Справа № 344/14308/13-ц
Провадження № 22-ц/4808/1359/20
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.
Суддя-доповідач Томин
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Мелінишин Г.П., Горейко М.Д.
за участю секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Бородовським С.О. 15 вересня 2020 року в м. Івано-Франківську у справі за заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно,
в с т а н о в и в:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.10.2013 року у справі №344/14308/2013 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Вирішено звернути стягнення на транспортний засіб - автомобіль марки «Porche», моделі «Cayenne S», 2007 року випуску кузов № НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями.
11.06.2020 року АТ «Ідея Банк» звернулося в суд із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні по даній справі.
Зазначило,що вищевказанерішення суду набрало законної сили 15.11.2013 року.
04.12.2013 року на підставі даного рішення видано виконавчий лист, який пред`явлено для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.
Постановою державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва Боголей І.Ю. від 08.11.2019 року в межах виконавчого провадження №50134710 було повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Як вказано в мотивувальній частині постанови державного виконавця «відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ належить ОСОБА_2 , і тому підстави для реалізації автомобіля марки «Porche», моделі «Cayenne S», 2007 року випуску кузов № НОМЕР_1 відсутні».
Отже, з постанови державного виконавця Печерського районного відділу ДВС м. Києва про повернення виконавчого документу стягувачу в межах ВП №50134710, яка надійшла на адресу стягувача, AT «Ідея Банк» і стало відомо про зміну власника предмета застави.
З огляду на зазначене на даний час у стягувача відсутня можливість реалізації своїх законних прав згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 30.10.2013 року у справі №344/14308/2013.
Просив заяву задовольнити, замінити боржника ОСОБА_1 на належного ОСОБА_2 у виконавчому листі, виданому 04.12.2013 року Івано-Франківським міським судом у справі №344/14308/2013 про звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2020 року в задоволенні заяви АТ «Ідея Банк» про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, АТ «Ідея Банк» подало апеляційну скаргу. Вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що процесуальний порядок правонаступництва передбачений ст. 55 ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» і може мати місце на будь-якій стадії процесу.
На даний час кредитні зобов`язання ОСОБА_1 згідно Кредитного договору №448 від 26.12.2007 року не виконані, а згідно ст. 17 ЗУ «Про заставу», ст. 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» застводавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Застава та зареєстроване обтяження зберігають свою силу, якщо майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
АТ «Ідея Банк» згоди на відчуження предмету застави не надавало.
Таким чином вважає, що чинне законодавство передбачає заміну осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону, що є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника.
Щодо посилання суду першої інстанції на те, що ним не надано документу, який є правовою підставою набуття ОСОБА_2 обов`язків у зобов`язанні ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк», то зазначає, що таким документом є постанова державного виконавця, яка встановлює факт належності транспортного засобу, на який звернено стягнення судом, ОСОБА_2 , і ці дані ґрунтуються на офіційних запитах органів ДВС до МВС України.
Окрім того в ст.ст. 9, 25-27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» вказано підстави для правонаступництва щодо обов`язків актуального власника предмета застави та наслідки набуття особою права власності на предмет застави. А тому правовою підставою набуття ОСОБА_2 обов`язків у зобов`язанні ОСОБА_1 є підтверджений факт реєстрації права власності на предмет застави за ОСОБА_2 , висвітлений у постанові держаного виконавця, договір застави транспортного засобу від 26.12.2008 року, діюче обтяження предмету застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, кредитний договір №448 від 26.12.2007 року, довідка про стан заборгованості за кредитним зобов`язанням станом на 10.06.2020 року. Окрім того чинне законодавство чітко визначає підстави правонаступництва у даному випадку та наслідки для нового власника предмету застави.
Обсяг кредитних зобов`язань актуального власника предмету застави визначено як самим рішенням суду від 30.10.2013 року у даній справі, так і умовами договору застави, та повторному встановленню не підлягає.
Також зазначає, що судом першої інстанції було порушено строки розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2020 року скасувати та постановити нову, якою заяву АТ «Ідея Банк» задовольнити.
Сторони в засідання апеляційного суду не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебувала справа №344/14308/2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.10.2013 року позов ПАТ «Ідея Банк» задоволено. Вирішено в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №448 від 26.12.2007р. на суму 194951 грн. 35 коп., в тому числі: 184578 грн. 75 коп. заборгованості по кредиту, 5251 грн. 48 коп. заборгованості по процентах, 5121 грн. 12 коп. пені, - звернути стягнення на транспортний засіб марки Porsche, моделі Cayenne S, 2007 р.в., № кузова НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом реалізації цього транспортного засобу ПАТ «Ідея Банк» на публічних торгах з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету застави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» 1949 грн. 51 коп. витрат по оплаті судового збору (а.с. 55-56).
Вказане рішення суду набрало законної сили 15.11.2013 року.
04.12.2013 року Івано-Франківським міським судом видано виконавчий лист у даній справі про звернення стягнення на майно (а.с. 86).
Встановлено також, що 08.11.2019 року старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Боголей І.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа №344/14308/2013, виданого 04.12.2013 року, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. При цьому зазначено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб належить ОСОБА_2 , а тому підстави для реалізації автомобіля Porsche Cayenne S, 2007 р.в., номер кузова НОМЕР_1 відсутні (а.с. 85).
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Ідея Банк» про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту правонаступництва, набуття ОСОБА_2 обов`язків в зобов`язанні ОСОБА_1 перед ПАТ «Ідея Банк» щодо погашення заборгованості, не підтверджено належними правовими підставами перехід права вимоги до зазначеної особи. При цьому фактичні обставини відчуження предмету застави та встановлення обсягу обов`язків в зобов`язанні, набутих ОСОБА_2 , підлягають дослідженню в порядку позовного провадження.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Частинами 1, 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно вимог частини другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.
Тобто процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Зміст статей 520- 521 ЦК України дає підстави для висновку, що переведення боргу в зобов`язанні можливе у випадках сингулярного (окремого) правонаступництва за договором або у випадках, установлених законом.
Таким чином, обставини переведення боргу для цілей вирішення питання про заміну боржника у виконавчому провадженні мають підтверджуватися доказами сингулярного або універсального правонаступництва, зокрема договором уступки боргу, свідоцтвом про право на спадщину тощо.
У справі, що переглядається, боржником за виконавчим листом, виданим на підставі заочного рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.10.2013 року про звернення стягнення на предмет застави, є ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи подану ним заяву, АТ «Ідея Банк» посилалося на те, що відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 08.11.2019 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб, на який звернуто стягнення, належить ОСОБА_2 , а тому остання повинна бути замінена як належний боржник у виконавчому листі.
Частиною першою статті 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Разом з тим, на підставі правочину про перехід права власності на заставне майно до ОСОБА_2 не відбулось правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого боржник ОСОБА_1 би вибув із спірних правовідносин. Цивільна дієздатність та деліктоздатність боржника ОСОБА_1 як фізичної особи не припинилася.
Апеляційний суд зазначає, що особа, яка набула право власності на річ, обтяжену заставою, не відповідає за зобов`язання заставодавця. Звернення стягнення на предмет застави, відчуженого заставодавцем без згоди заставодержателя, має реалізовуватися не шляхом заміни боржника у відповідному правовідношенні, а шляхом визнання недійсним у встановленому законом порядку договору або іншого правочину, на підставі якого право на предмет застави відійшло до іншої особи.
Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 24.06.2019 року у справі №805/4082/17-а (провадження №К/9901/37962/18).
Заявник помилково ототожнює правові наслідки, що виникли у зв`язку з відчуженням заставодавцем предмета застави без згоди заставодержателя, зі змістом договору уступки боргу чи змістом правонаступництва.
Крім того, заявником не зазначено на підставі якого правочину предмет застави було відчужено боржником, як і не доведено, що новим його власником є саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, переглянувши оскаржувану ухвалу суду в межах заявлених вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни боржника у виконавчому листі у даній справі є законними та обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: Г.П. Мелінишин
М.Д. Горейко
Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року.
