Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2021 року м. Київ № 640/21014/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НАУМ ІКО» доДепартаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправним та скасування наказу,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУМ ІКО» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НАУМ ІКО») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 грудня 2019 року №109.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що що позивачеві на праві приватної власності належить будівля, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 38. Відповідачем не дотримано процедури письмового повідомлення власника об`єкта про віднесення його до переліку об`єктів культурної спадщини. Крім того, на думку позивача оскаржуваний наказ є незаконним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства та прийнятий з порушенням Порядку та Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року позовну заяву ТОВ «НАУМ ІКО» залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову, а третій особі - для надання письмових пояснень.
19 листопада 2020 року Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до суду відзив на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що на час видання оскаржуваного наказу діяли положення Інструкції від 13.05.1986 №203, якою не передбачалося повідомлення власників об`єктів про набуття охоронного статусу об`єкту. Будинок за адресою: вул. Пушкінська, 38 перебуває на обліку з 1996 року. Крім того, вказує на те, що на час придбання позивачем частини приміщень щойно виявленого об`єкту культурної спадщини попередній власник зобов`язаний був попередити нового власника про статус об`єкта, що відчужується та отримати дозвіл охорони культурної спадщини м. Києва на таке відчуження. Отже, на думку відповідача, сам факт того, що позивач дізнався про статус будинку за адресою: вул. Пушкінська, 38 , не є встановленою чинним законодавством підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 у задоволенні заяви Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУМ ІКО» є власником нежилих приміщень групи 5/8 по вул. Пушкінська, 38 в м. Києві з 2010 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.06.2020.
Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Наказ №10/34-11 від 10.06.2011 «Про занесення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва» яким відповідно до статей 6 та 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», за результатами інвентаризації об`єктів культурної спадщини включених до Переліку нововиявлених пам`яток м. Києва згідно з наказами Комітету охорони і реставрації пам`яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.9.4 № 10 «Про затвердження Переліку нововиявлених пам`яток історії та культури м. Києва» та Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища від 30.12.96 № 14 занесених (не занесених) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України вирішено:
1. Занести до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м.Києва об`єкти культурної спадщини згідно з додатками 1, 2.
2. Визнати такими, що не підлягають занесенню до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м.Києва об`єкти згідно з додатком 3.
3. Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій:
- забезпечити підготовку облікової документації на об`єкти культурної спадщини зазначені у додатках і, 2 до цього наказу;
- забезпечити розгляд облікової документації Науково-методичною радою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій та визначити відповідність кожного об`єкта критеріям цінності згідно з Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760. Надати Головному управлінню охорони культурної спадщини протокол.,
4. Начальнику відділу обліку пам`яток та майна Управління обліку пам`яток, реставрації об`єктів культурної спадщини, експертизи та моніторингу земель Головного управління охорони культурної спадщини Тимченко Олександрі Володимирівні забезпечити подання у встановленому порядку пропозицій центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини для розгляду питання про занесення об`єктів культурної спадщини включених до наказів, що зазначені у преамбулі цього наказу до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
5. Визнати такими, що втратили чинність:
- наказ Комітету охорони і реставрації пам`яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.94 № 10 «Про затвердження Переліку нововиявлених пам`яток історії та культури м. Києва»;
- наказ Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища від 30.12.96 № 14.
За змістом пункту 72 Додатку №2 до Наказу Головного управління охорони культурної спадщини №10/34-11 від 10.06.2011 до Переліку об`єктів, що заносяться до Переліку щойно виявлених обєктів культурної спадщини внесено об`єкт з наступними характеристиками: назва обєкту: будинок прибутковий; дата спорудження: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІКС»; місцезнаходження: 1910-і рр.; адреса: Пушкінська вул., 38; тип: архітектура та містобудування.
27.12.2019 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був прийнятий наказ №109 «Про перегляд об`єктів культурної спадщини м. Києва», яким було затверджено переглянуті переліки обєктів культурної спадщини, зокрема будинок за адресою: вул. Пушкінська, 38, м. Київ.
17.03.2020 Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив листа №066-919 на адресу ТОВ «ЕНДОПОЛІМЕД», в якому повідомив про те, що: «Будинок прибутковий на вул. Пушкінській, 38 наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 №10/34-11, перезатверджений наказом Департаменту охорони культурної спадщини від 27.12.2019 №109 занесений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва».
Незгода позивача з вказаним наказом обумовила його звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь, регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III).
Положеннями ст.1 Закону №1805-III визначено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Згідно ст. 1 Закону №1805-III пам`яткою культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Охорона культурної спадщини являє собою систему правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини (ст. 1 Закону №1805-III).
Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Відповідно до вимог ст.ст. 3-6 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону №1805-III передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону №1805-III передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.
Так, п. 4 ст. 16 Закону "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, чинній на час прийняття оскарженого наказу) встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1805-III, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки. Пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону №1805-III, об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Наказом Мінкультури СРСР від 13.05.1986 року № 203 було затверджено Інструкцію про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури (втратила чинність згідно наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158, чинна та в редакції, чинній на час прийняття оскарженого наказу) (далі - Інструкція).
Вказаною Інструкцією визначався порядок здійснення заходів щодо державного обліку, охорони, використання і реставрації нерухомих пам`яток історії і культури.
Державному обліку підлягають усі пам`ятки історії і культури, незалежно від того у чиєму користуванні або власності вони перебувають. Недотримання порядку обліку є порушенням правил охорони пам`яток історії і культури.
Відповідно до п.12 вищезазначеної Інструкції, при одержанні відомостей про виявлення об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, державні органи охорони пам`яток організовують проведення експертизи. У випадку встановлення їх культурної цінності зазначені об`єкти реєструються у Списках щойно виявлених об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність.
Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 (в редакції, чинній на час прийняття оскарженого наказу) (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об`єктів національного значення або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об`єктів місцевого значення.
Згідно п. 11 Порядку визначено, що об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
- мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;
- пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
- є творами відомих архітекторів або інших митців;
- є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (п.12 Порядку).
Відповідно до п. 13 Порядку, після отримання протоколу, зазначеного у пункті 12, центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у п`ятиденний термін передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у цьому органі експертної комісії. Склад експертної комісії затверджує керівник центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. До складу ради входить не менш як три фахівці з науковим ступенем кандидата чи доктора наук з відповідної спеціальності. Експертна комісія готує у п`ятиденний термін висновок щодо об`єкта культурної спадщини. Висновок підлягає затвердженню науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Зазначений висновок є підставою для занесення пам`ятки до Реєстру.
З системного аналізу вище вказаних правових норм можна дійти висновку, що занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, які повинні виготовити облікову документацію на кожен із об`єктів культурної спадщини та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня. За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини.
З огляду на вище викладені правові норми вбачається, що для набуття об`єктом, який має ознаки об`єкту культурної спадщини, статусу пам`ятки, необхідно реалізувати комплекс встановлених законодавством послідовних заходів від виявлення об`єкта до його реєстрації у відповідному Державному реєстрі з присвоєнням охоронного номеру. Саме з реєстрацією у Державному реєстрі пов`язується набуття об`єктом статусу пам`ятки культури.
Так, «Будинок прибутковий» за адресою: вул. Пушкінська, 38, у якому проживала баронеса О. Сантагано-Горчакова, актриса, оперна співачка, 1876 p., 1907-1910 p.p. - належить до щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Будинок становить архітектурну цінність як важливий містобудівний елемент у формуванні кварталу.
Наказом Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища від 30.12.96 № 14 було взято на облік будинок за адресою: вул. Пушкінська, 38 як нововиявлений (щойно виявлений) об`єкт культурної спадщини.
На момент взяття зазначеного будинку на облік діяв Закон Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» та «Инструкция о порядке учета, обезгіечения сохранности, содержания, использования и реставрации недвижимьіх памятников истории и культуры». Вказаною інструкцією не передбачалось, серед іншого, інформування власників про набуття статусу об`єкту та подання протягом трьох років з дня їх включення до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік) пропозицій до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Станом на дату занесення об`єкту до Переліку інформаційно зведений перелік об`єктів культурної спадщини м. Києва, сформований відповідно до його адміністративно-територіального устрою та поділу по районах, надавався районним в місті Києві державним адміністраціям.
За результатами інвентаризації об`єктів культурної спадщини, що були включені до Переліку наказами Комітету охорони і реставрації пам`яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.94 № 10 та Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища від 30.12.96 № 14, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» наказом Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.06.2011 № 10/34-11 було занесено до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва (далі - Перелік) будинок за адресою: вул. Пушкінська, 38 .
Таким чином, фактично наказом від 10.06.2011 були проінвентаризовані об`єкти культурної спадщини та оновлені їх переліки, які перебували на обліку відповідно до наказів від 16.05.94 № 10 та від 30.12.96 № 14.
На час видання цього наказу діяли положення Інструкції від 13.05.1986 № 203, якою не передбачалося повідомлення власників об`єктів про набуття охоронного статусу об`єкту.
Вказана інструкція втратила чинність на території України відповідно до наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, яким, окрім того, було затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини.
Департаментом 27.12.2019 був прийнятий наказ № 109 «Про перегляд об`єктів культурної спадщини м. Києва», яким було затверджено переглянуті переліки об`єктів культурної спадщини, зокрема будинок за адресою: вул. Пушкінська, 38 .
Вказаний наказ Департаменту був прийнятий за наступних підстав:
1) відповідно до пункту 4 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.08.2019 за № 941/33912), зобов`язано, зокрема, орган охорони культурної спадщини м. Києва:
- до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини (визначеному цим наказом в новій редакції);
2) із врахуванням критеріїв, що викладені у постанові Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 459.
Тобто, оскаржуваним наказом проведено перегляд щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, які вже перебували на обліку, до яких належить, зокрема будинок за адресою: вул. Пушкінська, 38 . Вказаний будинок перебував на обліку ще з 1996 року.
Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва, до якого відноситься і щойно виявлений об`єкт за адресою: вул. Пушкінська, 38, лише приводився у відповідність до чинного законодавства, підлягав інвентаризації та перегляду, що і мало наслідком винесення, зокрема наказів від 10.06.2011 № 10/34-11 та оскаржуваного наказу від 27.12.2019 № 109.
Таким чином, суд робить висновое, що на Департамент не покладався обов`язок повідомити позивача про охоронний статус належного йому нерухомого майна, адже щойно виявлений об`єкт за адресою: вул. Пушкінська, 38 перебуває на обліку ще з 1996 року.
Департамент, в свою чергу, утворено відповідно до рішення Київської міської ради від 01.06.2017 № 421/2643 «Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» шляхом виділу управління збереження історичного середовища та охорони об`єктів культурної спадщини, з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Позивач зазначає, що він є власником нежилих приміщень групи 5/8 по вул. Пушкінській, 38 з 2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
На час придбання позивачем частини приміщень щойно виявленого об`єкту культурної спадщини попередній власник зобов`язаний був, по- перше, повідомити нового власника про статус об`єкта, що відчужується, по- друге, отримати дозвіл органу охорони культурної спадщини м. Києва на таке відчуження.
Виходячи із наведених обставин, вбачається, що під час придбання частини приміщень щойно виявленого об`єкта культурної спадщини було порушено вимоги чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Крім того, у частині 1 статті 16 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що інформування про об`єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру, провадиться шляхом:
- публікації Реєстру та внесених до нього змін;
- надання інформації, що міститься в Реєстрі, у відповідь на запит на інформацію;
- встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій незалежно від форм власності.
Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва розміщений на офіційному веб-сайті Департаменту, є у відкритому доступі, тому позивач міг дізнатися про статус належного майна у будь-який час до отримання листа.
Крім того, відповідно до Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 № 771, Департамент не має повноважень скасовувати накази Департаменту від 27.12.2019 № 109 та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.06.2011 № 10/34-11 як про це зазначалося у вимозі позивача від 10.07.2020 № 4/1, яка долучена позивачем до позову.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого наказу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУМ ІКО» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУМ ІКО» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 38, код ЄДРПОУ 37147622)
Відповідач: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12)
