Ухвала
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 428/5171/19
провадження № 61-14746ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 лютого 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір від 30 вересня 2014 року № 500961152 укладений між нею та ПАТ «Альфа-Банк».
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 як споживача банківських послуг введено в оману щодо обставин за кредитним договором та істотних його умов, які між нею та банком не погоджувалися, у позивача не було волевиявлення на укладення з банком цього кредитного договору на суму 37 608,31 гривень, з його змістом остання не ознайомлювалась в установі банку під час укладення, оскільки його текст був розпечатаний шостим шрифтом, а звернувшись до банку на другий день з питання ціни договору, тобто після підписання кредитного договору на отримання коштів № 500961152, договору про внесення змін та доповнень №1, додатку №1, графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та процентної ставки, позивача в усній формі повідомили, що вказана суму кредиту є формальною, і кошти вона отримає у бажаному розмірі у сумі 10 000,00 гривень. Зазначено, що станом на час звернення до суду з даним позовом позивач не отримувала від банку кредитних коштів ані в розмірі 37 608, 32 гривень ані 10 000,00 гривень. Кредитний договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено
Постановою Луганського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
30 серпня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, тобто справа № 428/5171/19 стосується захисту прав споживачів і є малозначною в силу вимог закону.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 лютого 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат
