ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 січня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/7531/20

Головуючий у першій інстанції Деркач О.Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/246/21

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шитченко Н.В.,

суддів Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Національної поліції у Чернігівській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області та стягнення моральної шкоди,

місце ухвалення судового рішення м. Чернігів,

дата складання повного тексту ухвали суду першої інстанції 10 листопада 2020 року.

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідачів з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб слідчого відділу Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівської області (далі СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області), допущену при проведенні досудового розслідування по кримінальних провадженнях №№ 12018270010004417, 12019270010004271 за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 13 червня 2018 року; стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У мотивування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що він визнаний потерпілим по кримінальних провадженнях №№ 12018270010004417, 12019270010004271 за фактом заподіяння йому 13 червня 2018 року тілесних ушкоджень на території Привокзального ринку у м. Чернігові.

Позивач указував, що за результатами розслідування не були встановлені обставини справи, не зважаючи на те, що досудове розслідування тривало більше двох років, відома особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, та відсутні інші обставини, які б перешкоджали проведенню належного досудового розслідування. Позивач звертався 22 серпня 2019 року до прокурора Чернігівської області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 364, 382 КК України, вчиненого посадовими особами слідчого відділу ЧВП ГУНП у Чернігівській області та до Чернігівської місцевої прокуратури за фактом бездіяльності, допущеної при проведенні досудового розслідування щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень 13 червня 2018 року. Крім того, у грудні 2019 року позивач та його представник також зверталися до Чернігівської місцевої прокуратури із скаргами на недотримання розумних строків розслідування по кримінальному провадженню за № 12019270010004271, які були задоволені. Таким чином, позивач вважав, що при здійсненні досудового розслідування по кримінальних провадженнях №№12018270010004417, 12019270010004271 була допущена протиправна бездіяльність, яка спричинила йому моральну шкоду.

Ухвалою від 10 листопада 2020 року Новозаводський районний суд м. Чернігова відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області та стягнення моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення вимог процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указує, що поза увагою районного суду залишилось те, що правовою підставою звернення до суду він визначив положення ч. 6 ст. 1176 ЦК України та просив відшкодувати моральну шкоду, заподіяну йому протиправною бездіяльністю Чернігівського відділу поліції при проведенні досудового розслідування по кримінальних провадженнях №№ 12018270010004417, 12019270010004271. При вирішенні справи суд першої інстанції допустив неправильне застосування ч. 1 ст. 186 ЦПК України, не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 805/3876/18-а (адміністративне провадження № К/9901/3522/19), що призвело до постановлення помилкової ухвали про відмову у відкритті провадження.

У наданому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції у Чернігівської області, вважаючи оскаржувану ухвалу правильною та законною, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуюче наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена ОСОБА_1 вимога про відшкодування шкоди об`єднана з вимогою публічно-правового характеру щодо визнання протиправною бездіяльності посадових осіб суб`єкта владних повноважень, їх спільний розгляд має здійснюватися за правилами адміністративного судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд.

За матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області про проведення перевірки за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень 13 червня 2018 року на ринку «Привокзальний» у м. Чернігові. За заявою позивача було відкрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010004417 (а.с. 5).

Постановою слідчого СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області від 31 липня 2019 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010004417 від 19 червня 2018 року, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування (а.с. 9).

ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою до чергової частини Чернігівського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що мало місце 13 червня 2019 року на території ринку «Привокзальний» у м. Чернігові. За цією заявою позивача було відкрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270010004271 (а.с. 6).

Постановою слідчого СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області від 23 липня 2020 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270010004271 від 19 липня 2019 року, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування (а.с. 10).

Відповідно до повідомлення Чернігівської місцевої прокуратури від 29 травня 2019 року, скарга представника ОСОБА_1 адвоката Лєскова В.О. щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019270010004271 від 19 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яка надійшла до Чернігівської місцевої прокуратури 27 травня 2019 року, розглянута та задоволена (а.с. 27).

11 жовтня 2020 року відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42019270000000204, на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2019 року (справа №751/7326/19), якою зобов`язано прокуратуру Чернігівської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 22 серпня 2019 року щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків під час розслідування працівниками правоохоронних органів Чернігівської області кримінальних правопорушень (а.с. 7, 31).

29 січня 2020 року відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42020270000000016, на підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 січня 2020 року (справа №751/190/22), якою зобов`язано прокуратуру Чернігівської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 27 грудня 2019 року про вчинення злочину посадовими особами слідчого відділу Чернігівського ВП ГУНП у Чернігівській області та Чернігівської місцевої прокуратури, який полягає у протиправній бездіяльності щодо розслідування кримінального провадження № 12019270010004271 (а.с. 8, 36-38).

У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені у межах відповідних судових процедур, та осіб, які вправі ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності і оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих ст. 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадженні у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

У поданому позові ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№ 12018270010004417, 12019270010004271 та стягнути з Державного казначейства України 10000 грн моральної шкоди.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК України).

Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини першої статті 3 КПК України).

Згідно із частиною першою статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях визначає глава 26 КПК України.

Потерпілий має право оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; у нездійсненні інших процесуальних дій, які зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій тощо. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 вказаного Кодексу (частини перша та друга статті 303 КПК України).

Тобто кримінальний процесуальний закон визначає спеціальний порядок розгляду скарг потерпілого, які позивач заявив за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 234/19443/16-ц (провадження № 14-630цс18), від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19) та від 07 серпня 2019 року у справі № 234/15610/18 (провадження № 14-339цс19).

Отже, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області має вирішуватися за правилами КПК України, а не за правилами адміністративного судочинства, як помилково зазначив суд першої інстанції.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, колегія суддів враховує, що за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Отже, вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди за доводами позову підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і висновок суду про відсутність підстав для відкриття провадження в цій частині позовних вимог є помилковим.

Оскільки не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (стаття 20 ЦПК України), є неможливим спільний розгляд вимоги про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області, допущену при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні з вирішенням за правилами цивільного судочинства вимоги про стягнення моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України.

Посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 805/3876/18-а (адміністративне провадження № К/9901/3522/19) не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору, оскільки правовідносини у справах не є тотожними.

За положеннями п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни судового рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області, при цьому навів невірні мотиви для такої відмови, а отже ухвалу суду відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України слід змінити в частині мотивів відмови у відкритті провадження. Ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід скасувати, направити справу у цій частині вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2020 року в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб СВ ЧВП ГУНП у Чернігівській області змінити, щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в частині відмови у відкритті провадження в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 січня 2021 року.

Головуюча: Судді: