Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/279/20
Провадження № 2/382/65/21
РІШЕННЯ
Іменем України
(Заочне)
16 лютого 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
при секретарі Твердохліб Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справув порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лісового Анатолія Володимировича до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовував наступним. ОСОБА_1 в період з 11.05.2018 року по 14.03.2019 року працював у філії «Яготинське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що підтверджується відповідними записами в трудовій книзі. Відповідач має заборгованість по заробітній платі перед позивачем. Для з`ясування суми заборгованості на адресу відповідача були направлені запити адвоката на які були отримані відповіді без зазначення сум заборгованості та інформації про середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Кодексом законів про працю України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року. Згідно із ст. 116 КЗпАП України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Враховуючи викладене, позивач просив, стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 15.03.2019 року з урахуванням податків та зборів.
Представник позивача в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 11.05.2018 року прийнятий на роботу у філію «Яготинське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посаду в.о. начальника філії, а 14.03.2019 року звільнений з роботи згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 4-5, 6, 7-10, 49). З Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 50-51) вбачається, що проводили відрахувааня із заробітної плати позивача на страхові внески в поріод роботи позивача на даному підприємстві.
Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата, це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 166 цього Кодексу.
Положеннями ст. 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата, це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа Суханов та Ільченко проти України заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа Ганс-Адам II проти Німеччини, заява № 9 42527/98 тощо) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання/правомірне очікування (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Стаття 116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної платні без обмеження будь-яким строком.
Ураховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідачем при здійсненні своєї діяльності було порушено чинні норми трудового законодавства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку з 15.03.2019 року з утриманням податків та зборів.
Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, в сумі 908 грн..
Керуючись ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати № 100, від 08.12.1995 року, ст. ст. 280-283, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 43 Конституції України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лісового Анатолія Володимировича до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати, задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку з 15.03.2019 року з утриманням податків та зборів.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління"Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 04 березня 2021 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кисіль О.А.
