Справа № 761/2537/19
Провадження № 2/761/1271/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Буцан Р.О.,
за участі
представника відповідача Кустової Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. 29.07.2014 р. в офіційному друкованому органі - газеті «Голос України» № 142 (5892) було опубліковано оголошення про те, що постановою Правління Національного банку України № 433 від 22.07.2014 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «Західкомбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.07.2014 р. № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначення уповноваженої особи фонду. 15.07.2014 р. позивачу завдяки Фонду гарантування вкладів фізичних осію було повернуто грошові кошти за договором банківського вкладу в національній валюті №ДД-11074-01.980 від 29.09.2004 р., який неодноразового продовжувався без нарахування відповідних процентів. Позивач протягом 30 днів з дня опублікування повідомлення про відкликання ліцензії банку подала позов до ПАТ «Західінкомбанк» про стягнення процентів , 3% річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди. Отже, позивач пропустила становлений законом строк щодо звернення з вимогою про включення до черги кредиторів з поважних причин. 06.10.2014 р. Луцьким міськрайонним судом було прийнято рішення на користь позивача та стягнуто з банку суму відсотків банківського вкладу в розмірі 26 046 грн. 68 коп., три відсотки річних від простроченої суми боргу в розмірі 4 223 грн. 79 коп., 6 089 грн. 50 коп. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 36359 грн. 97 коп. Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 20.01.2015 р. рішення суду першої інстанції було змінено на стягнуто відсотки по банківському вкладу у розмірі 24 842 грн. 21 коп., 3% річних у сумі 4 0283 грн. 47 коп., 5 445 грн. 89 коп. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 34 316 грн. 57 коп. Рішення в касаційному порядку не оскаржувалось. Позивач зверталась до відповідача з заявою про включення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів та повернення коштів, згідно до рішення Апеляційного суду Волинської області, проте отримала роз`яснення Фонду про те, що уповноважена особа вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру. Отже, бездіяльність уповноваженої особи Фонду, яка не виконала вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо включення позивач до відповідного реєстру є протиправною. Уповноважена особа зобов`язана включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду гарантування вкладів , оскільки для цього наявні правові підстави. За таких обставин позивач просить суд визнати протиправно бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язати уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 суму відсотків за договором банківського вкладу в національній валюті № ДД-11074-01.980 від 29.09.2004 року в ПАТ «Західінкомбанк» у розмірі 24 842 грн. 21 коп., три відсотки річних від простроченої суми боргу в розмірі 4 0283 грн. 47 коп., 5 445 грн. 89 коп. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 34 316 грн. 57 коп.
Провадження у даній справі відкрито 21 червня 2019 р., відповідно до приписів ст. ст. 19,274 ЦК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Представником фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на позовну заяву де зазначено наступне. У даному спорі мають застосовуватись норми спеціального закону - Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими визначено порядок виплат відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. За положеннями ст. 26 Закону Фонд відшкодовує кошти у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою за 200 000 грн. Уповноваженою особою в межах її компетенції, було визначено розрахункову суму відшкодування коштів позивачу 49 513, на яку позивача було включено до Загального реєстру кредиторів та відповідно дана сума була виплачена. Протягом визначеного Законом строку вкладники можуть заявити уповноваженій особі банку свої кредиторські вимоги. Уповноважена особа складає реєстр акцептованих вимог (вносить зміни до нього) - і ці вимоги задовольняються за рахунок коштів, одержаних від ліквідації та реалізації майна банку. Черговість задоволення таких вимог визначена ст. 52 Закону. 30-денний строк встановлений Законом для заявлення кредиторами вимог є граничним та поновленню не підлягає. Разом з тим, позовна заява не містить доказів звернення відповідача з кредиторськими вимогами в межах зазначеного строку. Також не може бути задоволена і вимога про зобов`язані Фонд вчинити дії, оскільки вимоги ОСОБА_1 можуть бути задоволені тільки в межах визначеної законом черговості. Крім того, 03червня 2019 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис № 11981110037005236 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «Західінкомбанк» як юридичної особи, отже ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим. Таким чином припинено повноваження Фонду, як ліквідатора ПАТ «Західінкомбанк» з 03.05.2019 р. В зв`язку із завершенням ліквідації банку та припинення повноважень Фонду, внесення будь - яких змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів є неможливим, як не є можливим і задоволення вимог кредиторів.
У відповідь на відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачем ОСОБА_1 зазначено наступне. Позивач протягом 30 днів визначених Законом подала позов до ПАТ «Західінкомбанк» та неодноразово зверталась до відповідачів з проханням про включення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів та повернення коштів у розмірі, визначеному Апеляційним судом Волинської області.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» не скористався правом надати відзив на позовну заяву.
Також не надходили пояснення і від представника ПАТ «Західінкомбанк».
Позивач просила розглянути позов за її відсутністю та задовольнити заявлені вимоги.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши доводи представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, дослідивши надані докази та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 28.05.2014 р. № 316 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.05.2014 р. прийнято рішення № 38 про запровадження з 29.05.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Західінкомбанк».
Постановою Правління НБУ від 22.07.2014 року за № 433 «Про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Західінкомбанк» та ініційовано процедуру його ліквідації.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.07.2014 р. прийнято рішення № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк».
Зазначені обставини не оспорюються учасниками процесу.
На виконання положень ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що також не оспорюється учасниками процесу, позивачу було повернуто суму вкладу за договором банківського вкладу в національній валюті № ДД-11074-01.980 від 29.09.2004 р.
Також, і це не спростовується сторонами, 29 липня 2014 р. в офіційному друкованому виданні газеті «Голос України», на виконання положень ч.ч. 1,2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк».
Як свідчать матеріали справи, у серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ПАТ «Західінкомбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Яремчишина Ігоря Богдановича про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу в національній валюті № ДД-11074-01.980 від 29.09.2004 р. та відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2014 року позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 суму відсотків по банківському вкладу в розмірі 26 046,68 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 4 227,79 грн., 6089,50 грн. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 36 359,97 грн.
20.01.2015 року колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області частково задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Західінкомбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» Яремчишина Ігоря Богдановича.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2014 року в частині стягнення відсотків за банківським вкладом, три відсотки річних від простроченої суми боргу, інфляційних втрат та судового збору змінено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в користь ОСОБА_1 суму відсотків по банківському вкладу в розмірі 24 842 грн. 21 коп., три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 4028 грн. 47 коп., 5445 грн. 89 коп. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 34 316 грн. 57 коп.
При цьому судовими рішенням встановлено, що з ПАТ «Західінкомбанк» проценти, 3% річних та інфляційні підлягають стягненню за період з 12.09.2011 р. по 29.05.2014 р.
Як вбачається з відповідей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наданих на заяви ОСОБА_1 у 2015 р., відповідачем було відмовлено у включенні вимог позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Західінкомбанк», повідомлено що 30.10.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів, запропоновано звернутися до уповноваженої особи Фону на ліквідацію, яка у разі необхідності вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру.
Так, ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення її вимог до Реєстру акцептованих вимог, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому просить суд захистити її права шляхом зазначеним у позові.
В свою чергу представник Фонду зазначає, що встановлений спеціальним Законом строк для внесення вимог кредиторів до відповідного реєстру є пресічним і не може бути поновлений.
Як встановлено ч.ч. 1, 3, 8 ст. 49 Закону України «Про систему, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Так, беручи до уваги дату опублікування оголошення про ліквідацію банку - 29.07.2014 р. у виданні «Голос України» № 142 (5892) , заяви про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд приймав протягом 30 днів з дня опублікування відповідного оголошення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.05.2019 р. у справі № 757/3566/17-ц не погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо преклюзивності тридцятиденного строку на прийняття вимог кредиторів та зазначив, що у статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про це прямо не зазначено. Таке обмеження строку звернення направлене не на позбавлення права кредиторів банку, якими є у значній кількості фізичні особи, а на дисциплінування кредиторів у виконанні своїх обов`язків щодо прояву волевиявлення на отримання від банку, що ліквідується, виконання грошового зобов`язання.
Також колегією суддів зроблено наголос на правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 553/1642/15-ц (провадження № 14-207цс18) - обмеження надзвичайно коротким строком кредиторів у зверненні з вимогами про включення до реєстру акцептованих кредиторів з урахуванням процедури доведення до відома кредиторів про зміну правового статусу банку без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій кредитора банку, не є необхідним у правовій державі. Таке обмеження буде непропорційним і неправомірним обмеженням прав кредиторів та неправомірним втручанням у право на мирне володіння своїм майном, у здійснення майнових прав.
Вирішуючи спір по суті, суд має наголосити, що не може покласти в основу рішення доводи представника Фонду гарантування вкладів, що встановлений імперативними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк пред`явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується, є присічним та не підлягає продовженню чи поновленню, а вимоги, заявлені після спливу такого строку, вважаються погашеними в будь-якому випадку, незалежно від існування поважності причин такого пропуску (позиція Касаційного господарського суду у складі Верхового Суду по справах № 910/15373/17 та № 910/17073/17).
Так, вже під час розгляду 22 травня 2019 року справи № 910/10344/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що встановлений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним (присічним) та поновленню не підлягає, не узгоджуються з правовою позицію, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц.
Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 р. у справі № 755/10947/17 вказала, що суди суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (ВС/ВП № 755/10947/17 від 30.01.2019).
Про свої вимоги до банку кредитор зобов`язаний заявити у межах 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.
Разом з тим Закон № 4452-VI не передбачає заборони щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин.
Вказане узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI, згідно з яким Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду 20.03.2019 р. у справі № 456/450/16-ц.
При цьому слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 826/11445/1528.11.2018 р. вказала, що правовідносини щодо яких виник спір - повернення грошових коштів на загальну суму 34 тис. 316 грн. 57 коп. згідно з рішенням Апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2015 р., обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної ст. 53 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних у наслідок ліквідації та продажу банку.
Як було встановлено під час розгляду даної справи, 25.02.2015 р. Фонд повідомив ОСОБА_1 , що кредитори можуть звернутися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів .
22.04.2015 р. позивач звернулась до Фонду із заявою про включенні її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Західінкомбанк» та 13.05.2015 р. отримала відповідь щодо необхідності звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк».
За приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», будь - які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку.
Так, Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 р. № 3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 14.09.2012 р. за № 158/21893 визначено спеціальний механізм внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів та його подальше затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Пунктом 4.31 гл. 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 р. № 3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 14.09.2012 р. за № 158/21893 визначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів.
Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі, як це визначено ч. 3 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Отже, підсумовуючи все вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» щодо не внесення вимог ОСОБА_1 до відповідного реєстру не відповідають вимогам закону.
Разом з тим, суд не вбачає можливим задовольнити вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності, з огляду на наступне.
Приписами ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені ст. 16 ЦК України.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, як вказано у положеннях ч. 1 ст. 5 ЦПК України.
На переконання суду, належним способом захисту права ОСОБА_1 , передбаченим законом є зобов'язання відповідача вчинити певні дії - внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що передбачено нормами спеціального Закону .
З іншого боку, не може бути задоволена і вимога позивача щодо зобов`язання відповідачів включити вимоги ОСОБА_1 до акцептованого реєстру вимог кредиторів, зважаючи на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «По систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як вбачається з наданих представником Фонду доказів, 03 травня 2019 р.до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис № 1191110037005236 про проведення державної реєстрації припинення Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» як юридичної особи, отже банк є ліквідованим.
Зважаючи на наведене, в розумінні вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження Фонду та Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію фінансової установи є припиненими.
При цьому, спеціальний Закон не містять в собі положень, що Фонд, який є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після ліквідації банківської установи стає її правонаступником.
За таких обставин, підстави для зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо включення вимог ОСОБА_1 до відповідного реєстру та прийняття рішення щодо зобов`язання Фонду гарантування вкладів виплатити позивачу кошти за рішенням суду відсутні.
Таким чином позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ст. ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268, 353-357 ЦПК України, ст. 15,16 ЦК України, Законом України «про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
