номер провадження справи 35/184/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021 Справа № 908/3049/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72-А)

до відповідача Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 129-А)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Галагус М.О., витяг з ЄДР;

від відповідача: Балаховітіна В.Г., довіреність №15 від 04.01.2021.

СУТЬ СПОРУ:

25.11.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Державна екологічна інспекція у Запорізькій області з позовом до відповідача Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 277612,80 грн.

25.11.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3049/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 35/184/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 відкладено розгляд справи на 21.01.2021.

21.01.2021 від позивача надійшло клопотання про заміну позивача його правонаступником Державною екологічною інспекцією Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, б. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338). В обґрунтування клопотання посилається на те, що постановою КМУ від 09.09.2020 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» вирішено утворити як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Державної екологічної інспекції Державну екологічну інспекцію Південного округу та ліквідувати як юридичну особу публічного права територіальний орган Державної екологічної інспекції Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 19.10.2020 №378, повноваження Державної екологічної інспекції Південного округу поширюються на територію Автономної республіки Крим, Запорізької та Херсонської областей, міста Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Отже, внаслідок утворення міжрегіональних територіальних органів, на які покладено функції територіальних органів Державної екологічної інспекції, відбулося правонаступництво Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на Державну екологічну інспекцію Південного округу.

Частиною 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За викладених обставин, судом задовольняється заява позивача про здійснення правонаступництва Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на Державну екологічну інспекцію Південного округу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області 05.03.2020 згідно наказу Інспекції від 04.03.2020 3109 у відповідності до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення здійснено виїзд для проведення обстеження земельних ділянок та відбору проб ґрунтів в районі гаражних кооперативів №2 та №3 м. Дніпрорудне Василівського району запорізької області за результатами витікання (переливу) рідини на земельну ділянку з колектору ТЄЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР, про що за результатами вказаної перевірки 05.03.2020 складено акт обстеження.

Відповідно до виконаного Інспекцією протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.03.2020 № 1-20 встановлено наднормативний вміст забруднюючих речовин, що є порушенням статей 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», статті 96 Земельного Кодексу України.

Відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725 (далі - Методика), розмір спричиненої КП «Облводоканал» ЗОР шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки площею 280,5 метрів квадратних, складає 204 652,80 грн. Відповідно до нормативних положень Методики розмір завданої КП «Облводоканал» ЗОР шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки площею 100 метрів квадратних, складає 72 960,00 грн. Загальна сума збитків, завданих державі Відповідачем, внаслідок порушення природоохоронного законодавства складає 277 612,80 грн.

Інспекцією на адресу Відповідача направлено претензії від 12.08.2020 №3006/12 та 17.08.2020 №3043/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду.

Отже у діях Відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків): 1) протиправність поведінки в діях Відповідача, яка полягає у порушенні правових норм, статей 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», статті 96 Земельного Кодексу України; 2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана із забрудненням земельних ресурсів, закон визначає спричинення шкоди; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив забруднення земельних ресурсів, статей 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель», статті 96 Земельного Кодексу України, спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок); 4) вина відповідача полягає у забрудненні земельних ресурсів.

До теперішнього часу сума шкоди відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що згідно п. 4.7.1 Методики грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь. Відтак, позивач невірно визначив розмір шкоди, оскільки відповідно до листа Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 15.09.2020 вих. №07/23-2530, нормативна грошова оцінка земель становить 18,52 грн.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судому засіданні 26.01.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно апаратного комплексу Акорд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

В період з 05 по 06 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (надалі - Інспекція) на підставі наказу Інспекції від 04.03.2020 №109 здійснено обстеження для відбору проб ґрунтів в районі гаражних кооперативів №2 та №3 міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

За результатами даної перевірки Інспекцією складено акт обстеження від 05.03.2020, в якому зазначено, що «…Під час візуального обстеження земельної ділянки, яка розташована на відстані приблизно 500 метрів від штучно створеної водойми (ставка) в районі гаражних кооперативів № 2 та № 3 м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, на якій знаходиться каналізаційний колектор ТЄЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР, зафіксовано наступне: станом на 05.03.2020 року усунуто витікання стічної води на зелену зону шляхом ремонту колектору (за інформацією від ТЄЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР)…

Відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції було проведено відбір проб вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах. Відібрано 3 проби ґрунту, що зафіксовано в Акті відбору проб ґрунтів № їм від 05.03.2020 року. На даний час триває аналіз відібраних проб. Проби відібрано на 2 (двох) земельних ділянках, (між Стадіоном «Гірник» та Обслуговуючим гаражним кооперативом «Будівельник №1» по яким здійснювався скид з каналізаційного колектору) загальною площею 100 кв.м. (50м. х 2м.) та 280,5 кв.м. (187м. х 1,5м.), заміри проводились держповіреною вимірювальною рулеткою № 1. Свідоцтво про повірку №08-0567-19, чинне до 14.06.2020р.

Обстеження проведено у присутності представників Дніпрорудненьської міської ради Василівського району Запорізької області: начальника відділу з земельних питань апарату міської ради та виконкому Сергієнко Д.М., провідного спеціаліста з питань комунального господарства апарату міської ради та виконкому Редько Т.І., та начальника цеху ТЄЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР Москот О.М.

Згідно листа Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 05.03.2020 №07/46-170 земельна ділянка між Стадіоном «Гірник» за адресою: вул. Степова, 15, м. Дніпрорудне та Обслуговуючим гаражним кооперативом «Будівельник №1» за адресою: вул. Гаражний проїзд, 23, м. Дніпрорудне, на якій знаходиться каналізаційний колектор ТЄЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР належить до комунальної власності територіальної громади Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та відноситься до рекреаційної зони озеленених територій загального користування. За цільовим призначенням землі

Інспекцією з метою визначення перевищень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин відібрані проби ґрунту, що зафіксовано в акті відбору проб ґрунтів від 05.03.2020 №1М.

За результатами дослідження проб ґрунтів встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин, що відображено в протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.03.2020 №1-20.

13.05.2020 відносно ОСОБА_1 складено протокол №010921 про адміністративне правопорушення про порушення статей 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель». Москат О.М. від підпису протоколу та від отримання другого екземпляру протоколу відмовився, про що зроблено відповідний запис у протоклі.

26.05.2020 державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області винесено постанову №000434/01/02 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої Москат О.М. начальника ТЄЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.. 52 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

На адресу КП «Облводоканал» ЗОР було надіслано претензію №3006/12 від 12.08.2020 на суму 204 652,80 грн. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці площею 280,5 кв.м.

Також на адресу КП «Облводоканал» ЗОР було надіслано претензію №3043/12 від 17.08.2020 на суму 72 960,00 грн. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці площею 100 кв.м.

Про отримання претензій відповідачем свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Розрахунки заподіяної шкоди здійснювалися позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.97.

При цьому з п. 17 розрахунків вбачається, що позивачем на підставі листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 №8-8-0.10-2944/20 застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 76,80 грн.

Відповідно до зазначеного листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 №8-8-0.10-2944/20 «…За інформацією наданою Відділом у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області вищезазначена земельна ділянка не сформована та не внесена до Державного земельного кадастру, тому надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку та інформацію про категорію земельної ділянки неможливо. Але відповідно до схеми зонування території генерального плану м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, затвердженого рішенням №4 від 26.11.2015, зазначена земельна ділянка відноситься до рекреаційної зони озеленених територій загального користування. Базова вартість 1 кв.м. по м.Дніпрорудне з врахуванням коефіцієнтів індексації станом на 2020 рік становить 76,80 грн.»

Однак, після отримання претензій, відповідач шкоду за забруднення земельної ділянки добровільно не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з вимогою стягнути з відповідача завдану шкоду у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, а також ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону земель», правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

У відповідності до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

У відповідності до абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «б» статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно статті 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За приписами ст. 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.

Частиною 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).

Наданий ДЕІ розрахунок розміру шкоди, здійснений відповідно до Методики:

формула розрахунку шкоди базується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та розраховується: Рш = А х Гоз х Пдх Кз х Кн х Кег, де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;

Пд площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = ( Сзр х Гп ) / ( Тзш х Іп х Кроз ), (4), де:

Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг;

Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м;

Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;

Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3);

Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5):

Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 X (Рші +Рш2 + Ршп), (5), де:

Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;

Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;

Рш1, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Для врахування в цій формулі ДЕІ використала довідкові дані листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 №8-8-0.10-2944/20.

Відповідно до п. 4.7.1. Методики, щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідачем в обґрунтування заперечень щодо розміру заподіяної шкоди надано лист Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради №07/23-2530 від 15.09.2020, в якому зазначено наступне:

«На Ваш лист від 26.08.2020 №12/1427 (вх.№ 2530 від 01.09.2020) Виконком Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області надає наступну інформацію в тому, що на земельній ділянці між Стадіоном «Гірник» за адресою: вул. Степова,15, м. Дніпрорудне та Обслуговуючим Гаражним кооперативом «Будівельник №1» за адресою: вул. Гаражний проїзд, 23 м. Дніпрорудне знаходиться каналізаційний колектор ТЄЦВВ КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради і належить до комунальної власності територіальної громади Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

Згідно технічної документації нормативно грошової оцінки земель міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області вказана земельна ділянка відноситься до:

- економіко - планувальної зони №6 - зональний коефіцієнт Км2 : 0,584;

- земле оціночний район №43 - комплексний індекс Іі: 0,590;

- коефіцієнт функціонального використання - землі громадського призначення: 0,7.

- базова вартість 1 м2 земель на 01.01.2020р. становить 76,80 грн. Розрахунок нормативно грошової оцінки 1 м2 земель:

76,80 грн. х 0,584 х 0,590 х0,7 = 18,52 грн.

Отже нормативно грошова оцінка 1 м земель становить 18,52 грн.».

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, її вина; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наведеним обставинам і доказам, суд доходить висновку, що позивач не довів розміру завданої відповідачем шкоди, а відтак і не довів наявності шкоди.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскільки позивач не довів наявності шкоди і причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, підстави для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, відсутні.

За викладених обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.02.2021 року.

СуддяО.А. Топчій