Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року справа №380/7701/20
зал судових засідань №14
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючої-судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Середа О.-В.І.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Ільницького О.В.,
відповідача Павлій І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зміну формулювання причин звільнення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ: 40108833), в якій просить:
-визнати протиправними наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.01.2020 №6 о/с в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) та скасувати його в цій частині;
-змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.01.2020 №6 о/с на п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перебував на службі в органах міліції, а згодом був переведений на службу в органи поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.01.2020 №6 о/с його звільнено зі служби в поліції за пунктом 1 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліції» (за власним бажанням). Однак, на підставі встановлених медичних показників, 15.06.2020 обласною МСЕК № З КЗ ЛОР ЛОЦ MCE позивачеві було встановлено III групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків. У зв`язку з чим 29.07.2020 він звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області з заявою про зміну підстав звільнення з врахуванням фактичних обставин проведеного звільнення, оскільки відповідно до медичних висновків на дату звільнення був непридатним до служби в поліції. Проте, відповідач відмовив у внесенні змін щодо підстав звільнення, мотивуючи тим, що звільнення проведено відповідно до власноручно поданого ОСОБА_1 рапорту та відсутністю рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції на момент звільнення. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою. Вказує на те, що наказ № 6 о/с від 08.01.2020 про звільнення в частині визначених підстав є протиправним, оскільки не відповідає вимогам обґрунтованості, суперечить фактичним обставинам, підтвердженим доказами, які достатньо і повно доводять наявність підстав у позивача для звільнення через хворобу, добросовісності та розсудливості, щодо наявності у відповідача достатніх даних, які підтверджували зміст справжнього волевиявлення ОСОБА_1 на припинення служби через проблеми зі здоров`ям, а не просто бажання звільнитися, що у подальшому негативно вплинуло на рівень його соціальних гарантій. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 24.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 08.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на момент винесення наказу від 08.01.2020 №6 о/с існувала лише одна підстава для звільнення позивача за власним бажанням на підставі поданого ним рапорту. Звільнення поліцейського зі служби за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» можливе лише за наявності рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Вказує на те, що ОСОБА_1 постановою М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 08.05.2020 №18 визнано непридатним до служби в поліції. Таким чином сама по собі постанова №18 від 08.05.2020, видана відносно колишнього співробітника, не може бути підставою для внесення змін до наказу про звільнення позивача. При цьому рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинне передувати звільненню. Окрім того зазначає, що встановлення захворювання, пов`язаного із проходженням служби, відбулось більш як за чотири місяці після звільнення позивача за власним бажанням. Відтак враховуючи, що позивачем самостійно подано рапорт із зазначенням причин звільнення зі служби за власним бажанням у зв`язку з знайденням більш оплачуваної роботи, права позивача не порушено. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції, на момент звільнення займав посаду поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Львівській області.
08.01.2020 року позивачем подано начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області рапорт, згідно якого ОСОБА_1 просив звільнити його зі служби з Національної поліції України за власним бажанням, у зв`язку з тим, що знайшов більш оплачувану роботу з 08.01.2020.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.01.2020 №6 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 1 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліції» (за власним бажанням).
Підставою для прийняття вищенаведеного наказу зазначено: рапорт ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається з матеріалів справи 08 травня 2020 року Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області», на підставі протоколу засідання М(ВЛ)К від 08.05.2020 року №14, винесено постанову №18, згідно якої на час звільнення із служби 08.01.2020 року позивач мав захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. На підставі ст.ст. 75б, 23в, 39в, 40в, 71в гр. IІІ наказу МВС України №285 від 03.04.2017 року, - не придатний до служби в поліції. Також, 15 червня 2020 року, ОСОБА_1 встановлено IIІ групу інвалідності, що підтверджується Довідкою серії 12 ААБ №330821 від 15.06.2020.
Враховуючи вищенаведені обставини позивач 16.06.2020 звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності на підставі п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».
Листом від 21.07.2020 вих. № 670/05/34-2020 відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті одноразової допомоги, оскільки звільнення зі служби в поліції відбулось за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), що не відповідає підставі для виплати одноразової допомоги.
У зв`язку із цим, 29.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області з заявою про зміну підстав звільнення з врахуванням фактичних обставин проведеного звільнення, оскільки відповідно до медичних висновків на дату звільнення був непридатним до служби в поліції.
Відповідач листом від 07.08.2020 р. вих. № Г-21/Оп/716/05/34-2020 відмовив позивачу у внесенні змін до наказу ГУНП у Львівській області від 08.01.2020 № 6 о/с, в частині зміни пункту звільнення, з тих підстав, що звільнення проведено відповідно до власноручно поданого ОСОБА_1 рапорту та відсутність рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції на момент звільнення.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у випадках: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (ч. 5 ст. 59 Закону №580-VIII).
Відповідно до ст. 59 Закону № 580-VIII з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016року № 1235 затверджений Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі Порядок № 1235).
У Розділі ІІ Порядку № 1235 зазначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою; присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь; закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером; заохочення; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); надання відпусток відповідно до законодавства; зміни прізвища, імені та по батькові; обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; установлення посадових окладів; установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України; направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.
Згідно із п. 10 Розділу ІІІ Порядку № 1235 у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.
Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що Законом № 580-VIII та Порядком № 1235 не передбачено а ні підстав, а ні повноважень начальників, яким надано право прийняття на службу до Національної поліції (призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, звільнення) на внесення змін до наказів про звільнення зі служби в поліції з метою зазначення інших підстав звільнення, у тому числі і через наявність на момент звільнення захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, встановленого військово-лікарською комісією після звільнення.
Організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017року № 285 (далі Положення № 285).
Відповідно до абз. 9 п. 5 Розділу І Положення № 285 постанови щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби.
Згідно із п.п. 1-3 Розділу ІІ Положення № 285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК. Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС, медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання" МВС в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО). ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.
До функцій штатних ВЛК належить, зокрема: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; 2) розгляд звернень, заяв і скарг кандидатів до служби у поліції, поліцейських, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх військовослужбовців з питань лікарської і військово-лікарської експертизи; 3) перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; 4) затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК (п. 16 Розділу ІІ Положення № 285).
Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ (п. 1 Розділу ІІІ Положення № 285).
У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ВЛК, у тому числі надається інформація щодо осіб, що звільняються зі служби, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, термін проходження служби в поліції; щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх поліцейських зазначається, коли і з якої причини зазначені особи були звільнені зі служби, та надаються відомості про проходження ними ВЛК у минулому (п. 2 Розділу ІІІ Положення № 285).
Згідно з п. 13 Розділу VI Положення № 285 колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного звязку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.
Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу (п. 14 Розділу VI Положення № 285).
За результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) (п. 1 Розділу VIІ Положення № 285).
Визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв`язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02. 2001 року № 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням (п. 18 Розділу VIІ Положення № 285).
Пунктом 11 Розділу ІХ Положення № 285 визначено, що свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання поліцейських, військовослужбовців, здобувачів вищої освіти навчальних закладів МВС, адюнктів непридатними до служби. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.
Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно (п. 15 Розділу ІХ Положення № 285).
Таким чином, із наведених вище приписів Положення № 285 слідує, що проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, тобто обстеження стану здоров`я поліцейських, здійснюється як за ініціативою самого поліцейського, так і за направленням підрозділу кадрового забезпечення з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я як на час проходження служби, так і на час звільнення. У свою чергу колишній поліцейський може ініціювати питання щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, травм.
Однак суд звертає увагу на те, що колишні поліцейські у разі ініціювання питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань надають ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби. За результатами огляду ВЛК приймає постанову про визначення причинного зв`язку захворювань. Така постанова приймається, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз.
З огляду на зазначене, суд вважає, що норми спеціального законодавства, що регулюють правовідносини пов`язані з проходженням служби в лавах поліції не передбачають можливості внесення змін в формулювання підстав звільнення, а Положенням № 285 передбачений порядок внесення змін до раніше прийнятих постанов ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання із проходженням служби, а не до наказів по особовому складу, якими поліцейських звільняють зі служби.
Як вже встановлено судом, 08.01.2020 року позивач подав на ім`я начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням.
Тобто, на момент винесення наказу від 08.01.2020 року №6 о/с існувала лише одна підстава для звільнення позивача за власним бажанням на підставі поданого позивачем рапорту від 08.01.2020.
Звільнення поліцейського зі служби за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII можливе лише за наявності рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Постановою Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 08.05.2020 №18 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , визнано непридатним до служби в поліції. Таким чином, сама по собі постанова №18 від 08.05.2020 року, видана відносно колишнього співробітника позивача, не може бути підставою для внесення змін до наказу про звільнення позивача.
При цьому рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинне передувати звільненню.
Після звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу від 08.01.2020 року зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України № 580-УІІІ, між сторонами були припинені трудові та службові відносини, у зв`язку із чим відповідач втратив повноваження на зміну наказу про звільнення позивача.
Крім того, встановлення захворювання, пов`язаного із проходженням служби, відбулось після звільнення позивача за власним бажанням.
Тому, враховуючи що позивачем самостійно подано рапорт із зазначенням причини звільнення зі служби за власним бажанням у зв`язку з тим, що знайшов більш оплачувану роботу, відповідачем прав позивача не порушено, оскільки Законом України «Про Національну поліцію» чітко передбачений перелік підстав для звільнення з органів поліції.
Вказаного висновку також дійшов Верховний Суд України у постанові від 31.08.2020 року по справі №540/324/19, яка в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України повинна бути врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі
На підставі викладеного, суд не погоджується з доводами позивача про існування підстав для внесення змін до наказу про звільнення від 08.01.2020 року №6 о/с, оскільки встановлення захворювання, пов`язаного із проходженням служби, відбулось після звільнення позивача за власним бажанням.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 15 березня 2021 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна
