Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21524/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Земляної Г.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК ФОРВАРД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "БАНК ФОРВАРД" до Національної комісія з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі також - відповідач), в якому просило суд скасувати постанову уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - члена комісії Лібанова М.О. від 19 листопада 2018 року № 614-ДП-Е «Про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів» на Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» за неподання до Комісії регулярної проміжної інформації за ІІ квартал 2018 року, у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною постановою від 19 листопада 2018 року №614-ДП-Е на позивача накладено штраф за порушення абз.5 ч.1 статті 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині неподання Комісії регулярної проміжної інформації за ІІ квартал 2018 року. Проте, відповідач посилається на порушення строків, встановлених Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року №2826, зареєстрованим Міністерством юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712, однак у зазначене Положення лише 19 квітня 2018 року рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №243 «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» були внесені зміни, що встановлені пунктом 3 главою 3 розділу ІІ Положення терміни для розкриття проміжної інформації. Тобто, Рішення №243 набрало чинності через 30 днів від дати 06 липня 2018 року, а саме, 05 серпня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в судовому порядку було встановлено правомірність застосування до позивача штрафної санкції, оскільки положення статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» і в попередній, і в діючий редакції передбачали обов`язок позивача розкривати регулярну проміжну (квартальну) інформацію шляхом її подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому, звітним періодом для складання такої інформації про емітента є квартали поточного року, а розкриття здійснюється у термін не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Тобто, ані звітні періоди для складання квартальної інформації про емітента, ані строки розкриття проміжної (квартальної) звітності за ІІ квартал 2018 року не змінювались.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем не було надано доказів того, що поняття квартальна інформація та проміжна інформація є тотожними. При вирішенні справи суд першої інстанції застосував норми законодавства, які не мав застосовувати, оскільки вони набрали чинності після звітного періоду, що призвело до винесення неправомірного рішення. Чинне законодавство України не передбачає юридичної відповідальності за тотожні порушення. Також відсутнє в законодавстві України поняття тотожної юридичної відповідальності та тотожні порушення.
Так, строки подання до Комісії регулярної проміжної інформації про емітента були визначені відповідачем на законодавчому рівні вже після закінчення звітного періоду, тому позивачем не було порушено норми чинного законодавства України, оскільки у І та II кварталах 2018 року діяла інша редакція Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, яка не встановлювала порядок подання та оприлюднення проміжної звітності. Відповідно, Банком не було скоєно порушення щодо строків подання до Комісії регулярної проміжної інформації та розкриття такої інформації шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії у II кварталі, оскільки, як в І, так і в II кварталах 2018 року, такі строки та такий порядок розміщення відповідачем саме для проміжної інформації встановлено ще не було.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про її необґрунтованість та безпідставність.
Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено акт від 25 жовтня 2018 року №509-ДП-Е у зв`язку з встановленням порушення позивачем вимог абз.5 ч.1 статті 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині неподання до Комісії регулярної проміжної інформації за ІІ квартал 2018 року.
19 листопада 2018 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який діє на підставі доручення голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2018 року №441-ДП-Е, за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №614-ДП-Е, якою за неподання до Комісії проміжної інформації застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР).
Вимогами статті 1 Закону №448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
За нормами статті 2 Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.
Згідно статті 2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» учасники фондового ринку - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку.
Форми державного регулювання ринку цінних паперів визначені статтею 3 Закону №448/96-ВР.
Так, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків цінних паперів, звітів про результати розміщення цінних паперів та затвердження проспектів цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, звіту про результати розміщення цінних паперів та затвердження проспекту цінних паперів; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Відповідно до статті 5 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням, порушенням у цій сфері, а отже є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій на ринку цінних паперів.
Згідно статті 6 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.
Відповідно до ч.1 статті 7 цього Закону основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, серед іншого, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Пунктом 14 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлено, що: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Згідно приписів статті 12 Закону №448/96-ВР уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.
Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.
Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.
Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначається Правилами розгляду справ про порушення вимоги законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року №1470 (далі також - Правила №1470).
Відповідно до пункту 4 Розділу І Правил №1470 завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.
Згідно пункту 2 Розділу 4 Правил №1470 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.
Про дату, час та місце складання акту про правопорушення на ринку цінних паперів особа, щодо якої порушено справу про правопорушення, повідомляється не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати складання акту.
Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше двадцяти робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
Відповідно до пункту 4 Розділу 4 Правил №1470 уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 1 цього розділу, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.
Одночасно пунктом 1 розділу 6 Правил №1470 визначено, що справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності.
Пунктами 1, 3 розділу 7 Правил №1470 визначено, що розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі. Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.
У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:
1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;
2) про закриття справи.
Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.
Отже, з наведених норм законодавства та встановлених судом обставин справи вбачається, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 19 листопада 2018 року №614-ДП-Е відповідач діяв згідно визначеної процедури та у межах повноважень, визначених Законом України №448/96-ВР та Правилами №1470, про що вірно було зазначено судом першої інстанції. Протилежного не стверджував і позивач.
Згідно п.7 ч.1 статті 11 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Абзацом 5 ч.1 статті 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що емітенти цінних паперів зобов`язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ч.8 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»
публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк зобов`язані розкривати інформацію відповідно до вимог цієї статті.
Відповідно до ч.1 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону № 3264-УІ від 21 квітня 2011 року) - регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону № 2210-VIII від 16 листопада 2017 року, що діяла на момент вчинення правопорушення), регулярна інформація про емітента - річна та проміжна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ч.5 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону № 3264-УІ від 21 квітня 2011 року) звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року.
Відповідно до ч.5 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону №2210-УІІІ від 16 листопада 2017 року, що діяла на момент вчинення правопорушення) звітним періодом для складання проміжної інформації про емітента є квартал. Проміжна інформація про емітента складається станом на кінець останнього дня квартала.
З логічного аналізу наведених норм Закону вбачається, що поняття квартальної інформації та поняття проміжної інформації є фактично тотожними, оскільки стосуються одних і тих самих відносин, суб`єктів та об`єктів, застосовуються в однаковому контексті та регулюють однакові за змістом обов`язки емітетів перед комісією. Позивачем протилежного не обґрунтовано та не доведено, лише висловлену з даного приводу свою суб`єктивну незгоду.
Отже, з наведених норм вбачається, що обов`язок емітентів щодо розкриття регулярної проміжної інформації в Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» мав місце і в попередній редакції закону, і в редакції, чинній на момент вчинення позивачем правопорушення, і наразі також.
Відповідно до ч.6 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції Закону № 2210-VIII, що діяла на момент вчинення правопорушення), строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та проміжної) і відомостей, що містяться у такій інформації встановлюються Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка вживає заходів щодо розкриття зазначеної інформації.
Так, регулярна проміжна інформація розкривається згідно Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 03 грудня 2013 року № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2013 року за №2180/24712 (далі - Положення).
Пунктом 3 глави 3 розділу II Положення (в редакції від 04 лютого 20158 року, на час вчинення позивачем порушення) встановлено, що розкриття квартальної інформації на фондовому ринку здійснюється шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, розміщення на власному веб-сайті та подання до Комісії. Квартальна інформація розкривається за перший, другий і третій квартали. Інформація щодо четвертого кварталу окремо не розкривається, а включається до регулярної річної інформації. Регулярна квартальна інформація згідно з цим Положенням розкривається у термін не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Крім того, пунктом 3 глави 3 розділу II Положення (в редакції від 05 серпня 20158 року, на час вчинення позивачем порушення) встановлено, що розкриття проміжної інформації на фондовому ринку здійснюється шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, розміщення на власному веб-сайті та подання до Комісії. Проміжна інформація розкривається за перший, другий і третій квартали. Інформація щодо четвертого кварталу окремо не розкривається, а включається до регулярної річної інформації. Проміжна інформація згідно з цим Положенням розкривається у термін не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Таким чином, строки розкриття проміжної інформації (попередня назва - регулярна квартальна) за II квартал 2018 року не змінились.
Відтак, АТ «БАНК ФОРВАРД» повинно було розкрити проміжну інформацію на фондовому ринку шляхом подання до Комісії у термін не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Однак, станом на 19 листопада 2018 року - дату прийняття оскаржуваної постанови - АТ «БАНК ФОРВАРД» не усунуло допущеного ним правопорушення.
Посилання позивача на рішення Конституційного суду України №1-рп/99 у справі №1-7/99 від 09 лютого 1999 року, яким визначено, що положення ч.1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, на думку колегії суддів є недоречним, оскільки регулювання спірних відносин змістовних змін не зазнавало, тому недоцільно посилатися на дію закону в часі.
Решта доводів сторін, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на скаргу не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
З огляду на викладене правомірним є твердження суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем абз.5 ч.1 статті 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо неподання Комісії регулярної проміжної інформації за ІІ квартал 2018 року підтверджено, при цьому, судом не встановлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства на ринку цінних паперів, що дозволяє суду дійти висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови від 19 листопада 2018 року за №614-ДП-Е діяв в межах наданих повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством.
Враховуючи зазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом не приймаються, оскільки є необґрунтованими.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК ФОРВАРД" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Г.В. Земляна
Є.І. Мєзєнцев
