Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17886/20 Головуючий суддя першої інстанції: Літвінова А.В., судді: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Василенко Ю.А.,
за участю:
представника позивача: - Литвинця С.А.,
представника відповідача: - Гончара В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.01.2020 року № 235 та постанови від 10.04.2020 року № 139/285/16-5/14-П,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження від 30.01.2020 року № 235 та постанови від 10.04.2020 року № 139/285/16-5/14-П, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.01.2020 року №235 та винесену на його підставі постанову про застосування штрафної санкції від 10.04.2020 року №139/285/16-5/14-П.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
15 лютого 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 6339, Національним банком України було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, відповідач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
04 березня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 9360, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» надіслано до суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якого, позивач вважає доводи, які викладені відповідачем у відзиві необґрунтованими, з підстав, викладених у відповіді.
15 березня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 10531, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» надіслано до суду клопотання про долучення доказів разом із додатками, з якого, серед іншого вбачається, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.02.2021 року набрало законної сиил 05.03.2021 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті дослідження оферти Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» встановлено, що вона не містить істотних умов, передбачених законодавством для договору про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту для позичальників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а саме: прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (строк на який надано кредит, сума кредиту, проценти за користування кредитом), строку дії договору, що є порушенням частини першої статті 11 Закону №675-VIII, порядок укладання електронного договору не відповідає вимогам статей 11 та 12 Закону №675-VIII, що свідчить про обґрунтованість розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.01.2020 року №235 та винесену на його підставі постанову про застосування штрафної санкції від 10.04.2020 року №139/285/16-5/14-П.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41184403.
Позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність на ринку фінансових послуг за наступними видами діяльності: «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у. (основний)» (код КВЕД 64.99); «Інші види кредитування» (код КВЕД 64.92); «Фінансовий лізинг» (код КВЕД 64.91); «Інші види грошового посередництва» (код КВЕД 64.19); «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» (код КВЕД 66.19).
З цією метою Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» організований сервіс з надання онлайн позик (https://credit365.ua), який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» як Кредитодавцем та ОСОБА_1 як Позичальником 17.04.2018 року з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір №1697371 про надання кредиту громадянину ОСОБА_1 .
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» як Кредитодавцем та ОСОБА_2 як Позичальником 14.07.2017 року, 08.09.2017 року та 11.12.2017 року з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено електронні договори №1614351, №1653770, №1630190 про надання кредиту громадянину ОСОБА_2 .
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» як Кредитодавцем та ОСОБА_4 як Позичальником 22.05.2018 року з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем був укладений електронний договір №1712761 про надання кредиту громадянці ОСОБА_4 .
До Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі-Нацкомфінпослуг) надійшли звернення громадянина ОСОБА_1 (вх. № С - 6794 від 05.12.2018 року та №С-18259 від 19.11.2019 року), звернення громадянина ОСОБА_2 (вх. від 20.05.2019 року №Г-8239), звернення громадянки ОСОБА_4 (вх. №Т-7264 від 03.05.2019 року) щодо врегулювання взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП».
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт від 02.01.2020 року №2/16-5/15 про правопорушення, вчинені позивачем на ринку фінансових послуг, яким встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» фактично надало позику громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом безготівкового переказу, не на підставі договору.
Як вбачається із зазначеного акту від 02.01.2020 року №2/16-5/15: «з метою належного розгляду фактів, зазначених у вказаних зверненнях, Нацкомфінпослуг надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» вимоги від 07.12.2018 року №12468/16-8 та від 16.12.2019 року №26938/16-8 (стосовно звернення громадянина ОСОБА_1 ), від 31.05.2019 року 12358/16-8 (стосовно звернення громадянина ОСОБА_2 ) та від 14.06.2019 року № 13573/16-8 (стосовно звернення громадянки ОСОБА_4 ) щодо надання ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» інформації та копій документів. За результатами розгляду інформації та копій документів, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» на вимоги Нацкомфінпослуг листами від 14.12.2018 року №181214-4 (вх. від 14.12.2018 року №8084/ФК) (далі - Лист 1), вх. від 10.06.2019 року №5745/ФК) (далі - Лист 2) та від 24.06.2019 року № 190624-1 (вх. №6223/ФК від 25.06.2019 року) (далі - Лист 3) встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» надано фінансову послугу гр. ОСОБА_1 (Договір №1697371 від 17.04.2018 року), гр. ОСОБА_2 (Договір № 1614351 від 14.07.2017 року, договір № 630190 від 08.09.2017 року, договір № 1653770 від 11.12.2017 року), гр. ОСОБА_4 (Договір № 1712761 від 22.05.2018 року) шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», наданих Листом 1-3, Пропозицію (оферту) укладення договору кредиту (додаток 1 до Листів 1-3) розміщено в мережі інтернет на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» credit365.ua (далі - Оферта, ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП»). За результатами розгляду Оферти ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП», що є додатком до Листів 1-3 ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП», встановлено, що вона не містить істотних умов, передбачених законодавством для договору про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, а саме: розмір процентів за користування грошовими коштами (кредитом); розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу; підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надана клієнту, що є порушенням частини першої статті 11 Закону №675-VIII. Згідно з частиною 12 статті 11 Закону №675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Оскільки з наданих ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» документів встановлено не дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтею 11 та 12 Закону №675-VIII, договори 1697371 від 17.04.2018 року, №1614351 від 14.07.2017 року, №1630190 від 08.09.2017 року, №1653770 від 11.12.2017 року є такими, що не прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі. Отже, ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» фактично надало позику вищезазначеним громадянам шляхом безготівкового переказу, не на підставі договору».
Позивачем подано до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг пояснення від 27.01.2020 року №200127-2, в яких просило закрити справу про правопорушення за актом про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» на ринку фінансових послуг №2/16-5/15 від 02.01.2020 року у зв`язку з відсутністю факту правопорушення.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято розпорядження від 30.01.2020 року №235 «Про застосування заходу впливу до товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГУП».
За змістом вказаного розпорядження Нацкомфінпослуг постановила: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 29.02.2020 року включно.
Товариством з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГУП» подано до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг лист від 28.02.2020 року №200228-1 (на №235 від 30.01.2020 року) про виконання розпорядження, в якому повідомило, що станом на 28.02.2020 року Товариство укладає з клієнтами договори фінансового кредиту в електронній формі на умовах нової редакції Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (редакція від 16.01.2020 року), за алгоритмом, який повністю відповідає рекомендаціям Нацкомфінпослуг.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 13.03.2020 року складено Акт №285/16-5/14 про правопорушення, вчинені товариством з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» на ринку фінансових послуг, яким встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2112/22424, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.
У подальшому, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на підставі вказаного вище акту від 13.03.2020 року прийнято постанову «Про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг до товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» №139/285/16-5/14-П, якою до товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» застосовано штрафну санкцію у розмірі 8 500,00 грн.
Не погоджуючись із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.01.2020 року №235 та постановою від 10.04.2020 року №139/285/16-5/14-П, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року №2664-III (далі - Закон №2664-III), фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.
Так, відповідно до статей 3, 6, 11, 525, 627, 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина перша статті 205 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Статтею 641 Цивільного кодексу України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Згідно зі ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України).
Порядок укладення електронного договору визначено статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до умов вказаної статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Зазначаючи про дотримання ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» вимог законодавства у сфері фінансових послуг, позивач вказує на те, що порядок укладання електронного договору включав у себе наступні кроки: ідентифікацію попередньо зареєстрованого клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі credit365.ua; формування клієнтом засобами інформаційно-телекомунікаційної системи credit365.ua на умовах публічної пропозиції (Оферти) позивача заявки на отримання кредиту, що містить, враховуючи посилання (та гіперпосилання) на Оферту, всі істотні умови договору з клієнтом (в тому числі індивідуальні відомості про клієнта: ПІБ, РНОКПП, місце проживання, контактні дані, а також суму кредиту, строк кредиту розмір плати за кредит та ін.); підписання клієнтом вказаної вище заявки електронним підписом одноразовим ідентифікатором (що надсилається клієнту через відповідне SMS-повідомлення та вводиться клієнтом у спеціальне поле на сторінці підписання заявки); погодження Позивачем заявки клієнта, що підтверджується двома діями: перерахування клієнту грошових коштів у сумі договору з клієнтом з відповідним призначенням платежу та направленням клієнту повідомлення про погодження заявки з копією погоджених умов у вкладенні підписану електронним підписом Позивача.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів."
