номер справи 237/2566/20
номер провадження 2/237/174/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.21 року місто Курахове
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Медведського М.Д.,
при секретарі Сідаш О.О.,
за участю представника позивача Юр`єва В.Х.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове цивільну справу за позовом Житлово-Будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків,
ВСТАНОВИВ:
15.07.2020 року до Мар"їнського районного суду надійшла позовна заява Житлово-Будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є членом Житлово-Будівельного кооперативу «Енергетик-2» з 1987 року, предметом діяльності якого є зокрема: забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами. Позивачем надаються відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території у вигляді: електропостачання будинку та прибудинкової території, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, ремонт будинку та прибудинкової території. Боржник, в свою чергу, має сплачувати членські внески для оплати послуг ЖБК «Енергетик-2». Позивачем дані послуги надаються в повному обсязі, однак відповідач фактично користується послугами, однак оплату за ці послуги не здійснює, членські внески не сплачує, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 3740 грн. за період з 01.09.2018 року по 31.05.2020 року. Інфляційні збитки за вказаний період склали 136,75 грн., сума відсотків за користування грошовими коштами за період 01.09.2018 року по 30.06.2020 року 83,24 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно із частиною першоюстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першоюстатті 16 цього Кодексукожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другоїстатті 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенастаттею 20 ГПК України,за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах,що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з частинами першою та третьоюстатті 167 ГК Україникорпоративні права- це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Власник корпоративних прав бере участь у капіталі господарської організації, а реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, надає йому можливість впливати на діяльність господарської організації.
Відповідно під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За змістом частин першої та другоїстатті 55 ГК Українисуб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно доЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цьогоКодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Господарською діяльністю уГК Українивважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).
Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються міжсуб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю належать до господарських відносин (стаття2, частина шоста статті3 ГК України).
Питання господарської діяльності кооперативів врегульованостаттею 94 ГК України, яка визначає кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимогГК України, інших законодавчих актів.
Законодавець врегулював приписамистатей 95-100 ГК Українипорядок створення та діяльності виробничих кооперативів, як таких, що є, поміж інших, підприємствами колективної власності, передбачивши водночас існування відповідного закону, що регулює діяльність різних видів кооперативів (частина першастатті 94 ГК України).
Зазначені вище нормиГК Україникореспондуються із приписами статей83,85,86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Правові,організаційні,економічніта соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаютьсяЗаконом України «Про кооперацію».
За змістом положень статей2,6,9цьогоЗаконукооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо
Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах (частина першастатті 7 Закону України «Про кооперацію»).
Згідно з положеннямистатті 12 Закону України «Про кооперацію»основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно достатті 19 Закону України «Про кооперацію»для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
За статтями20,21 Закону України «Про кооперацію»для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу. Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків). Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
У випадку ліквідації кооперативу майно кооперативу, що залишилося після задоволеннявимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об`єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом.Майно неподільного фонду не підлягає поділу між йогочленами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету. При цьому у рішенні повинні бути визначені напрями використання зазначеного майна (частини шоста та сьомастатті 29 Закону України «Про кооперацію».
За змістом наведених вище норм корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), у справі № 904/4887/18 від 17.12.2019 року.
Так,за змістом розділу 1 СтатутуЖБК «Енергетик-2» створено для забезпечення прав свої членів і дотримування їх обов`язків, належного утримування і використання неподільного та спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для оплати всіх платежів, передбачених законом та цим Статутом. ЖБК є неприбутковою організацією і не має цілі отримання для її розподілу між членами ЖБК. ЖБК відповідає за своїми обов`язками коштами та майном ЖБУ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем в судах. ЖБК не відповідає за зобов`язання своїх членів.
Розділом 5 Статуту визначені права та обов`язки членів ЖБК, зокрема члени ЖБК зобов`язані проводити оплату комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок ЖБК в розмірі, який установлений Загальними зборами, з врахуванням реальних витрат. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена ЖБУ з часу вступу до ЖБК.
Таким чином, як за приписами законодавства, так і за положеннями Статуту відповідач єгосподарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту, має відповідні фонди.Члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав, зокрема, у їх відносинах з кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
Відповідач як член Кооперативу, відповідно до статуту та чинного законодавства, має в ньому корпоративні права та відповідні корпоративні обов`язки, невиконанням яких з боку відповідача обґрунтовано позовні вимоги, у зв`язку з чим даний спір виник з корпоративних відносин.
Таким чином, враховуючи що спір у цій справі виник у зв`язку з порушенням прав кооперативу як юридичної особи його членом у формі невиконання корпоративних обов`язків, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, справа підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом Житлово-Будівельногокооперативу «Енергетик-2»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості заоплату житлово-комунальнихпослуг увигляді членськихвнесків- закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення даної ухвали до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2021 року.
Суддя М.Д.Медведський
Дата документу 04.02.21
