Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 194/1761/18

провадження № 61-16012св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, виконавчий комітет Тернівської міської ради,

треті особи: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року в складі судді Корягіна В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня

2019 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

в Дніпропетровській області, виконавчого комітету Тернівської міської ради, треті особи: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення фактів, визнання права на страхові виплати, визнання права власності.

Позовну заяву мотивовано тим, що в 2008 році вона познайомилася

з ОСОБА_4 . У 2009 році він переїхав до неї і з цього часу вони почали проживати разом однією сім`єю у її батьків по

АДРЕСА_1 . Вони разом їздили на відпочинок, купували речі, спільно утримували житло, піклувалися один про одного та мали спільний бюджет. ОСОБА_4 завжди і всюди представляв її як свою дружину.

12 грудня 2011 року ОСОБА_4 придбав квартиру

АДРЕСА_2 , в яку вони відразу переїхали та мешкали разом. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_5 .

В шлюбі з ОСОБА_4 вона не перебувала, але походження дитини визначено відповідно до статей 126, 133, 135 СК України. З цього часу вона не працювала, займалася веденням домашнього господарства та доглядала за їхньою спільною дитиною, тому перебувала на утриманні у ОСОБА_4

29 квітня 2018 року ОСОБА_4 загинув на виробництві при виконання трудових обов`язків в ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ШУ «Павлоградське».

В травні 2018 року вона звернулася до Державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та нотаріус їй роз`яснила, що оскільки вона з ОСОБА_4 не перебувала

в зареєстрованому шлюбі, то право на спадкування у неї не виникло, тільки їх спільна дитина та батьки ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги. Ні вона, ні ОСОБА_4 не перебували у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, тому згідно статті 74 СК України вона має право на 1/2 частину квартири, що придбана ними під час спільного проживання однією сім`єю. Встановлена факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки їй необхідно для отримання права на страхові виплати після загибелі ОСОБА_4 на виробництві та визнання права власності на 1/2 частину квартири, придбану разом з ОСОБА_4

25 травня 2018 року вона зверталася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, яка ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року залишена без розгляду.

Позивач уточнила свої позовні вимоги та просила:

- встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки без шлюбу;

- встановити факт того, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування;

- визнати за нею право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв`язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за нею право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року,у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що позивач не належить до кола осіб, зазначених в статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове держане соціальне страхування», які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, а позивач в позовній заяві зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки їй необхідно для отримання права на страхові виплати після загибелі ОСОБА_4 на виробництві, тому

в задоволенні позову в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки без шлюбу; встановлення факту того, що позивач перебувала на утриманні ОСОБА_4 та після його смерті втратила постійне та основне джерело засобів до існування; визнання за позивачем право на страхові виплати згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме на одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати як особі, що не працює та доглядає дитину потерпілого, яка не досягла восьмирічного віку, у зв`язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_4 , слід відмовити.

Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги до неналежного відповідача, а суд позбавлений права залучати належних відповідачів по справі за своєю ініціативою або за ініціативою інших учасників провадження, а позивач та її представник не заявляли клопотання про залучення батьків померлого в якості відповідачів або співвідповідачів, а також з урахуванням того, що не підтвердився факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без шлюбу до придбання квартири померлим, тому

в задоволенні позову в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на 1/2 частку квартири, придбану ними разом, слід відмовити.

Аргументи учасників справи

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити у справі нове рішення про задоволення її позовних вимог

в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що треті особи не заперечували той факт, що вона і ОСОБА_4 мешкали разом однією сім`єю

з 2013 року, тобто з моменту реєстрації в квартирі

АДРЕСА_2 .

Суди неправильно витлумачили статтю 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки вважають, що тільки законна дружина має право на страхові виплати. Однак в частині третій статті 41 зазначеного Закону вказано, що право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 42 вказаного Закону зазначено, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

У жовтні 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін,

а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 квітня 2018 року о 12-20 год., (форма Н-5), затвердженого 17 травня 2018 року начальником головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. , нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався

29 квітня 2018 року о 12-20 год. з прохідником дільниці підготовчих робіт

№ 4 ВСП «ШУ Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_4 пов`язаний з виробництвом і підлягає обліку в ВСП «ШУ Павлоградське»

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» і складанню акта за формою Н-1.

15 травня 2018 року складено Акт № 14 про нещасний випадок, пов`язаний

з виробництвом (форма Н-1), який 17 травня 2018 року затвердженого начальником головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В. В ..

Відповідно до довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від

24 травня 2018 року вих. № 1051, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним були зареєстровані та мешкали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року заяву ОСОБА_1 до заінтересованої особи Павлоградське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду.

Згідно акта від 05 листопада 2018 року, складеного начальником ЖРЕД-3 ОСОБА_7 сусідами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 мешкала разом з покійним чоловіком ОСОБА_4 на момент його смерті

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 07 листопада 2018 року № 23307, ОСОБА_1 за період

з І кварталу 2018 року по ІІ квартал 2018 року отримувала доходи з таких джерел: у ІІ кварталі 2018 року 1762 грн. допомога на поховання від ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Згідно інформації Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 28 листопада 2018 року вих.

№ 01-08/4648 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходяться на обліку та отримують страхові виплати по втраті годувальника ОСОБА_4 в зв`язку з нещасним випадком на виробництві від 29 квітня 2018 року на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Відповідно до довідки виконавчого комітету Пришибської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 29 травня 2018 року вих.

№ 06-06/1052 ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , на день смерті сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилася на повному його утриманні.

Згідно повторного свідоцтва про народження, виданого Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04 травня 2018 року, батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 .

Відповідно інформації Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 04 березня 2019 року вих. № 05-04/906 згідно з заявою матері потерпілого ОСОБА_2 від 04 червня 2018 року та відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове держане соціальне страхування» їй постановою відділення № 0412/8772/8772/1 від 06 червня 2018 року призначена сума щомісячних страхових виплат, яка становила 4 281,08 грн. з датою початку виплат 29 квітня 2018 року; згідно

з заявою матері неповнолітньої дитини потерпілого ОСОБА_1 від 24 липня 2018 року та відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове держане соціальне страхування» постановою відділення № 0412/8772/8772/14 від 01 серпня 2018 року донці потерпілого ОСОБА_5 призначена сума щомісячних страхових виплат, яка становила 6 421,62 грн. з датою початку виплат 29 квітня 2018 року, а також постановою відділення № 0412/8772/8772/5 від 01 серпня 2018 року призначена сума одноразової допомоги (утриманцю), яка становила 35 240,00 грн.

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись його мати ОСОБА_2 та позивач в інтересах дитини ОСОБА_5 .

Ні позивач, ні її представник не заявили суду клопотань про витребування спадкової справи для визначення кола спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Судом першої інстанції залучено в якості третіх осіб батьків ОСОБА_4 , який помер - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі

у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови

у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтувала вимоги про встановлення фактів та визнання права власності тим, що спірна квартира є спільним майном згідно статті 74 СК України, суди зробили правильний висновок про відмову

в задоволенні позову в цій частині, оскільки до участі у справі не були залучені особи, права, свободи чи інтереси яких можуть бути порушені внаслідок розгляду справи по суті. Клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача до суду позивачем не надано.

Проте суди відмовили у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині також пославшись на те, що:

позивач не належить до кола осіб, зазначених в статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове держане соціальне страхування», які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого,

не підтвердився факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , як чоловіка та жінки без шлюбу до придбання квартири померлим.

Разом з цим суди не врахували, що пред`явлення позовних вимог за неналежного складу відповідачів є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволені позову, тому судові рішення в частині відмови

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, виконавчого комітету Тернівської міської ради про встановлення фактів та визнання права власності підлягають зміні в мотивувальній частині.

З висновком судів в частині позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання права на страхові виплати колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Відповідно до частини шостої статті 21 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19КАС України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно зі частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до статті 8 цього Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах

і містах обласного значення.

Згідно зі статтею 9 Закону основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Тобто Фонд є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями, тому за предметним та суб`єктним складом спір

у справі в частині вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання права на страхові виплатипідлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду

у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц (провадження

№ 14-87цс18), від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16-а (провадження

№ 11-350апп18), від 05 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц(провадження № 14-5цс20).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд своєю ухвалою закриває провадження

у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу,

є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Враховуючи наведене колегія суддів касаційну скаргу задовольняє частково, рішення апеляційного суду скасовує, рішення суду першої інстанції в частині визнання права на утримання змінює в резолютивній частині, провадження

у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити страхові виплати закриває.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі

№ 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справізакривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність

у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту

1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду

в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції».

Оскільки Верховний Суд провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права на страхові виплати закриває, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює

ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи

в зазначеній частині до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 402, 409, 412, 414, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, виконавчого комітету Тернівської міської ради, треті особи: державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення фактів та визнання права власності змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання права на страхові виплати скасувати.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

в Дніпропетровській області про визнання права на страхові виплати закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд її позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

в Дніпропетровській області про визнання права на страхові виплати віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов