Справа № 559/1206/20

Провадження № 2/559/171/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі: головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федорук О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно, в режимі відеоконференції, справу за позовом Адвокатського об`єднання «Автопоміч», в інтересах ОСОБА_2 , до Приватного страхового товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокатське об`єднання «Автопоміч», діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулось до суду з позовом до Приватного страхового товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника у розмірі 115200 гривень.

В обґрунтування позову зазначають, що 08.02.2017 р. близько 20.18 год. поблизу м. Дубно на 380 км. автодороги Київ - Чоп відбулася ДТП за участю автомобіля Lexus LХ 479, д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який скоїв зіткнення з автомобілем «DAF ХF 95.480», д/н НОМЕР_2 з напівпричепом «Меrсеrоn М-343 RD», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок цієї ДТП пасажир автомобіля Lexus LХ 479, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

Враховуючи наслідки ДТП, позивачу була спричинена матеріальна та моральна шкода. Спричинена матеріальна шкода проявилася у втраті Позивачем годувальника, яким був його батько ОСОБА_5 .

На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у Відповідача за спричинену шкоду майну, життю та/або здоров`ю третіх осіб, відповідно до полісу АК/2532314, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди.

Відносини Відповідача та особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність за спричинену шкоду третім особам регулюються спеціальним законом, а саме Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі по тексту - ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ), про що зазначено у останньому абзаці, що передує Розділу 1 цього закону. Також даним законом врегульовані відносини між Позивачем, як потерпілою особою в розумінні даного закону (п. 1.3 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ) та Відповідачем, як страховиком в розумінні даного закону (п. 1.2 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ).

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ, страховим випадком є дорожньо- транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Враховуючи вищевикладене, 29.01.2020 р. Відповідачу було подано представником Позивача Заяви на виплату страхового відшкодування від 28.01.2020, з долученням до них документів, що підтверджують факт настання страхового випадку.

Подані заяви на виплату страхового відшкодування містять необхідну інформацію, що визначена ч. 35.1 ст. 35 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ, а також до них були додані необхідні документи, що визначені ч. 35.2 ст. 35 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ для підтвердження кожної із заявлених вимог.

Відповідач визнав подію дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та здійснив виплату Позивачу страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 19 200,00 грн.

Виплата страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника здійснена не була.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, шкода спричинена втратою годувальника відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Станом на день смерті, право на одержання від загиблого утримання мав його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є студентом факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна денної форми навчання на контрактній основі, що підтверджується довідкою № 715 від 24.12.2019 р.

Так як відсутня інформація про доходи загиблого за останній рік та отримати її неможливо, розрахунок належної до виплати суми страхового відшкодування здійснюється виходячи з мінімального розміру заробітної плати, встановленого законом на дату настання страхового випадку.

У відповідності до Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік від 21.12.2016, розмір мінімальної заробітної плати на момент настання ДТП становив 3 200,00 грн. Зважаючи на коло осіб, яким належить право на одержання страхового відшкодування від Відповідача у зв`язку із втратою годувальника, належна до виплати позивачу частка становить 1/1, що в грошовому еквіваленті становить 115 200,00 грн. (36:1/1х3 200,00 грн.), які просять стягнути з відповідача. Окрім того, просять стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 06.07.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» матеріальної шкоди в розмірі 115 200 гривень просять відмовити у повному обсязі, зважаючи на наступне. Між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі по тексту - Договір страхування, Поліс) №АК/2532314 від 27.12.2016 року. В період дії вищевказаного договору, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 20 год. 18 хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події, водій ОСОБА_3 від отриманих тілесних пошкоджень теж помер.

За фактом даної події було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201718000000041 від 09.02.2017, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Постановою про закриття кримінального провадження від 28.04.2017 встановлено, що у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Lexus LХ 479 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.10.1, п.12.1 і п.34 (лінія дорожньої розмітки 1.1) Правил дорожнього руху, а невідповідність його дій вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. Кримінальне провадження на підставі п.5 ч.І ст.284 КПК України закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 . ОСОБА_2 (син загиблого) та ОСОБА_6 (мати загиблого) звернулись до ПрАТ «СК «ВУСО» із Заявами на виплату страхового відшкодування від 28.01.2020 року та відповідним пакетом документів щодо виплати страхового відшкодування пов`язаного із заподіянням моральної шкоди в розмірі 38 400 грн. (рівними частками 1/2, що складає 19 200 грн. матері та сину загиблого) та пов`язаного із втратою годувальника в розмірі 115 200 грн. (рівними частками1/2, що складає 57 600 грн.).

За результатами розгляду поданих заяв та документів, страховою компанією було визнано заявлену подію страховим випадком та прийнято рішення щодо виплати на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_6 страхового відшкодування пов`язаного із заподіянням моральної шкоди в загальному розмірі 38 400 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.03.2020 №6488 та №5708.

При цьому, листом від 15.05.2020 року №10905/21 страховою компанією було повідомлено заявників щодо не надання документів (передбачених ст.35 Закону), необхідних для прийняття рішення про здійснення виплати відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника. Додатково листом повідомлено, що після подачі цих документів, ПрАТ «СК «ВУСО» відновить розгляд заяви на виплату страхового відшкодування, в порядку, передбаченому ст.36 Закону.

Зі змісту позовної заяви випливає, що інформація про доходи загиблого за останній рік відсутня та її отримання є неможливим, у зв`язку з цим, позивачем не підтвердженого належними та допустимими доказами того факту, що батько позивача міг надавати матеріальну допомогу, а ОСОБА_2 її потребував, як того вимагає ст.199 Сімейного кодексу України. На момент ДТП, ОСОБА_2 не був студентом денної форми навчання та досягнув 16 років. Інших доказів, які б слугували підставою для віднесення позивача до іншої категорії передбаченої ст.1200 ЦК України не надано. Наголошують на тому факті, що до страхової компанії звернулось одночасно двоє осіб, які претендують на виплату страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника це: ОСОБА_2 (син загиблого, позивач) та ОСОБА_6 (мати загиблого). При цьому, жодним із заявників не надано необхідних документів, передбачених спеціальним Законом.

Жодного документа, що підтверджує факт перебування на утриманні потерпілого; його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік; розмір пенсій, наданої утриманцю внаслідок втрати годувальника надано не було надано. А тому, об`єктивно встановити факт перебування позивача (та матері загиблого, яка також звернулась до страхової компанії) на утриманні в загиблого (або право на одержання утримання) не встановлюється за можливе.

Статтею 27 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика, а не обов`язок (у випадках передбачених Законом - МТСБУ) відшкодувати шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразової виплати. Жодних підстав щодо можливості виплати відшкодування одноразовим платежем та доказів на їх підтвердження позивачем також не надано.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, який просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог ч.1, 2ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до частини 2 та 5ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до п.1 ч.1ст.1188 ЦК Українишкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 08.02.2017 р. близько 20:18 год. поблизу м. Дубно на 380 км. автодороги Київ - Чоп відбулася ДТП за участю автомобіля Lexus LХ 470, д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який скоїв зіткнення з автомобілем «DAF ХF 95.480», д/н НОМЕР_2 з напівпричепом «Меrсеrоn М-343 RD», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок цієї ДТП пасажир автомобіля Lexus LХ 479, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у Відповідача за спричинену шкоду майну, життю та/або здоров`ю третіх осіб, відповідно до полісу АК/2532314, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди (а.с. 22).

За фактом даної події було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201718000000041 від 09.02.2017, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Постановою про закриття кримінального провадження від 28.04.2017 встановлено, що у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Lexus LХ 470 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.10.1, п.12.1 і п.34 (лінія дорожньої розмітки 1.1) Правил дорожнього руху, а невідповідність його дій вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. Кримінальне провадження на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 (а.с. 8-10).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт смерті ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 15).

ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_2 , в інтересах яких заявлено позов, що стверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_5 (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (син загиблого) та ОСОБА_6 (мати загиблого) звернулись до ПрАТ «СК «ВУСО» із Заявами на виплату страхового відшкодування від 28.01.2020 року та відповідним пакетом документів щодо виплати страхового відшкодування пов`язаного із заподіянням моральної шкоди в розмірі 38 400 грн. (рівними частками 1/2, що складає 19 200 грн. матері та сину загиблого) та пов`язаного із втратою годувальника в розмірі 115 200 грн. (рівними частками 1/2, що складає 57 600 грн.).

За результатами розгляду поданих заяв та документів, страховою компанією було визнано заявлену подію страховим випадком та прийнято рішення щодо виплати на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_6 страхового відшкодування пов`язаного із заподіянням моральної шкоди в загальному розмірі 38 400 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.03.2020 №6488 та №5708 (а.с. 102, 103).

У виплаті інших страхових відшкодувань ОСОБА_2 страховою компанією було відмовлено, про що свідчить лист від 15.05.2020 року №10905/21 ПрАТ «СК «ВУСО» (а.с. 104).

Згідно ст.979ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно дост. 6ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів померлий внаслідок ДТП ОСОБА_5 був пасажиром Lexus LХ 470 (номерний знак НОМЕР_1 ), а отже подія, що мала місце 08 лютого 2017 року, є страховим випадком відповідно до полісу № АК/2532314.

Відповідно до положеньст. 22 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п.1,2 ч.2ст. 23 ЦК Україниу встановленому судом розмірі відповідно до вимогст.23 ЦК України.

Згідност.23 цього ж Законушкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов`язана з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, із стійкою втратою працездатності потерпілим, із смертю потерпілого.

Відповідно до пунктів 27.1, 27.2, 27.4статті 27 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"право на отримання відшкодування за шкоду, пов`язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Відповідно до ч. 27.3 ст. 27 ЗУ Про ОСЦПВВНТЗ, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, шкода спричинена втратою годувальника відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Станом на день смерті, право на одержання від загиблого утримання мав його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки № 715 від 24.12.2019 року, ОСОБА_2 є студентом факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна денної форми навчання на контрактній основі (а.с. 21).

За нормою пункту 36.2статті 36 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 30 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається із заяви про виплату страхового відшкодування від 28 січня 2020 року представник ОСОБА_2 звернувся до страховика з проханням про виплату страхового відшкодування згідно з чинним законодавством, у зв`язку із ДТП, яка сталася 08 лютого 2017 року. ПрАТ «СК «ВУСО» відмовила у виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування, мотивуючи це ненаданням документу, який підтверджує ОСОБА_2 як утриманця (а.с. 104).

Враховуючи, що ДТП, яка мала місце 08 лютого 2017 року, є страховим випадком відповідно до полісу № АК/2532314, син загиблого внаслідок ДТП ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день смерті батька мав право на одержання від нього утримання, є студентом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна денної форми навчання, а отже має право на страхове відшкодування, пов`язане з втратою годувальника, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 78, 81, 82, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст.1166,1188,1200 ЦК України, ст. ст.6,38, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Адвокатського об`єднання «Автопоміч» (місцезнаходження: вул.Ак.Сахарова,33, офіс 501, м. Львів) в інтересах ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) до Приватного страхового товариства «Страхова компанія «ВУСО» (місцезнаходження:вул.Казимира Малевича,31,м.Київ,код ЄДРПОУ31650052) про стягненнястрахового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного страхового товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника у розмірі 115200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 травня 2021 року.

Суддя: Р.В. Ралець