Справа № 204/816/21
Провадження № 2/204/955/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Максименко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому2021року позивач звернулася до суду з позовом, яким просила суд:
-стягнути зПриватного АкціонерногоТовариства «Дніпропетровськийагрегатний завод»на користь ОСОБА_1 заборгованістьпо заробітнійплаті всумі 103250 грн.;
- стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01.05.2020 року і по день постановлення рішення суду;
-стягнути зПриватного АкціонерногоТовариства «Дніпропетровськийагрегатний завод»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.;
- сягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
В обґрунтуванняпозовних вимогзазначено,що уперіод з12липня 1999року по26січня 2021року позивачпрацювала уПриватному АкціонерномуТоваристві «Дніпропетровськийагрегатний завод». Останнім місяцем, коли позивач фактично працювала на підприємстві був квітень 2020 року. 01 травня 2020 року позивач подала заяву про звільнення за власним бажанням. 26.01.2021 року позивача було звільнено за власним бажанням відповідно до наказу № 22к від 26.01.2021 року та в той же день було видано трудову книжку. У день звільнення відповідач не провів з позивачем розрахунок та не повідомив про належні до виплати при звільненні суми, не надав довідку про нараховану та не виплачену заробітну плату, не виплатив суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання, повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав. Заяв про перенесення розгляду справи, не подавав.
Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідно до копії трудової книжки, що ОСОБА_1 працювала у Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» з 12 липня 1999 року (арк.с.10 зворот).
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод», зміни до статуту АТ (нова редакція) затверджені загальними зборами акціонерів (протокол від 15.11.2017 року № 22) та зареєстровані державним реєстратором 28.01.2019 року.
Відповідно до копії трудової книжки, 26.01.2021 року ОСОБА_1 була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП, за власним бажанням, відповідно до наказу № 22 від 26.01.2020 року (арк.с.10).
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» ОСОБА_1 , становить: за листопад 2018 року 4576, 26 грн., за грудень 2018 року 3921, 01 грн., за січень 2019 року 4173 грн., за лютий 2019 року 4173 грн., за березня 2019 року 4173 грн., за квітень 2019 року 4173 грн., за травень 2019 року 4173 грн., за червень 2019 4255,77 грн., за липень 2019 року 4618, 12 грн., за серпень 2019 року 4306, 83 грн., за вересень 2019 року 7235, 38 грн., за жовтень 2019 року 8073, 05 грн., за листопад 2019 року 7720 грн., за грудень 2019 року 6684, 77 грн., за січень 2020 року 4747, 31 грн., за лютий 2020 року 4723 грн., за березень 2020 року - 4723 грн., за квітень 2020 року 4723 грн., у загальній сумі 91172,50 грн. (арк.с.12).
Сума компенсації за 56днів невикористаноївідпустки складає 12088,16грн. (арк.с.40).
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1ст.1ЗУ «Прооплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1ст.21ЗУ «Прооплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 1ст.24ЗУ «Прооплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» ОСОБА_1 , становить: за листопад 2018 року 4576, 26 грн., за грудень 2018 року 3921, 01 грн., за січень 2019 року 4173 грн., за лютий 2019 року 4173 грн., за березня 2019 року 4173 грн., за квітень 2019 року 4173 грн., за травень 2019 року 4173 грн., за червень 2019 4255,77 грн., за липень 2019 року 4618, 12 грн., за серпень 2019 року 4306, 83 грн., за вересень 2019 року 7235, 38 грн., за жовтень 2019 року 8073, 05 грн., за листопад 2019 року 7720 грн., за грудень 2019 року 6684, 77 грн., за січень 2020 року 4747, 31 грн., за лютий 2020 року 4723 грн., за березень 2020 року - 4723 грн., за квітень 2020 року 4723 грн.
При цьому, до суду відповідачем інших розрахунків стосовно нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, або доказів відсутності заборгованості перед працівником, не надано, тому, розглядаючи позовну заяву, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягає задоволенню у сумі 91172,50 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума компенсації за 56 днів невикористаної відпустки у розмірі 12088, 16 грн. А разом до стягнення підлягає сума заборгованості 103260 грн. 66 коп.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ч. 5ст.235КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до пункту 8«Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці, складає: за березень 2020 року 4723 грн., за квітень 2020 року 4723 грн., що разом складає 9446 грн.
Кількість відпрацьованих робочих днів - 42.
Середньоденна заробітна плата розраховується наступним чином 9446 грн. / 42 дні = 224, 90 грн.
Середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 01 травня 2020 року і по 01 квітня 2021 року, оскільки розрахунок з позивачем на день розгляду справи відповідачем не проведено.
Кількість робочих днів за період з 01.05.2020 року по 01.04.2021 року складає 225 днів.
Отже, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 01.05.2020 року по 01.04.2021 року повинен бути обчислений наступним чином: 225 днів х 224,90 грн. = 50602 грн. 50 коп.
Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та з відповідача підлягає стягненню середній заробіток у сумі 50602 грн. 50 коп.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення моральної шкодив сумі 10000 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно дост. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 2ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1ст. 237-1 КЗпП Українивизначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» було порушено право позивача ОСОБА_1 на своєчасне отримання заробітної плати.
Отже, суд вважає, що позивач як працівник має право на відшкодування завданої моральної шкоди, яка виразилася у порушенні права, а саме: несвоєчасної виплати заробітної плати, що призвело до порушення права на працю та як наслідок до моральних страждань. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 3Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 вказаної Постанови ПленумВерховного СудуУкраїни №4від 31.03.1995року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
Згідност.12таст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з принципу розумності і справедливості суд вважає, що заявлена до відшкодування сума моральної шкоди у розмірі 10000 грн. не відповідає глибині і ступеню перенесених моральних страждань, а тому має бути зменшена до 2000 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавала адвокат Пантилеєнко Златоміра Сергіївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2315, видане на підставі рішення № 122 Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року).
Відповідно до ч. 8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до прибуткового касового ордера № 1 від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 сплатила 27.01.2021 року адвокату Пантилеєнко З.С. 7 000,00 грн. відповідно до договору № 211 від 27 січня 2021 (арк.с.17). Крім того, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 211 від 27.01.2021 року, специфікацію № 1 до договору, калькуляцію до специфікації № 1 до договору про надання правової допомоги № 211 від 27.01.2021 (арк.с.14 16).
Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн., та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимогч. 1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн., також з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.3,4,38, 47, 116, 117, 235, 237 - 1 КЗпП України, ст.ст.15,16, 23, 430 ЦК України, ЗУ «Про оплату праці», «Порядку обчислення середньої заробітної плати», Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення № 58від 29 липня 1993 року, «Порядком обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 13, 76, 77-78, 81-83, 133, 137, 141, 210, 247, 264-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з листопада 2018 року по квітень 2020 року та компенсацію за 56 днів невикористаної відпустки в сумі 103260 грн. (сто три тисячі двісті шістдесят) грн. 66 (шістдесят шість) коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 01 травня 2020 року по 01 квітня 2021 у сумі 50602 (п`ятдесят тисяч шістсот дві) грн. 50 (п`ятдесят) коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) судові витрати по справі у сумі 7908 (сім тисяч дев`ятсот вісім) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.Ю. Мащук
