір»у частині стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі N 369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Таким чином, позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.
Враховуючи наведене, позивач не звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Окрім того, законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою проскасування наказупро звільнення.
За таких обставин, апелянту необхідно сплатити судовий збір виходячи із оспорюваної суми в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до Закону України «Про судовий збір»та вимогою проскасування наказупро звільнення.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2021рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270 грн.
Оскільки ОСОБА_1 визначала розмір середнього заробітку у сумі 154 847,16 грн і враховуючи, що це майнова вимога, то суд доходить до висновку, що її необхідно розраховувати за ставкою, яка передбачена Законом України «Про судовий збір».
А тому, з урахуванням зазначених норм права та розміру оспорюваної суми, за подання апеляційної скарги на рішення суду щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення до сплати підлягає судовий збір у розмірі 3684,72 грн, із яких 2 322,72 грн за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку), 1 362 грн за вимогу немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу про звільнення), який апелянту слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Вінницькій області/м.Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ:37979858
Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача:UА478999980313101206080002856
Для приєднання до матеріалів справи, надати Вінницькому апеляційному суду платіжний документ про оплату вказаних витрат.
Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві стаття 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 357, статті 185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравець Віти Анатоліївни на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року залишити без руху.
Надати апелянту строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків та роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Стадник
