Єдиний унікальний номер 219/13882/18
Номер провадження 22-ц/804/562/21
Єдиний унікальний номер 219/13882/18 Головуючий у 1 інстанції Хомченко Л.І.
Номер провадження 22-ц/804/562/21 Доповідач Корчиста О.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.
за участю секретаря Гладуха О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №219/13882/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання наказу про оголошення догани незаконним та його скасування, визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,
на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2020 року,
встановив:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про визнання незаконним наказу філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 16 листопада 2018 року № 692-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », в якому просив скасувати вказаний наказ.
В обґрунтування позову зазначав, що з 12 квітня 2018 року він обіймає посаду провідного інженера відділу банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» з віддаленим робочим місцем, що територіально розташоване в ТВБВ №10004/0289 (1-го типу) у м. Бахмут, вул. Ювілейна.
16 листопада 2018 року його ознайомлено з наказом від 16 листопада 2018 року №692-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », з якого вбачається, що догана йому оголошена за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог нормативних актів АТ «Ощадбанк».
Вважає вказаний наказ незаконним та таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки з оспорюваного наказу не вбачається факт неналежного виконання ним службових обов`язків та порушення вимог нормативних актів АТ «Ощадбанк» трудових обов`язків, тобто його порушень, докази, терміни, в які керівництво дізналось, чи могло дізнатися про допущені порушення. Одночасно відсутня правова аргументація оголошення йому догани, що також заборонено чинним трудовим законодавством. З оскаржуваного наказу не вбачається в чому конкретно полягає невиконання ним службових обов`язків та порушення вимог нормативних актів АТ «Ощадбанк».
З огляду на події, що мали місце до винесення оскаржуваного наказу, він припускає, що вказаний наказ був виданий через його розмову 11 жовтня 2018 року з його безпосереднім керівником начальником відділу банківської безпеки Шевченко Г.О. та його колегою ОСОБА_2 на підвищених тонах, після якої вже 12 жовтня 2018 року приїхала ревізія до відділення банку.
Позивачем 12 жовтня 2018 року було надано пояснювальну записку, але оскаржуваний наказ від 16 листопада 2018 року № 692-к було видано після спливу місячного терміну, з грубим порушенням норм трудового законодавства щодо терміну для застосування дисциплінарного стягнення.
Просив визнати наказ від 16 листопада 2018 року №692-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » філії - Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» незаконним та скасувати його.
Крім того, 11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання незаконним наказу від 26 лютого 2019 року № 121-к про звільнення його з посади провідного інженера відділу банківської безпеки, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу посилаючись на те ,що 26 лютого 2019 року його було ознайомлено з наказом від 26 лютого 2019 року № 121-к, яким його звільнено з посади провідного інженера відділу банківської безпеки філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
16 листопада 2018 року позивача було ознайомлено з наказом від 16 листопада 2018 року № 692-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ». Вважаючи цей наказ незаконним, він подав позов до Артемівського міськрайонного суду про визнання його незаконним та скасування. Суд прийняв позов та відкрив провадження.
21 грудня 2018 року позивача було ознайомлено з наказом від 21 грудня 2018 року № 781-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ». Вказаним наказом йому «за неналежне виконання службових обов`язків, порушення нормативних актів АТ «Ощадбанк»» оголошено догану. Вважаючи і цей наказ незаконним, він також звернувся з позовом до Артемівського міськрайонного суду щодо визнання його незаконним та скасування. Суд прийняв позов та відкрив провадження.
З огляду на події, що мали місце до винесення оскаржуваного наказу, припускає, що приводом для видання вказаних наказів послужила розмова з безпосереднім керівником - начальником відділу банківської безпеки Шевченком Г.О. , де позивачу прямим текстом було сказано, що йому потрібно звільнитися за власним бажанням, оскільки він не подобається начальнику.
Вважає, що в наказі про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальними посиланнями на систематичне порушення трудових обов`язків з боку працівника.
Оскаржуваний наказ № 121-к від 26 лютого 2019 року був складений та підписаний начальником філії - Донецького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» Яківчик С.В. на підставі: висновку комісії з проведення службового розслідування від 26 лютого 2019 року; наказу начальника філії-Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» від 26 лютого 2019 № 500 «Про заходи за результатами службового розслідування»; пояснень ОСОБА_1 ..
Наказ про звільнення він отримав о 10 годині ранку 26 лютого 2019 року на своєму робочому місці, а враховуючи те, що цей наказ мав бути доставлений з міста Краматорська до міста Бахмута, це є фактично неможливим. Вважає, що така поспішність була пов`язана лише з тією обставиною, що 25 лютого 2019 року його напарник звернувся до директора департаменту банківської безпеки AT «Ощадбанк» Паламарчука О.М. щодо виявлення ним фактів корупційних правопорушень та вчинення крадіжки і незаконного присвоєння майна Банку начальником філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» ОСОБА_5 та іншими посадовцями філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк», у зв`язку з чим ним було подано письмову заяву до НАБУ та Генерального Прокурора України про вчинення корупційних правопорушень з додатками фото та відеофіксацій таких правопорушень.
Просив визнати наказ від 26 лютого 2019 року № 121-к без назви, де в резолютивній частині вказано, що його ОСОБА_1 звільнити з посади провідного інженера відділу банківської безпеки філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» 26 лютого 2019 року у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п. 3. ст.. 40 КЗпП України незаконним та скасувати його.
Поновити його на посаді провідного інженера відділу банківської безпеки філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 26 лютого 2019 року.
Стягнути з АТ «Ощадбанк» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 лютого 2019 року.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про визнання наказу про оголошення догани незаконним та його скасування, визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника філії Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 16 листопада 2018 року № 692-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », в частині, що стосується ОСОБА_1 ..
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника філії Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 26 лютого 2019 року № 121-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного інженера відділу банківської безпеки філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» 26 лютого 2019 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу банківської безпеки філії Донецького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» з 26 лютого 2019 року.
Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 139043,52 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 лютого 2019 року по 7 вересня 2020 року.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць (середньомісячної заробітної плати) допущено до негайного виконання.
Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 4295,96 гривень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оспорюваний позивачем наказ про оголошення догани є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на недотримання відповідачем при його виданні вимог ст. 149 КЗпП України, оскільки відповідачем було дотримано порядок застосування дисциплінарного стягнення, визначений в ст. 149 КЗпП України.
Висновок суду про невідповідність наказу про оголошення догани та наказу про звільнення певним вимог, зроблено з порушенням норм матеріального права, оскільки відсутня будь яка норма права, яка б встановлювала вимоги до таких наказів та їх обов`язкових реквізитів.
Висновок суду про відсутність порушення норм трудового законодавства позивачем та відсутність складу дисциплінарного проступку не відповідає фактичним обставинам справи.
Відсутність докладного опису обставин вчинення дисциплінарних проступків в самому наказі про оголошення догани жодним чином не позбавило суд першої інстанції можливості встановити наявність або відсутність законної підстави для застосування дисциплінарного стягнення на підставі вищезазначених доказів.
Також зазначає, що судом першої інстанції невірно було визначено розмір судового збору, який підлягав стягненню з відповідача.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ПОЯСНЕННЯ СТОРІН У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
В судовому засіданні апеляційного суду представник АТ «Державний ощадний банк України» Павленко Л.М. доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Подав заяву з проханням розглянути справу без його участі.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 26 липня 2016 року по 26 лютого 2019 року, а саме за наказом від 25 липня 2016 року № 192-к був прийнятий на посаду інженеру відділу банківської безпеки, а з 12 квітня 2018 року переведений на посаду провідного інженера відділу банківської безпеки, що вбачається з записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 .
Наказом №692-к від 16 листопада 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» оголошено догану ОСОБА_1 провідному інженеру відділу банківської безпеки. Підстави: висновок комісії з проведення службового розслідування від 16 листопада 2018 року (утворено на підставі наказу АТ «Державний ощадний банк України» від 16 жовтня 2018 року №2520, наказ по філії Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 16 листопада 2018 року №2267 «Про заходи за результатами службового розслідування, пояснювальні записка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ».
Також судом встановлено, що висновком службового розслідування від 16 листопада 2018 року, в провину ОСОБА_1 поставлено неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених п.2.30, п. 2.46, п.2.47 Посадової інструкції провідного інженера відділу банківської безпеки філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» з віддаленим робочим місцем.
Крім цього судом встановлено, що наказом №121-к від 26 лютого 2019 року звільнено ОСОБА_1 з посади провідного інженера відділу банківської безпеки філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» 26 лютого 2019 року «у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором», згідно п.3 ст.40 КЗпП України та зазначені підстави : висновок комісії з проведення службового розслідування від 26 лютого 2019 року, наказ начальника філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 26 лютого 2019 року №500 «Про заходи за результатами службового розслідування».
