Справа № 447/2461/20 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.
Провадження № 22-ц/811/1088/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
26 березня 2021 року
Справа № 447/2461/20
Провадження № 22ц/811/1086/21
Провадження № 22ц/811/1087/21
Провадження № 22ц/811/1088/21
26 березня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справах Приколоти Т.І., перевіривши апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Миколаївського районного суду Львівської області у справі за позовом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,-
в с т а н о в и в:
15 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційні скарги: на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області про залишення без розгляду клопотання про закриття провадження у цивільній справі за позовом Розвадівської сільської ради до нього про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі; на ухвалу цього суду про залишення без розгляду клопотання про подання заяви про залишення позову без розгляду та ухвалу цього суду про залишення без розгляду позовної заяви, про відмову ухвалити додаткове рішення.
Уапеляційній скарзі на ухвалу про залишення без розгляду клопотання про закриття провадження у справі (зареєстрована за № 1454) ОСОБА_1 посилається на те, що наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 2 статті 255 ЦПК України. Зазначає, що договір орендиземельної ділянки(кадастровийномер 4623086400:11:000:0303)площею 14,5311га вурочищі «Додаток»на територіїРозвадівської сільськоїради було підписанопід впливомобману,так якдо запропонованоїв орендуземельної ділянкивідсутній доступдля їївикористання зацільовим призначенням.Вказаний правочинтакож єнікчемним,так яквідсутня державнареєстрація договоруоренди земельноїділянки.Запропонована воренду земельнаділянка вжеобробляється іншоюособою.Між позивачемі ТОВ«Біорена» укладеноі зареєстрованодоговір орендиземельної ділянки.Просив судпершої інстанції закритипровадження посправі запозовом Розвадівськоїсільської ради донього пророзірвання договоруоренди земельноїділянки тастягнення заборгованостіпо оренднійплаті узв`язку звідсутністю предметуспору.Вказує,що судомзалишено безрозгляду клопотання.Просить скасуватиухвалупро залишення без розгляду клопотання про закриття провадження у справі № 447/2461/20 за позовом Розвадівської сільськоїради донього пророзірвання договоруоренди земельноїділянки тастягнення заборгованостіпо оренднійплаті.
У апеляційній скарзі на ухвалу суду про залишення заяви без розгляду (зареєстрована за № 1455) відповідач посилається на те, що є підстави для залишення позову без розгляду, оскільки позовну заяву підписано особою без належних повноважень, про що було подано в суд клопотання, яке було залишено без розгляду. Просить скасувати ухвалу про залишення без розгляду клопотання про подання заяви про залишення позову без розгляду.
У апеляційнійскарзі наухвалу судупро відмовуухвалити додатковерішення уцій справі(зареєстрованаза №1456)відповідач посилаєтьсяна те,що є підставидля залишенняпозову безрозгляду,оскільки упозовній заявізаявлено декількапозовних вимогодночасно майновогоі немайновогохарактеру,а оплаченасудовим зборомлише однапозовна вимога,про щобуло поданоклопотання всуд прозалишення позовубез руху.Клопотання булозалишено безрозгляду тане булоухвалено додатковерішення зданого приводу.Просить постановитиухвалу прозалишення безрозгляду позовноїзаяви уцій справізапозовом Розвадівської сільської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.
Відповідно до частин 4, 5 та 8 статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Частиною першою статті 3 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а у відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною першою статті 17, статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції та право на апеляційний перегляд справи. Відповідно до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями, зокрема, є ухвали.
Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до положень статті 129 Конституції України та цивільного процесуального законодавства є складовою права кожного на звернення до суду.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Судові процедури повинні бути справедливими, а тому право на апеляційне оскарження рішення суду гарантується.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Зловживання правами - явища, які з формальної точки зору не суперечать чинному законодавству, при цьому відбувається використання прав, спрямоване не на законну їх реалізацію. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова КГС ВС від 8 травня 2018 року у справі №910/1873/17, постанова КГС ВС від 12 березня 2019 року у справі №918/361/18).
ЄСПЛ висловлює схвальний підхід до запровадження на національному рівні засобів запобігання процесуальних зловживань, зауважуючи, що такі переслідують легітимну мету забезпечення ефективності цивільного судочинства (справа Tanbay Tuten v.Turkey).
З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяви про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду та залишення позову без руху.
З протоколів судових засідань від 11 січня, 25 січня та 15 лютого 2021 року, які проведені після подачі цих заяв, вбачається, що ухвали щодо прийняття рішень по суті порушених у заявах питань судом першої інстанції не постановлені. У апеляційних скаргах не вказано дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваних судових рішень. Це також стверджується технічним записом судових засідань. Відтак, є встановленим, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення, які судом першої інстанції не прийняті та не існують, що належить визнати зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, зокрема, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд має право повернути скаргу.
З урахуванням встановленого, приходжу до висновку, що апеляційні скарги від 15 лютого 2021 року належить повернути ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.1-4,10,17,44,258-260,263,351-352,357,388-391 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційні скарги на ухвали Миколаївського районного суду Львівської області про залишення без розгляду клопотання про закриття провадження у справі, про залишення без розгляду клопотання про подання заяви про залишення позову без розгляду, про залишення без розгляду позовної заяви, про відмову ухвалити додаткове рішення, зареєстровані 15 лютого 2021 року за номерами 1454,1455,1456, повернути особі, яка їх подала, - ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її складення і підписання та протягом тридцяти днів з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Ухвалу суду складено та підписано 26 березня 2021 року.
Суддя Т.І. Приколота
