КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-кп/824/2764/2019 Головуючий у І-й інст.: ОСОБА_1
Категорія: ч.ч.1,3,4 ст.358 КК України Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого за ч.ч.1,3,4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на вирок Баришівського районного суду Київської області від 16 липня 2019,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_6 визнаний невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України та виправданий у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Вирішено питання речових доказів.
Як стверджується в обвинувальному акті, ОСОБА_6 01.07.2016 у невстановлений досудовим розслідуванням час в приміщенні Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради (далі Управління), розташованого за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Набережна, 4, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підробку заяви від імені сина - ОСОБА_10 про надання грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з метою подальшого її використання, власноручно кульковою ручкою в заяві підробив підпис від імені свого сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і тим самим завідомо підробив офіційний документ з метою подальшого його використання.
Такі дії ОСОБА_6 , які виразились у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 усвідомлюючи, що його син ОСОБА_10 з грудня 2015 року знаходиться на тимчасово окупованій території України і у випадку спливу шестимісячного терміну виплат допомоги якщо останній не подасть заяву про призначення щомісячної адресної допомоги, виплати будуть припинені, повторно підробив офіційний документ - заяву на призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з метою подальшого її використання, а саме, перебуваючи у приміщенні Управління за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 06.02.2017 у невстановлений досудовим розслідуванням час власноручно кульковою ручкою в заяві підробив підпис від імені свого сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і тим самим повторно завідомо підробив офіційний документ з метою подальшого його використання, і ці його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 01.07.2016 у невстановлений досудовим розслідуванням час в приміщенні Управління за адресою: АДРЕСА_3 підробив офіційний документ - заяву від свого сина ОСОБА_10 на призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, власноручно поставивши підпис від імені свого сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, в той же день ОСОБА_6 в приміщенні Управління, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 умисно надав працівникам Управління підроблений офіційний документ- заяву від 01.07.2016 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з підробленим ним підписом від імені ОСОБА_10 , яка була зареєстрована в Управлінні за № 406 від 01.07.2016.
Крім того, ОСОБА_6 06.02.2017 у невстановлений досудовим розслідуванням час в приміщенні Управління за адресою: АДРЕСА_3 , з метою отримання грошових коштів призначених особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, повторно підробив офіційний документ - заяву від свого сина ОСОБА_10 на призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, власноручно поставивши підпис від імені свого сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, в той же день ОСОБА_6 в приміщенні Управління за адресою: АДРЕСА_3 , умисно надав працівникам Управління підроблений офіційний документ - заяву від 06.02.2017 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з підробленим ним підписом від імені ОСОБА_10 , для реєстрації та вжиття подальших дій для нарахування ОСОБА_10 адресної грошової допомоги, яка була зареєстрована в Управлінні за № 14 від 06.02.2017.
Таким чином, дії ОСОБА_6 , які виразились у використанні завідомо підробленого документа, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 358 КК України.
Виправдовуючи ОСОБА_6 , суд 1-ї інстанції вказав, що підписані ОСОБА_6 заяви не є офіційними документами, оскільки предметом злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, є письмові документи, які мають джерелом свого походження особу, яка має право видавати чи посвідчувати вказані документи у зв`язку з професійною чи службовою діяльністю, а підроблення документів, які походять від фізичної особи ОСОБА_6 , яка не уповноважена їх видавати чи посвідчувати, складу злочину не утворюють.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати у зв`зязку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.ч.1,3,4 ст.358 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.358 КК України 1 рік обмеження волі, за ч.3 ст.358 КК України 1 рік обмеження волі, за ч.4 ст.358 КК України 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 2-х років обмеження волі та на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків.
Просить дослідити такі докази, як заява № 281 від 16.12.2015, № 406 від 01.07.2016, № 14 від 06.02.2017, висновок судової почеркознавчої експертизи № 8-4/1865 від 26.09.2017, висновок судової почеркознавчої експертизи № 24844/17-32/24845/17-33/4161/18-32 від 22.02.2018, вирок Березанського міського суду від 29.06.2017 відносно ОСОБА_11 , вирок Березанського міського суду від 03.07.2017 відносно ОСОБА_12 , вирок Березанського міського суду від 18.07.2017 відносно ОСОБА_13 , допит свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 .
В запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_9 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_6 без зміни.
Звертає увагу, що заяви до уповноваженого органу про отримання грошової допомоги, підробку та використання яких інкриміновано ОСОБА_6 , не є офіційними документами, оскільки походять від фізичної особи ОСОБА_6 , яка не уповноважена їх видавати чи посвідчувати, а зафіксована на ним інформація не обумовлює виникнення, зміну або припинення певних прав та/або обов`язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін кримінального провадження, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Колегія суддів переглядає оскаржене рішення тільки в межах апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 404 КПК України, оскільки відсутні будь-які клопотання, як обвинувачення, так і захисту, про дослідження певних обставин або будь-яких доказів.
У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно приписів ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, в якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно вимог ст. 94 КПК України, при постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Дані вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.
Статтею 358 КК України передбачено відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Частина 1 вказаної статті передбачає: «Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використанні його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або збут.
Приміткою до вказаної статті законодавець надає поняття офіційного документу, під яким слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі само зайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Підроблення документів, які мають своїм джерелом походження фізичну, приватну особу, яка не уповноважена видавати чи посвідчувати документи, що надають права або звільняють від обов`язків, складу цього злочину не утворює.
Предметом злочину не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов`язків.
Як правильно вказано у вироку суду 1-ї інстанції, ОСОБА_6 поставив свій підпис під заявами, які несли на той час певну інформацію, але не були офіційними документами. Окрім того, ОСОБА_6 не був службовою особою, яка мала право видавати чи посвідчувати відповідні документи.
За таких обставин склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, як то підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та ч.3 ст. 358 КК України як повторне підроблення офіційного документу з метою подальшого його використання, а також за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа, в діях ОСОБА_6 відсутній, і такий висновок суду 1-ї інстанції доводами апеляційної скарги прокурора не спростовується.
При перевірці кримінального провадження, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду першої інстанції, не встановлено, а тому колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, а рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Баришівського районного суду Київської області від 16 липня 2019 щодо ОСОБА_6 без зміни.
Касаційна скарга може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді _____________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