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційна скарга АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню.
МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті відповідає в повній мірі, але судом допущено помилкове визначення розміру судового збору, який підлягав стягненню з відповідача в дохід держави.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідачем із порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани відбулось без законної підстави, оскільки в оскаржуваному наказі відсутні відомості про конкретизацію винних дій особи, яка притягується до відповідальності із посиланням на нормативні акти та об`єктивний склад правопорушення.
Такі висновки суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам, встановленим обставинам та нормам матеріального закону.
Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, ст. 149 врегульовує порядок застосування дисциплінарних стягнень, за яким до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Встановлено, що наказом №692-к від 16 листопада 2018 року провідного інженера відділу банківської безпеки ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення п.п. 2.46, 2.47, 5.3 Посадової інструкції провідного інженера відділу банківської безпеки філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк»
Відповідно до п.п. 2.46, 2.47, 5.3 посадової інструкції провідного інженера відділу банківської безпеки філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» з віддаленим робочим місцем, що територіально розташоване в ТВБВ № 10004/0289 завданнями та обов`язками провідного інженера відділу банківської безпеки є:
- виконувати вимоги нормативних документів, доручень керівництва банку та відділу безпеки з питань забезпечення банківської безпеки (п. 2.46);
- виконувати інші обов`язки, віднесені до компетенції підрозділу, визначені керівником підрозділу або керівництвом Банку, що передбачені законодавством України та внутрішніми документами Банку(п. 2.47);
- провідний інженер повинен знати нормативно-правові акти і документи Національного банку України та внутрішні нормативні документи банку, необхідні для виконання посадових обов`язків (п. 5.3).
Із висновку комісії з проведення службового розслідування від 16 листопада 2018 року, вбачається, що провідним інженером відділу банківської безпеки з віддаленим робочим місцем, що розташоване у ТВБВ № 10004/0289 ОСОБА_1 не забезпечено виконання вимог Порядку № 543 в частині організації знищення арештованих карток, не дотримано вимоги Порядку № 543 в частині отримання заяв на повернення арештованих карток, встановленої Додатком № 24 форми. Вищенаведене свідчить про порушення останнім вимог п. 2.46, п. 2.47, п. 5.3 Посадової інструкції провідного інженера відділу банківської безпеки філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» з віддаленим робочим місцем, що територіально розташоване в ТВБВ № 10004/0289, затвердженої начальником Донецького РУ 12 квітня 2018 року. Комісією запропоновано відділу банківської безпеки (Шевченко Г.О.) вжити заходів щодо актуалізації складу комісії по знищенню карток № 10004/0289 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк». Членам комісії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 вказано на неприпустимість недбалого ставлення до покладених на них обов`язків з попередженням, що у випадку виявлення подібних порушень у майбутньому до них будуть застосовані більш суворі заходи дисциплінарного впливу. Провідного інженера відділу банківської безпеки ОСОБА_1 за порушення п.п. 2.46, 2.47, 5.3 Посадової інструкції провідного інженера відділу банківської безпеки рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
21 грудня 2018 року позивач був ознайомлений зі змістом вказаного висновку під підпис, що підтверджується копією відповідного листа ознайомлення.
Із висновку комісії з проведення службового розслідування від 16 листопада 2018 року вбачається, що вказані норми посадової інструкції провідного інженера відділу банківської безпеки були порушені ОСОБА_1 , через недотримання вимог «Порядку організації роботи банкоматів процесингової системи «WAY 4» в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 22 серпня 2013 року № 543(надалі Порядок).
Розділом 9 Порядку від 22 серпня 2013 року № 543 регламентована робота з арештованими картками клієнтів.
Так, при здійсненні розвантаження/завантаження Банкомату арештовані картки вилучаються бригадою інкасаторів, про що складається Акт у двох примірниках, перший примірник якого під підпис передається працівнику підрозділу безпеки РУ Банку (п. 9.1.1.).
Працівник підрозділу безпеки повинен проводити аналіз причин арешту карток, список яких йому передає працівник підрозділу платіжних карток РУ(п. 9.1.3.).
Вилучені арештовані картки залишаються в установі банку, за якою закріплено банкомат, для повернення клієнтам у випадку звернення про вилучення, якщо причиною арешту був збій у роботі банкомату, або некоректні дії клієнта при роботі з банкоматом, а також для знищення арештованих карток через місяць після вилучення, якщо держатель картки не вимагає її повернення, про що складається відповідний акт (п. 9.1.4.).
Пунктом 9.1.5. Порядку передбачено окремі випадки, коли вилучені арештовані картки інших банків можуть бути повернуті клієнтам, при цьому у відповідності до п.9.1.6 на листі банка-емітента про повернення картки клієнту відповідальний працівник підрозділу безпеки повинен письмово зафіксувати дані паспорту, пред`явленого держателем картки, а також дату, час видачі картки клієнту та отримати підпис держателя про отримання ним картки і відсутність претензій/зауважень до Банку.
Пунктом 9.1.7. Порядку передбачено, що письмові заяви на повернення картки та пояснення клієнтів мають зберігатися у підрозділі безпеки (Додаток 24 до цього Порядку).
Будь яких інших зобов`язань щодо роботи з арештованими картками на працівників підрозділу безпеки РУ Банку Порядком від 22 серпня 2013 року №543 не покладено.
Згідно розпорядження від 20 червня 2018 року №718-Р «Щодо призначення основного та резервного персоналу ТВБВ № 10004/0289 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», який входить до складу комісії по знищенню Банківських платіжних карток та ПІН-конвертів до них», пунктом 1 якого визначено основний та резервний склад комісії, які по закінченню процедури знищення платіжних карток та ПІН- конвертів до них повинні скласти відповідний акт і завірити його особистим підписом. В основний та резервний склад комісії входять по чотири особи. Позивач ОСОБА_1 , як провідний інженер відділу банківської безпеки, включений до основного складу комісії. Пунктом 4 Розпорядження контроль за його виконанням покладено на заступника начальника управління з роздрібного бізнесу ОСОБА_11 .
Аналіз діючого трудового законодавства та локальних правових актів філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» вказують на відсутність в діях позивача порушень посадових обов`язків та вчинення дисциплінарного проступку як причинно-наслідкового зв`язку через незабезпечення ОСОБА_1 організації знищення арештованих карток, а також при відібранні заяв на повернення арештованих карток, оскільки такими повноваженнями його наділено не було.
Ні посадова інструкція провідного інженера відділу банківської безпеки філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ні «Порядок організації роботи банкоматів процесингової системи «WAY 4» в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 22 серпня 2013 року № 543, а ні Розпорядження «Щодо призначення основного та резервного персоналу ТВБВ № 10004/0289 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», від 20 червня 2018 року № 718 -Р не містять обов`язку провідного інженера відділу банківської безпеки, і зокрема ОСОБА_1 , організовувати роботу комісії чи бути ініціатором по знищенню Банківських платіжних карток та ПІН-конвертів до них.
При цьому, Розпорядженням від 20 червня 2018 року №718-Р визначена конкретна особа, на яку покладено контроль за його виконання, з огляду на що підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання вказаного Розпорядження у роботодавця не було.
Наведеними локальними нормативними актами на провідного інженера відділу банківської безпеки також не покладено обов`язок особисто відбирати від клієнтів заяви про повернення арештованих карток, тому висновок комісії з проведення службового розслідування від 16 листопада 2018 року в цій частині також не ґрунтується на законі.
Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність у діях позивача порушень посадових обов`язків та вчинення дисциплінарного проступку є вірним.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Проте, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, оскільки судом першої інстанції не вірно обчислено розмір судового збору, що підлягає стягненню.
Так, при поданні позовної заяви у грудні 2018 року позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру. Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762 гривень, отже чином, сума, що підлягала сплаті за подання позовної заяви становила 704,80 гривень (1762*0,4).
При поданні позовної заяви у березні 2019 року позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру. Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривень, отже, сума, що підлягала сплаті за подання позовної заяви за вимогу майнового характеру становила 1390,40 гривень (139043,52*1), сума, що підлягала сплаті за подання позовної заяви за вимогу немайнового характеру становила 768,40 гривень (1921*0,4).
Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору в розмірі 4295,96 гривень є невірним та в цій частині рішення суду підлягає зміні зі стягненням з відповідача в дохід держави судового збору в розмірі 2 863,64 гривень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановивши, що суд першої інстанції, в частині визначення розміру судового збору, який підлягав стягненню в дохід держави, ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального закону, воно в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2020 року в частині стягнення судового збору змінити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в дохід держави судовий збір в розмірі 2 863,64 гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.І. Корчиста
Судді: О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська
Повний текст постанови складено 03 березня 2021 року.
Головуючий О.І. Корчиста
