Справа № 420/1173/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Шамрай В.О.

За участю сторін:

Представника позивача: Царенко О.О.

Представника відповідача: Пономаренко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Автотранссервіс» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Автотранссервіс», в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС від 16.01.2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем порядку та строку проведення перевірки комунального підприємства «Автотранссервіс». Так, з повідомлення про здійснення інспекційного відвідування від 24.10.2019 року вбачається, що Головне управління Держпраці в Одеській області мало намір провести перевірку додержання позивачем законодавства про працю у період з 30.10.2019 року по 08.11.2019 року. За таких умов, як стверджує позивач, інспекційне відвідування повинно було закінчитись 08.11.2019 року. Водночас пояснення колишнього директора комунального підприємства (далі КП) «Автотранссервіс» ОСОБА_1 (на підставі яких були встановлені порушення законодавства про працю з боку позивача) були датовані 09.12.2019 року, а отже вони не повинні були враховуватись під час складання акту перевірки та винесення на підставі нього спірної постанови. Крім того відповідач зазначив, що колишній керівник підприємства ОСОБА_1 не має фахової освіти щоб характеризувати документацію організаційно-розпорядчого, облікового та бухгалтерського характеру КП «Автотранссервіс». Крім того, в подальшому він був звільнений з КП «Автотранссервіс», а отже його письмові пояснення є упереджені та взагалі не можуть бути взяті до розгляду.

Також позивач вказує, що відповідач порушив право підприємства бути проінформованим про дату та час перевірки, бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) та залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб. Крім того КП «Автотранссервіс» у позові посилається на те, що ним не було отримано акту позапланової перевірки, що позбавило його права надати пояснення та заперечення стосовно виявлених порушень. Позивач також стверджує, що його не повідомляли про розгляд питання про накладення на нього адміністративного штрафу.

Додатково КП «Автотранссервіс» у позові зазначає, що акти Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №0151368 від 28.03.2017 року, №0151369 від 28.03.2017 року, №0151370 від 28.03.2017 року, №015788 від 28.02.2017 року, №0150789 від 28.02.2017 року, на підставі яких Головним управлінням Держпраці в Одеській області були встановлені порушення позивачем законодавства України про працю в частині неналежного оформлення трудових відносин з працівниками, жодним чином не підтверджують наявність трудових відносини водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із підприємством позивача.

З огляду на зазначене позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року позовну заяву комунального підприємства «Автотранссервіс» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

У зв`язку із введенням обмежувальних протиепідемічних заходів на території України провадження у справі за клопотанням сторін 17.03.2020 року зупинялось та було поновлено 23.07.2020 року.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

За час підготовчого провадження у справі були проведені підготовчі засідання, в яких представники позивача та відповідача надали пояснення, відзив на адміністративний позов (т. 1 а.с. 157-165), відповідь на відзив (т. 1 а.с. 236-247), заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с. 1-5) та додаткові письмові докази (т. 1 а.с. 169-224, 248-249, т. 2 а.с. 9-12, 36-99, 100-109, 164-82).

27.10.2020 року провадження у справі було зупинено на підставі ст. 236 ч. 2 п. 1 КАС України. 20.01.2021 року провадження у справі було поновлено, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Держпраці в Одеській області проти задоволення позовних вимог комунального підприємства «Автотранссервіс» заперечувала з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (т.1 а.с.157-165) та зазначила, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці в Одеській області від 24.10.2019 року №1917 та направлення на здійснення інспекційного відвідування від 24.10.2019 року №15/01-29-3682 відповідачем було здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням позивачем законодавства про працю у формі інспекційного відвідування.

При цьому на направленні від 24 жовтня 2019 року №15/01-29-3682 наявна відмітка КП «Автотранссервіс» від 30.10.2019 року за №338, що свідчить про те, що позивач був обізнаний про підстави та предмет відповідного контрольного заходу.

Також відповідач зазначає, що 05.11.2019 року інспектором праці Михайловським О.О. було складено акт №ОД1157/1581/НД/АВ від 05 листопада 2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування, яким було зафіксовано відсутність у позивача документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Зазначений акт було підписано керівником юридичної особи КП «Автотранссервіс» (на час здійснення заходу державного контролю) ОСОБА_1 .

Крім того, вимогою про надання документів від 05 листопада 2019 року №ОД1157/1581/ПД, інспектор праці Михайловський О.О. зобов`язав керівника КП «Автотранссервіс» ОСОБА_1 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування (із зазначенням відповідного переліку документів), та на підставі п.18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю зупинив строк проведення інспекційного відвідування на тридцять календарних днів.

10.12.2019 року відповідачем було складено акт інспекційного відвідування №ОД1157/1581/АВ, примірник якого в той же день був отриманий ОСОБА_1 під особистий підпис, при цьому директором підприємства зазначено про відсутність зауважень та доповнень до акту. Відповідачем також було винесено припис №ОД1157/1581/АВ/П від 10.12.2019 року про усунення виявлених порушень, примірник якого був також отриманий під підпис керівником підприємства ОСОБА_1 10.12.2019 року.

18 грудня 2019 року відповідачем рекомендованими листами №6504410519925, №6504410519933 було направлено КП «Автотранссервіс» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №15/01-33-11366 від 18.12.2019 року, в яких позивачу повідомлялось про одержання першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюком Сергієм Васильовичем акту інспекційного відвідування №ОД1157/1581/АВ від 10.12.2019 для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, із зазначенням, що про результати розгляду справи позивача буде повідомлено додатково, у передбачені строки.

Зазначене повідомлення позивачем було отримано засобами поштового зв`язку 21.12.2019 року.

За таких умов, за твердженням відповідача, посилання позивача на те, що Головне управління Держпраці в Одеській області не повідомляло позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не відповідає дійсності.

Щодо встановлених під час перевірки з боку позивача порушень вимог трудового законодавства відповідач зазначив, що з актів Укртрансбезпеки в Одеській області №0151368 від 28.03.2017 року, №0151369 від 28.03.2017 року, №0151370 від 28.03.2017 року, №015788 від 28.02.2017 року, №0150789 від 28.02.2017 року було встановлено допущення позивачем до виконання трудових обов`язків та виконання дорученої їм роботи водіями автобусів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Разом з тим, під час здійснення заходу державного контролю та дослідження документації організаційно-розпорядчого, облікового та бухгалтерського характеру, контролюючим органом не було виявленого жодного документу, на підставі яких вищезазначені водії автобусів залучались позивачем до роботи.

При цьому відповідно до письмових пояснень керівника КП «Автотранссервіс» ОСОБА_1 від 09.12.2019 року, в зазначені періоди між позивачем та вищевказаними громадянами дійсно тривали фактичні трудові правовідносини, хоча жодних дій стосовно їх належного юридичного оформлення позивачем вчинено не було.

З огляду на зазначене відповідач зазначає, що ним було правомірно винесено постанову від 16.01.2020 року №ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС, якою на позивача було накладено штраф за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Комунальне підприємство «Автотранссервіс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.12.2005 року №15521200000000542

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є, в тому числі, пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (т.1 а.с.28, 76-78, 223-224).

06.07.2018 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області було винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування КП «Автотранссервіс» через ненадання позивачем до перевірки книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, копій або витягів (т. 2 а.с. 74-76).

З огляду на зазначене 26.07.2018 року відповідачем було винесено постанову про накладення на позивача штрафу №ОД386/140/НП/СПТД-ФС від 26.07.2018 року у розмірі 372 300,00 грн. (т. 2 а.с. 77-78).

Постанову про накладення штрафу №ОД386/140/НП/СПТД-ФС від 26.07.2018 року КП «Автотранссервіс» в адміністративному та в судовому порядку не оскаржувало, та згідно наданої до суду угоди від 05.10.2018 року, укладеної між позивачем та відповідачем, підприємство сплачує визначену у постанові суму штрафу в добровільному порядку із застосування розстрочки (т. 2 а.с. 79, 81, 82).

У період з 01.10.2018 року по 12.10.2018 року на підставі Наказу від 24.09.2018 року №1432 та направлення від 24.09.2018 року №15/01-29-2857 Головним управлінням Держпраці в Одеській було також проведено інспекційне відвідування КП «Автотранссервіс», за результатами якого було складеного акт №ОД935/140/АВ від 12.10.2018 року (т. 2 а.с. 85-88). При цьому в описовій частині акту Розділу ІІ зазначено, що під час здійснення даного заходу державного контролю, відповідачу, у зв`язку із ненаданням організаційно-розпорядчої, облікової та бухгалтерської документації підприємства, не представилось можливим дослідити в повному об`ємі питання оформлення трудових відносин комунальним підприємством «Автотранссервіс» з водіями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

При цьому Розділ ІІІ акту №ОД935/140/АВ від 12.10.2018 року (опис виявлених порушень) не містить інформації про визначення позивачу даного правопорушення законодавства про працю в якості підстави притягнення його до відповідальності.

22.10.2018 року Головне управління Держпраці в Одеській області звернулось до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області із заявою, в якій повідомило останнього про вчинення керівництвом КП «Автотранссервіс» кримінального правопорушення, передбаченого ст.172 Кримінального кодексу України, щодо неоформлення трудових відносин із працюючими у нього громадянами та про необхідність прийняття з цього приводу рішення за ст.214 Кримінального процесуального кодексу України та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а.с. 97).

23.10.2018 року СВ Білгород-Дністровським ВП ГУНП в Одеській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.172 КК України за №12018160240003497 (т. 2 а.с. 98, 165).

29.10.2019 року заступником начальника СВ Білгород-Дністровським ВП ГУНП в Одеській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018160240003497 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування визначеного статтею 219 КПК України (т. 2 а.с. 182).

Водночас судом встановлено, що 26.09.2019 року до Головного управління Держпраці в Одеській області від громадянки ОСОБА_8 надійшла заява про порушення трудових прав КП «Автотранссервіс» (т. 1 а.с. 170-173).

24.10.2019 року Головним управління Держпраці в Одеській області на підставі Конвенції Міжнародної організації праці №81, ст. 259 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 15, 19 Закону України (далі ЗУ) «Про звернення громадян», статті 35 ЗУ «Про оплату праці»; керуючись положеннями ст. 2, ч.ч. 1-4 та 6 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пп. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 21 серпня 2019 року №823, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою КМУ від 11.02.2015 №96, Положенням про Головне управління Держпраці в Одеській області, яке затверджено наказом від 03.08.2018 року № 84 на підставі зверненням громадянки ОСОБА_8 до ГУ Держпраці в Одеській обл. від 09.09.2019 року №15-С-1511 було видано наказ від 24.10.2019 року №1917 (т. 1 а.с. 168).

Відповідно до зазначеного наказу встановлено головному державному інспектору відділу з питань трудових відносин Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Михайловському Олександру Олександровичу , в термін з 30.10.2019 року по 08.11.2019 року (включно), здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням Комунальним підприємством "Автотранссервіс" законодавства про працю у формі інспекційного відвідування з питань забезпечення застосування правових норм щодо використання праці, робочого часу, заробітної плати та з інших подібних питань, які передбачені розділами 3, 4, 6 частини І Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338.

24.10.2019 року Головним управління Держпраці в Одеській області на підставі наказу від 24.10.2019 року №1917 було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування (т. 1. а.с. 174). Зазначене направлення було отримано позивачем 30.10.2019 року, про що свідчить відбиток штампу підприємства за вх.№338 зроблений на ньому.

05.11.2019 року посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області було складеного акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД1157/1581/НД/АВ (т. 1 а.с. 175-176).

У зазначеному акті вказано, що в період з 11 год. 30 хв. 30.10.2019 року до 12 год. 00 хв. 05.11.2019 року у присутності директора КП "Автотранссервіс" відповідачем було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування. Водночас інспекційне відвідування провести не вдалось у зв`язку із відсутністю у позивача документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, а саме: колективного договору по КП «Автотранссервіс`з додатками (у разі відсутності колективного договору - локального нормативно-правового акту по Підприємству, яким регламентовано питання оплати праці); правил внутрішнього трудового розпорядку по КП «Автотранссервіс»; організаційно-розпорядчої документації з кадрових питань по КП «Автотранссервіс» (насамперед з питань прийому та звільнення найманих працівників; встановлення доплат та стимулюючих виплат; графіків відпусток, змінності та чергувань; з питань що стосуються зміни істотних умов праці, звільнення працівників за ініціативою роботодавця та інше (за потребою); посадових інструкцій за посадами, що були наявні в структурі КП «Автотранссервіс»; книг реєстрації наказів та розпоряджень з кадрових питань по КП «Автотранссервіс»; трудових книжок найманих працівників КП «Автотранссервіс»; журналу обліку та руху трудових книжок по КП «Автотранссервіс»; особових карток (форми №П-2) працівників, які перебували у трудових відносинах з КП «Автотранссервіс»; штатних розписів (чи документації з визначення тарифних ставок/окладів та з визначенням розцінок за відрядною формою оплати праці (за наявності) по КП «Автотранссервіс`за період з листопада 2018 року - жовтня 2019 року включно; розрахунків з визначення середньої заробітної плати відносно працівників, які перебували у трудових правовідносинах з КП «Автотранссервіс»; договорів цивільно-правового характеру з особами, які надавали послуги КП «Автотранссервіс»; табелів обліку робочого часу (або іншої облікової документації, в т.ч. «маршрутних листів», «подорожніх листів» та інше) стосовно найманих працівників КП «Автотранссервіс», які перебували в трудових правовідносинах з Підприємством; особових рахунків або розрахунково-платіжних відомостей (типова форма № П-6) стосовно працівників КП «Автотранссервіс», які перебували в трудових правовідносинах з підприємством; відомостей з виплати заробітної плати або платіжних доручень до банківських установ з питання перерахування коштів на виплату заробітної плати найманим працівникам КП «Автотранссервіс».

З огляду на вищезазначене, на підставі п.18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня року №823 посадовою особою відповідача було прийнято рішення про призупинення інспекційного відвідування КП «Автотранссервіс» до 05.12.2019 року задля витребування у позивача необхідної документації у визначений термін. Зазначений акт був наданий керівнику КП «Автотранссервіс» під особистий підпис 05.11.2019 року.

05.11.2019 року Головним управління Держпраці в Одеській області було винесено вимогу №ОД1157/1581/ПД, якою зобов`язано КП «Автотранссервіс» надати до контролюючого органу вищезазначені документи. Вимогу позивачем було отримано 05.11.2019 року керівником підприємства позивача ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 177-178).

09.12.2019 року керівником КП «Автотранссервіс» ОСОБА_1 відповідачу були надані документи та письмові пояснення (т. 1 а.с. 178-195, 196), в яких зазначено, що в лютому та березні 2017 року КП «Автотранссервіс» залучало до роботи в якості водіїв наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Водночас трудові відносини із вищезазначеними особами КП «Автотранссервіс» офіційно не оформлювало, хоча зазначені особи фактично працювали на підприємстві позивача. Факт виконання трудових обов`язків зазначеними особами на користь КП «Автотранссервіс» підтверджувався актами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в яких були зафіксовані порушення з боку позивача законодавства про автомобільний транспорт під час керування цими фізичними особами транспортними засобами КП «Автотранссервіс». Керівником КП «Автотранссервіс» також було зазначено, що позивача за зазначені порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт» було притягнуто органами Укртрансбезпеки до відповідальності у вигляді адміністративних штрафів, які підприємством не оскаржувались та були сплачені.

10.12.2019 року Головним управління Держпраці в Одеській області було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД1157/1581/АВ (т. 1 а.с. 197-210) в якому зазначено про дослідження актів Управління Укртрансбезпеки Одеській області, з яких встановлено, що транспортними засобами, якими здійснювались пасажирські автоперевезення комунальним підприємством «Автотранссервіс» та які належать позивачу, керували наступні особи: акт №0151368 від 28.03.17 року, автобус марки «БАЗ» ( НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 183); акт №0151369 від 28.03.17 року, автобус марки «FORD» ( НОМЕР_2 ) - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 184); акт №0151370 від 28.03.17 року, автобус марки «БОГДАН» ( НОМЕР_3 ) - ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 187); акт №0150788 від 28.02.17 року, автобус марки «MERSADES-BENZ» ( НОМЕР_4 ), - ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 191); акт №0150789 від 28.02.17 року, автобус марки «БАЗ А 079.14» ( НОМЕР_5 ), водій - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 193).

Разом з тим, під час здійснення інспекційного заходу державного контролю та дослідження документації організаційно-розпорядчого характеру (наказів про прийняття на роботу, трудових договорів або повідомлень до органів ДФС «Про прийняття на роботу»), облікового характеру (табелів обліку робочого часу, подорожних листів, графіків виїздів тощо) та бухгалтерського характеру (відомостей з нарахування та виплати заробітної плати), було встановлено відсутність документів, які б містили відомості щодо правових підстав для залучення до роботи в якості водіїв автобусів громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

З огляду на зазначене контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 2-1, ст. 5-1, ч. 1 ст. 21, та ч. 1 та 3 ст. 24 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) України в частині належного оформлення трудових відносин та забезпечення гарантій і рівності трудових прав.

Також на підставі вищевказаного акту інспекційного відвідування, Управлінням Держпраці в Одеській області було винесено припис про усунення виявлених порушень №ОД1157/1581/АВ/П від 10.12.2019 року (т.1 а.с.211).

18.12.2019 року відповідачем рекомендованими поштовим відправленням №6504410519925, №6504410519933 було направлено КП «АВТОРАНСЕСРВІС» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №15/01-33-11366 від 18.12.2019 року, в якому відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509 зазначено про одержання першим заступником начальника Головного управління Байдюком Сергієм Васильовичем акту інспекційного відвідування №ОД1157/1581/АВ від 10.12.2019 для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, із зазначенням, що про результати розгляду справи про накладення штрафу позивача буде повідомлено у передбачені строки (т. 1 а.с. 214).

Зазначене повідомлення позивачем було отримано засобами поштового зв`язку 21.12.2019 року (т. 1 а.с. 215-216).

16.01.2020 року Головним управління Держпраці в Одеській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС, відповідно до якої було накладено штраф у розмірі 625 950,00 грн. на комунальне підприємство «Автотранссервіс» на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (т.1 а.с.219-220).

Зазначена постанова була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку та отримана КП «Автотранссервіс» 21.01.2020 року (т.1 а.с.221-222).

Не погодившись із зазначеною постановою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/1173/20.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини трудові відносини всіх працівників в Україні врегульовані Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Головне Управління Держпраці у в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У свою чергу процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21.08.2019 №823, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Так відповідно до п. 2 Порядку №823 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проведення інспекційного відвідування виникнення заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 823 визначені підстави проведення інспекційних відвідувань.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 823).

Згідно п. 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об`єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення (пункт 10 Порядку №823).

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою (пункт 16 Порядку № 823).

Згідно п.18 Порядку № 823 у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування, і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування (пункт 19, 20 Порядку №823).

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 20 Порядку №823).

Судом з матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачу до початку проведення інспекційного відвідування було надано для ознайомлення направлення на перевірку від 24 жовтня 2019 року №15/01-29-3682, що підтверджується відбитком штампу КП «Автотранссервіс`від 30.10.2019 року за №338 на такому повідомленні.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства та встановлені судом обставини справи суд доходить висновку, що позивач був обізнаний про підстави та предмет відповідного контрольного заходу, а отже йому було забезпечено право бути присутнім під час проведення перевірки.

Водночас суд наголошує, що Порядком №823 не передбачено обов`язку відповідача надавати перевіряючому суб`єкту господарювання наказу про перевірку, а отже такі твердження КП «Автотранссервіс» є необґрунтованими.

Також суд критично ставиться до посилання позивача, що перевірка повинна була бути завершена відповідачем 08.11.2019 року, оскільки, як було встановлено судом, у зв`язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування (через ненадання позивачем необхідних документів) відповідачем на підставі п.18 Порядку №823 було прийнято рішення про зупинення строку проведення інспекційного відвідування на тридцять календарних днів, а саме до 05.12.2019 року.

Не заслуговують на увагу також посилання позивача, що йому не направлявся акт інспекційного відвідування №ОД1157/1581/АВ від 10.12.2019 року та припис №ОД1157/1581/АВ/П від 10.12.2019 року, оскільки зазначені твердження спростовуються наведеними у рішенні матеріалами справи.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі в тому числі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку № 509 передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Як було раніше зазначено, 18.12.2019 року рекомендованими поштовим відправленням №6504410519925, №6504410519933 відповідачем було направлено комунальному підприємству «Автотранссервіс» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №15/01-33-11366 від 18.12.2019 року, в якому зазначено про одержання першим заступником начальника Головного управління Байдюком Сергієм Васильовичем акту інспекційного відвідування №ОД1157/1581/АВ від 10.12.2019 для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Зазначене повідомлення позивачем було отримано засобами поштового зв`язку 21.12.2019 року.

За таких умов суд доходить висновку, що відповідачем було в повному обсязі дотримано приписи чинного законодавства про повідомленням позивача про розгляд справи про накладення штрафу.

Водночас суд критично ставиться до посилання КП «Авторанссервіс» щодо неповідомлення керівника позивача про конкретну дату та час розгляду справи, чим порушеного його право бути присутнім під час розгляду такої справи, оскільки зазначеного обов`язку на контролюючий орган Порядком №509 не покладено.

Щодо суті правопорушення, за яке контролюючим органом позивача було притягнуто до відповідальності на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 16.01.2020 року № ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС, суд зазначає наступне.

Так відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В силу ч. ч. 3, 4 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ст. 2-1 КЗпП будь-яка дискримінація у сфері праці забороняється.

Гарантії забезпечення права громадян на працю визначені ст. 5-1 КЗпП.

Частиною другою статті 2 КЗпП України визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так як вбачається з актів Управління Укртрансбезпеки Одеській області, транспортними засобами, якими здійснювались пасажирські автоперевезення та які належать КП «Автотранссервіс» керували наступні особи: акт №0151368 від 28.03.17 року, автобус марки «БАЗ» ( НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 ; акт №0151369 від 28.03.17 року, автобус марки «FORD» ( НОМЕР_2 ) - ОСОБА_3 ; акт №0151370 від 28.03.17 року, автобус марки «БОГДАН» ( НОМЕР_3 ) - ОСОБА_4 ; акт №0150788 від 28.02.17 року, автобус марки «MERSADES-BENZ» ( НОМЕР_4 ) - ОСОБА_5 ; акт №0150789 від 28.02.17 року, автобус марки «БАЗ А 079.14» ( НОМЕР_5 ) - ОСОБА_6 .

Разом з тим, як було зазначено контролюючим органом та не було спростовано позивачем, під час здійснення інспекційного заходу державного контролю та дослідження документації комунального підприємства «Автотранссервіс», а саме наказів про прийняття на роботу, трудових договорів або повідомлень до органів ДФС «Про прийняття на роботу», табелів обліку робочого часу, подорожніх листів, графіків виїздів тощо, відомостей з нарахування та витати заробітної плати позивачем надано не було, жодні документів, які б містили правові підстави для залучення до роботи в якості водіїв автобусів громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підприємстві були відсутні.

Водночас відповідно до власноручних письмових пояснень керівника КП «Автотранссервіс» ОСОБА_1 , наданих посадовим особам Головного управління Держпраці в Одеській області 09.12.2019 року, підтверджено, що трудові відносини із вищезазначеними особами КП «Автотранссервіс» офіційно не оформлювало, хоча зазначені особи фактично працювали на підприємстві позивача в якості водіїв автобусів.

Крім того, позивачем було в добровільному порядку сплачено адміністративні штрафи винесенні Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі вищезазначених актів №0151368 від 28.03.17 року, №0151369 від 28.03.17 року, №0151370 від 28.03.17 року, №0150788 від 28.02.17 року, №0150789 від 28.02.17 року, та такі постанови КП «Авторнанссервіс не оскаржувались.

