ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 635/30/21 Номер провадження 33/814/221/23Головуючий у 1-й інстанції Пілюгіна О.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Писаренка Є.В. на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 02 березня 2021 року ,
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, виховує двох дітей ОСОБА_2 2003 року народження та ОСОБА_3 2012 року народження, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 22 грудня 2020 року о 12:45 на 472 км траси М-03 керував транспортним засобом Ford Transit Connect, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння,а саме тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 та його адвокат Писаренко Є.В. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову судді, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Одночасно просять відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянти посилаються на те, що 22 грудня 2022 року ОСОБА_1 був тверезий, спиртні напої не вживав, у зв`язку з хворобою підшлункової залози відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Факт хвороби підтверджується копією УЗД від 04.01.2021 року.
Вказують, що достеменних відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.
Посилаються на відсутність свідків події при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, документи на право керування не вилучались, а тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, даних про відсторонення водія від керування автомобілем немає у матеріалах справи.
Відеозапис з нагрудної камери працівників поліції не є безперервним, переривається, а тому є неналежним та недопустимим доказом.
Суд розглянув справу поверхнево, не допитавши свідків у судовому засіданні.
ОСОБА_1 та його адвокат Писаренко Є.В., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, надавши на адресу апеляційного суду клопотання про проведення апеляційного розгляду справи за їх відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №127805 від 22 грудня 2020 року , даними рапорту поліцейського 1 взводу 6роти 2 батальйону УПП в Харківській області Залогіна Д., даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 грудня 2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наявними в матеріалах справи, про те, що 22 грудня 2020 року приблизно о 12:50 у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме за допомогою приладу Драгер алкотест та від проходження медичного освідування в медичному закладі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він містить підпис правопорушника про те, що ОСОБА_1 ознайомлений з правами та обов`язками. Будь - яких зауважень ОСОБА_1 не заявляв.
Апеляційний судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого інспектор поліції пропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці, так і в медичному закладі, від якого останній в присутності двох свідків відмовився.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання апелянтів щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та відмова пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп`яніння, і пояснення про стан здоров`я, відсутності ознак алкогольного сп`яніння не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд розцінює доводи ОСОБА_1 про його невинуватість, як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Твердження апелянта про те, що при складанні протоколу були відсутні свідки є безпідставними та спростовуються самим протоколом ДПР18 №127805 від 22 грудня 2020, в якому зазначені свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , і наявні їх підписи, також в матеріалах справи містяться письмові пояснення вказаних свідків. Крім того, на відеозаписі, який переглянутий апеляційним судом, зафіксовані свідки, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження запропонованого огляду на стан сп`яніння.
Апеляційним судом не встановлено жодних об`єктивних обставин, які б свідчили про відсутність свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а тому посилання апелянта на їх відсутність є необґрунтованими та нічим не підтверджені.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, що поліцейські не вилучили водійське посвідчення, суд розцінює критично і не приймає до уваги, оскільки сам ОСОБА_1 у своїх поясненнях у суді першої інстанції вказував, що поліцейські його зупинили безпідставно, а посвідчення не було вилучено, оскільки ОСОБА_1 його не надав поліцейським і у відношенні останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посилання апелянтів на наявність на його утриманні двох дітей, стан здоров`я дружини, відсутність працевлаштування ОСОБА_1 , відповідно до ст. 33 КУпАП, не мають значення для вирішення справи про адміністративне правопорушення, тому суд їх до уваги не приймає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує, що відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Твердження ОСОБА_1 та його захисника про переривання відеофайла не свідчить про недостовірність самого запису, оскільки поділ відеозапису на декілька частин не спотворює його.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Посилання апелянта на відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій особі, не спростовує висновків суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду судом першої інстанції, вважаю безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують.
Постанова судді районного суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
Керуючись ст.293, 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Писаренка Є.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 02 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко
