Справа № 635/30/21
Провадження №3/635/159/2021
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року селище Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області О.М. Пілюгіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який одружений, виховує двох дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
судом встановлено, що ОСОБА_1 22 грудня 2020 року о 12:45 на 472 км траси М-03 керував транспортним засобом Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,з ознакамиалкогольного сп`яніння,а саметремтіння пальціврук,запах алкоголюз порожнинирота,в присутностідвох свідківвідмовився відпроходження оглядуна станалкогольного сп`янінняу встановленомузаконом порядку.
24 лютого 2021 року в судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечував та пояснив, що 22 грудня 2020 року був тверезий, спиртні напої не вживав; у зв`язку з хворобою підшлункової залози у нього доволі часто є запах ацетону, тому він відмовився дихати у трубку працівників поліції. Крім того, вказав, що зупинили його безпідставно і взагалі він не має довіри до співробітників поліції.
02 березня 2021 року ОСОБА_1 подав письмові заперечення, де вказав, що з протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден, оскільки 22 грудня 2020 року був тверезий, спиртні напої не вживав; у зв`язку з хворобою підшлункової залози у нього доволі часто є запах ацетону, тому він відмовився дихати у трубку працівників поліції. Достеменних відомостей, про те що він керував транспортним засобом, або був зупинений працівниками поліції під час керування, матеріали справи не містять. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення свідки події відсутні, документи на право керування не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування не видавався, даних про відсторонення водія від керування автомобілем, тимчасового затримання транспортного засобу або доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку не має. Відеозапис з фіксацією події від 22 грудня 2020 року не містить чітких відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, не дає можливості, поза розумним сумнівом, встановити чи керував останній автомобілем, чи дотриманий працівниками поліції встановлений порядок проведення огляду, а саме як вбачається з запису на першу пропозицію працівника поліції пройти тест на стан сп`яніння у лікарні ОСОБА_1 надав згоду, сам запис не є безперервним та містить окремі фрагменти відділені в часі, тому не можливо прослідкувати послідовність події; на записі зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження освідування на стан сп`яніння в медичному закладі, проте дотримання процедури направлення для проходження освідування на відеозаписі відсутня. Отже, якщо із відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення вбачається, що він не є безперервним, тобто переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом. На думку ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення у вказаній справі та доданий до нього відеозапис, не можуть слугувати належним та допустимим доказом вчинення ним адміністративного правопорушення. На підставі викладеного провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 необхідно закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
02 березня 2021 року у судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Писаренко Є.В., який діє на підставі ордеру серії ДН № 100863 від 25 лютого 2021 року підтримав позицію свого довірителя.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , надані ним в судовому засіданні, прояснення його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП підтверджується:даними протоколупро адміністративнеправопорушення серіїДПР18 №127805від 22грудня 2020року;даними рапортуполіцейського 1взводу 6роти 2батальйону УППв Харківськійобласті ЗалогінаД.,даними направленняна оглядводія транспортногозасобу зметою виявленнястану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціївід 22грудня 2020року;письмовими поясненнямисвідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , наявнимив матеріалахсправи,про те,що 22грудня 2020року приблизноо 12:50у їхприсутності ОСОБА_1 відмовився відпроходження оглядуна станалкогольного сп`янінняу встановленомузаконом порядку,а саме за допомогою приладу Драгер алкотест та від проходження медичного освідування в медичному закладі.
Також всудовому засіданнідосліджено відеозаписдо протоколупро адміністративнеправопорушення серіїДПР18№ 127805від 22грудня 2020року заданими якоговстановлено,що ОСОБА_1 в присутностідвох свідків,на пропозиціюінспектора поліції,відмовився пройтиогляд настан алкогольногосп`яніння увстановленому законом порядку, потім вагався з рішенням щодо такого огляду, але потім підтвердив свою відмову від продуттяалкотестера Драгерна місцізупинки транспортногозасобу тавід проходженнямедичного освідуванняв медичномузакладі КНПХОР «ОНД»за адресою: місто Харків, вулиця Шевченко, 26.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 щодо його невинуватості, оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та відмова пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп`яніння, і пояснення про стан здоров`я, відсутності ознак алкогольного сп`яніння не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності. Інші обставини на які посилається ОСОБА_1 у письмових поясненнях, зокрема: відсутність доказів, що він керував автомобілем, що поліцейські не вилучили водійське посвідчення, суд розцінює критично і не приймає до уваги, оскільки у своїх поясненнях у судовому засіданні 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 вказував, що поліцейські його зупинили безпідставно, а посвідчення не було вилучено, оскільки ОСОБА_1 його не надав поліцейським і у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Зауваження щодо якості запису, також не спростовують ту обставину, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.
