ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/19006/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна"

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Грек, судді: А.М. Демидова, О.М. Остапенко) від 14.09.2020

за заявою Дочірнього підприємства "Агроцентр Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтен Груп"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник скаржника (кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна")- Васькіна В.В., адвокат,

представник ініціюючого кредитора - не з`явився,

представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - не з`явився,

представник боржника - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1 16.01.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив порушити за заявою Дочірнього підприємства "Агроцентр Україна" провадження у справі про банкрутство "Ліхтен Груп"(далі - Боржник) в загальному порядку відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Струця М.П.

1.2 21.12.2020 Головне управління Державної податкової служби у місті Києва (далі - ДПС) подало заяву про визнання його кредитором Боржника на суму 1 202 грн 26 коп.

1.3 Заява мотивована наявністю у Боржника боргу зі сплати податку на прибуток та податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 23.06.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив за результатами розгляду поданих у справі заяв з кредиторськими вимогами до Боржника, зокрема, про визнання вимог ініціюючого кредитора та кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна" (на відповідні суми вимог та черговістю їх задоволення), про відмову у визнанні вимог ДПС до Боржника на суму 1 202 грн 26 коп., а також про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника на суму 245 059 841 грн 71 коп.

2.2 Рішення суду в частині відмови у визнанні вимог ДПС до Боржника на суму 1 202 грн 26 коп. мотивовано сплатою Боржником в березні та в червні 2020 року за квитанціями заборгованості на заявлену ДПС суму.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1 14.09.2020 Північний апеляційний господарський суд постановив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2020 в частині відмови ДПС у визнанні кредитором Боржника на суму 1 202 грн 26 коп., визнати ДПС кредитором у справі на цю суму, а також на суму 4 204 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору у справі.

3.2 Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для відмови ДПС у визнанні заявлених у справі кредиторських вимог на спірну суму через незаконність дій Боржника зі сплати, в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника, заборгованості перед ДПС як одним із кредиторів (заборгованості з податків), що складає суму кредиторських вимог ДПС.

4. Встановлені судами обставини

4.1 У Боржника обліковується заборгованість у сумі 1 202 грн 26 коп., яка виникла у зв`язку з несплатою самостійно визначених контролюючим органом зобов`язань, штрафів та пені:

- борг з податку на прибуток у розмірі 1 201, 71 грн (з яких 0, 00 грн - основне зобов`язання, 1 190 грн - штрафні санкції, 11, 71 грн - пеня);

- борг з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 0, 55 грн (з них 0, 50 грн - основне зобов`язання, 0, 00 грн - штрафні санкції, 0,05 грн - пеня).

4.2 Розпорядженням № 1 про обмеження (вих. №02-01-910/19006/19-22-01-20-19 від 22.01.2020) керівнику Боржника було повідомлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 було запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Повторним розпорядженням (вих. 02-01-910/19006/19-06-02-20-1 від 06.02.2020 було зобов`язано керівника Боржника враховувати мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника.

4.3 Боржник погасив заборгованість перед ДПС згідно з квитанціями № 1110 від 17.03.2020 та № 401 від 19.06.2020.

4.4 Податковий борг Боржника в сумі 181 грн 71 коп. виник після відкриття провадження у справі про банкрутство.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1 08.10.2020 кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна", подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2020.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1 Заявник, обґрунтовуючи звернення із касаційною скаргою у цій справі з посиланням на положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України та стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, вказує на:

- неправильне застосування апеляційним судом норм статті 41 Кодексу України про банкрутство, які не застосовуються у спірних правовідносинах, оскільки не регулюють наслідки недодержання Боржником вимог щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема наслідки розгляду кредиторських вимог, що були погашені в ході розгляду справи та суми яких не були повернуті кредитором Боржнику;

- на порушення судом норм процесуального права - через неврахування обставин прийняття ДПС сплати Боржником заборгованості з податків на спірну суму заявлених у цій справі вимог, зарахування ДПС сплачених сум в рахунок погашення заборгованості з відображенням в інформаційній системі відомостей щодо існуючої у Боржника переплати зі сплати податків;

- на неправильне застосування статті 129 ГПК України через відсутність підстав для визнання вимог ДПС на суму сплаченого нею у цій справі судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог.

7. Позиція розпорядника майна Боржника, викладена у відзиві на касаційну скаргу

7.1 Аргументи у відзиві на касаційну скаргу загалом аналогічні аргументам у касаційній скарзі.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо обмежень на виконання боржником зобов`язань перед кредиторами в процедурі банкрутства

8.1 Визначення кредитора та грошового зобов`язання у справі про банкрутство, склад вимог конкурсного кредитора, порядок пред`явлення цих вимог до боржника у справі про банкрутство, порядок та умови їх розгляду судом у справі про банкрутство та погашення регламентовані положеннями Кодексу про банкрутство.

8.2 Стаття 41 Кодексу про банкрутство визначає категорію "мораторію на задоволення вимог кредиторів", її зміст, застосування та поширення у справі про банкрутство та наслідки.

Частина перша цієї статті Кодексу про банкрутство містить загальне правило, згідно з яким, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини другої статті 41 Кодексу про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Частиною п`ятою цієї статті Кодексу про банкрутство визначені вимоги, підстави та умови, за яких дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема:

- на задоволення вимог поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення;

- на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Водночас Кодекс з банкрутства допускає можливість на задоволення вимог кредиторів протягом дії мораторію у разі:

- стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів (за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, що провадиться з рахунку боржника в установі банку, а контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий) (абзац четвертий частини п`ятої статті 41 Кодексу про банкрутство);

- звернення стягнення на майно боржника (за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, що здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника) (абзац п`ятий частини п`ятої статті 41 Кодексу про банкрутство);

- задоволення самим боржником вимог кредиторів (лише тих вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію, частина шоста статті 41 Кодексу про банкрутство).

Також законодавець згідно частиною сьомою статті 41 цього кодексу допускає можливість погашення вимог кредиторів, незалежно від того, чи поширюється на них дія мораторію на задоволення вимог кредиторів: боржником, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, власником корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третьою особою; протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі, однак за умови погашення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

Отже, за змістом наведених положень Кодексу про банкрутство стягнення з боржника та виконання боржником зобов`язань за вимогами кредиторів допускається щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію, та у разі одночасного погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.

8.3 Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам між ДПС та Боржником згідно заявленими у справі кредиторським вимогами, з урахуванням встановлених судами обставин (пункт 4.1) щодо складу заборгованості Боржника у сумі 1 202 грн 26 коп., яка виникла у зв`язку з несплатою самостійно визначених контролюючим органом зобов`язань, штрафів та пені, а саме: боргу з податку на прибуток у сумі 1 201 грн. 71 коп. (1 190 грн - штрафні санкції, 11 грн. 71 коп. - пеня), боргу з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 0,55 грн (0,50 грн - основне зобов`язання, 0,05 грн - пеня); Суд зазначає про таке.

8.4 Статтею 1 Кодексу про банкрутство грошове зобов`язання визначено, як зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду тощо. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.