Ухвала
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 344/14308/13-ц
провадження № 61-780ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 вересня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року за заявою акціонерного товариства «Ідея Банк» про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2020 року акціонерне товариство « Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило: замінити боржника ОСОБА_1 на належного ОСОБА_2 у виконавчому листі, виданому 04 грудня 2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі
№ 344/14308/2013 про звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 15 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою
Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, у задоволенні заяви АТ «Ідея Банк» про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовлено.
До Верховного Суду 16 січня 2021 року засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга АТ «Ідея Банк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 вересня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову
у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга
є необґрунтованою.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 344/14308/2013 за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (правонаступником якого є АТ «Ідея Банк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2013 року позов ПАТ «Ідея Банк» задоволено. Вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 448 на суму 194 951,35 грн, у тому числі: 184 578,75 грн заборгованості по кредиту, 5 251,48 грн заборгованості по процентах, 5 121,12 грн, - звернути стягнення на транспортний засіб марки Porsche, моделі Cayenne S, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом реалізації цього транспортного засобу ПАТ «Ідея Банк» на публічних торгах з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету застави.
Вказане рішення суду набрало законної сили 15 листопада 2013 року.
04 грудня 2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист у даній справі про звернення стягнення на майно.
08 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Боголей І. Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа № 344/14308/2013, виданого 04 грудня 2013 року, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. При цьому зазначено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб належить ОСОБА_2 , а тому підстави для реалізації автомобіля Porsche Cayenne S, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 відсутні.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду, виконання яких
є складовою права на справедливий суд та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї
із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону
її правонаступником.
Згідно вимог частини другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду,
є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони
в цих правовідносинах.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Ідея Банк» про заміну боржника
у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно вказав, що стягувачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту правонаступництва, набуття ОСОБА_2 обов`язків у зобов`язанні ОСОБА_1 перед ПАТ «Ідея Банк» щодо погашення заборгованості, не підтверджено належними правовими підставами перехід права вимоги до зазначеної особи. При цьому фактичні обставини відчуження предмету застави та встановлення обсягу обов`язків в зобов`язанні, набутих ОСОБА_2 , підлягають дослідженню в порядку позовного провадження.
Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів зокрема договорів, інших правочинів тощо,
у тому числі - на предмет їх нікчемності.
У постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц Верховний Суд зазначив, що розглядаючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі - на предмет їх нікчемності.
Посилання АТ «Ідея Банк» на те, що відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу
від 08 листопада 2019 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб, на який звернуто стягнення, належить ОСОБА_2 , а тому остання повинна бути замінена як належний боржник у виконавчому листі, не є обґрунтованими.
Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що на підставі правочину про перехід права власності на заставне майно до ОСОБА_2
не відбулось правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого боржник ОСОБА_1 би вибув із спірних правовідносин.
Верховний Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що особа, яка набула право власності на річ, обтяжену заставою, не відповідає за зобов`язання заставодавця. Звернення стягнення на предмет застави, відчуженого заставодавцем без згоди заставодержателя, має реалізовуватися не шляхом заміни боржника у відповідному правовідношенні, а шляхом визнання недійсним у встановленому законом порядку договору або іншого правочину, на підставі якого право на предмет застави відійшло до іншої особи.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 24 червня 2019 року у справі № 805/4082/17-а (провадження №К/9901/37962/18).
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «Ідея Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, оскількидокази того, що ОСОБА_2 стала правонаступником
ОСОБА_1 у матеріальних правовідносинах, відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а є лише незгодою заявника з їх змістом.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судамистатті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені
в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності
та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ :
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 15 вересня 2020 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року за заявою акціонерного товариства «Ідея Банк» про заміну сторони виконавчого провадження (боржника)у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник
