УХВАЛА
17 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3980/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021
(головуючий - Куксов В.В., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017
(суддя Мандриченко О.В.)
у справі №910/3980/16
за позовом Національного банку України
до Компанії "Pora Trading Limited"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд", 2) Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про звернення стягнення на предмет застави,
ВСТАНОВИВ:
У 2016 році Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Компанії "Pora Trading Limited" про звернення стягнення за договором застави корпоративних прав від 05.05.2014 на корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд", а саме 85,19 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд", що становлять 29 069 095,54 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/3980/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, позов задоволено в повному обсязі.
26.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (далі - ТОВ "Мегаполісжитлобуд") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/3980/16.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Мегаполісжитлобуд", Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.
Скаржником в порушення вказаних вимог у вступній частині касаційної скарги вказано, що оскаржується рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №910/3980/16, а у прохальній частині скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020.
Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням правильних відомостей щодо дати ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак ТОВ "Мегаполісжитлобуд" не надало доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, Суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (у чинних редакціях на день звернення з позовом та касаційною скаргою).
За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
За змістом пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подачі позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 встановлена в розмірі 1378,00 грн.
Таким чином 1,5 відсотка ціни позову у справі №910/3980/16 становить 436 036,43 грн (29 069 095,54 грн х 1,5%). Однак пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, що діяла на момент подачі позову, встановлено граничний розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 2016 рік - 206 700,00 грн).
Враховуючи вищенаведене, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/3980/16 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 413 400,00 грн (1378,00 грн х 150 х 200%).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 413 400,00 грн.
Крім того положеннями ст. 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Згідно з положеннями ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що доказів надсилання іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення не надано.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Положеннями ч. 5 ст. 13 ГПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Ненаправлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.
Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 291 ГПК України, надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів і надати Суду докази такого надсилання.
Згідно із ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ "Мегаполісжитлобуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/3980/16 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням правильних відомостей щодо дати ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, доказів, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 413 400,00 грн та доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/3980/16 залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кролевець
