ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2021 р. Справа№ 925/188/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
прокурор: Чумаченко А.А.;
від позивача: не з`явились;
від відповідача 1: Пономаренко Н.А.;
від відповідача 2: Пономаренко Н.А.;
від третьої особи 1: Косянчук В.В.;
від третьої особи 2: не з`явились;
від третьої особи 3: не з`явились;
від третьої особи 4: не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року
у справі № 925/188/18 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Заступника прокурора Черкаської області, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Кабінету Міністрів України
до 1. Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY)
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів"
2. Державна акціонерна компанія "Хліб України"
треті особи на стороні відповідача-1: 1. Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
2. Товариство з обмеженою відповідальність "Грейт Логістик"
про витребування майна, -
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Кабінету Міністрів України про витребування у Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY), Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України майна відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві.
В обґрунтування позову прокурор вказав на незаконне вибуття з володіння держави в особі Кабінету Міністрів України рухомого та нерухомого майна, розташованого у м. Тальне Черкаської області по: вул. Вокзальна, 93, 99 та вул. Скворцова, 40. Спірне майно перебувало у користуванні ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" та ДП ДАК "Хліб України "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" і не підлягало приватизації, оскільки являється загальнодержавною власністю. Майно вибуло з власності держави за відсутності відповідних рішень Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, тобто поза волею держави тому таке майно підлягає витребуванню у примусовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" у зв`язку з припиненням цієї юридичної особи та відсутністю доказів щодо її правонаступника.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі №925/188/18 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що доводи прокурора щодо неправомірного вибуття державного майна із власності Кабінету Міністрів України та захисту права держави на майно шляхом витребування майна від Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" є обґрунтованими та підтверджені належними доказами. Водночас, суд першої інстанції зазначив, що захист права власності шляхом подання позову з вимогою про витребування спірного майна від відповідачів реалізований прокурором без дотримання вимог статті 256 ЦК України, якою унормовано поняття позовної давності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Заступник прокурора Черкаської області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що при вирішенні спору судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які наслідок, рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. За твердженням прокурора, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість та підтвердження належними та допустимими доказами доводів прокурора щодо неправомірного вибуття спірного майна із власності держави в особі Кабінету Міністрів України та наявність підстав для судового захисту права держави шляхом витребування цього майна від АТ «Агро Інвест Компані» та ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс». В той же час, з висновком суду першої інстанції про відсутність належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду, а відтак наявність підстав для відмови в задоволені позову прокурор не погоджується та зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено тієї обставини, що Кабінет Міністрів України не був учасником справи про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» Тальнівський комбінат хлібопродуктів» та ДВЗП «Тальне» ДАК «Хліб України», а тому не міг безпосередньо дізнатись про перехід права власності на державне майно.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Разіна Т.І., Тищенко А.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі №925/188/18, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі №925/188/18 до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року поновлено апеляційне провадження у справі №925/188/18 та призначено її до розгляду на 11.11.2019 року.
У зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 для розгляду справи № 925/188/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року вищезазначеною колегією суддів прийнято до провадження апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі №925/188/18 та призначено справу до розгляду на 10.12.2019 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 року задоволено заяву головуючого судді Кравчука Г.А., суддів: Козир Т.П., Коробенка Г.П. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі №925/188/18, матеріали справи №925/188/18 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2019 року справу №925/188/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №925/188/18 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року та призначено її до розгляду на 16.01.2020 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С. заяву про самовідвід - задоволено.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 24.01.2020 року зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. та Доманської М.Л. про самовідвід у справі № 925/188/18 задоволено, відведено суддів Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. та Доманську М.Л. від розгляду справи № 925/188/18, матеріали справи № 925/188/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 28.01.2020 зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 до провадження складі колегії суддів: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Грек Б.М. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.03.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід у справі №925/188/18 задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. від розгляду справи №925/188/18. Матеріали справи №925/188/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
У відповідності до витягу з протоколу передачі судової справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Пантелієнка В.О., Грека Б.М. Розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 призначено на 06.05.2020.
Разом з тим, 06.05.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Отрюха Б.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 призначено на 10.06.2020.
В судовому засіданні 10.06.2020 року суддями Отрюхом Б.В., Пантелієнком В.О. та Греком Б.М. заявлено самовідвід у справі № 925/188/18, який мотивовано наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаних судді у розгляді даної справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В., Пантелієнка В.О. та Грека Б.М. задоволено, відведено суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В.. Пантелієнка В.О. та Грека Б.М. від розгляду справи № 925/188/18, матеріали справи № 925/188/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020 у справі № 925/188/18 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пашкіна С.А. - головуючий суддя, судді: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 заяву головуючого судді (судді доповідача) Пашкіної С.А., суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року задоволено, матеріали справи №925/188/18 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 у справі № 925/188/18 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Дідиченко М.А. - головуючий суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено справу до розгляду на 29.07.2020.
20.07.2020 від представника Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY) надійшли заяви про відвід суддів Дідиченко М.А. - головуючий суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 визнано заяви Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY) про відвід суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя, судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. від участі у розгляді апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 у справі № 925/188/18 необґрунтованими та повідомлено сторін, що розгляд справи № 925/188/18 відбудеться 29.07.2020 о 13:00 год. у складі суду, визначеному за результатами розгляду заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 для розгляду заяви Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY) про відвід суддів визначено колегію суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY) про відвід суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя, судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. від участі у розгляді апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 у справі № 925/188/18 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 року розгляд справи відкладено на 16.09.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 року № 09.1-08/3139/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 року для розгляду справи №925/188/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Калатай Н.Ф.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області прийнято до свого провадження та оголошено перерву в розгляді справи до 30.09.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3519/20 від 30.09.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 року для розгляду справи №925/188/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області прийнято до свого провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 року розгляд справи відкладено до 28.10.2020 року.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року №09.1-08/4066/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 року для розгляду справи №925/188/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю, Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 року оголошено перерву до 04.11.2020.
Засідання суду, призначене на 04.11.2020 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Дідиченко М.А. на лікарняному.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 року для розгляду справи № 925/188/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 09.12.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 року № 09.1-08/5126/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 року для розгляду справи №925/188/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області прийнято до свого провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 відкладено розгляд справи на 20.01.2021.
Позиції представників сторін
09.04.2019 через відділ документального забезпечення суду від Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги прокурора.
09.04.2019 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Логістик» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
09.04.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
09.04.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заявлені клопотання та результати їх розгляду
21.06.2019 відповідачем 1 було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY), яке обґрунтоване тим, що позовні вимоги до відповідача 1 мають бути передані до Господарського суду Черкаської області для розгляду в межах справи № 17/04-05-10-01-114-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» Тальнівський КХП».
24.06.2019 від відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що прокурором було невірно визначено позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
24.06.2019 від відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення на підставі неналежних доказів.
21.06.2019 відповідачем 2 було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині, що стосується майна підприємства боржника - ДП ДАК «Хліб України» Тальнівський КХП», оскільки такі вимоги мають бути розглянуті в межах справи № 17/04-05-10-01-114-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» Тальнівський КХП».
заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що прокурором не вірно зазначено особу позивача - Кабінет Міністрів України.
Колегія суддів, у судовому засіданні 28.10.2020 в нарадчій кімнаті, дійшла до висновку про відхилення поданих відповідачами клопотань з мотивів, зазначених в мотивувальній частині постанови.
10.12.2019 через відділ документального забезпечення суду від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подано клопотання, якому останній просить здійснити процесуальне правонаступництво, змінивши учасника провадження у справі № 925/188/18, а саме Міністерство аграрної політики та продовольства на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла до висновку про його відхилення, оскільки Міністерство аграрної політики та продовольства не є стороною справі № 925/188/18, у зв`язку з чим підстави для здійснення такого правонаступництва у даній справі відсутні.
Явка представників сторін
Представник позивача та третіх осіб 2-4 у судове засідання 20.01.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Крім того, 20.01.2021 через електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.01.2021 за відсутності представників позивача та третіх осіб 2-4.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств", з метою лібералізації внутрішнього ринку зерна та реструктуризації Державної акціонерної компанії "Хліб України" було вирішено узгодити плани приватизації державного майна 100 хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств за переліком згідно з додатком №1 до кінця поточного року та 343 підприємств згідно з додатком №2 - у першому півріччі 1998 року. Для функціонування Державної акціонерної компанії "Хліб України" Міністерством агропромислового комплексу було вирішено передати до статутного фонду ДАК "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3, перетворивши їх у дочірні підприємства акціонерної компанії. До вказаного додатку №3, серед інших, включене державне підприємство Тальнівський комбінат хлібопродуктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" було створено Державну акціонерну компанію "Хліб України" (надалі Компанія), а постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 №240 (у редакції постанови КМУ від 02.07.2007 №887) затверджено статут Державної акціонерної компанії "Хліб України".
Згідно з пунктом 1 Статуту, Компанія є правонаступником Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Мінсільгосппроду та є відкритим акціонерним товариством. Місцезнаходження Компанії: Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1. Державна реєстрація юридичної особи проведена 14.11.1996.
Згідно з пунктом 8 Статуту Компанії її майно становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в балансі Компанії. Майно Компанії є власністю держави і закріплюється за Компанією на праві повного господарського відання. Створені Компанією філії, представництва і дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та оборотними коштами, які належать Компанії. Керівництво їх діяльністю здійснюють директори, що призначаються правлінням Компанії (пункт 13 Статуту).
Засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. На праві господарського відання Компанії належить майно, передане засновником до статутного фонду Компанії, у тому числі кошти (пункти 29, 36 Статуту).
Згідно з пунктом 38 Статуту Компанія стосовно переданого їй засновником до статутного фонду державного майна, яке включене до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може вчиняти дії, наслідком яких може бути відчуження майна, в тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо, до виключення такого майна із зазначеного переліку об`єктів.
У подальшому наказом Міністерства аграрної політики України від 03.12.2010 №798 затверджено статут Державної акціонерної компанії "Хліб України" в новій редакції.
Засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України (пункт 29 Статуту).
У зв`язку з прийняттям Постанови КМУ від 05.11.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" державне підприємство Тальнівський комбінат хлібопродуктів було перетворене у Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП ДАК "Хліб України "Тальнівський КХП").
Статут дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" затверджено рішенням спостережної ради ДАК "Хліб України" 10.03.1998 (протокол №3) та проведено державну реєстрацію юридичної особи 08.06.1998, ідентифікаційний код 00952551, місцезнаходження: Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.
Засновником (власником) ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" є Державна акціонерна компанія "Хліб України". Згідно з пунктом 4.1 Статуту ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" його майно становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається у бухгалтерському балансі підприємства.
Згідно з п.п. 4.2., 4.3. Статуту джерелом формування майна дочірнього підприємства є, у тому числі, грошові і матеріальні внески ДАК «Хліб України». Майно засновника передається дочірньому підприємству в користування, яке має право вчиняти щодо даного майна будь-які дії тільки з дозволу засновника. Майно, що набуте Підприємством в результаті власної господарської діяльності належить Компанії на праві власності
Рішенням спостережної ради Компанії від 24.11.1999 №31 дозволено ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" реорганізацію шляхом розподілу майна і створення на його базі двох самостійних юридичних осіб: Дочірнього підприємства "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952551, далі - ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП") та Дочірнього виробничо-заготівельного підприємства "Тальне" ДАК "Хліб України" (код ЄДРПОУ 30065659, далі - ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України").
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" проведена 08.06.1998, засновником підприємства є Державна акціонерна компанія "Хліб України".
Згідно з Актом передачі майна, боргових зобов`язань податкових платежів станом на 01.03.2000, який був затверджений Головою правління ДАК "Хліб України", ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" було передано основних засобів на суму 25 998 004,14 грн, статутний фонд 18383700,00 грн.
Відповідно до Статуту ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України, який був затверджений рішенням Спостережної ради ДАК "Хліб України" від 24.03.2001, підприємство створене шляхом реорганізації ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівського КХП". ДАК "Хліб України" є засновником та власником новоствореного підприємства. Здійснення будь-яких угод з майном Компанії, яке передане підприємству у користування проводиться лише з дозволу Компанії (пункт 3.7.3 Статуту).
Згідно з пунктом 4.3 Статуту майно Компанії передається підприємству у користування. Майно, що набуте підприємством у результаті власної господарської діяльності належить Компанії на праві власності.
Рішенням виконавчого комітету Тальнівської міської ради №171 від 08.07.2008 "Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на об`єкти ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" введено в експлуатацію об`єкти ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України": комплекс будівель по вул. Вокзальній, 93 у м. Тальне: будівля млина з прибудовами, побудована в 1989 році, площа забудови 1745,7 кв м (А), будівля приміщення складу, побудована в 1989 році, площа забудови 947,3 кв м (Б), будівля ПТО побудована у 1989 році, площа забудови 220,2 кв м (Б), будівля приміщення складу №2 побудова в 1980 році, площа забудови 950 кв м (Є), будівля лабораторії побудована в 1989 році, площа забудови 1055,5 кв м (Ж), будівля приміщення складу №6, площа забудови 1043,7 кв м (З), будівля приміщення складу №5 побудована в 1989 році, площа забудови 1077,8 кв м (З-1), будівля складу №8 і № 9 побудована в 1965 році, площа забудови 2045,3 кв м (О1), будівля приміщення складу №7, побудована в 1989 році, площа забудови 815,3 кв м (П), будівля приміщення складу №11 побудована у 1989 році, площа забудови 995,5 кв м (Р), будівля приміщення складу №10 побудована у 1980 році, площа забудови 1285,5 кв м (Р), будівля ДПО побудована у 1990 році, площа забудови 197,2 кв м (Т), будівля адміністративного корпусу побудована у 1990 році, площа забудови 239,8 кв м (Ф), будівля магазину-складу побудована у 1992 році, площа забудови, 402,5 кв м (Х), будівля котельні побудова у 1990 році, площа забудови 1014,7 кв м (Ш), будівля насосної, побудована у 1986 році, площа забудови 122,7 кв м (Д), будівля компресорної побудована в 1992 році, площа забудови 76,2 кв м (Г), будівля магазину побудована в 1990, площа забудови 233,4 кв м (В), будівля приміщення складу №9 побудована у 1986 році, площа забудови 1222 кв м (І), будівля вагової побудована у 1986 році, площа забудови 38,7 кв м (Т), будівля котельної з ковбаснею побудована в 1990 році, площа забудови 220 кв м (Ц), будівля складу №3, побудована у 1984 році, площа забудови 1009,1 кв м (Є), будівля промислового сил. корпусу побудована в 1990 році, площа забудови 1020 кв м + 372 кв м (А, К), будівля теплиці побудована в 1990 році, площа забудови 1458,9 кв м (С); по вул. Вокзальній, 99 у м. Тальне: будівля хлібопекарського цеху, А, побудована в 1986 році, площа забудови 250,7 кв м, вбиральня, огорожа; по вул. Скворцова, 40 у м. Тальне: будівля підсобного приміщення (А) побудована у 1986 році, площа забудови 461,7 кв м, будівля телятника (Б) побудова у 1992 році, площа забудови 796,3 кв м, будівля свинарника побудована в 1990 році (В), площа забудови 451,4 кв.м., будівля свинарника (Г) побудована в 1992 році, площа забудови 805,1 кв м, будівля службового приміщення (Ж) побудована у 1989 році, площа забудови 19,2 кв.м., будівля бурякосховища, Є, побудована в 1992 році, площа забудови 27,3 кв м, літній павільйон (К), літній вигул (Д), огорожа (З, Л, М, Н, Ж), пташник, дві вбиральні, бесідка, башня №10, залізничні полотна, арт. свердловина, газорозподільний пункт, заасфальтована територія.
На виконання рішення №171 від 08.07.2008 "Про введення в експлуатацію та оформлення права власності на об`єкти ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" виконавчим комітетом Тальнівської міської ради 14.07.2008 видані Свідоцтва про право загальнодержавної власності ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" на нерухоме майно по вул. Вокзальній, 93 (Свідоцтво про право власності серії САС №167531, реєстраційний номер майна 25631610), вул. Вокзальна, 99 (Свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №662455), вул. Скворцова,40 (Свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №662456 реєстраційний номер майна 23962368) у м. Тальне.
Рішенням виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 18.09.2008 №253 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об`єкти ДП "Тальнівський КХП" ДАК "Хліб України" введено в експлуатацію об`єкти ДП "Тальнівський КХП" об`єкти у м.Тальне по вул. Вокзальній, 93: 1.будівля елеватора з галереями рік спорудження 1982, площа забудови 3198,3 кв м, 2. будівля приміщення столової рік спорудження 1989, площа забудови 727,5 кв м, 3. будівля складу-гаражу рік спорудження 1989, площа забудови 302,2 кв м, 4.будівля підвального приміщення рік спорудження 1989, площа забудови 188,70 кв м, 5. будівля водонасосної станції рік спорудження 1989, площа забудови 72,10 кв м, 6.будівля господарського приміщення рік забудови 1989, площа забудови 25,4 кв м, 7.будівля цеху відходів рік спорудження 1989, площа забудови 29,10 кв м, 8.будівля комбікормового заводу, рік спорудження 1968, площа забудови 1386,9- кв м, 9.будівля силосного корпусу рік спорудження 1982, площа забудови 775,30 кв м, 10.будівля приміщення пункту для розвантаження машин рік спорудження 1989, площа забудови 73,3 кв м, 11.будівля приміщення прохідної рік спорудження 1986, площа забудови 8,80 кв м, 12.будівля приміщення складу ПММ рік спорудження 1987, площа забудови 69,00 кв м, 13.будівля приміщення плотні та електроцеху рік спорудження 1972, площа забудови 1236,10 кв м, 14.споруда водонасосної очисної рік спорудження 1989, площа забудови 42,3 кв м,15. будівля вагової і транспорту рік спорудження 1968, площа забудови 26,8 кв м, 16.будівля пункту прийому залізничного транспорту рік забудови 1968, площа забудови 73,8 кв м, 17.будівля нижньої прохідної рік спорудження 1989, площа забудови 21,7 кв м, 18.будівля контори з лабораторією рік спорудження 1986, площа забудови 1353,0 кв м, 19.будівля підсобного приміщення рік спорудження 1989, площа забудови 108,4 кв м, 20.будівля зерноскладу рік спорудження 1968, площа забудови 1286,0 кв м, 21.будівля башні рік спорудження 1968, площа забудови 40,5 кв м, 22.будівля складу №16 рік спорудження 1968, площа забудови 1289,6 кв м, 23.будівля робочої башні рік спорудження 1968, площа забудови 40,0 кв м, 24. будівля зерноскладу рік спорудження 1968, площа забудови 1357,4 кв м, 25. будівля робочої башні рік спорудження 1968, площа забудови 25,8 кв м, 26. будівля зерноскладу рік спорудження 1968, площа забудови 1326,20 кв м, 27. будівля робочої башні рік спорудження 1968, площа забудови 85,30 кв м, 28. будівля зерноскладу рік спорудження 1968, площа забудови 1400 кв м, 29. будівля розвантаження автомобілів з навісом рік спорудження 1979, площа забудови 196,4кв м, 30.будівля розвантаження автомобілів 15-УРБ рік спорудження 1971, площа забудови 39,8кв м, 31. будівля підвалу рік спорудження 1983,площа забудови 90,4 кв м, 32.будівля побутового приміщення рік спорудження 1982, площа забудови 76,40 кв м, 33.будівля щитової рік спорудження 1990, площа забудови 45,10 кв м, 34.будівля гаража рік спорудження 1989, площа забудови 107,0 кв м, 35.будівля кузні рік спорудження 1986, площа забудови 378,0 кв м, 36.будівля пилорами рік спорудження 1990, площа забудови 66,50 кв м, 37.будівля сушарки рік спорудження 1989, площа забудови 95,20 кв м, 38.будівля гаража рік спорудження 1988, площа забудови 340,50 кв м, 39.Будівля лазні рік спорудження 1990, площа забудови 78,10 кв м, 40.будівля цеху відходів рік спорудження 1989, площа забудови 48,8 кв м, 41.будівля сушарки рік спорудження 1989, площа забудови 94,1 кв м, 42.будівля зерноскладу з гаражем рік спорудження 1984, площа забудови 2675,30 кв м, 43.будівля сушарки рік спорудження 1982, площа забудови 920,50 кв м, 44.будівля кукурузного заводу рік спорудження 1978, площа забудови 4663,20 кв м, 45.будівля гаража (навіс) рік спорудження 1990, площа забудови 783,9 кв м.
На підставі рішення виконкому Тальнівської міської ради від 18.09.2008 №253 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об`єкти ДП "Тальнівський КХП" ДАК "Хліб України", ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" 06.10.2008 отримало Свідоцтво про право державної власності на визначене у рішенні майно, яке знаходиться у м. Тальне по вул. Вокзальній, 93.
Відділом містобудування та архітектури Тальнівської районної державної адміністрації був виготовлений Висновок №758 від 22.10.2009 по обстеженню існуючих будівель у м. Тальному по вул. Вокзальній, 93, будівлі розташовані у промисловій частині міста Тального на території ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП", користувачем будівель є Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів", рік спорудження будівель 1968-1990, проектна документація та рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на будівництво об`єктів архітектури втрачена. Земельна ділянка площею 24,6 га перебуває у постійному користуванні Тальнівського комбінату хлібопродуктів відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 28.11.1995, Серія ЧР№14-52.
Рішенням виконкому Тальнівської міської ради № 36 від 19.02.2010 "Про оформлення права власності на об`єкти ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" було вирішено визнати таким, що втратив чинність пункт 1 рішення виконкому Тальнівської міської ради від 18.09.2008 №253 стосовно введення в експлуатацію та визнання права власності на об`єкти нерухомості у м. Тальне за ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП", рекомендовано Тальнівському відділку комунального підприємства "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації" ліквідувати Свідоцтво про право власності від 06.10.2008, яке видане ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" на підставі рішення виконкому міськради №253 від 18.09.2008; введено в експлуатацію ДП "Тальнівський КХП" об`єкти у м. Тальне по вул. Вокзальній, 93 у кількості 43 одиниці об`єктів нерухомості (аналогічно переліку визначеному у рішенні виконкому міськради №253 від 18.09.2008); визнано 100% права власності за ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" на об`єкти у м. Тальне вул. Вокзальна, 93 згідно пункту 2 даного рішення; доручено Тальнівському відділку комунального підприємства "Черкаське обласне БТІ" видати Свідоцтво про право власності на об`єкти згідно з пунктами 1, 2 даного рішення.
15.09.2010 ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" було видане Свідоцтво про право приватної власності на майно, перелік якого був зазначений у рішенні виконкому Тальнівської міської ради №36 від 19.02.2010 та внесено Реєстру права власності на нерухоме майно про що свідчить витяг з вказаного Реєстру (Т.2, а.с. 254).
Крім того, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.11.2004 порушено провадження у справі №01-14-01/3894 про банкрутство ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України". Ухвалою суду від 05.11.2007 було вирішено ввести процедуру санації ДП ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" строком на 12 місяців. Ухвалою суду від 12.05.2008 затверджено план санації ДП ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України", який схвалений комітетом кредиторів 05.12.2007.
Відповідно до пункту 4.2 плану санації заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, серед іншого визначено: формування майнового комплексу нового суб`єкту господарювання на базі майна боржника та коштів інвестора; створення на базі майнових активів боржника та коштів інвестора нового суб`єкта господарювання - ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Тальне"; переведення (продаж) корпоративних прав на Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" від боржника до інвестора. Відповідно до пункту 4.5 плану санації рішенням комітету кредиторів в якості інвестора боржника визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Кварк", (ЄДРПОУ 24069545), яке зобов`язалось стати співзасновником новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів «Тальне»; надати до статутного фонду новоствореного підприємства 61 500,00 грн; викупити корпоративні права (частку) боржника в новоствореному підприємстві в розмірі 99% на суму 6 150 000,00 грн, надати боржнику інвестиційні кошти на розвиток господарської діяльності в сумі 500 000,00 грн; працевлаштувати працівників боржника на новостворене товариство, виконати інші заходи згідно з планом санації.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" відбулася 01.07.2008, статутний капітал на суму 6211500,00 грн. 31.10.2008 зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" (далі - ТОВ "КХП "Тальне", код ЄДРПОУ 36013669) прийняте рішення, яке оформлене протоколом №3 про те, що внеском ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" до статутного фонду ТОВ "КХП "Тальне" є будинки і споруди на суму 5064219,00 грн, машини і обладнання на суму 844 183,00 грн, транспортні засоби вартістю 152167,00 грн, інструменти, прибори та інвентар - 80543,00 грн, інші основні фонди - 8888 гривень, а всього майна на суму 6150 000,00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2008 ухвала господарського суду Черкаської області від 12.05.2008 в частині затвердження плану санації була скасована, справа передано на розгляд до місцевого суду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.10.2008, яка залишена без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.12.2008, затверджено план санації боржника - ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України", який схвалений рішеннями комітету кредиторів від 12.05.2008 та від 22.08.2008.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2009 було ухвалено припинити процедуру санації по справі та визнано банкрутом ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України".
На підставі договорів купівлі-продажу, укладених після проведення відкритих торгів в межах справи про банкрутство № 18-10-01-14-01/3894, переможцями сплачено: за будівлю хлібопекарського цеху (переможець торгів - ДП "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" ДАК "Хліб України", договір купівлі-продажу від 19.05.2011 №1818 будівлю хлібопекарського цеху, А, вбиральню, огорожу по вул. Вокзальній, 99 у м. Тальне) - 26 053,00 грн; за будівлю магазину (переможець торгів - TOB "КХП" "Тальне") - 27 736,00 грн; за комплекс будівель та споруд (підсобне приміщення, телятник, свинарник, свинарник з літнім вигулом, службове приміщення, бурякосховище, під навіс, літній павільйон, яма жомова, водонапірна башта, артезіанська скважина, огорожа (переможець торгів TOB "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс", договір купівлі-продажу №1753 від 18.05.2011 про продаж майна по вул. Скворцова, 40 у м. Тальне,) - 293 199,00 грн; за теплицю з прибудовою (переможець торгів TOB "Комбінат хлібопродуктів "Тальне", договір купівлі-продажу №1833 від 20.05.2011 про продаж будівлі теплиці по вул. Вокзальній, 93 у м. Тальне, 03.06.2011 зареєстрована у Реєстрі прав власності на нерухоме майно) - 25 536,00 грн; рухоме майно ДП ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" (переможець торгів TOB "Комбінат хлібопродуктів "Тальне") - 14 682,93 грн.
Ухвалою суду від 09.08.2011 було вирішено затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, цією ж ухвалою було ліквідоване ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" та припинено провадження у справі. Запис про державну реєстрацію припинення ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України", як юридичної особи внесений 19.08.2011.
Рішенням виконавчого комітету №313 від 20.11.2008 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об`єкти ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" було визнано 100% права власності за ТОВ "КХП "Тальне" на об`єкти нерухомого майна у м. Тальне, по вул. Вокзальній, 93 згідно Додатку.
На виконання зазначеного рішення виконавчим комітетом Тальнівської міської ради 02.12.2008 видане свідоцтво серії САС №167530 про право приватної власності ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" на вищевказане майно, про що 03.12.2008 внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Крім того, ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2000 порушено провадження по справі №01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника. Ухвалою суду від 20.07.2001 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою суду від 25.12.2013 (яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2014) відмовлено у задоволенні клопотання ДАК "Хліб України" про припинення провадження у справі про банкрутство боржника, зняття обтяжень на майно, накладених в межах провадження у справі, направлення копії ухвали у відповідні органи державної реєстрації обтяжень майна у справі та задоволено клопотання голови комітету кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів" "Тальне" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Визнано банкрутом ДП ЗАК "Хліб України" "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бакуменка Володимира Івановича, якого зобов`язано виконати відповідні дії у ліквідаційній процедурі відповідно до норм Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 року.
Постановою Верховного Суду України від 21.10.2014 постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 постанову господарського суду Черкаської області від 25.12.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 скасовано, справу №04/05/10-01-14-05-08/4129 передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду. Ухвалою суду від 13.10.2015 призначено розпорядником майна ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича.
Ухвалою суду від 17.11.2015 у справі № 17/04-05-10-01-14-05-08/4129, суд прийняв до розгляду заяву арбітражного керуючого про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ДП ДАК "Хліб
України" "Тальнівський КХП" за Лотом №1: будівель, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м.Тальне, вул. Вокзальна,93 (свідоцтво на право власності САЕ 104501 від 15.09.2010 виданого виконавчим комітетом Тальнівської міської ради); будівель, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна, 99 (Договір купівлі-продажу від 19.05.2011 за №1818), все рухоме майно та автотранспорт, що знаходиться за адресами: Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна, 93 та по вул. Вокзальна, 99, оформленого Протоколом відкритих торгів з продажу майна визнаного банкрутом ДП ДАК Хліб України "Тальнівський комбінат хлібопродуктів" від 25.07.2014. Визнати недійсними договори купівлі - продажу майна, які укладені між ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ТОВ "КХП "Тальне", укладені за результатами проведення аукціону з продажу майна ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП", який оформлений Протоколом відкритих торгів з продажу майна визнаного банкрутом ДП ДАК Хліб України "Тальнівський КХП" від 25.07.2014, зокрема: Договір купівлі - продажу об`єкту нерухомого майна від 04.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Неллі Борисівною, зареєстрованого в реєстрі за №4483; Договір купівлі - продажу нерухомого майна від 05.08.2014; Договір купівлі - продажу рухомого майна від 04.08.2014; Договір купівлі - продажу рухомого майна від 05.08.2014.
Судом також встановлено, що господарським судом Черкаської області розглядалася справа №12/5625, за позовом ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" до ДАК "Хліб України" про визнання права власності на усе нерухоме майно у м. Тальне по вул. Вокзальній, 93, 99, вул. Скворцова, 40. Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.01.2008 у позові відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.04.2008 рішення господарського суду скасовано, позов задоволено повністю, визнано за ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" право власності на майно, яке розташоване за адресами по вул. Вокзальній, 93 у м. Тальне, по вул. Вокзальній, 99 у м. Тальне, по вул. Скворцова, 40 у м. Тальне, по вул. Вокзальній, 93 у м. Тальне, згідно з переліком, зазначеним у постанові.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2008 постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.04.2008 скасована з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.02.2009 провадження у справі №12/5625 припинено, у зв`язку з відмовою позивача від заявлених позовних вимог.
11.01.2010 між ТОВ "КХП "Тальне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРУПП-АРТ" (ЄДРПОУ 36810133) укладено договір купівлі-продажу №2 (26.01.2010 внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно) по вул. Вокзальній, 93 у м. Тальне: комплекс, А - будівля млина з прибудовами,площею 10538,6 кв.м.; Б, Б1 будівля приміщення складу та будівля приміщення складу та будівля ПТО, загальною площею 1950,7 кв м; Е -будівля приміщення складу №2, загальною площею 907,8 кв.м.; Ж-будівля лабораторії, загальною площею 1635,0 кв.м.; З-будівлі приміщення складу №6, загальною площею 914,6 кв.м.; З- будівля приміщення складу №5, загальною площею 914,6 кв.м.; О,І- будівля приміщення складу №8, №9, загальною площею 1861,9 кв.м.; П-будівлі приміщення складу №7,загальною площею 738,8 кв.м.; Р-будівля приміщення складу №11,загальною площею 938,4 кв.м.; Р1-будівля приміщення складу №10, загальною площею 1209,5 кв.м.; Т-будівлі ДПО, загальною площею 163,0 кв.м.; Ф-будівля адміністративного корпусу, загальною площею 566, 7 кв.м.; Х-будівлі магазину-складу,загальною площею 238,5 кв.м.; Ш-будівля котельні, загальною площею 956,7 кв.м.; Д-будівля насосної, загальною площею 102,5 кв.м.; Г-будівля компресорної, загальною площею 62,0 кв.м.; Ї-будівля приміщення складу №9,загальною площею 1380,5 кв.м.; Ч-будівля вагової,загальною площею 27.3 кв.м.; Ц-будівля котельної з ковбаснею,загальною площею 177, 1 кв.м.; Є -будівля складу №3,загальною площею 749,3 кв.м.; Л, К -будівля промислового сил. корпусу,загальною площею 4452, 4 кв.м.; Щ -будівля пташника, загальною площею 516, 4 кв.м.; Ю -будівля пташника, загальною площею 510, 8 кв.м.; У -вбиральні; У-вбиральня; УІ-башня №10, VII - бесідка; II, III, IV-залізничного полотна,І- вимощення; VIII-газорозподільного пункту. В подальшому, на підставі договору Право приватної власності ТОВ "КРУПП-АРТ" на зазначене майно 21.03.2013 перереєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25808471240.
04.04.2013 між ТОВ "КРУПП-АРТ" та Акціонерним товариством "АГРО ІНВЕСТ КОМПАНІ" укладено договір купівлі-продажу вказаного вище нерухомого майна по вул. Вокзальній, 93 у м. Тальне (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25808471240), посвідчений та зареєстрований у державному реєстрі приватним нотаріусом Трухіною І.Г. за реєстраційним номером 1651.
Як вбачається з реєстру права власності на нерухоме майно, 21.12.2012 між ТОВ "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" та ТОВ "КРУПП-АРТ" укладено договір купівлі-продажу №4896, відповідно до якого за останнім було зареєстровано право приватної власності на будівлю теплиці за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93 (реєстраційний номер майна 25631610) та на будівлю магазину В, площею 192,6 кв.м., будівлі теплиці (лише фундамент), С, арт. свердловину, V, за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93 (реєстраційний номер майна 426219971240).
Крім того, на підставі Договору купівлі - продажу № 4607 від 07.08.2014, укладеного між продавцем - ТОВ "КРУПП-АРТ" та покупцем - акціонерним товариством "АГРО ІНВЕСТ КОМПАНІ" право власності на зазначені об`єкти перереєстровано за останнім, про що 07.08.2014 здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 426219971240.
Крім того, в межах справи про банкрутство № 17/04-05-10-01-14-05-08/4129 відбулись відкриті торги з продажу майнового комплексу, що належав ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП". Ліквідатор здійснив продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, що складається із: будівель, що знаходяться за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93, будівель, що знаходяться за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 99, все рухоме майно, що знаходиться за адресами: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93 та вул. Вокзальна, 99 та автотранспорт.
За результатом проведеного аукціону, 04.08.2014 між ДП ДАК "Хліб України "Тальнівський КХП" та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" укладено договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, предметом якого є нерухоме майно - комплекс, який розташований за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.
04.08.2014 між ДП ДАК "Хліб України "Тальнівський КХП" та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є рухоме майно.
Також, за результатами проведеного аукціону, 05.08.2014 між ДП ДАК "Хліб України "Тальнівський КХП" та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Тальне" укладено договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, предметом якого є нерухоме майно - комплекс, який розташований за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 99.
У подальшому, 06.08.2014 між ТОВ "КХП "Тальне" (продавець) та АТ "Агро інвест Компані" (AGRO INVEST COMPANY a.s., покупець) укладено договір купівлі-продажу № 4560, предметом якого є комплекс нежитлових будівель, за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.
Також, 06.08.2014 між ТОВ "КХП "Тальне" (продавець) та АТ "Агро інвест Компані" (AGRO INVEST COMPANY a.s., покупець) укладено договір купівлі-продажу № 4571, предметом якого є комплекс нежитлових будівель, за адресою: м. Тальне, вул. Вокзальна, 99.
Рішенням виконавчого комітету Тальнівської міської ради №217 від 16.10.2014 "Про розгляд звернення ТОВ "Круп-Арт" щодо зміни адреси нерухомого майна", було вирішено змінити адресу об`єкта нерухомого майна по вул. Вокзальна, 93 у м. Тальне, який належить Акціонерному товариству "Агро інвест Компані" відповідно до витягів до Реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 25318426 від 07.08.2014, 5927551 від 09.07.2013, 25237352 від 06.08.2014 на адресу вул. Незалежності, 8, залишивши за будівлею магазину, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7124010100:02:001:2566, адресу вул. Вокзальна, 93.
Предметом позову у цій справі є вимога прокурора про витребування із чужого незаконного володіння державного майна, яке вибуло з власності держави поза її волею.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Із врахуванням того, що "інтерес держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N806/1000/17).
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
В той же час, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до Державного бюджету України, що, на думку прокурора, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
В обґрунтування підстав для звернення з цим позовом до суду прокурор вказав на неналежне виконання Кабінетом Міністрів України своїх повноважень щодо захисту майнових інтересів держави, в результаті чого відбулося відчуження державного майна у незаконний спосіб, що згідно з вимогами Закону України "Про прокуратуру" покладає на органи прокуратури обов`язок захисту таких інтересів. Вимоги щодо повідомлення Кабінету Міністрів України про звернення прокурора до суду в інтересах Кабінету Міністрів України прокурором виконані на підтвердження чого є відповідні докази у матеріалах справи.
Твердження відповідача 2 у клопотанні про залишення позову без розгляду, що прокурором невірно визначено позивача у даних правовідносинах колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже було зазначено вище, Державну акціонерну компанію «Хліб України» було створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1000 від 22.08.1996, відповідно до статуту якої майно компанії є власністю держави та закріплюється на праві повного господарського відання; засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.
А тому, оскільки засновником Державної акціонерної компанії «Хліб України» є держава в особі в особі Кабінету Міністрів України, тоді як спір у даній справі стосується майна, яке належало компанії, а тому прокурором вірно визначено Кабінет Міністрів України в якості позивача у спорі про витребування майна, а не Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке здійснює повноваження з управління корпоративними правами ДАК «Хліб України».
Стосовно доводів відповідача у клопотанні про залишення позову без розгляду, що у Кабінету Міністрів України відсутня процесуальна правоздатність виступати позивачем у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Статтею 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України може бути позивачем та відповідачем у судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Оскільки Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями бути позивачем у судах, а тому клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Стосовно суті заявлених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Відповідно до частини третьої статті 326 Цивільного кодексу України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.
Поняття державного унітарного підприємства унормоване у статті 73 ГК України, згідно з якою державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 цього Кодексу, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний фонд державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб`єкта господарювання. Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворено у випадках та порядку, передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються цим Кодексом та іншими законами. (Стаття 74 ГК України). Частиною 11 статті 82 ГК України передбачено, що особливості створення та діяльності державних акціонерних товариств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства, іншими законами.
Власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб`єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб`єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб`єктів господарювання відповідно до законодавства.
Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів (стаття 135 ГК України).
Державну акціонерну компанію "Хліб України" було утворено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України", Кабінетом Міністрів України також був затверджений Статут цієї Компанії. Згідно з пунктом 8 Статуту Компанії її майно становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в балансі Компанії. Майно Компанії є власністю держави і закріплюється за Компанією на праві повного господарського відання. Створені Компанією філії, представництва і дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та оборотними коштами, які належать Компанії. Керівництво їх діяльністю здійснюють директори, що призначаються правлінням Компанії (пункт 13 Статуту).
Засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. На праві господарського відання Компанії належить майно, передане засновником до статутного фонду Компанії, у тому числі кошти (пункти 29, 36 Статуту).
Як вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України №1218 від 05.11.1997 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" державне майно державного підприємства Тальнівський комбінат хлібопродуктів, яке було перетворене у дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України", було вирішено передати до статутного фонду цієї Компанії.
Правовий статус майна дочірнього підприємства визначений у Статуті ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" (код ЄДРПОУ 00952551), який затверджено рішенням спостережної ради ДАК "Хліб України" 10.03.1998, згідно з яким його майно становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається у бухгалтерському балансі підприємства. Майно підприємства, що є власністю компанії, закріплюється на праві оперативного управління (пункти 4.1,4.2 Статуту). Майно Компанії передається підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії.
В результаті реорганізації ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" (яка проведена з дозволу її засновника), на його базі було створено два підприємства: ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" (код ЄДРПОУ 00952551) та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" (код ЄДРПОУ 30065659).
Відповідно до положень Статуту ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" здійснення будь-яких угод з майном Компанії, яке передане підприємству у користування проводиться лише з дозволу Компанії. Майно Компанії передається підприємству у користування. Майно, що набуте підприємством у результаті власної господарської діяльності належить Компанії на праві власності.
Щодо майна ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" (код ЄДРПОУ 00952551), то відповідно до Постанови Верховної Ради України №88/95-ВР від 03.03.1995 "Про перелік об`єктів, які не підлягають приватизації у зв`язку з їх загальнодержавним значенням" та Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Тальнівський комбінат хлібопродуктів, який знаходиться у м. Тальне, вул. Вокзальна, 93 (код ЄДРПОУ 00952551) віднесений до Переліку об`єктів, які не підлягають приватизації, у зв`язку з їх загальнодержавним значенням.
У статті 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (в редакції від 21.09.2006) визначено, що управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Об`єктами управління державної власності, відповідно до статті 3 цього Закону, серед іншого є майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об`єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
Частиною 9 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
Пунктом 6 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" унормовано, що рішення про приватизацію майнових комплексів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують зберігання продукції державного резерву та державного інтервенційного фонду приймається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, спірне майно не передавалось у власність ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України", а лише надавалось йому у користування для здійснення статутної діяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що майно ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" не могло бути приватизоване або корпоратизоване.
Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 затверджено Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, яке визначило порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно.
Передача об`єктів права державної власності щодо цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Згідно із частиною 1 статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
Згідно з частиною 1 статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання унормовані статтею 141 ГК України. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб`єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.
Майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону. Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду. Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб`єкта господарювання (Стаття 145 ГК України).
Відповідно до частини 9 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" господарські організації, створені на базі об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, держава в особі Кабінету Міністрів України, як єдиний власник майна, своїм рішенням виділив спірне майно для створення Державної акціонерної компанії "Хліб України", сформувавши відповідно до закону статутний фонд Компанії, затвердив Статут Державної акціонерної компанії "Хліб України", у якому, серед іншого, було визначено правовий статус майна, яке передавалось до статутного фонду Компанії та підстави зміни правового режиму майна цього суб`єкта господарювання.
Постанови Кабінету Міністрів України № 1000 від 22.08.1996 «Про утворення Державної акціонерної компанії «Хліб України», № 1218 від 05.11.1997 «Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств» не змінювали правовий режим майна, яке передано у користування дочірніх підприємств ДАК «Хліб України».
Як вірно зазначив суд першої інстанції, при зміні правового режиму майна Компанії така зміна повинна відбуватися з дозволу власника - Кабінету Міністрів України, а майна дочірніх підприємств ДАК «Хліб України» - з дозволу Компанії, а також (у випадках передбачених законом) після прийняття відповідного рішення про їх приватизацію.
В той же час, рішення про зміну режиму майна Кабінетом Міністрів України не приймалося, у зв`язку з чим матеріалами справи не підтверджено зміну форми власності з державної на приватну.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Стаття 388 цього Кодексу передбачає також можливість витребування майна, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.
З огляду на викладені вище обставини, рухоме та нерухоме майно Державної акціонерної компанії «Хліб України» було фактично передано ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" у статутний фонд останніх на праві користування, а відтак, враховуючи принципи непорушності права власності, у ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" не виникло право власності на вказане майно, і на даний час вказане майно є власністю держави України в особі Кабінету Міністрів України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо неправомірного вибуття державного майна із власності держави в особі Кабінету Міністрів України та у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову шляхом витребування майна від Акціонерного товариства "Агро Інвест Компані" (AT AGRO INVEST COMPANY) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс"
В той же час, відповідачами в суді першої інстанції було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові лише у випадку, коли позов доведений.
Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.
Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Вказана правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою як Верховного Суду України в постановах від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, так і Верховного Суду, зокрема в постанові від 15.05.2018 у справі № 911/3210/17, від 08.05.2018 у справі №911/2534/17.
Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.
Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Висновок про застосування інституту позовної давності до правовідносин, врегульованих ст. 388 ЦК України, викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16 (провадження №12-122гс18). У постанові Постанова ВП ВС 17.10.18, справа №362/44/17 (провадження №14-183 цс 18) міститься наступний правовий висновок: на віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність. Зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності (пункти 39-40 постанови).
Згідно з частиною 2 статті 136 ГК України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Тобто, законодавством визначено, що власник зобов`язаний контролювати збереження та використання свого майна особисто або через уповноважений ним орган.
Отже, обов`язок щодо контролю за державним майном Кабінет Міністрів України, як уповноважений власник, зобов`язаний здійснювати в силу закону.
Як вже було зазначено вище, спірне майно закріплено за Державною акціонерною компанією "Хліб України" на праві повного господарського відання. Засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до обов`язків Державної акціонерної компанії "Хліб України" входило безпосереднє керівництво поточною діяльністю самої Компанії та її дочірніх підприємств, оскільки Правління Компанії, яке є її виконавчим органом, згідно з положенням Статуту організовує господарську діяльність, фінансування, ведення обліку та складення звітності, забезпечує дотримання Компанією, її дочірніми підприємствами, філіями і представництвами вимог відповідних установчих документів та законодавства; розглядає матеріали ревізій і перевірок, а також звіти керівників дочірніх підприємств, філій і представництв, створених Компанією, тобто здійснює загальне керівництва та контроль за усією діяльністю дочірніх підприємств, у тому числі і з питань використання державного майна.
Вибуття майна із власності держави пов`язане з відчуженням майна, яке відбувалось внаслідок застосування судової процедури визнання банкрутами обох дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", учасником яких були, зокрема, і представники цієї Компанії і прокурор.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, провадження у справі №01-14-01/3894 про банкрутство ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" було порушено 26.11.2004.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2009 вказане підприємство було визнано банкрутом, а ухвалою суду від 09.08.2011 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, цією ж ухвалою було ліквідоване ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" та припинено провадження у справі. Стосовно ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП".
Провадження у справі №01-14-05-08/4129 було порушено 24.11.2000.
Ухвалою суду від 10.04.2012 був затверджений реєстр кредиторів боржника, а постановою суду від 25.12.2013 вказане підприємство було визнано банкрутом.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (вказана норма викладена у редакції Закону від 2000 та від 2004 років), з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов`язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу арбітражного суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. А відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п`ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Офіційними друкованими органами, у розумінні статті 1 цього Закону є газета Верховної Ради України "Голос України" та газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", друковані видання відповідної обласної ради за місцезнаходженням боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, вибуття майна із власності держави відбувався саме в рамках судових процедур про визнання банкрутами ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України", оскільки протягом 2008-2011 роках в ході виконання плану санації та процедури ліквідації ДВЗП «Тальне» (справа № 10-01-14-01/3894) рухоме та нерухоме майно було відчужене на користь ТОВ «КХП Тальне», ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Імпульс Плюс»; в серпні 2014 в ході процедури ліквідації ДП ДАК «Хліб України «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» (справа № 17/04-05-10-01-14-05-08/4129) рухоме та нерухоме майно останнього було відчужене в ході відкритих торів на користь ТОВ «КХП Тальне», власником якого в подальшому став відповідач.
Отже, щонайменше з квітня 2011 року (щодо майна ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України") та з серпня 2014 (щодо майна ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів»), позивач знав (не міг не знати) про вибуття з власності держави спірного майна, відповідно, про порушення внаслідок цього прав держави.
Отже, беручи до уваги офіційне оприлюднення оголошень щодо порушення справ про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" (у користуванні яких перебувало спірне майно) та визнання їх банкрутами, враховуючи участь представників Державної акціонерної компанії "Хліб України" та прокурора у справах про банкрутство дочірніх підприємств, дає підстави суду вважати, що і прокурор і позивач не могли не знати про порушення права, на захист якого прокурор звернувся з цим позовом до суду.
Колегія суддів відзначає, що у даному випадку перебіг позовної давності не пов`язується із фактом участі Кабінету Міністрів України у справах про банкрутство дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», оскільки, як вже було зазначено вище, Кабінет Міністрів України, як уповноважений орган зобов`язаний контролювати збереження та використання свого майна.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Кабінету Міністрів України було відомо про відчуження майна ДП ДАК "Хліб України" "Тальнівський КХП" та ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України" не тільки з оголошень про порушення справ про банкрутство останніх та визнання їх банкрутами.
Так, в матеріалах справи міститься лист ДАК «Хліб України» № 1-2-20/4270 від 14.06.2008, яким ще у 2008 Кабінет Міністрів України було повідомлено про затвердження плану санації ДВЗП "Тальне" ДАК "Хліб України", в процесі якого передбачався продаж майна, яке є предметом даного спору.
Крім того, колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо того, що позивач дізнався про наявність свого порушеного права лише з 02.03.2015 року, коли постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/64/14 за позовом ДАК «Хліб України» до виконавчого комітету Тальнівської міської ради та Тальнівської міської ради визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тальнівської міської ради № 36 від 19.02.2010, оскільки у межах даної справи не вирішувався спір на користь відповідачів у даній справі № 925/188/18.
Крім того, позов у справі № 925/64/14 стосувався лише частини майна, щодо якого заявлено позов у даній справі, та стосувався прав ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» на майно, яке виникло у останнього на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ №104501.
Також, як вбачається з тексту постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/64/14, ДАК «Хліб України» обґрунтовував свої позовні вимоги, зокрема, наявністю висновків, викладених Верховним Судом України в постанові від 21.10.2014 року у справі №04/05/10-01-14-05-08/4129, згідно яких спірне майно є державним та не підлягає приватизації, а третій особі майно передано позивачем лише в користування.
Отже, останньому ще з 21.10.2014, а не з 02.03.2015, як зазначає прокурор, було відомо про відчуження частини спірного державного майна.
Колегією суддів відхиляються пояснення Кабінету міністрів України, наведені, в клопотанні про поновлення строку позовної давності, що останній не був учасником справ про банкрутство дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», у зв`язку з чим останньому не було відомо про укладення правочинів щодо майна, оскільки початок перебігу позовної давності не пов`язується із наявністю у особи статусу учасника певної судової справи чи процедури.
При цьому, позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за змістом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Враховуючи відсутність обставин, які б свідчили про поважність причин такого значного пропуску строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами, висновок суду першої інстанції про неможливість захисту прав держави у даному випадку є вичерпними.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірного майна не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності за заявою відповідача про її застосування.
Стосовно клопотання відповідачів про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що даний спір з вимогами про витребування майна ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» має розглядатись в рамах справи про банкрутство ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП», колегія суддів зазначає наступне.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (ч. 6 ст. 12 ГПК України)
21.10.2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, особливість вирішення майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі про визнання договорів недійсними, полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
В той же час, у даній справі не вирішується майновий спір з вимогами до боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство.
А тому, заявлені клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягають.
Щодо посилань відповідачів на те, що долучені прокурором до позовної заяви документи засвідчені з порушенням п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003» колегія суддів зазначає таке.
За приписами ст. 94 ГПК України:
- письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1);
- письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2);
- копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4);
- учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5).
З матеріалів справи слідує, що надані прокурором до позовної заяви докази містять відмітку про прізвище посаду особи, яка посвідчила вказану копію, дату такого посвідчення та скріплена печаткою прокуратури.
А тому такі твердження відповідача колегія суддів відхиляє.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 07.09.2019 у справі № 925/188/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2019 року у справі № 925/188/18 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 925/188/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 02.02.2021
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко
