Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
справа № 761/2537/19
провадження № 22-ц/824/10542/2022
02 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року в складі судді Юзькової О. Л.,
встановив:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року вказаний позов залишено без задоволення.
13.07.2022 на вказане рішення суду позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обґрунтовано тим, що вона не була присутня під час прийняття оскаржуваного рішення, яке вона отримала після її неодноразових звернень до суду з приводу повідомлення про результат розгляду справи.
На підтвердження вказаної обставини надала копії двох квитанції про відправку рекомендованих листів від 28.12.2021 та від 07.06.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена по розгляд справи, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 180).
04.08.2020 позивач направила на адресу Шевченківського районного суду м. Києва заяву, в якій просила розгляд справи 27.08.2020 о 15 год. 00 хв. проводити у її відсутність на підставі наявних матеріалів.
За наслідками розгляду вказаної справи, судом першої інстанції було ухвалено судове рішення про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане судове рішення надіслано до цього реєстру 04.03.2021, зареєстровано 04.03.2021, оприлюднено: 04.03.2021.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Остаточність рішення є досить болючим питанням в Україні. Поширеною ситуацією спочатку є проходження справою всіх 3-х (4-х) інстанцій, потім нового (повторного) розгляду справи або й перегляду справи за нововиявленими обставинами з подальшим новим колом розгляду справи за скаргами зацікавлених осіб. Вказане сприяє правовій невизначеності. В сучасних реаліях закінчення строків оскарження рішення ніяк не гарантує, що воно є остаточним. Це є порушенням принципу Res Judicata. Обов`язковість остаточності судового рішення, як основи принципу верховенства права, ЄСПЛ розглядав неодноразово. У справі «Христов проти України» суд визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає, що принцип юридичної визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами, їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року).
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про судовий розгляд, подала апеляційну скаргу на рішення суду після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за відсутності обставин непереборної сили, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України суд
ухвалив:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк