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди) (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга статті 642 Цивільного кодексу України).
Частиною третьою статті 642 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша статті 1046 Цивільного кодексу України).
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що за результатами розгляду Оферти позивача встановлено, що вона не містить істотних умов, передбачених законодавством для договору про надання коштів у позику, у тому числі, і на умовах фінансового кредиту для позичальників гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а саме: прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (строк на який надано кредит, сума кредиту, проценти за користування кредитом), строку дії договору, що є порушенням частини першої статті 11 Закону № 675-УІІІ.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на умовах, згідно з пропозицією Оферти позичальниками було оформлено заявки на отримання кредиту, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.
Вказані заявки містять ПІБ клієнта, адреси клієнта, конкретні, обрані клієнтом на умовах Оферти, строки і суму кредиту та відповідну суму процентів, а також акцепт клієнтом умов Оферти, на яку клієнтом накладено електронно-цифровий підпис одноразовим ідентифікатором.
При цьому, колегія суддів зауважує, що оскільки заявка клієнта містить посилання на Оферту, в порядку ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронно комерцію», пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», враховуючи зміст Оферти та зміст заявки, містить всі істотні умови договору.
Отже, на переконання колегії суддів, заяви про надання кредиту сформовано та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам ст.ст. 6 та 627 ЦК України, ст.ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Окрім того, матеріали справи містять довідки ТОВ «Платежі Онлайн України» про перерахування коштів кредиту на рахунки гр. ОСОБА_2 , копії платіжних доручень про перерахування коштів гр.. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_4 .
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що укладені між ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» та вище зазначеними позичальниками договори про надання кредитів в електронній формі відповідають положенням Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується заявками, копії яких наявні в матеріалах справи, в яких позичальники ідентифікували себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, надавши про себе відповідні данні для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, e-mail, дані паспорту, банківського (карткового) рахунку та банківської установи), та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом «Про електронну комерцію».
Отже, доводи відповідача про те, що позивачем було надано позику гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , шляхом безготівкового переказу не на підставі договору, є необґрунтованими, та такими, що спростовуються наведеними вище висновками суду.
Додатково, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 лютого 2021 року № 641/1686/20 (набрало законної сили 05.03.2021 року) визнано таким, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію» укладений між ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_4 договір про надання кредиту № 1712761 від 22.05.2018 року в електронній формі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором у розмірі 29678 (двадцять дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн., а всього стягнути 31780 ( тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят) грн.
Отже, обставини, які стали підставою для прийняття відповідачем оскарженого Розпорядження, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідачем в даному випадку не доведено правомірності розпорядження від 30.01.2020 №235.
Окрім того, щодо визначеного в розпорядженні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.01.2020 №235 способу усунення виявлених порушень, а саме, позивачеві було запропоновано: «Усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 29.02.2020 включно.
Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
З урахуванням того, що суб`єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов`язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.
Оскаржуване розпорядження контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак воно наділене рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
На переконання колегії суддів, спірне розпорядження прийнято з порушенням вимог закону щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.
За таких умов спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірного розпорядження є порушенням вимог закону в частині змісту розпорядження, як акту індивідуальної дії.
Наведені висновки є додатковою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 вересня 2018 року по справі №810/667/16.
Що стосується оскаржуваної постанови про застосування штрафної санкції №139/285/16-5/14-П від 10.04.2020 року, колегія суддів зазначає, що оскільки постанова була прийнята відповідачем на підставі розпорядження, висновки щодо протиправності якого наведено вище, то така постанова має бути скасована, як похідна.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції адміністративний позов задоволено повністю, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 8408 грн. (2102 грн. за подання позовної заяви + 6306 грн. за подання апеляційної скарги).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року - скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» - задовольнити.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.01.2020 року №235 та винесену на його підставі постанову про застосування штрафної санкції від 10.04.2020 року №139/285/16-5/14-П.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1Б, ідентифікаційний номер 41184403) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 8408 грн. за рахунок Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська 9, код ЄДРПОУ 00032106).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст виготовлено 16 березня 2021 року.
