Справа № 428/5171/19

Провадження № 2/428/484/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, в якій зазначила про таке.

30.09.2014 між нею та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк») був укладений кредитний договір № 500961152. Крім цього, позивачем були підписані всі додатки до зазначеного договору, а саме: договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 500961152, додаток № 1 до кредитного договору, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та процентної ставки. За усною домовленістю між працівником банку та позивачем остання отримає споживчий кредит у розмірі 10000 грн. Оспорюваний кредитний договір був викладений в письмовій формі з друкуванням тексту розміром 6 друкувальних пунктів, тому це унеможливило позивача прочитати текст договору та перевірити всі істотні умови цього договору одразу після підписання в банку. Прочитавши кредитний договір вдома, позивач з`ясувала, що сума кредиту була вказана не 10000 грн. як вона просила і як вони домовилися з працівником банку, а значно більшою у розмірі 37608, 32 грн. В договорі також було зазначено, що банк перераховує кошти шляхом безготівкового перерахування, однак по теперішній час ніяких коштів позивач не отримала, крім того вона навіть не отримувала банківську картку ПАТ «Альфа-Банк», на яку могли б бути перераховані зазначені кошти.

Позивач вважає, що кредитний договір фактично не було укладено, сторони не домовилися про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що, в свою чергу, є підставою для визнання такого договору недійсним. Укладання кредитного договору № 500961152 на умовах і в розмірі зазначеному в ньому суперечили її волевиявленню. Зазначає, що у неї відсутні відомості, що грошові кошти в сумі 37 608, 32 грн. їй перераховувались, а отже договір не є укладеним. Отже, зазначеними діями відповідач ввів позивача в оману щодо реальної суми кредиту, вказавши в договорі неправдиву суму кредиту, що в свою чергу впливає на відсоткову ставку та на кінцеву загальну суму кредиту.

У поданій позовній заяві позивач просить: визнати кредитний договір № 500961152 від 30.09.2014 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» недійсним.

На виконання ухвали суду від 07.05.2019 представником відповідача Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» Дегтярьовим Є.В. було подано відзив на позов, в якому зазначено, що 30.09.2014 між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 50961152, відповідно до п. 2.4 якого кредит надавався позичальнику шляхом безготівкового перерахування для погашення заборгованості в сумі 37 608, 32 грн. по кредитному договору № 500457695 від 11.02.2014, на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Альфа Банк». Кредит надавався на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності зі сплатою 15,99 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості на умовах визначених Договором до 01.10.2019. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору в 2015 році банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, позовні вимоги якого були задоволені. Рішення суду на сьогодні набрало законної сили та не скасоване. Представник відповідача вважає, що відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Крім цього, позивач стверджує, що не була обізнана про істотні умови кредиту та не отримувала інформації, передбаченої умовами чинного законодавства. Але жодного підтвердження своїх слів не надає. В самому кредитному договорі (п. 5) чітко вказано, що позичальник обізнаний та отримав від банку всю необхідну та передбачену законодавством (вище перелічену) інформацію. З огляду на зазначене можна дійти висновку, що позивач абсолютно свідомо укладала цей оспорюваний кредитний договір на певних умовах та на чітко визначені цілі. У зв`язку з цим представник відповідача АТ «Альфа-Банк» просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

30.07.2019 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові заперечення на відзив, в яких вона знову зазначає, що надані представником відповідача копії документів мають нечитабельний шрифт тексту та нічого неможливо розібрати. Представником АТ «Альфа-Банк» не доведений факт передачі у користування позивачу грошових коштів і що позивач їх реально отримала. Крім того, на підтвердження зазначеного факту представник банку не надав суду жодного доказу: заяву на переказ грошових коштів ОСОБА_1 , прибутково-видатковий ордер, заяву на видачу грошових коштів ОСОБА_1 , видатково-касовий ордер, рахунки на оплату платежів.

Ухвалою суду від 03.03.2020 замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним первісного відповідача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Ухвалою суду від 03.03.2020 залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Іжаковський О.В. в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву з проханням розглянути справу без участі представника відповідача та позовні вимоги не визнав.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариство «Альфа-банк» Дегтярьов Є.В. в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву з проханням розглянути справу без участі представника третьої особи, заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з копією кредитного договору № 50096152 від 30.09.2014 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 37 608, 32 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15, 99 % річних. Датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії є 01.10.2019. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк» суми грошових коштів в розмірі 37 608, 32 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором № 500457695 від 11.02.2014.

Відповідно до умов Договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Згідно з пунктом 2.6 кредитного договору № 500961152 від 30.09.2014 порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором: платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за цим договором здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього договору та його невід`ємною частиною, який також був підписаний ОСОБА_1 власноручно.

Як вбачається з копії анкети-заяви на отримання кредиту по продукту «Рефінансування споживчих та готівкових кредитів» (Інформація, яка надається до укладення договору про споживчий кредит) від 30.09.2014, яку власноручно підписала позивач ОСОБА_1 , остання письмово підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що надані виходячи із обраних Позивачем умов кредитування. Підтвердила отримання Позивачем всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб Позивача та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для Позивача, в тому числі, в разі не виконання зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, у пункті 5 кредитного договору № 500961152 від 30.09.2014 дублюється та міститься вся інформація як про суму кредиту, так і про письмове підтвердження ОСОБА_1 щодо отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

Тобто позичальник під час укладення Договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі, з Графіком щомісячних платежів за кредитним договором, договором про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору, тому відповідачем була надана інформація позивачу, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування».

13.11.2015 заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа- Банк» було стягнуто заборгованість - 44318,72 грн., а саме: за кредитом - 37608,32 грн.; по відсотках - 3388,62 грн.; по комісії - 1921,78 грн.; штраф - 1400,00 грн.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу того, що позивач вважає, що кредитний договір фактично не було укладено, сторони не домовилися про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить умови, які є несправедливими, що, на її думку, є підставою для визнання такого договору недійсним. Вказані правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України та нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Встановивши, що банк у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію, кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, тощо, ОСОБА_1 особистими підписами засвідчила, що вона погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Посилання позивача на те, що кредитний договір надруковано шостим розміром шрифту, як на підставу для визнання кредитного договору недійсним, є безпідставними, оскільки відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Тобто, вказана норма права забороняє друкувати інформацію щодо реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача шрифтом меншого розміру ніж основний текст. Проте, у даному випадку, весь кредитний договір надруковано однаковим розміром шрифту.

При цьому, даних про те, що, підписуючи спірний кредитний договір, позивач ОСОБА_1 вимагала від банку викласти його більшим шрифтом і їй було відмовлено у такій вимозі, нею надано не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі № 583/3343/19.

Щодо посилання позивача на несправедливі умови договору, то Верховний Суд України у своїй постанові від 08.06.2016 (справа № 6-330цс16) зазначив, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. Несправедливими за частиною третьою статті 18 Закону № 1023-ХІІ є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи в разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4).

Виходячи з цього суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що зміст договору є зрозумілим до прочитання і не може розцінюватися як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.

Крім того суд зазначає, що позивач не була позбавлена можливості відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк вона від договору не відмовлялася, жодних заперечень щодо його змісту не висловлювала, що свідчить про її згоду з умовами укладеного договору.

Щодо посилання позивача на те, що по теперішній час ніяких коштів вона не отримала та не отримувала банківську картку ПАТ «Альфа-Банк», на яку могли б бути перераховані зазначені кошти, суд зазначає про таке.

З кредитного договору № 50096152 від 30.09.2014 вбачається, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк» суми грошових коштів в розмірі 37 608, 32 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором № 500457695 від 11.02.2014.

Отже, вказаний кредит надавався позивачу не на будь-які споживчі цілі або потреби, а мав цільовий характер його використання, а саме: для погашення заборгованості за іншим кредитним договором, а тому позивач не повинна була отримати ці кредитні кошти на пластикову картку, яка була у її розпорядженні, або отримати їх у готівковій формі для витрачання на власні потреби.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що під час укладення кредитного договору позивач отримав повну, доступну та вичерпну інформацію щодо умов надання кредиту за договором, прийняв умови кредитного договору і погодився з ними, а тому, у даному випадку, на думку суду, відсутні підстави вважати, що кредитний договір, укладений між сторонами, містить несправедливі умови для позивача, та що положення цього договору створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Крім цього, судом встановлено, що при укладенні кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, і вони досягли згоди щодо істотних умов даного договору, що підтверджено власноручними підписами та печаткою сторін, правочин вчинений у формі, встановленій законом, був спрямований на отримання кредиту та на його погашення, згідно з умовами даного договору.

Таким чином, враховуючи, що сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, суд вважає, що принцип рівності сторін в договорі відповідачем не порушено, а тому умови договору є обов`язковими для виконання сторонами договору, які його уклали.

За таких обставин суд вважає, що позов заявлено не обґрунтовано, обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, буд. 5-б, код ЄДРПОУ 36799749;

- третя особа: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4-б, код ЄДРПОУ 23494714.

Суддя І. С. Посохов