Ухвала
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 149/1499/18
провадження № 61-6997св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Рибак Іриною Валеріївною, на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2019 року у складі судді Робак М. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 793 484,00 грн боргу за договором позики від 25 грудня 2014 року, з яких 550 000,00 грн - основна сума боргу, 195 250,00 грн - сума витрат від інфляції, 48 234,00 грн - 3% річних від простроченої суми.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 221 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення почеркознавчої експертизи в сумі 6 280 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам в сумі 959,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рибак І. В., залишено без задоволення.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2019 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
У касаційній скарзі скаржник зазначає підставу касаційного оскарження судового рішення пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК (судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду).
Зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не врахували правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 915/533/15 щодо застосування статей 6, 627 ЦК України, що стосуються дотримання принципу свободи договору, оскільки всупереч змісту договору позики суди визначили що плата за користування грошовими коштами може бути визначена лише у процентах, а не у твердій грошовій сумі, як визначено договором.
Також, скаржник посилається на пункт 2 частини 2 статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження та вважає за необхідне відступити від правових висновків Верховного Суду, висловлених в постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 02 березня 2020 року у справі № 1522/20735/12 та від 03 лютого 2020 року у справі № 341/923/17, щодо припинення нарахування процентів за користування грошовими коштами після спливу строку договору. Оскільки такі висновки суперечать змісту статей 536 та 1048 ЦК України, відповідно до яких розмір та порядок сплати процентів встановлюється договором або законом та проценти виплачуються до дня повернення позики.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк
