ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2021 року

Київ

справа №825/1504/17

адміністративне провадження №К/9901/43568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Д`якова В.І., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Троян Н.М.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що стосуються відмови у зарахуванні позивачеві до вислуги років і стажу роботи на посаді судді на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року та часу навчання у вузі за період з часу набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI) по час його звільнення з посади судді - 13 вересня 2017 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з часу набрання чинності Закону №2453-VI по час його звільнення з посади судді - 13 вересня 2017 року із зарахуванням до вислуги років і стажу роботи на посаді судді на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року, як це встановлено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року, та половину строку навчання у вузі, як це відображено у наказі від 19 травня 2010 року №51.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року в справі №2а-2008/09/2570, яка набрала законної сили 22 жовтня 2009 року, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 на пільгових умовах до вислуги років і стажу роботи на посаді судді період проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року. Вказану постанову суду Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області виконало в добровільному порядку і наказом Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 травня 2010 року №51 позивачеві було проведено перерахунок щомісячного грошового утримання із урахуванням пільгового обчислення вислуги років. Проте з часу набрання чинності Закону №2453-VI ОСОБА_1 при виплаті суддівської винагороди не зараховано на пільгових умовах до вислуги років і стажу роботи на посаді судді періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан та половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі. Позивач звертався до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області із проханням про включення на пільгових умовах до вислуги років і стажу роботи на посаді судді зазначених періодів, але відповідач у такому зарахуванні відмовив.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що стосуються відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до вислуги років і стажу роботи на посаді судді на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року за період з часу набрання чинності Закону №2453-VI - 30 липня 2010 року по час його звільнення з посади судді - 13 вересня 2017 року. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з часу набрання чинності Закону №2453-VI - 30 липня 2010 року по час його звільнення з посади судді - 13 вересня 2017 року із зарахуванням до вислуги років і стажу роботи на посаді судді на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року в задоволенні апеляційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області відмовлено, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року змінено, викладено перший, другий та третій абзаци її резолютивної частини у такій редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що стосуються відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до вислуги років і стажу роботи на посаді судді на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року та часу навчання у вузі з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року за період з часу набрання чинності Закону №2453-VI по час звільнення його з посади судді - 13 вересня 2017 року - протиправними. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з часу набрання чинності Закону №2453-VI по час звільнення його з посади судді - 13 вересня 2017 року із зарахуванням до вислуги років і стажу роботи на посаді судді на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року, як це встановлено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року, та половину строку навчання у вузі з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року, як це відображено у наказі від 19 травня 2010 року №51».

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із постановами судів попередніх інстанцій, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а цей позов є безпідставним і необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. ухвалою від 07 травня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року №794/0/78-19 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А., яку ухвалою від 03 липня 2019 року прийнято до провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 26 січня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 28 січня 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. ОСОБА_1 з 02 квітня 1993 року був призначений суддею Прилуцького районного суду Чернігівської області, з квітня 2004 року працював суддею Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області. З 09 листопада 1984 року по 19 лютого 1985 року та з 11 листопада 1986 року по 12 листопада 1986 року проходив строкову службу в лавах Радянської армії, з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року - строкову службу на території Демократичної Республіки Афганістан. З 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року навчався у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

12. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року в справі №2а-2008/09/2570, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року, позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області задоволено. Визнано неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, що стосуються відмови у зарахуванні позивачеві на пільгових умовах до вислуги років і стажу роботи на посаді судді періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан та у призначенні щомісячного довічного грошового утримання на пільгових умовах з 02 листопада 2005 року. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області: зарахувати ОСОБА_1 на пільгових умовах до вислуги років і стажу роботи на посаді судді період проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року; встановити позивачеві надбавку до посадового окладу за вислугу років; призначити позивачеві щомісячне довічне грошове утримання на пільгових умовах з 02 листопада 2005 року; провести нарахування і виплату довічного грошового утримання з підвищенням його на 150% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виплатити позивачеві недоплачені відповідачем кошти.

13. Наказом Прилуцького міськрайоного суду Чернігівської області від 19 травня 2010 року №51 на виконання судових рішень ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного грошового утримання починаючи з 22 листопада 2005 року в розмірі 80%, з 22 листопада 2006 року - 82%, з 22 листопада 2007 року - 84%, з 22 листопада 2008 року - 86%, з 22 листопада 2009 року - 88% заробітної плати.

14. Розрахунком стажу роботи судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді, виданим головою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, ОСОБА_1 станом на 22 листопада 2005 року визначено стаж роботи, який дає право на встановлення щомісячного довічного грошового утримання працюючому судді, - 20 років - із урахуванням, крім стажу роботи на посаді судді - 12 років 7 місяців 20 днів, періодів строкової служби в лавах Радянської армії (в календарному обчисленні) - 3 місяці 11 днів та строкової служби в Афганістані (в пільговому обчисленні) - 5 років 2 місяці, а також періоду навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 11 місяців.

15. ОСОБА_1 03 листопада 2016 року звертався до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області із заявою, у якій просив виправити помилку щодо незарахування йому при нарахуванні суддівської винагороди на пільгових умовах до вислуги років і стажу роботи на посаді судді періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2009 року.

16. 26 квітня 2017 року ОСОБА_1 звертався до начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області із заявою про виправлення помилки щодо незарахування йому при нарахуванні суддівської винагороди до вислуги років і стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому навчальному закладі та на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан.

17. Листом від 25 травня 2017 року №05-10/544/17-вих. Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) визначено вичерпний перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді. Період навчання на юридичних факультетах не включається. Пунктом 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Тому при обчисленні стажу роботи на посаді судді для суддів, які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Закону №1402-VIII, необхідно керуватися Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ), а саме його частиною шостою статті 44, якою визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги. При цьому під категорією «інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги» необхідно розуміти роботу працівників на посадах державних службовців та службовців, що працювали і працюють в державних органах та розрахунок стажу яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283). Відповідач зазначив про те, що за пунктом 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів державної виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049 (далі - Положення №1049), а тому до стажу державної служби зараховується календарний строк проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан. У свою чергу половина строку навчання за денною формою на юридичних факультетах у вищих навчальних закладах зараховується під час обчислення стажу судді, призначеного чи обраного на посаду до набрання чинності Закону №1402-VIII, і виключно для обчислення стажу, який дає йому право на відставку.

18. Наказом Прилуцького міськрайоного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року №52/447/17-0Р відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року №2750/0/15-17 ОСОБА_1 13 вересня 2017 року звільнено з посади судді за його заявою про відставку.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 135 Закону №1402-VIIІ (чинного з 30 вересня 2016 року) суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

21. Згідно зі статтею 137 Закону №1402-VIIІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

22. Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

23. Згідно з частинами другою та п`ятою статті 129 Закону №2453-VI (чинного з 30 липня 2010 року) суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

24. Відповідно до частини першої статті 131 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

25. Згідно з пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

26. Відповідно до частини шостої статті 44 Закону №2862-ХІІ (чинного з 10 лютого 1993 року до 01 січня 2012 року) для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

27. Що стосується визначення категорій працівників, яким законом передбачені такі ж пільги, то необхідно врахувати пункт 3 Порядку №283, згідно із яким до стажу державної служби включається також, зокрема: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях; час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення №1049.

28. У частині першій статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ наведено визначення військової служби та зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

29. За приписами пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України (абзаци перший та третій).

30. За змістом пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»» від 08 лютого 1994 року №63 та затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.

31. У пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

32. У пункті 3 вказаної Постанови закріплено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.

33. Згідно із Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12 вересня 1991 року №1545-ХІІ до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

34. Спільною Постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться в складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» від 17 січня 1983 року №59-27 було передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці - час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв`язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.

35. Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 (далі - Указ №584/95), чинній до 01 березня 2008 року, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

36. Згідно з пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року №865 (далі - Постанова №865) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

37. Перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

38. ОСОБА_1 уважає протиправними дії відповідача та що він має право на перерахунок і виплату недоплаченої суддівської винагороди за період з часу набрання чинності Закону №2453-VI по час звільнення його з посади судді - 13 вересня 2017 року, оскільки, на думку позивача, йому підлягає зарахування до стажу роботи на посаді судді, з якого визначається розмір щомісячної доплати суддям за вислугу років, на пільгових умовах період проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року.

39. Статтею 137 Закону №1402-VIIІ та статтею 131 Закону №2453-VI визначені складові стажу роботи на посаді судді, серед яких відсутні періоди проходження дійсної строкової військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан і строк навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

40. Водночас при визначенні позивачеві стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років, необхідно керуватися чинною на час його призначення суддею частиною шостою статті 44 Закону №2862-ХІІ, якою встановлено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

41. До категорії інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги, було віднесено працівників, що працювали на посадах державних службовців і службовців, що працювали в державних органах, розрахунок стажу роботи яких здійснювався, зокрема відповідно до Порядку №283. При цьому до стажу державної служби зараховувався календарний строк проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.

42. Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення і отримання різних видів пенсій, соціальних виплат.

43. З аналізу наведених норм законодавства можна дійти висновку про те, що період проходження дійсної строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан повинен зараховуватись на пільгових умовах із розрахунку - один місяць служби як три місяці служби - до стажу роботи при призначенні та нарахуванні довічного грошового утримання судді у відставці, а не при визначенні стажу роботи на посаді судді для призначення та виплати йому щомісячної доплати за вислугу років.

44. Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі №818/1614/17 та від 24 вересня 2020 року в справі №808/3073/16 і Суд не вважає за необхідне відступити від цих висновків.

45. У чинній на час призначення позивача суддею частині шостій статті 44 Закону №2862-ХІІ, якою визначалися для суддів судів загальної юрисдикції складові стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, періоди строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі також відсутні.

46. Посилання позивача та суду апеляційної інстанції на приписи Указу №584/95 і Постанови №865, відповідно до яких ОСОБА_1 нібито має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, з якого визначається розмір щомісячної доплати суддям за вислугу років, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, є безпідставними, оскільки Указ №584/95 і Постанова №865 визначали складові стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.

47. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2020 року в справі №340/1102/19 і відступити від неї Суд не вважає за необхідне.

48. Ураховуючи викладене в сукупності, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки його вимоги про необхідність зарахування до стажу роботи на посаді судді, з якого визначається розмір щомісячної доплати суддям за вислугу років, на пільгових умовах періоду проходження дійсної строкової військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20 лютого 1985 року по 10 листопада 1986 року та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року, і в зв`язку з цим здійснення відповідачем позивачеві перерахунку суддівської винагороди за спірний період, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.

49. Ухвалення судового рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині.

50. Отже, з огляду на приписи частини першої статті 351 КАС України, касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області підлягає задоволенню, а оскаржувані постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - скасуванню із ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

IХ. Судові витрати

51. Ураховуючи результат касаційного розгляду та те, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачувався, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області задовольнити.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року в справі №825/1504/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко