ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2021м. ДніпроСправа № 904/145/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Лиман Донецької області)

до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації (смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області)

про стягнення збитків за пільгові перевезення пасажирів у розмірі 109 781 грн. 55 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Покровської районної державної адміністрації (далі - відповідач) збитки за пільгові перевезення пасажирів за період з січня 2017 року по грудень 2018 року у розмірі 109 781 грн. 55 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку з відшкодування позивачу, як перевізнику, вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян за пільговими тарифами.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшов лист (вх. суду № 4311/21 від 27.01.2021), до якого, на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2021, останнім долучено докази сплати судового збору в сумі 168 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 27.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 4940/21 від 01.02.2021), в якому останній просить суд замінити неналежного відповідача у справі - Покровську районну державну адміністрацію на належного - Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 6830/21 від 09.02.2021), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з необґрунтованістю, посилаючись на таке:

- з 01.01.2017 з Бюджетного кодексу України була виключена норма щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту (стаття 102 Бюджетного кодексу України);

- відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі, що узгоджується із вимогами статті 7 Закону України № 273/96-ВР від 04.07.1996 "Про залізничний транспорт";

- органи місцевого самоврядування виходячи з фінансової спроможності свого місцевого бюджету можуть виділити кошти на компенсацію проїзду залізничним транспортом відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України, однак таке фінансування не є його обов`язком, адже більшість пільг гарантує саме держава;

- після перевірки інформації згідно з базою особових рахунків пенсійних справ Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області і Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги та наданих реєстрів пасажирів пільгової категорії у приміському сполученні, оформлених квитковими касами Покровського району за 2017 рік, заборгованість склала 32 711 грн. 85 коп. Згідно наданих рахунків від перевізника та платіжних доручень з них виплачено 5 027 грн. 71 коп., на 27 703 грн. 11 коп. кошти не виділялися.;

- у 2017-2018 роках договір на пільгове перевезення громадян не укладався, бо залізниця не надавала облікової форми за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом.

Ухвалою суду від 26.03.2021 судом задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача у справі - Покровської районної державної адміністрації на належного - Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації.

Слід відзначити, що ухвалою суду від 27.01.2021, з урахуванням вимог частин третьої шостої статті 165 та статті 166 ГПК України, у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок надіслання позивачем відповіді на відзив на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Станом на 26.03.2021 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки в усіх учасників справи було достатньо часу для подання як заяв по суті справи так і доказів, на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Судом також враховано, що всіма учасниками (враховуючи залученого до участі у справі належного відповідача) судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про залізничний транспорт", відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірних основах відповідно до чинного законодавства.

У статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з підпунктом "г" пункту З частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту частини 1 статті 89 цього кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997 (далі - порядок № 252) суб`єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.02 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Постанова КМУ № 256).

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевими бюджетами на зазначені цілі встановлено Постановою Кабінетом Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 року "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян" (далі - Постанова КМУ № 1359).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктами 3, 4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 256, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів. Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконанням державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами фактичних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам міських рад.

Пунктами 3-5, 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1359, встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими та перевезеннями реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки); сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг; інформація про оформлені та видані пасажирами безоплатні та пільгові поїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ, квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Згідно з пунктом 9 Порядку, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законом України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до наведеного вище законодавства Регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснила перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами.

На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету (а.с. 25-36, 77-88), а також загальні зведені відомості по типах пільг та квитків за 2017 - 2018 роки (37-71, 89-125).

Відповідно до облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів (далі-облікова форма) позивачем визначені періоди, категорії пільговика, кількість оформлених пільгових проїзних квитків, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість, гривень (а.с. 25-36, 77-88).

В облікових формах визначені категорії пільговиків для приміського сполучення: інваліди Великої Вітчизняної війни 1, 2, 3 групи та прирівняні до них особи (ІВВВ 1, ІВВВ2, ІВВВ3); учасники Великої Вітчизняної війни, бойових операцій (УВВВ); батьки військовослужбовців, які загинули чи померли (БЗВ); інваліди війни 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують в поїздах інваліда (ІВ1, ІВ2, ІВ3, СУПРІ); учасники бойових дій (УВУ); інваліди 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують інвалідів 1 групи (ІНВ, СІНВІ1); постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії 1 категорії, учасники ліквідації, діти віком від 6-18 років, яким встановлена інвалідність пов`язана з Чорнобильською катастрофою (ЛЧАЕС, ДЧ-18), пенсіонери за віком (ПЕНС); ветерани: органів внутрішніх справ, військової служби (ВОВС); діти віком 6 до 18 років (до 23 років) з багатодітних сімей (ДИТС); діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків, віком від 16-18 років (ДС6-18); діти-інваліди віком від 6-18 років (Д16-18).

Відповідно до облікових форм за 2017 рік, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала:

-за січень 2017 року 2 219 грн. 48 коп. (а.с. 77);

-за лютий 2017 року 1 066 грн. 41 коп. (а.с. 78);

-за березень 2017 - 3 507 грн. 64 коп. (а.с. 79);

-за квітень 2017 року 3 216 грн. 86 коп. (а.с. 80);

-за травень 2017 року 44 210 грн. 88 коп. (а.с. 81);

-за червень 2017 року 4 727 грн. 63 коп. (а.с. 82);

-за липень 2017 року 2 530 грн. 38 коп. (а.с. 83);

-за серпень 2017 року 3 060 грн. 65 коп. (а.с. 84);

-за вересень 2017 року 3 158 грн. 59 коп. (а.с. 85);

-за жовтень 2017 року 5 051 грн. 07 коп. (а.с. 86);

-за листопад 2017 року 3 995 грн. 00 коп. (а.с. 87);

-за грудень 2017 року 5 075 грн. 46 коп. (а.с. 88).

Відповідно до облікових форм за 2018 рік, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала:

-за січень 2018 року 4 878 грн. 07 коп.;

-за лютий 2018 року 4 509 грн. 81 коп.;

-за березень 2018 року 5 356 грн. 11 коп.;

-за квітень 2018 року 6 381 грн. 00 коп.;

-за травень 2018 року 4 928 грн. 10 коп.;

-за червень 2018 року 6 378 грн. 30 коп.;

-за липень 2018 року 5 932 грн. 32 коп.;

-за серпень 2018 року 4 828 грн. 27 коп.;

-за вересень 2018 року 8 239 грн. 34 коп.;

-за жовтень 2018 року 7 444 грн. 94 коп.;

-за листопад 2018 року 1 630 грн. 39 коп.;

-за грудень 2018 року 7 454 грн. 85 коп.

Враховуючи відомості вказаних вище облікових форм, Регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів недоотримала грошових коштів у загальному розмірі 109 781 грн. 55 коп.

Також, на підтвердження викладеного позивачем надано Загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2017 рік (а.с. 89-125) та за 2018 рік (а.с. 37-71).

За викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні залізничним транспортом позивача за період з січня 2017 року по грудень 2018 року в сумі 109 781 грн. 55 коп., що і є причиною спору.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до пункту 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим Постановою КМ України № 252 від 19.03.1997, суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Згідно підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

За змістом статей 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад.

Відповідно до пункту 8 Порядку, головні розпорядники здійснюють у 5-денний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд категорій громадян.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян".

Згідно з пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1359, облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформленні та видачі пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Відповідно до пункту 4 Порядку сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Відповідно до пункту 7 Порядку сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток).

Згідно з пунктом 9 Порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевого бюджетів.

Виходячи з положень пункту 10 Порядку, залізниця щомісяця не пізніше, ніж 15 числа місяця, наступного за звітним, подає відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, облікові форми.

Отже, виходячи з положень пунктів 3-5, 7, 9, 10 Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 1359, облік пільгових категорій на залізничному транспорті здійснюється за виданими безкоштовними (пільговими) проїзними документами, які оформляються на підставі відповідного посвідчення за кожною категорією. Видача проїзних документів здійснюється через автоматизовану систему керування пасажирськими перевезеннями (АСК ПП УЗ) та реєстратори розрахункових операцій "Спекка-00".

Сума недоотриманих доходних надходжень розраховується автоматизовано за кожним пільговим (безкоштовним) квитком у залежності від маршруту прямування згідно з діючими тарифами та формується в місячну звітність.

На підставі звітності залізниці формують облікові форми, відповідно до яких головним розпорядникам коштів виставляються рахунки.

В облікових формах зазначено фактичну кількість оформлених пільгових проїзних квитків та відповідну недоотриману суму коштів за перевезення фактичної кількості пільговиків.

Таким чином, згідно з пунктами 9 - 11 вказаного порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом; залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Вищезазначені нормативні акти покладають на відповідача обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти позивачем за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі. При цьому, подання облікових форм за період з січня 2017 року по грудень 2018 року відповідає пункту 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.

З метою врегулювання відносин щодо відшкодування збитків за здійснене перевезення, позивач звертався до відповідача з претензіями (а.с. 20, 72), в яких повідомляв відповідача про виниклу заборгованість та просив сплатити останню, а також, висловлював пропозицію щодо укладення договору про відшкодування компенсації за перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом.

Проте відповідач, пропозицію позивача щодо укладення вказаного вище договору не прийняв та у відповідях на претензії (а.с. 21-22, 74) зазначив про те, що не має можливості компенсувати понесені позивачем витрати.

З наведеного вбачається наявність заборгованості у відповідача за здійснене позивачем перевезення пільгової категорії населення за період з січня 2017 року по грудень 2018 року в сумі 109 781 грн. 55 грн.

Відповідач доказів оплати виниклої заборгованості в сумі 109 781 грн. 55 грн. не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків за пільгові перевезення пасажирів в сумі 109 781 грн. 55 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Закон України "Про залізничний транспорт" та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1196 від 27.12.2006 не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Також, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" виконала перевезення пасажирів на пільгових умовах не за власною ініціативою, а на виконання імперативних норм, передбачених законодавством, у зв`язку з чим, уповноважений державою орган - відповідач у справі в силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації про стягнення збитків за пільгові перевезення пасажирів у розмірі 109 781 грн. 55 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, селище міського типу Покровське, вулиця Соборна, будинок 106; ідентифікаційний код 03192218) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м. Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; ідентифікаційний код 40150216) 109 781 грн. 55 коп. - збитків за пільгове перевезення пасажирів, 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.03.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко