ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2021 року м. Дніпро Справа № 908/3049/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної екологічної інспекції Південного округу
на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2021р.
(суддя Топчій О.АВ., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 02.02.2021 р.)
у справі
за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу
( м. Запоріжжя )
до відповідача Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради
( м. Запоріжжя )
про стягнення коштів у розмірі 277 612,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради, про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 277 612,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області 05.03.2020 р. згідно наказу Інспекції від 04.03.2020 р. у відповідності до вимог Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та Положення здійснено виїзд для проведення обстеження земельних ділянок та відбору проб ґрунтів в районі гаражних кооперативів № 2 та АДРЕСА_1 за результатами витікання (переливу) рідини на земельну ділянку з колектору ТЄЦВВ КП Облводоканал ЗОР, про що за результатами вказаної перевірки 05.03.2020 складено акт обстеження.
Відповідно до виконаного Інспекцією протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.03.2020 р. № 1-20 встановлено наднормативний вміст забруднюючих речовин, що є порушенням статей 35, 45, 46 Закону України Про охорону земель, статті 96 Земельного Кодексу України.
Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725 (далі - Методика), розмір спричиненої КП Облводоканал ЗОР шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки площею 280,5 метрів квадратних, складає 204 652,80 грн. Відповідно до нормативних положень Методики розмір завданої КП Облводоканал ЗОР шкоди внаслідок забруднення земельної ділянки площею 100 метрів квадратних, складає 72 960,00 грн. Загальна сума збитків, завданих державі Відповідачем, внаслідок порушення природоохоронного законодавства складає 277 612,80 грн.
Відповідач проти позову заперечив, посилавшись на те, що згідно п. 4.7.1 Методики грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь. Відтак, Позивач невірно визначив розмір шкоди, оскільки відповідно до листа Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради від 15.09.2020 р. вих. № 07/23-2530, нормативна грошова оцінка земель становить 18,52 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.01.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки Позивач не довів наявності шкоди і причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, підстави для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, відсутні.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Інспекція вважає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогами процесуального закону та нормам матеріального права, є необгрунтованим та незаконним.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що факт порушення природоохоронного законодавства встановлено Позивачем в ході проведення перевірки із дотриманням вимог законодавства, що відповідає Повноваженням Державної екологічної інспекції, які визначені відповідними правовими нормами.
При цьому Скаржник зазначає, що Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 № 285/2725 (далі - Методика), визначає порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. В обгрунтування заявлених позовних вимог Інспекція зазначала про необґрунтованість доводів Відповідача в частині визначення ним нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 18,52 грн., оскільки при визначенні завданої порушенням природоохоронного законодавства шкоди в спірних правовідносинах слід керуватись положеннями Методики.
Водночас, на думку Скаржника, ним правомірно використано інформацію уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів згідно листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 р. № 8-0.10-2944/2-20, про що зазначені у згаданому документі у розмірі 76,80 грн.
Скаржник наголошує на тому, що доводи про необхідність застосовувати пункт 4.6. Методики замість застосованих позивачем положень пункту 4.11. Методики не відповідають нормативним положенням Методики, є необгрунтованими та не мають жодного правового значення.
Відтак, на думку Скаржника, у діях Відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків): 1) протиправність поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правових норм статей 35, 45 Закону України «Про охорону земель»; 2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана із забрудненням земельної ділянки, закон визначає спричинення шкоди; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив забруднення земельної ділянки, спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок); 4) вина відповідача полягає у забруднені земельної ділянки.
З врахуванням зазначеного Скаржник вважаємо доведеним наявність заподіяної відповідачем шкоди і причинного зв`язку між протиправною Поведінкою заподіювача та шкодою, підстави для застосування до Відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, вважаємо наявними. Відповідач зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
5Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Комунальне підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Комунальне підприємство посилається на помилковість твердження Позивача в апеляційні скарзі про те, що в ході перевірки із дотримання Позивачем було встановлено факт порушення Відповідачем природоохоронного законодавства з огляду на той факт, що Позивачем не було виявлено доказів наявності вини, настання шкоди та причинного зв`язку між поведінкою та шкодою.
Крім того, у відзиві Комунальне підприємство посилається на те, що Відповідач, і суд першої інстанції жодним чином не заперечували того факту, що порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди за порушення суб`єктами природоохоронного законодавства визначається Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 р. № 171 ( надалі Методика ). Саме на підставі даної Методики Відповідачем було здійснено контррозрахунок шкоди. Такий контррозрахунок був виконаний виключно для підтвердження факту невірного застосування Позивачем норм визначених Методикою та доказу того, що Позивач умисно застосовує невірні показники визначені в Методиці задля завищення розміру шкоди та, взагалі, для підтвердження наявності шкоди, якої по факту не має.
Комунальне підприємство також вказує на те, що згідно п. 4.2. Методики основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. При розрахунку шкоди Позивачем була саме застосована нормативно грошова оцінка землі, яка складає 76,80 грн., яку було застосовано згідно листа Головного Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 р. вих. № 8-10-2944/2-20, в якому зазначається, що земельна ділянка не сформована та не внесена до Державного земельного кадастру, тому надати витяг ... про нормативно грошову оцінку та інформацію про категорію земельної ділянки неможливо, а отже зрозуміло, що нормативно-грошова оцінка землі не проводилась. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у наведеному листі лише зазначило, що станом на 2020 рік базова вартість їм по м. Дніпрорудне складає 76,80 грн.
Крім того, Товариство зазначає про те, що згідно Методики формула розрахунку розміру шкоди від забруднення земель має включати в себе коефіцієнт Км визначений додатком 1 Методики, при розгляді складових визначених у даному додатку вбачається, що там взагалі відсутня така забруднююча речовина як Магній та Фосфор. Позивач зі свого боку взагалі не надав жодного доказу та аргументу в підтвердження наявності в діях (бездіяльності) Відповідача решти складових правопорушення таких як причинний зв`язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та взагалі наявністю шкоди.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південного округу. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.04.2021 р.
08.04.2021 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центрального апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Чус О.В., розгляд справи № 908/3049/20 в судовому засіданні не відбувся.
У зв`язку із усуненням обставин, пов`язаних з відпусткою члена колегії - судді Чус О.В. та неможливістю проведення судового засідання 08.04.2021 р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.05.2021 р..
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
У судовому засіданні 25.05.2021 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7.Встановлені судом обставини справи
В період з 05 по 06 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (надалі - Інспекція) на підставі наказу Інспекції від 04.03.2020 р. № 109 здійснено обстеження для відбору проб ґрунтів в районі гаражних кооперативів № 2 та АДРЕСА_1 .
За результатами даної перевірки Інспекцією складено акт обстеження від 05.03.2020 р., в якому зазначено, що …Під час візуального обстеження земельної ділянки, яка розташована на відстані приблизно 500 метрів від штучно створеної водойми (ставка) в районі гаражних кооперативів № 2 та АДРЕСА_1 , на якій знаходиться каналізаційний колектор ТЄЦВВ КП Облводоканал ЗОР, зафіксовано наступне: станом на 05.03.2020 р. усунуто витікання стічної води на зелену зону шляхом ремонту колектору (за інформацією від ТЄЦВВ КП Облводоканал ЗОР).
Відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції було проведено відбір проб вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах. Відібрано 3 проби ґрунту, що зафіксовано в Акті відбору проб ґрунтів № їм від 05.03.2020 року. Проби відібрано на 2 (двох) земельних ділянках, (між Стадіоном ІНФОРМАЦІЯ_1 та Обслуговуючим гаражним кооперативом Будівельник №1 по яким здійснювався скид з каналізаційного колектору) загальною площею 100 кв.м. (50м. х 2м.) та 280,5 кв.м. (187м. х 1,5м.), заміри проводились держповіреною вимірювальною рулеткою № 1. Свідоцтво про повірку № НОМЕР_1 , чинне до 14.06.2020 р.
Обстеження проведено у присутності представників Дніпрорудненьської міської ради Василівського району Запорізької області: начальника відділу з земельних питань апарату міської ради та виконкому Сергієнко Д.М., провідного спеціаліста з питань комунального господарства апарату міської ради та виконкому ОСОБА_1 , та начальника цеху ТЄЦВВ КП Облводоканал ЗОР Москот О.М.
Згідно листа Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 05.03.2020 р. № 07/46-170 земельна ділянка між Стадіоном Гірник за адресою: вул. Степова, 15, м. Дніпрорудне та Обслуговуючим гаражним кооперативом Будівельник №1 за адресою: вул. Гаражний проїзд, 23, м. Дніпрорудне, на якій знаходиться каналізаційний колектор ТЄЦВВ КП Облводоканал ЗОР належить до комунальної власності територіальної громади Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області та відноситься до рекреаційної зони озеленених територій загального користування. За цільовим призначенням землі
Інспекцією з метою визначення перевищень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин відібрані проби ґрунту, що зафіксовано в акті відбору проб ґрунтів від 05.03.2020 №1М.
За результатами дослідження проб ґрунтів встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин, що відображено в протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 16.03.2020р. №1-20.
На адресу КП Облводоканал ЗОР було надіслано претензію № 3006/12 від 12.08.2020 р. на суму 204 652,80 грн. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці площею 280,5 кв.м.
Також на адресу КП Облводоканал ЗОР було надіслано претензію № 3043/12 від 17.08.2020 р. на суму 72 960,00 грн. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці площею 100 кв.м.
Про отримання претензій Відповідачем свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Розрахунки заподіяної шкоди здійснювалися Позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 р..
При цьому з п. 17 розрахунків вбачається, що Позивачем на підставі листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 р. №8-8-0.10-2944/20 застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 76,80 грн.
Відповідно до зазначеного листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 р. № 8-8-0.10-2944/20 …За інформацією наданою Відділом у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області вищезазначена земельна ділянка не сформована та не внесена до Державного земельного кадастру, тому надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку та інформацію про категорію земельної ділянки неможливо. Але відповідно до схеми зонування території генерального плану м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, затвердженого рішенням №4 від 26.11.2015 р., зазначена земельна ділянка відноситься до рекреаційної зони озеленених територій загального користування. Базова вартість 1 кв.м. по м. Дніпрорудне з врахуванням коефіцієнтів індексації станом на 2020 рік становить 76,80 грн.
Відповідач після отримання претензій шкоду за забруднення земельної ділянки добровільно не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з вимогою стягнути з Відповідача завдану шкоду у примусовому порядку.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, її вина; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, а також ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно ст. 4 Закону України Про охорону земель, правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.
У відповідності до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
У відповідності до абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 35 Закону України Про охорону земель, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.
Ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до пункту б ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Згідно ст. 35 Закону України Про охорону земель, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.
За приписами ст. 46 Закону України Про охорону земель при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.
Частиною 4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).
Наданий ДЕІ розрахунок розміру шкоди, здійснений відповідно до Методики: формула розрахунку шкоди базується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки та розраховується: Рш = А х Гоз х Пдх Кз х Кн х Кег, де
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;
Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = ( Сзр х Гп ) / ( Тзш х Іп х Кроз ), (4), де:
Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг;
Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м;
Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;
Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3);
Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.
Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5):
Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 X (Рші +Рш2 + Ршп), (5), де:
Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;
Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;
Рш1, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.
Згідно п. 4.2. Методики основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.
Для врахування у вказаній формулі, Позивач застосував нормативно грошову оцінку землі, яка складає 76,80 грн., пославшись на довідкові дані листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 р. № 8-8-0.10-2944/20.
Разом з тим, у вказаному листі Головного Держгеокадастру у Запорізькій області від 30.06.2020 р. вих. №8-10-2944/2-20 визначено, що земельна ділянка не сформована та не внесена до Державного земельного кадастру, тому надати витяг про нормативно грошову оцінку та інформацію про категорію земельної ділянки неможливо. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у наведеному листі лише зазначило, що станом на 2020 рік базова вартість їм по м. Дніпрорудне складає 76,80 грн..
Як слушно зауважує, Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу - базова вартість і нормативно-грошова оцінка це різні поняття, оскільки базова вартість розраховується відповідно до рівня освоєння та облаштування територій населених пунктів та по суті, базова вартість землі показує витрати, які включають вартість зносу основних фондів, інженерну підготовку територій, споруд, магістральних мереж, каналізації, водопостачання, теплопостачання тощо, а основою розрахунку нормативно- грошової оцінки є рентний дохід від використання земельної ділянки протягом певного періоду часу. Крім того базова вартість землі це одна з головних складових нормативної грошової оцінки землі, але не одне і теж саме.
Відповідно до п. 4.7.1. Методики, щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідачем в обґрунтування заперечень щодо розміру заподіяної шкоди надано лист Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради № 07/23-2530 від 15.09.2020 р, в якому зазначається, що на земельній ділянці між Стадіоном ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 та Обслуговуючим Гаражним кооперативом Будівельник №1 за адресою: вул. Гаражний проїзд, 23 м. Дніпрорудне знаходиться каналізаційний колектор ТЄЦВВ КП Облводоканал Запорізької обласної ради і належить до комунальної власності територіальної громади Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області. Згідно технічної документації нормативно грошової оцінки земель міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області вказана земельна ділянка відноситься до: економіко - планувальної зони №6 - зональний коефіцієнт Км2 : 0,584; земле оціночний район №43 - комплексний індекс Іі: 0,590;коефіцієнт функціонального використання - землі громадського призначення: 0,7.; базова вартість 1 м2 земель на 01.01.2020 р. становить 76,80 грн. Розрахунок нормативно грошової оцінки 1 м2 земель: 76,80 грн. х 0,584 х 0,590 х0,7 = 18,52 грн. Отже нормативно грошова оцінка 1 м земель становить 18,52 грн..
Отже, використання Позивачем суми в розмірі 76,80 грн., як нормативно-грошової оцінки землі при розрахунку шкоди є помилковим та необгрунтованим.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом про відсутність підстав для задоволення позову.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
10.Судові витрати.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південного округу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2021 р. у справі № 908/3049/20 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 31.05.2021 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І. Л. Кузнецова
Суддя О.В. Чус