Інші докази надані ОСОБА_1 : свідоцтва про народження дітей, дані про стан здоров`я дружини, медична довідка про стан здоров`я ОСОБА_1 , відповідно до ст. 33 КУпАП, не мають значення для вирішення справи про адміністративне правопорушення, тому суд їх до уваги не приймає.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та визначено особливості початку досудового розслідування у формі дізнання. Закон набув чинності 01 липня 2020 року.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу І Закону № 2617-VIII статтю 130 КУпАП викладено у новій редакції. Одночасно, підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1 внесено зміни до Кримінального кодексу України та введено новий склад кримінального проступку у статті 286-1 КК України у такій редакції: "Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", об`єктивна сторона якого включає відповідальність як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само: передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,; вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного огляду. У частині другій цієї статті передбачена відповідальність за повторне вчинення проступку.
Законом України від 17 червня 2020 року №720-ІХ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (на підставі статті 8 Конституції України набув чинності в порядку частини 5 статті 94 Конституції України з дня опублікування в офіційному друкованому виданні Верховної Рада України «Голос України» - 03.07.2020 року) виключені норми Закону № 2617-VIII а саме: підпункт 4 пункту 1 Розділу І, яким положення статті 130 КУпАП викладено у новій редакції та підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1, яким введено в дію положення статті 286-1 КК України.
Згідно з частиною 5 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 720-ІХ до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки Законом № 720-ІХ такі зміни виключені, суд керується положеннями статті 8 КУпАП. Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Тобто, до набрання чинності Закону № 2617-VIII (до 01.07.2020 року), КУпАП передбачав у статті 130 адміністративну відповідальність за керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: з 01 липня 2020 року і до 03 липня 2020 року такі діянні криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 286-1; а з 04 липня 2020 року такі діяння знову віднесенні до статті 130 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив дії, які охоплюються складом адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП після 03 липня 2020 року, а саме 22 грудня 2020 року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, а зміни, введені підпунктом 4 пункту 1 Розділу І (яким положення статті 130 КУпАП викладено у новій редакції) та підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1 (яким введено в дію положення статті 286-1 КК України) Закону № 2617-VIII виключені Законом № 720-ІХ, тобто положення статті 130 КУпАП на момент розгляду справи діє в редакції Закону від 07 липня 2016 року за №1446-VIII, має бути застосований закон, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і підлягає відповідальності.
На день і час розгляду справи у відношенні ОСОБА_1 набрав чинностіі дієзакон якийпосилює відповідальністьостаннього тавстановлює кримінальнувідповідальність завідмову особи,яка керуєтранспортним засобом,від проходженнявідповідно довстановленого порядкумедичного оглядуна станалкогольного сп`яніння,тому судвирішуючи питанняпро обраннявиду стягнення,застосовує закон,що діяв22грудня 2020року тобтопід часі замісцем вчиненняправопорушення інакладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, оскільки закони, які посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
При вирішенні справи судом відмовлено за недоведеністю вимог в задоволенні усного клопотання захисника про виклик в судове засідання та допит в якості свідків співробітників поліції, що складали протокол та свідків, оскільки посилання «для повноти судового слідства» без зазначення конкретних обставин, для суду не є переконливим.
Згідно з п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі прийняття судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з осіб визнаних винними у вчиненні адміністративного правопорушення, на користь держави стягується сума судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2021 року становить суму в розмірі 454,00 гривень.
Сума судового збору на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ч.1 ст. 130, п.4 ч.1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 283-285 КУпАП, п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд через Харківський районний суд Харківської області, протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М. Пілюгіна