При цьому суд критично ставиться до посилання позивача, що вищезазначені пояснення колишнього керівника підприємства ОСОБА_1 не повинні були бути враховані Головним управління Держпраці в Одеській області при винесенні спірної постанови, оскільки ОСОБА_1 не має фахової освіти, щоб характеризувати документацію підприємства організаційно-розпорядчого, облікового та бухгалтерського характеру, а також на те, що його пояснення є упередженими, оскільки зазначені твердження є припущеннями представника позивача, не підтвердженими жодними доказами. Разом з тим судом з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається що ОСОБА_1 у період з 01.11.2018 року по 17.12.2019 року був діючим керівником КП «Авторанссервіс», а тому на час проведення інспекційного відвідування мав право приймати участь у контрольному заході, надавати пояснення і документи з питань, що відносяться до предмету перевірки від імені очолюваного ним підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд не приймає також до уваги в якості належного доводу протиправності оскаржуваного КП «Авторанссервіс» рішення, посилання представника позивача на те, що Головне управління Держпраці в Одеській області не надало до суду (крім пояснень ОСОБА_1 та актів Управління Укртрансбезпеки Одеській області) будь-яких інших доказів вчинення підприємством порушення вимог ст. 265 КЗпП України, оскільки стороною позивача не зазначено суду, якими саме конкретними доказами відповідач, на його думку, повинен додатково доводити факти фактичного допуску працівників до виконання ними роботи на підприємстві без документального оформлення з ними трудового договору (контракту). При цьому тих доказів, якими відповідач обґрунтував наявність встановленого ним порушення, позивачем жодним чином спростовано не було.

Крім того, з цього приводу суд при оцінці доказів приймає до уваги лист КП «Авторанссервіс» від 01.10.2018 року №01-73, в якому інший директор КП «Авторанссервіс» ОСОБА_9 також повідомляє на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області про відсутність на підприємстві документів, які підтверджується факт перебування водіїв у трудових відносинах з КП «Авторанссервіс» (т. 2 а.с. 174-175).

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що відповідачем в межах повноважень із дотриманням процедури, в порядок та спосіб, передбачені законом, за наявності для цього фактичних та правових підстав було обґрунтовано винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу №ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС від 16.01.2020 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Авторанссервіс» про визнання її протиправною та скасування задоволенню не підлягають.

При цьому посилання позивача на те, що порушення вимог трудового законодавства, передбачене ст.265 КЗпП України, за яке КП «Авторанссервіс» було притягнуто до відповідальності спірної постановою від 16.01.2020 року № ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС, було встановлено контролюючим органом ще під час проведення перевірки у 2018 року, суд в якості підстав для скасування цієї постанови не приймає та зазначає, що жодним законодавчим актом не встановлено граничних строків реалізації відповідачем повноважень по виявленню та встановленню порушень вимог трудового законодавства з боку суб`єктів господарювання.

Крім того, з цього приводу суд вважає слушним твердження відповідача в обґрунтування заперечень на адміністративний позов, відносного того, що під час проведення Головним управління Держпраці в Одеській області перевірки у 2018 року, контролюючий орган був позбавлений можливості прийняття обґрунтованого рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення трудового законодавства щодо належного працевлаштування осіб, оскільки жодних документів на підтвердження або спростування наявності таких порушень КП «Авторанссервіс» відповідачу надало не було.

Разом з цим суд враховує, що відповідачем у 2018 році було притягнуто позивача до відповідальності саме за ненадання Головному управлінню Держпраці в Одеській області до перевірки зазначених документів.

Суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено жодних строків, протягом яких підприємство може бути притягнуто до відповідальності у разі наявності з його боку порушення законодавства про працю.

Крім того, ст. 265 КЗпП України чітко визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України, а тому, на думку суду, до цієї санкції не можуть бути застосовані строки, встановлені Господарським кодексом України.

Також суд критично ставиться до посилання позивача відносно того, що відповідач не вірно визначив законодавчу норму, яка регламентує підставу притягнення його до відповідальності, оскільки зазначене у оскаржуваній поставі порушення є абзацом 1, а не абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, оскільки Головне управління Держпраці в Одеській області при винесенні постанови від 16.01.2020 року № ОД11577/1581/АВ/ТД-ФС, чітко виклало зміст порушення, за яке підприємство притягнули до відповідальності, а різне тлумачення учасниками справи нумерації абзаців частини 2 статті 265КЗпП не може вплинути на вирішення спору.

Посилання позивача на постанову заступника начальника СВ Білгород-Дністровським ВП ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження №12018160240003497 з підстав, визначених статтею 219 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, також, на думку суду, не спростовує висновків ГУ Держпраці в Одеській області щодо наявності з боку КП «Автотранссервіс» встановленого відповідачем порушення законодавства про працю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судових витрат.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Автотранссервіс» (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, 55) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 2) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 08 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.