Справа № 204/816/21
Провадження № 2/204/2036/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Максименко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну за позовноюзаявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому2021року позивач звернулась до суду з позовом, уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 :
- заборгованістьпо заробітнійплаті урозмірі 64386 грн. 50 коп.;
- середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки за період з 01.05.2020 року по 26.01.2021 року у розмірі 41156 грн. 70 коп.;
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.01.2021 року по 08.07.2021 року у розмірі 24963 грн. 90 коп.;
- моральну шкоду у сумі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 12 липня 1999 року по 26 січня 2021 року позивач знаходилась у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод». Останнім місяцем, коли позивач працювала на підприємстві був квітень 2020 року. Оскільки позивачу з листопада 2018 року відповідач не в повному обсязі виплачував заробітну плату, 01 травня 2020 року позивач подала заяву про звільнення за власним бажанням. 26.01.2021 позивача було звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, відповідно до Наказу № 22к від 26.01.2021 року, та в той же день видано трудову книжку. Відповідач в день звільнення не повів з позивачем розрахунок та не повідомив про належні до виплати при звільненні суми, не надав довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період з листопада 2018 року по травень 2020 року, не виплатив суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
До теперішнього часу, з урахуванням часткової виплати відповідачем позивачу заробітної плати, сума невиплаченої заробітної плати з листопада 2018 року по квітень 2020 складає 64386 грн. 50 коп.
Також, позивачу не було сплачено компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 12088 грн. 16 коп.
Останнім місяцем, коли позивач працювала на підприємстві був квітень 2020 року. 26.01.2021 року позивача було звільнено за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України відповідно до Наказу №22к від 26.01.2021 року та в той же день видано трудову книжку, однак розрахунок не проведено. Бездіяльність відповідача є протиправною, порушує трудові права позивача, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду.
Заочним рішеннямКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від01квітня 2021року позовнузаяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з листопада 2018 року по квітень 2020 року та компенсацію за 56 днів невикористаної відпустки в сумі 103260 грн. грн. 66 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 01 травня 2020 року по 01 квітня 2021 у сумі 50602 грн. 50 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат (арк.с.47-52).
05 травня 2021 року відповідачем у даній цивільній справі подана заява про перегляд заочного рішення. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року скасовано заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року у цивільній справі №204/816/21 та призначено цивільну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з`явилася надавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву, у тому числі, уточнену позовну заяву, не надав.
Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281,ч. 3 ст. 288 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідно до копії трудової книжки, що ОСОБА_1 працювала у Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» з 12 липня 1999 року (арк.с.10 зворот).
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод», зміни до статуту АТ (нова редакція) затверджені загальними зборами акціонерів (протокол від 15.11.2017 року № 22) та зареєстровані державним реєстратором 28.01.2019 року.
Відповідно до копії трудової книжки, 26.01.2021 року ОСОБА_1 була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП, за власним бажанням, відповідно до наказу № 22 від 26.01.2020 року (арк.с.10).
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» ОСОБА_1 , становить: за листопад 2018 року 4576, 26 грн., за грудень 2018 року 3921, 01 грн., за січень 2019 року 4173 грн., за лютий 2019 року 4173 грн., за березня 2019 року 4173 грн., за квітень 2019 року 4173 грн., за травень 2019 року 4173 грн., за червень 2019 4255,77 грн., за липень 2019 року 4618, 12 грн., за серпень 2019 року 4306, 83 грн., за вересень 2019 року 7235, 38 грн., за жовтень 2019 року 8073, 05 грн., за листопад 2019 року 7720 грн., за грудень 2019 року 6684, 77 грн., за січень 2020 року 4747, 31 грн., за лютий 2020 року 4723 грн., за березень 2020 року - 4723 грн., за квітень 2020 року 4723 грн., у загальній сумі 91172,50 грн. (арк.с.12).
Відповідно до довідки Приватного акціонерноготовариства «Дніпропетровськийагрегатний завод» заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 02.03.2021 року (сума, яка належить до виплати) становить: за червень 2019 року - 3384 грн., за липень 2019 року 171 грн., листопад 2019 року 6138 грн., грудень 2019 року 5314 грн., січень 2020 року -3774 грн., лютий 2020 року 3230 грн., березень 2020 року 3187 грн., квітень 2020 року 2377 грн. Усьго заборгованість складає 27576 грн. (арк.с.61).
Відповідно до довідки Приватного акціонерноготовариства «Дніпропетровськийагрегатний завод» станом на 02.03.2021 року у ОСОБА_1 компенсація за невикористану відпустку складає 12088, 16 грн. з відрахуваннями до видачі 9731 грн. (арк.с.62).
Відповідно до відомостей про видачу готівки ОСОБА_1 отримано: відомість № 115 за листопад 2018 року 592 грн., відомість №224 за листопад 2018 року - 1421 грн., відомість № 457 за листопад 2018 року 162 грн., відомість № 30 за листопад 2018 року 522 грн., відомість № 253 за листопад 2018 року 947 грн., відомість № 413 за грудень 2018 року 2494 грн., відомість № 347 за грудень 2018 року 624 грн., відомість № 135 за січень 2019 року 2041 грн., відомість № 54 за січень 2019 року 875 грн., відомість № А-00026243 за лютий 2019 року 588 грн., відомість №А 00024657 за лютий 2019 року 1000 грн., відомість № А-00021218 за лютий 2019 року за лютий 2019 року 500 грн., відомість № А-00020500 за лютий 2019 року 500 грн., відомість № А-00021684 за лютий 2019 року 300 грн., відомість № А-00025270 за березень 2019 року 2896 грн., відомість № А-00026245 за квітень 2019 року 550 грн., відомість № А-00026453 за квітень 2019 року 2207 грн., відомість № А 00029084 за травень 2019 року 1000 грн., відомість № А 0023122 за травень 2019 року 550 грн., відомість № А 00037699 за травень 2019 року 1203 грн., відомість № А 00029957 за липень 2019 року 500 грн., відомість № А 00028661 за липень 2019 року 1000 грн., відомість № А 00028247 за липень 2019 року - 800 грн., відомість № А 00027746 за серпень 2019 року 1153 грн., відомість № А 00026579 за серпень 2019 року 1150 грн. (арк.с.63 -88).
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 43 Конституції Українигарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1ст.1ЗУ «Прооплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1ст.21ЗУ «Прооплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 1ст.24ЗУ «Прооплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, сума остаточного розрахунку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність.
При винесенні рішення, судом враховуються роз`яснення викладені в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз`яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Розмір заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку з відрахуваннями податків та обов`язкових платежів (до видачі) складає 37307 грн. (27576 +9731) (арк.с.61,62).
Таким чином, сума невиплаченої заробітної плати та сума компенсації за невикористану відпустку складає 37307 грн., яка і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача (суми без відрахування податків та обов`язкових платежів).
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки за період з 01.05.2020 року по 26.01.2021 року у розмірі 41156, 70 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.01.2021 року до 08.07.2021 року у розмірі 24963,90 грн. і по день ухвалення рішення суду, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, передбачено, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці, складає: за лютий 2020 року 4062 грн. 89 коп., за березень 2020 року 4009,26 грн, що разом складає 8072, 15 грн.
Кількість відпрацьованих робочих днів - 42.
Середньоденна заробітна плата розраховується наступним чином 8072, 15 грн. / 42 дні = 192,19 грн.
Середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 27 січня 2021 року і по день розгляду справи судом, оскільки на день розгляду справи судом відповідач так і не провів з позивачем остаточний розрахунок.
Кількість робочих днів за період з 27 січня 2021 року по 26 квітня2021 року складає 207 днів.
Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 27 січня 2021 року по 26 жовтня2021 року складає: 207 днів х 192,19 грн = 39576,33 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39576, 33 грн. (сума з урахуванням відрахувань і податків).
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 01.05.2020 року по 26.01 2021 року, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року N 301 «Про трудові книжки працівників» передбачено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Відповідно п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні встановлено, що позивача було звільнено 26.01.2021 року, в цей же день він отримав трудову книжку.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно дост.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 2ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1ст. 237-1 КЗпП Українивизначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» було порушено право позивача на своєчасне отримання всіх сум при звільненні.
Отже, суд вважає, що позивач, як працівник має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди, яка виразилася у порушенні права на своєчасне отримання заробітної плати, що призвело до моральних страждань. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, пошуку додаткових джерел доходів.
Відповідно до п. 3Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 вказаної Постанови ПленумВерховного СудуУкраїни №4від 31.03.1995року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
Згідност.12таст.81ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з принципу розумності і справедливості суд вважає, що заявлена до відшкодування сума моральної шкоди у розмірі 10000 грн. не відповідає глибині і ступеню перенесених моральних страждань, а тому має бути зменшена до 2000 грн
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавала адвокат Пантилеєнко Златоміра Сергіївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2315, видане на підставі рішення № 122 Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року).
Відповідно до ч. 8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до прибуткового касового ордера № 1 від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 сплатила 27.01.2021 року адвокату Пантилеєнко З.С. 7 000,00 грн. відповідно до договору № 211 від 27 січня 2021 (арк.с.17). Крім того, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 211 від 27.01.2021 року, специфікацію № 1 до договору, калькуляцію до специфікації № 1 до договору про надання правової допомоги № 211 від 27.01.2021 (арк.с.14 16).
Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн., та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимогч. 1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн., також з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.3,4,38, 47, 116, 117, 237 - 1 КЗпП України, ст.ст.15,16, 23, 430 ЦК України, ЗУ «Про оплату праці», «Порядку обчислення середньої заробітної плати», Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення № 58від 29 липня 1993 року, «Порядком обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 13, 76, 77-78, 81-83, 133, 137, 141, 210, 247, 264-265, 353,354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 37307 (тридцять сям тисяч триста сім) грн. (сума без урахування податків та обов`язкових платежів)
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.01.2021 року і по день винесення рішення в сумі 39576 (тридцять дев`ять ттсяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 33 (тридцять три) коп. (сума з урахуванням податків та обов`язкових платежів).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанням. АДРЕСА_1 ) судові витрати по справі у сумі 7908 (сім тисяч дев`ятсот вісім) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код ЄДРПОУ 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суду м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Ю. Мащук
