Єдиний унікальний номер 237/2566/20
Номер провадження 22-ц/804/2555/21
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2021 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Канурної О.Д., Мальованого Ю.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від 15 липня 2021 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Медведського М.Д. в місті Курахове Донецької області, повне судове рішення складено 23 липня 2021 року, у справі номер 237/2566/20 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2020 року до Мар?їнського районного суду Донецької області звернувся ЖБК «Енергетик-2» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги у вигляді членських внесків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , позивач цьому будинку надає комунальні послуги у вигляді утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідачка ОСОБА_1 користується послугами, що надає позивач, але обов`язки щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг не виконує, в результаті чого утворилася заборгованість, яка з урахуванням уточнень позовних вимог складається з: заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку і прибудинкової території за період з вересня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 5950,00 грн, інфляційні збитки за період з вересня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 257,62 грн, відсоткі за користування грошовими коштами за період з вересня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 116,43 грн, яку позивач ЖБК «Енергетик-2» просив стягнути з ОСОБА_1 . Також позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти витрачені ним на оплату правничої допомоги в розмірі 1500,00 грн.
Рішенням Мар?їнського районного суду Донецької області від 15 липня 2021 року позов Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» заборгованість: по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з вересня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 5950,00 грн, інфляційні збитки за період вересня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 257,62 грн, відсоткі за користування грошовими коштами за період з вересня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 116,43 грн.
Вирішено питання про судові витрати судовий збір.
Додатковим рішенням Мар?їнського районного суду Донецької області від 10 серпня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.
З рішенням Мар?їнського районного суду Донецької області від 15 липня 2021 року не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від 15 липня 2021 року та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, яке полягає в тому, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Суд також не повідомив ОСОБА_1 про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції та про відкладення розгляду справи.
Зазначає, що, оскільки вона не подавала заяву про вступ до кооперативу, тому позивачем не доведено її членство, а тому не має підстав для стягнення з неї відповідних членських внесків.
Статут ЖБК «Енергетик-2» не затверджено виконавчим комітетом.
Вважає, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів щодо її членства в кооперативі, а тому вона не має перед ним зобов`язань та заборгованість перед позивачем відсутня.
Крім того, відповідачка не отримала заяву ЖБК «Енергетик-2» про збільшення позовних вимог, відповідно до якої було збільшено розмір заборгованості з перерахуванням до липня 2021 року в розмірі 5950,00 грн. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при подання заяви про збільшення позовних вимог позивач фактично змінив підставу та предмет позову, що виключає можливість розгляду такої заяви.
Позивач порушив закони кооперативу та порушує далі права та інтереси інших власників квартир, оскільки продовжує нараховувати невірну суму членських внесків з кожного власника по 170,00 грн, завищену на 60,00 грн, у зв`язку з тим, що розраховує цю суму не з житлової площі, як зазначено в рішенні загальних зборів, а з невідомої площі житла.
Суд не звернув уваги на завищену вартість членських внесків.
Статут кооперативу не є правовим документом, він недійсний та незаконний, оскільки складений без членів кооперативу власників квартир.
Протокол загальних зборів є незаконним, оскільки самі збори не проводились та жителі будинку ніколи не повідомлялись про збори.
В відзиві на апеляційну скаргу ЖБК «Енергетик-2» просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції без змін.
Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи, винесено з урахуванням вимог розумності та справедливості.
Аргументи відповідачки не підтверджені жодними нормами законодавства та зводяться до її власних міркувань.
Зазначає, що відповідачка зареєстрована в місті Курахове Мар?їнського району, тому вся кореспонденція направлялась відповідно до вимог законодавства.
Відмова суду в проведенні відеоконференції є обґрунтованою, оскільки заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції подана менше ніж за 5 днів до дня судового засідання.
Предметом спору є стягнення заборгованості з оплати членських внесків, а не порушення в діяльності кооперативу, на що вказує ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за
зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до свідоцтва про право власності від 25.05.1996 року №234 ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 (а.с. 39, том 1).
Рішенням Курахівської міської ради народних депутатів №108 від 30.05.1986 року вирішено організувати Житлово-Будівельний кооператив «Енергетик-2», затвердити списки населення для заселення на житлову площу у домі ЖБК-2 Курахівської ТЄС (а.с. 89, том 1).
Згідно з ордером №1150 на право заняття житлового приміщення ОСОБА_1 разом з сім`єю, надано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 40, том 1).
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01№036059, Житлово-Будівельний кооператив розташований за адресою: Донецька область, м. Курахове, пр-т Маяковського, 4-а, зареєстрований державним реєстратором Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області за ідентифікаційним кодом юридичної особи 36975428 від 30.05.1986 року (а.с. 10, том 1).
З довідки АБ №531895 вбачається, що Житлово-Будівельний кооператив «Енергетик-2» є юридичною особою та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зазначено датою первинної реєстрації 30 травня 1986 року (а.с 11, том 1).
Відповідно до протоколу №1 спільних зборів ЖБК «Енергетик-2» від 24.02.2018 року, головуючий зборів ОСОБА_2 , секретар зборів ОСОБА_3 , у присутності 25 членів кооперативу головуючий звітував про виконані роботи за членськими платежами, зокрема 15.02.2018 року встановлено лічильник електроенергії. Також винесена пропозиція про підвищення тарифів платежів. За результатами голосування було постановлено підвищити тариф з березня 2018 року до 3,00 грн за 1 квадратний метр жилої площі (а.с. 92, том 1).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиті відповідачкою житлово-комунальні послуги у вигляді членських внесків, інфляції витрати та трьох відсотків річних.
Проте, з таким рішенням суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки воно ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Судом встановлено, що судове рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від 15 липня 2021 року за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків ухвалено без участі відповідачки ОСОБА_1 .
В матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS-повідомлення ОСОБА_1 01.07.2021 року (а.с. 159, том 1).
Відповідачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначила, що вона належним чином не повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, судового повідомлення про виклик до суду не отримувала.
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року №73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 подавала заявку до суду про направлення їй повістки SMS-повідомленням.
Відомості про надсилання відповідачці судової повістки в цивільній справі відсутні.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд першої інстанції порушив право ОСОБА_1 знати про час і місце судових засідань (частина друга статті 6 ЦПК України 2004 року), що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про судове засідання, яке відбулось 15 липня 2021 року, тому такий довід апеляційної скарги є обґрунтованим і судове рішення підлягає скасуванню.
Розглядаючи позов по суті, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями й управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (стаття 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Пунктом 5.2 Статуту житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2», затвердженого загальними зборами членів житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» від 07.04.2010 року визначено, що члени житлово-будівельного кооперативу зобов`язані своєчасно проводити оплату за послуги на утримання будинку та прибудинкової території, вносити платежі готівкою або поточний рахунок ЖБК в розмірі, який установлений Загальними зборами, з врахуванням реальних витрат (а.с. 74-88, том 1).
Як передбачено пунктом 8.9 цього Статуту, власники квартир і приміщень, зобов`язані укласти договір на обслуговування та оплату комунальних послуг з ЖБК. Відмова від укладення договору, оплати рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів ЖБК і основою для звернення до суду про стягнення заборгованості по оплаті відповідних рахунків в примусовому порядку.
Отже, оскільки відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності і споживачкою житлово-комунальних послуг, а саме послуг з утримання та обслуговування багатоквартирного будинку, які надаються за вказаною адресою позивачем, не подавала заяви щодо ненадання або неналежного надання послуг з утримання та обслуговування будинку, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за послуги з утримання та обслуговування будинку.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка ОСОБА_1 не є членом кооперативу та не повинна сплачувати внески на утримання та обслуговування будинку є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведені положення частини другої статті 625 ЦК України, а також те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних.
Разом з тим, перевіряючи правильність нарахування суми заборгованості за послуги з утримання та обслуговування будинку позивач допустився помилки в розмірі вартості таких внесків ОСОБА_1 , зазначаючи їх розмір 170,00 грн на місяць.
Рішенням спільних зборів ЖБК «Енергетик-2» від 24.02.2018 року відповідно до протоколу №1 за результатами голосування постановлено підвищити тариф членських внесків з березня 2018 року до 3,00 грн за 1 квадратний метр жилої площі.
З свідоцтва про право власності від 25.05.1996 року №234 та ордеру на житлове приміщення №1150 вбачається, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , житлова площа якої становить 36,85 кв.м.
Отже, розмір щомісячних внесків ОСОБА_1 за послуги з утримання та обслуговування будинку має становити 110,55 грн (36,85 кв.м х 3,00 грн).
Тому, апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_1 в частині безпідставного завищення вартості послуг ЖБК «Енергетик-2» є обґрунтованою.
З огляду на наведене, за період з 01 вересня 2018 року по липень 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків (послуги з утримання та обслуговування будинку) становить 3758,70 грн, розмір інфляційних збитків за цей період становить 25,51 грн, сума відсотків за користування грошовими коштами за цей період становить 9,39 грн.
За таких обставин, позов ЖБК «Енергетик-2» підлягає частковому задоволенню із стягненням з ОСОБА_1 на користь позивача наведених вище сум заборгованості.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що
у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач ЖБК «Енергетик-2» просив суд, крім іншого, стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти з оплати правничої допомоги в розмірі 1500,00 грн.
На підтвердження позивач надав звіт про надання правничої допомоги від 14.07.2020 року, відповідно до якого клієнт сплатив на користь адвоката 1500,00 грн за договором про надання правничої допомоги.
Згідно з договором про надання правничої допомоги адвокат Петренко Н.О. взяла на себе зобов`язання надати ЖБК «Енергетик-2» юридичну (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а ЖБК «Енергетик-2» зобов`язався оплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги (а.с. 154, том 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що понесені ЖБК «Енергетик-2» витрати на правничу допомогу є документально підтверджені, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на його користь.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що позовні вимоги ЖБК «Енергетик-2» підлягають задоволенню частково, тому розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1134,89 грн (розмір заявлених вимог 6324,05 грн (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню 3793,60 грн (59,99%), судовий збір при подання позовної заяви сплачений в розмірі 1891,80 грн).
До того ж, пунктом 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК (аналогічна норма міститься і в ст. 353 ЦПК України у чинній редакції), з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК (ст. 141 ЦПК України у чинній редакції).
Оскільки, постановою Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року задоволено апеляційну скаргу ЖБК «Енергетик-2», судовий збір сплачений ним за подання апеляційної скарги на ухвалу Мар?їнського районного суду Донецької області в розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 , а всього 3404,89 грн.
Також, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково на 40,01% (100%-59,99%), ухвалою Донецького апеляційного суду від 27 вересня 2021 року відповідачку ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1362,30 грн (3404,89 грн х 40,01%).
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мар?їнського районного суду Донецької області від 15 липня 2021 року скасувати.
Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у вигляді членських внесків задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» (ЄДРПОУ 36975428) заборгованість за оплату житлово-побутових послуг у вигляді членських внесків за період з 01 вересня 2018 року по 01 липня 2021 року в розмірі 3758,70 (три тисячі сімсот п`ятдесят вісім грн 70 коп.) гривень, інфляційні збити за період з 01 вересня 2018 року по 01 липня 2021 року в розмірі 25,51 (двадцять п`ять грн 51 коп.) гривень, суму відсотків за користування грошовими коштами за період з 01 вересня 2018 року по 01 липня 2021 року в розмірі 9,39 (дев`ять грн 39 коп.) гривень, а всього 3793,60 (три тисячі сімсот дев`яносто три грн 60 коп.) гривень.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» (ЄДРПОУ 36975428) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 1500,00 грн та судовий збір пов`язаний з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 3404,89 грн.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Енергетик-2» (ЄДРПОУ 36975428) в дохід держави судовий збір пов`язаний з розглядом апеляційної скарги в розмірі 1362,30 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді:
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2021 року.
Суддя :
