КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратур міста Києва ОСОБА_5 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, та виправдано в зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину,
за участю сторін кримінального провадження:
за участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и л а :
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, та виправдано в зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, за таких обставин.
Наказом Головного ДСНС України у м. Києві від 03.04.2017 року № 240 ОСОБА_6 призначено на посаду пожежним-рятувальником 18-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у м. Києві з 03.04.2017 року. ОСОБА_6 у порядку переатестування присвоєно спеціальне звання «старший сержант служби цивільного захисту», а наказом Головного ДСНС України у м. Києві від 23.10.2017 року № 770, старшого сержанта служби цивільного захисту пожежного-рятувальника 18-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у м. Києві ОСОБА_6 звільнено у запас Збройних сил України.
ОСОБА_6 діючи умисно, достовірно знаючи та будучи неодноразово повідомленим про обов`язковість подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, наступного року після припинення діяльності за минулий рік, а саме за 2017 рік, маючи реальну можливість, а також достовірно знаючи про те, що в строк до 01.04.2018, він зобов`язаний подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, в порушення частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, наступного року після припинення діяльності за минулий рік, тобто за 2017 рік.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 , посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року щодо ОСОБА_6 та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, та призначити покарання за ст. 366-1 КК України у виді 150 годин громадських робіт, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 2 роки.
У змінах до апеляції прокурор, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 № 13-р/2020, яким стаття 366-1 КК України визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, а також на ч. 1 ст. 5 КК України, зазначає, що вказані обставини є підставою для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
При цьому у змінах до апеляції прокурор просив вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року, якимвизнано невинуватим та виправдано ОСОБА_6 за ст. 366-1 КК України скасувати, а кримінальне провадження № 42019100000000469 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст. 366-1 КК України закрити.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, а вирок суду належить залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю або частково та ухвалити новий вирок.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.
Отже, згідно з чинним кримінальним процесуальним законом суд апеляційної інстанції вправі скасувати необґрунтований виправдувальний вирок та ухвалити свій вирок.
В апеляції прокурора порушувалось питання про скасування вироку Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року з мотивів необґрунтованості виправдання ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ст. 366-1 КК України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 № 13-р/2020 стаття 366-1 КК України визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Отже, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 № 13-р/2020, діяння, передбачене ст. 366-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_6 , перестало бути злочинним.
Вказана обставина є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Проте закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України можливо лише після скасування вироку, яким особу визнано винуватою у вчиненні декриміналізованого діяння, а виправдувальний вирок не може бути скасованим з наступним закриттям кримінального провадження у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Отже, апеляційна скарга з проханням про скасування виправдувального вироку та закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою задоволена бути не може.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, та виправдано в зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратур міста Києва ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа № 11-кп/824/1083/2020 Категорія КК: ст. 366-1
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Доповідач ОСОБА_1
