ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2358/19 Номер провадження 22-ц/814/93/21Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Карпушина Г.Л.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія Горизонт» про визнання договору поруки недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що восени 2009 року позивачу повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_2 , виступив поручителем по кредитному договору №1330-01 від 20.11.2007, укладеного між ТОВ «Експерт-сервіс плюс» та ПАТ «Банк «Київська Русь», шляхом укладання договору поруки №54437-89 від 18.11.2009. Згодом, а саме 07.11.2011, укладено додатковий договір до договору поруки №54437-89 від 18.11.2009, про існування якого ОСОБА_1 дізналась у липні 2019 року. Згоду на укладення додаткового договору не надавала, тому вважає його незаконним. Також зазначає, що вищевказаний додатковий договір до договору поруки потрібен був банку для поновлення позовних термінів, які останній пропустив без поважних причин. На підтвердження цього позивач зазначає, що п.1 договору поруки №54437-89 від 18.11.2009 встановлено кінцевий строк повернення коштів банку боржником 18.11.2011, саме цей строк зазначений і в додатковому договорі до договору поруки №54437-89 від 18.11.2009, який датується 07.11.2011. Вказаним договором поруки та додатковим договором до договору поруки не встановлено строку після якого порука припиняється, тому, посилаючись на норми чинного законодавства, зазначає, що ПАТ «Банк «Київська Русь» мав право пред`явлення вимоги поручителю протягом 6 місяців з дати настання порушеного зобов`язання. У липні 2013 року ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про пред`явлення вимоги, що суперечить вищевказаній правовій нормі. За результатами судового розгляду позовної заяви, поданої ПАТ «Банк «Київська Русь», відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно ОСОБА_2 , у тому числі і на квартиру, що набута подружжям під час шлюбу, в якій Позивач проживає разом із дитиною. Вважала, що договір поруки припинив свою дію 18.11.2011.

Прохала суд визнати договір поруки № 54437-89 від 18.11.2009 таким, що припинений по закінченню строків звернення та визнати додатковий договір від 07.11.2011 до договору поруки №54437-89 від 18.11.2009 недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Банк «Київська Русь», ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» про визнання договору поруки недійсним задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним додатковий договір від 07.11.2011 до договору поруки №54437-89 від 18.11.2009.

Визнано договір поруки № 54437 від 18.11.2009 припиненим 18.11.2011 по закінченню строків звернення.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ПАТ «Банк «Київська Русь», ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» судовий збір на користь Держави в розмірі 1536,80 грн., по 512,26 грн. з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутня згода дружини поручителя на укладення 07.11.2011 Додаткового договору до Договору поруки від 18.11.2009, який повністю змінив редакцію попереднього договору поруки та збільшив умови відповідальності поручителя, та тим, що строк звернення ПАТ «Банк «Київська Русь» до суду з вимогою про стягнення коштів з позичальника та поручителя минув.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Апеляційну скаргу подало ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», в якій просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Банк «Київська Русь», ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» про визнання договору поруки недійсним.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з порушенням норм процесуального права.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, наявні всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , адже порука є способом забезпечення виконання зобов`язання, а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю. Договір поруки не створює обов`язків для будь-яких інших осіб, окрім сторін за договором. Вищевказаний договір не породжує для другого з подружжя ніяких обов`язків і за зобов`язаннями поручителя за цим договором стягнення не може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, адже договір поруки укладено не в інтересах сім`ї.

Відзив на апеляційну скаргу

Позивач ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому прохає суд апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Для підтвердження своєї позиції позивач зазначає, що додатковий договір до договору поруки укладено з порушенням процедури прийняття, адже виникненню додаткового договору до договору поруки мало б передувати проведення підготовчої роботи, прийняття рішення відповідним органом банку.

Позиція учасників справи у суді апеляційної інстанції

У судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.Р., який у суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання не з`явились.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2007 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Експерт-сервіс плюс» укладено кредитний договір №1230-01, згідно якого банк надав товариству грошові кошти - відновлювальну відкличну кредитну лінію 300000 грн. з платою за користування кредитом у розмірі 18 % річних на строк до 20.11.2009 (т.1, а.с 8).

Договорами №296/01 від 30.01.2008, №594-01 від 29.02.2008, №785-01 від 21.03.2008, №1792-01 від 19.06.2008, №1138-01-2-11 від 21.04.2009 внесені зміни до кредитного договору щодо відсоткової ставки, суми кредиту, строку повернення грошових коштів.

Додатковою угодою №7 від 18.11.2009 до кредитного договору визначено, що предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів відновлюваної відкличної кредитної лінії в сумі 2800000 грн. зі сплатою 25 % річних на строк до 18.11.2011 (т.1 а.с. 51).

18 листопада 2009 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 54437-89 від 18.11.2009 (т.1, а.с 10).

Пунктом 18 договору поруки №54437-89 від 18.11.2009 вказано, що цей договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами та діє по дату повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Пунктом 1 договору поруки № 54437-89 від 18.11.2009 вказано, що кінцевим терміном повернення коштів банку боржником є 18.11.2011. Такий же термін ПАТ «Банк «Київська Русь» вказує і в додатковому договорі від 07.11.2011 до договору поруки №54437-89 від 18.11.2009.

07 листопада 2011 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір до Договору поруки № 54437-89 від 18.11.2009, яким сторони вирішили внести зміни до Договору та викласти його в іншій редакції (т.1, а.с 12).

Згідно Додаткового договору від 07.11.2011 до Договору поруки № 54437-89 від 18.11.2009, збільшується строк дії договору поруки.

Згідно п. 2.2.4. Додаткового договору від 07.11.2011, остаточне погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів, визначених кредитним договором, потрібно здійснити не пізніше «18» листопада 2011 року.

Відповідно до п. 4.2.2. Додаткового договору від 07.11.2011, дія договору припиняється, якщо кредитор протягом 36 місяців з дати, зазначеної в п.п. 2.2.4. цього Договору не пред`явив позову до поручителя. Таким чином, строк дії договору поруки за додатковою угодою продовжений.

Стосовно згоди дружини поручителя ОСОБА_3 , у матеріалах справи міститься посвідчена копія заяви ОСОБА_4 про надання згоди на укладення поруки чоловіком ОСОБА_2 . Ця заява датується 18 листопада 2009 року і не містить в собі посилання на договір поруки, а лише на кредитний договір (т.1, а.с. 160).

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05.03.2013 (дата набрання законної сили - 19.03.2013) шлюб, зареєстрований 08 жовтня 2005 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 1642 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишила прізвище - ОСОБА_5 (т.1, а.с 21).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11 травня 2016 року у цивільній справі № 529/947/13-ц за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 , ТОВ «Експерт-сервіс плюс» про стягнення заборгованості за кредитним договором рішення Диканського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитом в сумі 5053929,29 грн.(основна сума заборгованості за кредитом - 2 609 103,20 грн., відсотки за період з 20 листопада 2007 року по 21 липня 2013 року - 2 074 286,81 грн. заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі подвійної ставки НБУ - 40 905,54 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 191072, 13 грн., 3% річних 130 812,57 грн., інфляційні -7749, 04 грн.), та судовий збір в розмірі 3441,00 грн. Рішення суду набрало законної сили з моменту проголошення, тобто 11 травня 2016 року.

На підставі вищезазначеного рішення Диканським районний судом Полтавської області видано виконавчий лист від 06.06.2016 №529/947/13-ц на підставі якого відкрито виконавче провадження за № 52014569, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 44223983 (т.1, а.с. 48-50).

29.10.2019 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» укладено Договір № UKR-2019-04/ПВ/42 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФК ГОРИЗОНТ», як новий кредитор, набув права вимоги за кредитним договором (зі всіма змінами та доповненнями) №1230-01, укладеним 20.11.2007 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Експерт-сервіс плюс», а також укладеним 18.11.2009 в забезпечення до нього договором поруки № 54437-89 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 (т.1 а.с.147-162).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 4Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 546 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку (ст. 553 ЦК України).

Стосовно відповідальності поручителя, частиною другою статті 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частин першої-третьої статті 65Сімейного кодексуУкраїни (далі СКУкраїни)дружина,чоловік розпоряджаютьсямайном,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,за взаємноюзгодою. Приукладенні договоріводним ізподружжя вважається,що віндіє зазгодою другогоз подружжя.Дружина,чоловік маєправо назвернення досуду зпозовом провизнання договорунедійсним яктакого,що укладенийдругим ізподружжя безїї,його згоди,якщо цейдоговір виходитьза межідрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Разом з тим частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно зі статтею 73СК України за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

В ході розгляду цієї справи Позивачем не доведено, що договір поруки укладено в інтересах сім`ї, що за ним одержано майно та що він породжує для другого з подружжя обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2019 року (справа №753/18425/16-ц провадження №61-2504св18) зазначає, що для укладення договору поруки (за яким стороною договору виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя. Укладаючи договір поруки, поручитель не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов`язальних правовідносин.

Виходячи з вищевказаного, доводи Позивача про те, що вона не надавала згоду на укладення додаткового договору до договору поруки, а тому вважає його незаконним є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на відсутність необхідності в отриманні такої згоди, що вбачається як безпосередньо з положень законодавства, так і з висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Крім того, за зобов`язаннями поручителя стягнення не може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя. За зобов`язаннями того з подружжя, хто є поручителем, стягнення може бути накладено лише на особисте майно поручителя. Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (Постанова Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 242/1183/15-ц провадження № 61-19140св18).

Отже, ні при укладенні договору поруки №54437-89 від 18.11.2009, ні при укладенні додаткового договору від 07.11.2011 до договору поруки №54437-89 від 18.11.2009 права другого з подружжя, тобто позивача, не порушуються.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2305,20 грн.

Керуючись статтями367,374,376,382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення , яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» про визнання договору поруки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2305,20 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 січня 2021 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

Г.Л. Карпушин