ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 березня 2021 року
м. Харків
справа №645/2530/20
провадження №22-ц/818/470/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доУправління виконавчоїдирекції Фондусоціального страхуванняУкраїни вХарківській областіпро визнаннянеправомірним наказу№18-кдвід 30.01.2020року пропритягнення додисціплінарної відповідальності за апеляційною скаргою Управління виконавчоїдирекції Фондусоціального страхуванняУкраїни вХарківській областіна рішенняФрунзенського районногосуду м.Харкова від03серпня 2020 року, постановлене під головуванням судді Алтухової О.Ю., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 07 серпня 2020 року), -
в с т а н о в и в:
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання неправомірним наказу №18-кд від 30.01.2020 року про притягнення до дисціплінарної відповідальності.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області №18-кд від 30.01.2020 року про притягнення до дисціплінарної відповідальності заступника начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області Назаренко Олену Миколаївну.
В апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області вказує, що при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідачем були враховані усі вимоги КЗпП України, а саме: отримані письмові пояснення від працівника, враховано попередню роботу, обставини, за яких вчинено проступок, а також враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду. Відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування наказу про притягнення до дисціплінарної відповідальності заступника начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області Назаренко Олену Миколаївну.
Представник ОСОБА_1 адвокат Голован Ярослав Ігорович надав відзив на апеляційну скаргу, просив залишити без змін рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2020 року, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належних доказів невиконання ОСОБА_1 відповідних протокольних доручень матеріали справи не містять, тому відсутні були підстави для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 01 листопада 2017 року ОСОБА_1 була призначена на посаду заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (а.с.147 т.1).
Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України листом від 29 листопада 2019 року №1430-02-7 було поставлено завдання здійснити заходи щодо виявлення об`єктивних причин виникнення професійних захворювань на підприємствах Харківської області та запобігання випадків встановлення професійних захворювань працівникам, у яких за результатами періодичних медичних оглядів протягом останніх 2-3 років патології не було виявлено.
24 грудня 2019 року в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області проведено нараду з начальниками відділів та керівним складом управління. За результатами наради, зокрема, ОСОБА_1 були надані протокольні доручення (протокол №19 від 24.12.2019 року), а саме:
-на підставі детального аналізу встановити причини і умови зросту профзахворювань на ДП «Електроважмаш» (термін виконання 03.01.2020 року);
-підготувати матеріали на нараду щодо виявлення підприємств, в яких зросли показники профзахворювань в порівнянні 2017-2019 років (термін виконання 03.01.2020 року);
30 січня 2020 року завідувач сектору організації роботи та документообігу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області Зеєнко І.І. подав в.о. начальника управління Буланому О.А. службову записку про те, що станом на 30.01.2020 року під час проведення моніторингу виконання рішень керівництва управління матеріали про виконання протокольних доручень за п.п. 2.1, 2.2. протоколу № 19 від 24.12.2019 року до сектору організації роботи та документообігу не надходили (а.с. 102 т.1).
31 січня 2020 року на підставі наказу №18-кд від 31.01.2020 року в.о. начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області за невиконання протокольних доручень ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану (а.с.86 т.1).
З вказаного наказу вбачається, що виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України листом від 29.11.2019 року №1430-02-7 було поставлено завдання здійснити заходи щодо виявлення об`єктивних причин виникнення професійних захворювань на підприємствах Харківської області та запобігання випадків встановлення професійних захворювань працівниками, у яких за результатами періодичних медичних оглядів протягом останніх 2-3 років патології не було виявлено. З цією метою 24 грудня 2019 року на нараді з начальниками відділів та керівним складом управління під час розгляду питань «Різне» начальник управління ОСОБА_2 звернув увагу на різке, а саме: на 100% зростання профзахворювань на ДП «Електровантажмаш» за 2019 рік. За результатами наради були надані протокольні доручення заступнику начальника управління Назаренко О.М.: п.2.1., п.2.2 «На підставі детального аналізу встановити причини та умови зросту профзахворювань на ДП «Еектровантажмаш», з терміном виконання 03.01.2020 року. Підготувати матеріали по підприємствам, в яких зросли показники профзахворювань в порівнянні 2017-2019 рр. з метою проведення наради з фахівцями відповідних підприємств для вжиття ефективних заходів щодо їх попередження». У наслідок недбалого ставлення до своїх функціональних обов`язків заступником начальника управління ОСОБА_1 до 30.01.2020 року протокольні доручення виконані не були, а вказівку керівництва про надання письмових пояснень, проігноровано. Відповідно до ст.ст. 147-149 КЗпП України, в порушення вимог наказу управління від 01.04.2019 року № 23-кз «Про розподіл функціональних обов`язків», та за неналежне виконання службових обов`язків, яке виявилось у вчиненні протиправної винної бездіяльності, порушенні термінів виконання протокольних доручень «Протоколу № 19 наради з начальниками відділів та керівним складом управління від 12.12.2019 року» заступнику начальника управління ОСОБА_1 оголошено догану.
Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що Наказ №18-кд від 31.01.2020 року «Про притягнення її до дисциплінарної відповідальності» є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки вважає, що вона належним чином виконує свої професійні обов`язки. На виконання протокольних доручень від 24.12.2019 року вона 03.01.2020 року повідомила завідувача сектору організаційної роботи та документообігу Зеєнко І.І. про виконання цього доручення та надала відповідні документи начальнику управління Буланому О.А. з метою узгодження питань та дати проведення наради. Позивачка вважає, що безпідставно їй оголошено догану.
Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.
Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Таким чином, в силу ст. ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.
Разом з тим поряд з дисциплінарним стягненням до порушника трудової дисципліни можуть бути застосовані інші заходи правового впливу, наприклад, повне або часткове позбавлення премії чи винагороди за результатами роботи за рік. Якщо невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків продовжувалось, не дивлячись на накладення дисциплінарного стягнення, допускається застосування до нього нового дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення.
Відповідно до ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Під час розгляду справи, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
З матеріалів справи убачається, що до функціональних обов`язків заступника начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області Назаренко О.М. входить:
-організація роботи з питань профілактики виробничого травматизму, розслідувань нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
-забезпечення проведення нарад з керівництвом відділень управління Фонду;
-участь у наданні практичної допомоги та вивченні стану поточної роботи відділень Фонду разом з працівниками структурних підрозділів, діяльність яких координує;
-спрямування роботи по веденню реєстру страхувальників Фонду соціального страхування України;
-спрямування роботи по веденню реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які у разі смерті потерпілого мають право на одержання щомісячних страхових виплат;
-розгляд, віза та підпис документів структурних підрозділів діяльність яких координує;
-дає доручення керівникам структурних підрозділів, діяльність яких контролює, а у разі потреби може залучити керівників інших структурних підрозділів у якості співвиконавців;
-здійснює особистий прийом громадян, спрямовує і дає доручення працівникам по роботі зі зверненнями громадян з питань, що належить до компетенції Фонду і дирекції;
-спрямовує та контролює діяльність відділу профілактики страхових випадків;
-забезпечує виконання інших повноважень, визначених Положенням про управління (а.с.154-156 т.1).
29 листопада 2019 року виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України було поставлено завдання здійснити заходи щодо виявлення об`єктивних причин виникнення професійних захворювань на підприємствах Харківської області та запобігання випадків встановлення професійних захворювань працівникам, у яких за результатами періодичних медичних оглядів протягом останніх 2-3 років патології не було виявлено.
24 грудня 2019 року в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області проведено нараду з начальниками відділів та керівним складом управління. За результатами наради, зокрема, ОСОБА_1 були надані протокольні доручення (протокол №19 від 24.12.2019 року), а саме:
- на підставі детального аналізу встановити причини і умови зросту профзахворювань на ДП «Електроважмаш» (термін виконання 03.01.2020 року);
- підготувати матеріали на нараду щодо виявлення підприємств, в яких зросли показники профзахворювань в порівнянні 2017-2019 років (термін виконання 03.01.2020 року);
30 січня 2020 року завідувач сектору організації роботи та документообігу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області Зеєнко І.І. подав в.о. начальника управління Буланому О.А. службову записку про те, що станом на 30.01.2020 року під час проведення моніторингу виконання рішень керівництва управління матеріали про виконання протокольних доручень за п.п. 2.1, 2.2. протоколу № 19 від 24.12.2019 року до сектору організації роботи та документообігу не надходили (а.с. 102 т.1).
Натомість 31 січня 2020 року заступником начальника управління ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника управління Буланого О.А. надано письмові пояснення щодо виконання протокольного доручення № 19 від 24.12.2019 року. У поясненнях зазначено, що 03.01.2020 року позивачем особисто ОСОБА_2 були надані такі документи:
1) детальна інформація про кількість складених актів за формою П-4 ДП «Завод» Електроважмаш» за 2015-2019 рік;
2) розподіл професійних захворювань на підприємствах м.Харкова за 2015-2019 роки;
3) порівняльний розподіл професійних захворювань на підприємствах м.Харкова 2018-2019 роки;
4) проект порядку денного наради начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області тощо.
Підготовку документів було проведено відділом профілактики страхових випадків. Також у поясненнях зазначено, що 03.01.2020 року ОСОБА_1 повідомила завідувача сектору організації роботи та документообігу ОСОБА_3 про виконання цього доручення та надання вищевказаних документів в.о. начальника управління ОСОБА_2 , з метою узгодження питань та дати проведення наради. В зв`язку з викладеним, повторно надано пакет документів та висловлене прохання узгодити дату проведення наради (а.с. 87 т.1).
У своїй резолюції на вказаних поясненнях в.о. начальника управління ОСОБА_2 зазначив, що матеріали до нього надійшли 31.01.2020 року о 13.00 год. До цього часу ніяких матеріалів по зазначеному питанню не надходило і зареєстровано не було (а.с. 87 т.1).
31 січня 2020 року на підставі наказу №18-кд від 31.01.2020 року в.о. начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану (а.с.86 т.1).
Разом зтим матеріалисправи немістять належнихдоказів того, щопозивачем невиконувалися вимогипротокольних дорученьза п.п.2.1,2.2.протоколу №19від 24.12.2019року.
Допитаний у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 не заперечував обставин, на які вказує позивачка, а саме: у встановлений протокольним дорученням строк 03.01.2020 року, ОСОБА_1 з`явилась до його робочого кабінету та надала відповідні документи.
Проте ОСОБА_2 вважав, що у вказаних документах недостатньо інформації, зробив зауваження та запропонував внести виправлення.
Свідок ОСОБА_3 завідуючий сектору організації роботи та документообігу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області підтвердила, що ОСОБА_1 03.01.2020 року заходила до начальника управління ОСОБА_2 . Після чого повідомила свідка, що доповіла керівництву. Проте про що доповіла, не уточнювала.
Зазначені показання свідків підтверджують доводи позивачки про вчинення нею дій по виконанню доручення.
Колегія суддів звертає увагу, що протокольним дорученням не було встановлено конкретних вимог щодо його виконання.
Доказів неналежного виконання позивачкою доручення, відповідачем суду не надано.
При цьому ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за невиконання протокольних доручень, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.
Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права (КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця).
Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.
У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту статті 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Належних та допустимих доказів винних дій ОСОБА_1 , які б могли бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, - матеріали справи не містять.
Обгрунтованим євисновок судупершої інстанціїпроте, що належних доказів невиконання ОСОБА_1 відповідних протокольних доручень матеріали справи не містять, тому відсутні були підстави для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова
