Справа №639/861/21
Провадження№2/639/997/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2021 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобаварський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобаварський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
10 лютого 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася з позовною ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Новобаварський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 лютого 2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобаварський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишено без руху.
Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
01 березня 2021 року через канцелярію суду, на виконання вимог ухвали суду, від позивача надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.
В судові засідання які були призначені на 02 квітня 2021 року та на 11 травня 2021 року позивач не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася шляхом направлення на її адресу копії ухвали про відкриття провадження, яка була повернута до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» та шляхом направлення смс повідомлення щодо документу «судова повістка про виклик до суду», яка була доставлена позивачу 05.04.2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Проте, в жодне із призначених підготовчих та судових засідань, які відбулися, позивач так і не з`явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.
Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 неодноразово належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, проте до суду не з`явилась, поважність її неявки не доведена, та судом не встановлена.
Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_4 якій було відомо наявність цивільної справи за її позовом в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.
Судом враховується інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2012 р., згідно якого суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду, тобто законодавець не передбачив врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду.
Згідно ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобаварський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 131, 210, 223, 257 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новобаварський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 11.05.2021.
Суддя С.О. Рубіжний
