02.04.2021 Справа № 756/13401/20

Унікальний № 756/13401/20

Провадження № 2/756/1934/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Мушкетик І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у жовтні 2020 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в сумі 239 879,06 грн та вартість послуг на проведення дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку у розмірі 1 500,00 грн. Окрім того просив стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05 липня 2017 року у м. Києві по просп. Степана Бандери сталася ДТП, внаслідок якої у зв`язку з порушенням ПДР України відповідачем ОСОБА_2 було пошкоджено автомобіль позивача «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та завдано йому тілесних ушкоджень.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 326 218,95 грн, а ринкова вартість становить 235 616,17 грн.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди позивача було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де він проходив лікування. За період лікування ним було витрачено на ліки та препарати 4 262,89 грн.

За проведення дослідження щодо встановлення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачем було витрачено 1 500,00 грн.

Щодо виплати страхового відшкодування позивач звертався до відповідача МТСБУ та 19.10.2020 отримав лист, в якому зазначено, що МТСБУ не може прийняти рішення щодо виплати відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки вина іншого учасника ДТП не підтверджена документально.

Крім матеріальних збитків ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, яка полягає у спричиненні йому фізичного болю та страждання у зв`язку із завданням середньої тяжкості тілесного ушкодження, численні обмеження фізичної діяльності, в душевних стражданнях у зв`язку з усвідомленням себе потерпілим від вчинення щодо нього протиправних дій з боку водія, а також в душевних стражданнях у зв`язку з пошкодженням майна. Вказану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 200 000,00 грн.

16 листопада 2020року по справі відкрито провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги визнавали частково, а саме у частині стягнення моральної шкоди у розмірі 12 000,00 грн. Саме такий розмір завданої моральної шкоди вони вважали обґрунтованим та доцільним. У решті позовних вимог без конкретизації та належного обґрунтування позивачем своїх вимог та підтвердження їх належними доказами просили відмовити. Зокрема пояснювали суду, що дійсно 05.07.2017 відбулася ДТП за участю позивача і відповідача ОСОБА_2 , проте при проведенні огляду транспортного засобу з визначенням матеріального збитку відповідач не був присутнім. Витрати на складення вказаного звіту та на лікування не обґрунтовані належними доказами. Додатково просили, у випадку стягнення з винної особи матеріальних збитків, зобов`язати позивача передати відповідачу ОСОБА_2 у власність транспортний засіб марки «KIA CERATO», державний номерний знак НОМЕР_1 , після сплати останнім матеріальної шкоди.

Представник відповідача МТСБУ у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав відзив, у якому в задоволенні позовних вимог до його довірителя просив відмовити у повному обсязі. У обґрунтуванні своїх вимог зазначив, що у ДТП має нести відповідальність саме винна особа. Позивачем не надано до позовної заяви доказів настання цивільно-правової відповідальності водія автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідальність якого не була застрахована на момент ДТП, у зв`язку з чим вказана подія не є страховим випадком. Окрім того заяву про виплату відшкодування до МТСБУ позивач подав більше ніж через 3 роки, а саме 17 серпня 2020 року, тобто з порушенням строку, що дає право МТСБУ відмовити у виплаті відшкодування. Представник відповідача також не погоджуються із розміром шкоди, що завдана здоров`ю позивача, оскільки відсутні документи лікаря, які б підтверджували необхідність купівлі всіх препаратів, зазначених в чеках. Оплата благодійного внеску, на його думку, не може бути доказом матеріального збитку.

Додатково представник відповідача МТСБУ просив застосувати строки позовної давності у зв`язку з тим, що позов подано 26 жовтня 2020 року, а ДТП мало місце 05 липня 2017 року. Тобто позивач звернувся до суду після пропуску трирічного строку з моменту настання ДТП.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

05 липня 2017 року о 15.50 у м. Києві по проспекту Степана Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобілі «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 та «КІА Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача.

Відомості про вищевказаний факт дорожньо-транспортної пригоди внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження за № 42017100000000845 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 05.07.2017 водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та рухаючись по просп. Степана Бандери в м. Києві порушив вимоги п. 1.3; п. 1.5; п.п. б п. 2.3; п.п. д п. 2.3; п. 10.1, п. 12.1 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України, чим проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, створивши своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху та загрозу здоров`ю громадян.

Крім того ОСОБА_2 у порушення вищезазначених пунктів ПДР, рухаючись у населеному пункті зі значним перевищенням допустимої швидкості руху, при здійсненні маневру перестроювання з другої смуги руху у третю, не впевнившись в безпеці маневру, діючи з необережності та легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, внаслідок своїх технічно невиправданих дій, втратив керованість свого транспортного засобу та почав зміщуватись праворуч у напрямку крайньої правої смуги, де сталося зіткнення з автомобілями «КІА Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_5 , та ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

30 травня 2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 направлено до Оболонського районного суду м. Києва.

21 липня 2020 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відповідача ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 42017100000000845, відкрите відносно нього 06.07.2017 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано матеріальних збитків у зв`язку із пошкодженням його автомобіля «КІА Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем ОСОБА_2 на виконання вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не спростовано належними та допустимими доказами факт винуватості у ДТП, що відбулася 05.07.2017, та внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача «КІА Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зібраними доказами у кримінальному провадженні було доведено, що вищевказана ДТП сталася саме з вини ОСОБА_2 . Звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою обставиною.

Згідно Звіту № 105-17 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що складений 23 жовтня 2017 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «КІА Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження в ДТП складає 326 218,95 грн.

Зі Звіту № 105-17 також вбачається, що вартість матеріального збитку визначена відповідно до ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження на підставі того, що вартість відновлювального ремонту КТЗ є вищою за його ринкову вартість, яка складає 235 616,17 грн.

За проведення оцінки пошкоджень позивачем 23.10.2017 сплачено 1 500,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною квитанцією та актом виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згаданий вище розмір матеріального збитку відповідно до Звіту № 105-17, що був завданий позивачу, а саме 235 616,17 грн, не спростований відповідачами належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не була застрахована.

Підпункт 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає підставу для відмови у здійсненні регламентної виплати МТСБУ потерпілому в разі, якщо заява про страхове відшкодування не була подана впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

20 липня 2017 року позивач протягом року звернувся до відповідача МТСБУ із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до пп. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Беручи до уваги ті обставини, що позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в межах строків, що передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до вимог наведеного нормативно-правового акту суд вважає правильним стягнути з відповідача МТСБУ на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог до МТСБУ у зв`язку з пропуском строків позовної давності суд вважає необхідним відмовити, оскільки кримінальне провадження № 42017100000000845 відносно ОСОБА_2 було закрито ухвалою суду лише 21 липня 2020 року. До того ж згідно п. 5 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Беручи до уваги ті обставини, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 було пошкоджено автомобіль позивача, у зв`язку з чим завдано матеріальної шкоди з відрахуванням страхової виплати на суму 185 616,17 грн, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача зазначену сума та вартість послуг на проведення дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку у розмірі 1 500,00 грн.

Абзацом 2 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

На підставі зазначеного положення суд вирішує зобов`язати позивача передати відповідачу ОСОБА_2 у власність пошкоджений ним транспортний засіб марки «KIA CERATO», державний номерний знак НОМЕР_1 , після сплати останнім матеріальної шкоди у розмірі 185 616,17 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд вбачає справедливим та розумним стягнути з відповідача на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. Саме така сума, на думку суду, є співмірною з понесеними позивачем моральними стражданнями.

У частині стягнення понесених позивачем витрат на лікування у розмірі 4 262,89 грн суд вбачає необхідним відмовити у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, що придбання ним медичних засобів лікування було у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_2 . ПДР України. Окрім того у матеріалах справи відсутні документи лікаря, які б підтверджували необхідність купівлі всіх препаратів, зазначених в чеках. Оплата благодійного внеску також не може бути доказом матеріального збитку.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір з відповідача МТСБУ пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 500,00 грн.

Окрім того враховуючи ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю другої групи, що підтверджується відповідним посвідченням, суд відповідно до положень ст. 141 ЦПК України вважає необхідним повернути позивачу частину сплаченого судового збору у розмірі 2 371,16 грн.

На підставі вищевикладеного та ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст. 3, 9, 30, 37, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) матеріальну шкоду у розмірі 185 616 (сто вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 17 копійок, моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та вартість послуг на проведення дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Зобов`язати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) передати ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у власність транспортний засіб марки «KIA CERATO», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_8 , VIN № НОМЕР_9 , після сплати ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) матеріальної шкоди у розмірі 185 616 (сто вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 17 копійок.

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України (адреса: м. Київ, Русанівський б-р, 8; код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) страхове відшкодування у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Держави на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) частину сплаченого судового збору у розмірі 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одна) гривня 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 квітня 2021 року.

Суддя,- Белоконна І.В.